ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  48/451

27.02.08

 

За позовом

1)ОСОБА_1

 

2) ОСОБА_2

 

До

ОСОБА_3

 

Третя особа

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецсервіс+»

 

Про	виключення із складу учасників товариства

 Суддя Сулім В.В.

                                                                                         

Представники:

Від позивача 1:           не з'явився

Від  позивача 2:          не з'явився

Від відповідача:           не з'явився

Від третьої особи:          не з'явився

 

Судові засідання 06.12.07р. та 15.01.08р. відкладались відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України. У судовому засіданні 07.02.08р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву для виготовлення повного тексту рішення.

 

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивачі звернулися до Господарського суду міста Києва з позовом про виключення ОСОБА_3 із складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецсервіс+»та просять судові витрати покласти на Відповідача.

Свої позовні вимоги позивачі обґрунтовують тим, що відповідач систематично не виконує обов'язки щодо участі в управлінні товариством, що є підставою для його виключення відповідно  до ст. 64 Закону України  „Про господарські товариства”

01.11.07р. ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження по справі № 48/421 та призначено її до розгляду.

Ухвалою від 06.12.07р. Господарського суду міста Києва до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецсервіс+».

Третя особа надала пояснення по справі, у яких зазначає, що Відповідач не виконує своїх обов'язків як учасник товариства; а саме  після установчих зборів 05.06.2003 року ОСОБА_3перестав з'являтися до товариства, здійснювати підприємницьку діяльність, а згодом зник взагалі, не залишивши іншим засновникам Товариства та його працівникам ніякої інформації про своє місцеперебування.

У подальшому, обраний директор ТОВ „Укрспецсервіс+" Атанасов В.М. виявив бажання звільнитися з посади директора. Отже, необхідно було провести чергові збори засновників. Проте знайти ОСОБА_3, Відповідача по даній справі, для участі у зборах підприємства не виявилося можливим.

Враховуючі ту обставину, що загальні збори не можуть приймати будь-яких  рішень, щодо діяльності товариства, оскільки відповідно до ст.60 Закону України „Про господарські товариства", збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів, але Позивачі разом володіють лише 60% голосів, що є недостатнім, третя особа позовні вимоги вважає обгрунтованими та просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.07р. та 15.01.08р. Позивача було зобов'язано опублікувати в загальноукраїнській оголошення про виклик Відповідача до суду. Вказані оголошення були Позивачем розміщені у газетах «Урядовий кур'єр»від 15.01.08р. №7(3667) та від 31.01.08р. № 19 (3679).

Таким чином, відповідач повідомлений судом про розгляд справи належним чином.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається  за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з їхніми правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 ГПК України.

          Представникам сторін у судовому засіданні роз'яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.

          Судом у відповідності з вимогами ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази господарський суд міста Києва, -

 

ВСТАНОВИВ:

28.05.2003р. Печерською районною державною адміністрацією було зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю „Укрспецсервіс+" (далі - Товариство), реєстраційний № 37842.

Згідно із преамбулою Установчого договору про створення та діяльність Товариства учасниками Товариства є громадяни УкраїниОСОБА_2, ОСОБА_3  та громадянин  Росії ОСОБА_1.

Учасники Товариства домовилися створити статутний фонд у розмірі 18500,00 грн. (п. 4 установчого договору). Відповідно до п. 4.1. частки учасників у статутному фонді Товариства були розподілені між Учасниками наступним чином:

ОСОБА_2(Позивач 1) -частка складає 40 % від загального розміру Статутного фонду, що дорівнює 7400 (сім тисяч чотириста) гривень;

ОСОБА_1 (Позивач 2) - частка складає 20 % від загального розміру Статутного фонду, що дорівнює 3700 (три тисячі сімсот) гривень;

ОСОБА_3 (Відповідач) - частка складає 40 % від загального розміру Статутного фонду, що дорівнює 7400 (сім тисяч чотириста) гривень

Відповідно до протоколу загальних зборів №1 від 19.05.2003р.директором товариства було обрано Відповідача.

05.06.2003р. Відповідач був звільнений з посади директора Товариства за власним бажанням  відповідно до Протоколу загальних  зборів учасників Товариства №2.

Як вбачається з позовної заяви, після звільнення з посади директора відповідач жодного разу не з'являвся до Товариства та можливість знайти відповідача була відсутня.

Позивачі надали суду:

- телеграму відповідно до якої повідомляється, що  за зазначеною у статуті товариства  адресою відповідач відсутній;

- Довідку Товариства з обмеженою відповідальність „Горсправка”, м. Севастополь, від 04.07.2006р. №118/б відповідно до якої відповідач в місті Севастополі був зареєстрований поАДРЕСА_1та 21.06.2005р. був виписаний у місто Бахчисарай;

- Довідку Адресно-довідкового бюро міста Бахчисарай від 14.07.2006р.  відповідно  до  якої  відповідач по Бахчисарайському району  не значиться.

Таким чином, позивачі були змушені провести загальні збори від 30.10.2003р., 31.08.2004р. та 01.09.2006р. без участі відповідача.

Оскільки відповідач систематично не з'являвся до Товариства для участі у Загальних зборах та не повідомив нової адреси для листування, останній унеможливив діяльність товариства та прийняття рішень загальними зборами Товариства. На підставі зазначеного позивачі просять виключити відповідача зі складу учасників Товариства.

Згідно із ст. 50 Закону України «Про господарські товариства»товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

На момент створення Товариства обов'язки учасника господарського товариства визначалися ст. 11 Закону, а саме: а) додержувати установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства; б) виконувати свої зобов'язання перед товариством, в тому числі і пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами; в) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства; г) нести інші обов'язки, якщо це передбачено цим Законом, іншим законодавством України та установчими документами.

Права учасника Товариства визначаються ст. 10 Закону, а саме: а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; в) вийти в установленому порядку з товариства; г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом. Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

В обґрунтування своїх вимог Позивачі зазначають, що Відповідач не приймає участі в управлінні Товариством, тобто не виконує своїх обов'язків. Разом з тим, законодавство України відносить управління товариством до права учасника, а тому твердження Позивачів про те, що неприйняття Відповідачем участі в управлінні є невиконанням обов'язку учасника суперечить чинному законодавству України, а отже не може бути прийняте судом до уваги.

Згідно із ст. 145 Цивільного кодексу України та п/п «в»п. 9 ст. 7 Статуту Товариства до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить: 1) визначення основних напрямів діяльності товариства, затвердження його планів і звітів про їх виконання; 2) внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу; 3) створення та відкликання виконавчого органу товариства; 4) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів; 5) затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків товариства; 6) вирішення питання про придбання товариством частки учасника; 7) виключення учасника із товариства; 8) прийняття рішення про ліквідацію товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу. Статутом товариства і законом до виключної компетенції загальних зборів може бути також віднесене вирішення інших питань.

Згідно із ст. 58 Закону України «Про господарські товариства»вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному (складеному) капіталі. Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів (ст. 60 Закону та п. 11 ст. 7 Статуту Товариства).

Зважаючи, що позивачі у сукупності мають лише 60 відсотків голосів на зборах учасників Товариства, відсутність відповідача на загальних зборах тягне за собою правовий наслідок у вигляді визнання таких загальних зборів учасників Товариства неповноважними. За таких обставин, неучасть Відповідача у загальних зборах учасників унеможливлюють прийняття Товариством будь-яких рішень, що стосуються діяльності Товариства, а отже й порушують права Позивачів на здійснення управління Товариством, оскільки відсутній кворум на зборах учасників.

Відповідно до ст. 10 Закону, ст. 116 Цивільного кодексу України, ст. 88 Господарського кодексу України учасник має право брати участь в управлінні справами товариства, в тому числі й Позивачі, як носії корпоративних прав.

Статтею 59 Закону встановлено порядок прийняття рішення про виключення учасника Товариства, а саме: при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.

Порядок виключення учасника встановлений ст. 64 Закону. Учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере. Виключення учасника з товариства призводить до наслідків, передбачених статтями 54 і 55 цього Закону.

Таким чином, відповідно до чинного законодавства України право приймати рішення про виключення учасника із товариства за наявності підстав, встановлених у ст. 64 Закону України «Про господарські товариства», належить виключно загальним зборам учасників товариства з обмеженою відповідальністю, а суд не вправі підміняти собою загальні збори товариства та приймати рішення про виключення учасника з товариства у зв'язку із його невиконанням статутних обов'язків, оскільки це тягне за собою припинення корпоративних прав учасника та  порушення права власності.

Відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Прийняття судом рішення про виключення Відповідача із Товариства потягне за собою протиправне порушення його корпоративних прав, внаслідок порушення приписів ст. 64 Закону.

Статтею 13 Цивільного кодексу України встановлені межі здійснення цивільних прав. Зокрема, відповідно до ч. 2 статті, при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ч. 3 ст. 13 ЦК України). Ці обмеження стосуються й порушень корпоративних прав учасників товариства у зв'язку з перешкоджанням проведення загальних зборів товариства.

Враховуючи вищевикладене, суд встановив наявність порушення прав позивачів, проте обраний ними спосіб захисту не є відповідним та правомірним.

Всебічно та об'єктивно дослідивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення, суд дійшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачами судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, сплати державного мита покладаються на позивачів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України господарський суд міста Києва,  -

В И Р І Ш И В:

          1. У задоволені позову відмовити повністю.

          Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

 

Суддя                                                                                           В.В.Сулім