ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
_______________________________________________
_______________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
іменем України
"18" липня 2011 р. Справа № 2а-482/11
номер рядка статистичного звіту 10.3.2
Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Жизневської А.В.
суддів: Котік Т.С.
Малахової Н.М.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області на постанову Зарічненського районного суду Рівненської області від "18" березня 2011 р. у справі № 2а-482/11 за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов"язання вчинити дії ,
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Зарічненського районного суду Рівненської області 18 березня 2011 року позов ОСОБА_3 задоволено. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області (далі - УПФ) провести нарахування та виплачувати ОСОБА_3 доплату до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - Закону №796-ХІІ), як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні добровільного гарантованого відселення, в розмірі двох мінімальної заробітної плати, починаючи з 01.08.2010 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язано УПФ нарахувати та виплатити ОСОБА_3 невиплачену додаткову пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ч.3 ст.51 Закону №796-ХІІ в розмірі 25% від мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.08.2010 року з урахуванням фактично виплачених сум протягом вказаного часу.
В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та відмовити у задоволенні позову.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Позивач звернувся до суду із позовом у лютому 2011 року, як особа, яка потерпіла від наслідків Чорнобильської катастрофи 3 категорії, проживає у зоні гарантованого добровільного відселення. ОСОБА_3 отримує підвищення до пенсії та додаткову пенсію, передбачені ст.ст.39, 51 Закону №796-ХІІ, але у розмірах, встановлених постановами КМУ (довідка - а.с.8. 13-14).
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист визначені Законом № 796-XII “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Відповідно до статті 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальна заробітна плата. Непрацюючим пенсіонерам доплата до пенсії проводиться в такому ж розмірі.
Згідно із ст. 51 Закону №796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 3, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком.
Водночас суми, з яких здійснювався розрахунок виплат позивачу, передбачених Законом № 796-XII, визначалися згідно постанов Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та №530 від 28.05.2008 р. "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян". Зазначеними постановами, всупереч вимогам Закону № 796-ХІІ, який встановлює розмір доплати як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати або пенсії, визначеної Законом на час здійснення виплати, установлено конкретні розміри доплат в твердій грошовій сумі та у розмірах до прожиткового мінімуму.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру доплат до пенсії та додаткової пенсії застосуванню підлягають саме статті 39, 51 Закону №796-ХІІ, а не постанови КМУ за №836 від 26.07.1996 р., та за №530 від 28.05.2008 р., які істотно звужують обсяг встановлених законом прав
Проте, суд, залишивши поза увагою положення ч. 1 ст.2 КАС України, помилково вирішив питання про покладення зобов'язань на УПФ щодо нарахування та виплати ОСОБА_3 доплати до пенсії, відповідно до ст. 39 Закону №796-ХІІ, починаючи з 01.08.2010 року, не зазначивши при цьому кінцеву дату періоду для перерахунку та виплати пенсії. Зі змісту вказаної статті випливає, що захисту підлягають права, свободи та інтереси фізичної особи, які вже порушені на момент звернення до суду за їх захистом. Вирішення питання про покладення зобов'язань на УПФ у майбутньому є безпідставним, оскільки, на момент розгляду справи, відсутні докази про можливе порушення прав та законних інтересів позивача у подальшому. Рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.
З огляду на викладене, постанову суду першої інстанції у цій частині необхідно змінити, зазначивши кінцеву дату періоду для перерахунку та виплати пенсії - "по 18 березня 2011 року". В решті постанова підлягає залишенню без зміни, оскільки за своєю правовою природою соціальні виплати, передбачені ст.51 Закону №796-ХІІ є додатковою пенсією, тому вони носять безстроковий характер та мають нараховуватись й виплачуватись особі щомісячно без обмеження будь-яким строком.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 201, 205, 207, 212 КАС України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області задовольнити частково.
Постанову у частині зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області провести нарахування та виплату ОСОБА_3 доплати до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні добровільного гарантованого відселення, в розмірі двох мінімальної заробітної плати, починаючи з 01.08.2010 року, з урахуванням раніше виплачених сум, змінити, зазначивши кінцеву дату періоду для перерахунку та виплати пенсії - "по 18 березня 2011 року".
У решті постанову залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.В. Жизневська
судді: Т.С. Котік
Н.М. Малахова
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1
3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області вул. Л.Українки, 3,смт.Зарічне,Зарічненський район, Рівненська область,34000, прос
- Номер: 2-а/201/208/2016
- Опис: про перерахунок пенсії
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2а-482/11
- Суд: Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
- Суддя: Жизневська А.В.
- Результати справи: заяву задоволено частково
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 06.12.2010
- Дата етапу: 04.01.2011