ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без розгляду
10 серпня 2011 року № 2а-10789/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого - судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засіданні Гончарові В.В.
за участю представників сторін:
від позивача –ОСОБА_2 (довіреність № 1 від 01.01.2011 р.)
від відповідача-1 –ОСОБА_3 (довіреність від 26.04.2011 р. № 1857/9/10)
від відповідача-2 –ОСОБА_4 (довіреність від 12.05.2011 р. № 05-04/702-22159)
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов’янська солевидобувна компанія»
до 1. Державної податкової інспекції в Дніпровському районі міста Києва,
2. Головного управління Державного казначейства в місті Києві
про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 112 061,00 гривень, -
В С Т А Н О В И В:
До Донецького окружного адміністративного суду 20 серпня 2010 року звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Слов’янська солевидобувна компанія»з позовом до Державної податкової інспекції в Дніпровському районі міста Києва, Головного управління Державного казначейства в місті Києві про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 112 061,00 гривень.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2010 року було відкрито провадження в даній справі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2010 року справу на підставі п. 3 ч. 1 ст. 22 Кодексу адміністративного судочинства України було передано до Окружного адміністративного суду м. Києва на розгляд у зв’язку з тим, що адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 19 КАС України).
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 листопада 2010 року дану справу за № 2а-16755/10/2670 прийнято до провадження та призначено попереднє судове засідання на 08 грудня 2010 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2010 позовну заяву по справі № 2а-16755/10/2670 залишено без розгляду на підставі ст. 100 КАС України.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2011 скаргу позивача задоволено та скасовано ухвалу від 08.12.2010, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. Ухвала мотивована тим, що суд першої інстанції не надав позивачу можливості усунути виявлені недоліки шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
У зв’язку з перереєстрацією справі присвоєно новий номер 2а-10789/11/2670. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.07.2011 року справу прийнято до провадження суддею Кармазіним О.А. та на 10.08.2011 року призначено попереднє судове засідання. На виконання вимог ухвали Київського апеляційного адміністративного суду позивачу запропоновано надати пояснення (клопотання, заяву про поновлення строків звернення до суду).
В попередньому судовому засіданні представником позивача подано клопотання від 10.08.2011 року про поновлення строку звернення до суду. Дане клопотання мотивовано тим, що відповідно до п. 15.3.1. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі –Закон № 2181) передбачено, що заява про бюджетне відшкодування може бути подана не пізніше 1095 дня після виникнення права на таке відшкодування. З огляду на наведене позивач просить вважати строк звернення до суду таким, що пропущений з поважних причин.
Вирішуючи дане клопотання суд виходить з наступного.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у 2008 році він подав до органу державної податкової служби усі необхідні документи з приводу відшкодування з бюджету податку на додану вартість, але кошти з бюджету не були повернуті.
З матеріалів справи вбачається, що 20 червня 2008 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Слов’янська солевидобувна компанія»подало до ДПІ у Дніпровському районі міста Києва податкову декларацію з ПДВ за травень 2008 року (вх. № 56763).
Копія зазначеної декларації також була подана 25.06.2008 р. до органу державного казначейства (відповідач-2).
До декларації доподано додаток № 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування», яка визначена позивачем у розмірі 112061 грн. Додатком № 4 до декларації було надано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, відповідно до якої висунуто вимоги про відшкодування 112061 грн. ПДВ за травень 2008 року.
Подання заяви про повернення бюджетного відшкодування передбачено п/п. 7.7.4. Закону України «Про податок на додану вартість». Тобто, Закон про ПДВ визначає спеціальний порядок та строки подання заяви про бюджетне відшкодування.
ДПІ у Дніпровському районі м. Києва протягом 27.08.2008 р. –08.09.2008 р. проведено позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю „Слов'янська солевидобувна компанія" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 112 061,00 грн. за травень 2008 року (податкова декларація з ПДВ вх. № 56763 від 20.06.2008 року).
За результатами перевірки, проведеною відповідачем, складено довідку виїзної позапланової перевірки від 08 вересня 2008 р. № 3510/23/717-30098637, яка вручена позивачу 08.09.2008 року.
Перевіркою не виявлено взаємовідносин позивача з підприємствами, які припинили діяльність на підставі рішення суду, або договори, первинні документи яких визнано судом недійсними, або з суб’єктами господарювання, місцезнаходження яких не встановлено (п.2.12.).
Як встановлено вказаною перевіркою, в зв’язку з ненадходженням відповідей на запити щодо проведення зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника, неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за травень 2008 року в сумі 112 061,00 грн.
Спеціальний порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені у п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(надалі –Закон про ПДВ).
Відповідно до п. 7.7.5. вищезазначеного Закону про ПДВ, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
За змістом п/п. 7.7.6. Закону про ПДВ на підставі зазначеного висновку орган держказначейства перераховує відповідну суму бюджетного відшкодування протягом п'яти операційних (банківських) днів після отримання висновку податкового органу.
З наведених законодавчих приписів випливає, що надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання бюджетного відшкодування є підставою для його одержання, якщо податковим органом протягом 30-ти календарних днів з дати отримання декларації не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.
Крім того, зі змісту цих норм, які є спеціальними щодо спірних відносин, вбачається, що проведення перевірок за межами цього строку Законом про ПДВ не передбачено. Аналогічну правову позицію займає Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 11.05.2010 року по справі К-15745/08.
При цьому, за змістом зазначених норм, не виключається проведення податковим органом зустрічних перевірок, однак законодавець не ставить відшкодування податку на додану вартість в залежність від проведення податковими органами таких перевірок.
Тобто, право здійснювати зустрічні перевірки не змінює порядку відшкодування податку на додану вартість, встановленого Законом у зв'язку з відсутністю висновків зустрічних перевірок. Аналогічна правова позиція міститься в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 01.06.2010 р. № К-43600/09.
Виходячи з вищенаведених норм Закону про ПДВ, проведення перевірки позивача за межами 30-ти денного строку та проведення зустрічних перевірок, не впливає на сплив зазначених строків, не зупиняє та не продовжує встановлених законом строків виконання обов’язків податкового органу та органу держказначейства, передбачених Законом про ПДВ в контексті спірних правовідносин.
У разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ, позивач не позбавлений права на судовий порядок вирішення спірних правовідносин щодо отримання бюджетного відшкодування шляхом звернення до суду із позовом про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).
В даному випадку перевірка позивача, а також зустрічні перевірки, повинні були бути розпочаті та закінчені податковим органом не пізніше 20 липня 2008 року, а протягом п’яти наступних днів –надано висновок податкового органу до органу держказначейства (граничний строк –25.07.2008 р.), який, в свою чергу, протягом наступних п’яти банківських днів повинен був перерахувати кошти платнику податків (граничний строк –01.08.2008 р.).
Таким чином, після закінчення зазначеного строку розпочався відлік строку звернення до суду, якщо позивач вважав, що порушено його право на бюджетне відшкодування.
В даному випадку перебіг строку звернення до суду розпочався з 02.08.2008 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (до внесення змін Законом № 2453-VI), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В той же час, відповідно до частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів»від 7 липня 2010 року № 2453-VI (далі Закон № 2453-VI), який набрав чинності 30.07.2010 року, частину 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України викладено у новій редакції, відповідно до якої для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Виходячи з приписів ч. 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, положення статей 99 та 100 КАС України підлягають застосуванню при вирішенні питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду, які підлягають застосуванню і у випадку, коли провадження в адміністративній справі вже відкрито.
Виходячи з того, що відклик строку звернення до суду розпочався з 02.08.2008 року, а позивач звернувся до суду 20.08.2010 року, суд приходить до висновку, що позивач звернувся до суду із пропуском строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України.
Що стосується клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду та визнання причин пропуску цього строку поважними, суд зазначає, що положення п/п. 15.3.1 Закону № 2181 регулюють загальні строки звернення до податкових органів із заявою про бюджетне відшкодування. У той же час, пунктом 7.7. Закону України «Про податок на додану вартість»регламентовані спеціальні строки звернення до податкового органу із заявою про бюджетне відшкодування. Ці строки визначають період часу протягом якого платник може звернутися до податкового органу із відповідною заявою про бюджетне відшкодування і та не пов’язані із обчисленням строку звернення до суду, які обчислюються з дати коли особі стало відомо або повинно було стати відомо про порушення його прав та інтересів. Саме у разі невиконання суб’єктами владних повноважень за поданою платником заявою своїх функцій у встановлений строк, із спливом цього строку розпочинається відлік строку звернення до суду.
Відтак, суд приходить до висновку, що наведені позивачем обставини та доводи не можуть вважатися поважними причинами пропуску строку звернення до суду. Під час попереднього судового засідання позивачем не наведено будь-яких інших причин пропуску строку звернення до суду, які непереборно перешкоджали йому звернутися до суду починаючи з 02.08.2008 року, а отже підстав для задоволення клопотання та поновлення строку звернення до суду не має.
Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Враховуючи вищезазначене, усні клопотання відповідачів про залишення позову без розгляду, суд (з урахуванням рекомендацій, викладених в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 05.07.2011 року № 944/11/13-11) приходить до висновку про необхідність залишення клопотання позивача без задоволення, а позовної заяви - без розгляду.
Керуючись положеннями статей 99, 100, п. 1 ч. 1 ст. 122, п. 7. ч. 1 ст. 155, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У Х В А Л И В:
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов’янська солевидобувна компанія»про поновлення строку звернення до суду залишити без задоволення.
2. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов’янська солевидобувна компанія»залишити без розгляду.
3. Копію ухвали невідкладно надіслати сторонам.
4. Попередити позивача, що позовні матеріали будуть йому повернуті супровідним листом рекомендованим поштовим відправленням із зворотною розпискою про їх одержання після спливу терміну для оскарження ухвали про залишення позовної заяви без розгляду.
5. У випадку оскарження ухвали позовні матеріли будуть скеровані до апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.А. Кармазін