ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
09.08.11 р. Справа № 24/92
Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.
при секретарі Смірновій Ю.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Артеміда ЛТД» м. Донецьк
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Тофис» м. Маріуполь
про стягнення боргу 27 096,58 грн.
За участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 – за довіреністю №б/н від 04.02.2011 р.
від відповідача: не з’явився
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «НК Артеміда ЛТД» звернулось до господарпського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Тофис» 27 096 грн. боргу, з яких: пеня - 7 054,8 грн., інфляційні у розмірі 2 745,12 грн. та проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 38% річних у сумі 17 295,66 грн.
Позивач мотивує свої позовні вимоги тим, що відповідач 21.09.2010р. уклав з ТОВ «ЕВР Компані» договір поставки палива на умовах товарного кредиту №А-00000038 і ТОВ «ЕВР Компані» в межах цього договору поставило відповідачу паливно-мастильні матеріали, а відповідач оплату отриманого товару своєчасно не здійснив. Також позивач посилається на укладений між ним та ТОВ «ЕВР Компані» договір №1 від 21.06.2011р. відступлення права вимоги щодо сплати відповідачем пені за договором поставки №А-00000038.
В обґрунтування позову позивач надав договір №А-00000038 від 21.09.2010р. та специфікацію №1 до нього, договір №1 від 21.06.2011р., повідомлення про відступлення права вимоги від 21.06.2011 р., копії видаткових, товаро-транспортних та податкових накладних, виписка банку з особового рахунку ТОВ „ЕВР Компані”, розрахунок позовних вимог.
Розгляд справи відкладався через неявку відповідача.
Відповідач в судове засідання не з’явився, письмового відзиву на позовну заяву не надав.
Враховуючи, що ухвали суду від 04.07.2011р., від 14.07.2011р. та від 21.07.2011р. направлені відповідачу за адресою вказаною у позові, тому суд вважає, що відповідач правом приймати участь у судовому засіданні не скористався, вимог суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив. Отже, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд встановив наступне.
21.09.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕВР Компані» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тофис» (покупець) укладено договір №А-00000038 (а.с.21), за умовами якого постачальник зобов’язався поставити покупцю бензин, дизпаливо, згідно специфікаціям, а покупець зобов’язався прийняти та оплатити поставлений товар.
Згідно п.1.5.1 договору, поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі заявок покупця. Заявка покупця повинна бути здійснена письмовою формою.
Ціна товара за кожною позицією визначена в специфікаціях, які є невід’ємною частиною договору.(п.4.2 договору). Покупець має сплатити вартість отриманого товару в строк 3 днів з момента його отримання. (п.4.5. договору).
Згідно п. 4.7 договору при здійсненні оплати після строку, вказаного у п.4.5 така оплата вважається простроченою. При простроченні оплати за цим договором з покупця стягується відсотки за кожен день прострочки за користування товарним кредитом в розмірі 38% річних.
Цей договір набирає сили з моменту його підписання і діє до 31.12.2011 р. (п.7.1 договору)
Специфікацією № 1 до договору від 08.10.2010р. сторони визначили найменування товару, його ціну, дату та обсяги поставки. (а.с.32)
З матеріалів справи вбачається, що постачальник - ТОВ «ЕВР Компані» поставив, а відповідач отримав товар на загальну суму 439 449,33 грн., про що свідчать відповідні товарно-транспортні та видаткові накладні № А000000025 від 24.09.2010р. (а.с.30), №А000000272 від 08.10.2010р. (а.с.27), № А000000150 від 01.10.2010р. (а.с.27)
21.06.2011р. між постачальником Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕВР Компані» (цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НК Артеміда» ЛТД» (цесіонарій) укладено договір відступлення права вимоги (цесії), згідно якого цедент відступає цесіонарієві право вимоги, належне цедентові і стає кредитором за договором №А00000038 від 21.09.2010р. між цедентом та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тофис» (боржник) (а.с.33).
Згідно п.2 цього договору, Цесіонарій набуває право вимагати від боржника належного виконання наступних обов’язків: стягнути з боржника суму, що складається з пені – 7 054,80 грн., 38% за договором -17295,66 грн., сума заборгованості з рахунком індексу інфляції – 2745,12 грн., що разом складає 27 096,58 грн..
Пунктом 2.1 зазначено, що до цесіонарія переходить право вимоги цедента в обсязі та на умовах, що існували на момент 21.06.2011р.
Цедент зобов’язаний письмово повідомити боржника про відступлення права вимоги протягом 3-х календарних днів з дня набрання чинності цим договором. (п.8 договору).
Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. (п.11 договору)
З матеріалів справи вбачається, що 21.06.2011р. ТОВ «ЕВР Компані» (первісний кредитор) направило письмове повідомлення відповідачу, про відступлення права вимоги боргу за договором № А00000038 від 21.09.2010р., укладеним між ТОВ «Тофис» та первісним кредитором (ТОВ «ЕВР Компані») новому кредитору - ТОВ «НК Артеміда ЛТД». Повідомлення було направлено відповідачу 23.06.2011р., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією поштової квитанції від 23.06.2011р. № 8551. (а.с.35-36)
24.06.2011 р. позивач повідомив відповідача супровідним листом № 24/06-11 (а.с.37) про те, що станом на 24.06.2011 р. за ТОВ „Тофис” рахується заборгованість на суму 27 096,58 грн. і оскільки розрахунки за цією заборгованістю не проводились, ТОВ „НК Артеміда ЛТД” вимушена звернутися до господарського суду за примусовим стягненням штрафних санкцій за договором поставки № А-00000038 від 21.09.2010р.
В матеріалах справи відсутні як відповідь на цей супровідний лист, так і докази сплати заборгованості на суму 27 096,58 грн.
Предметом спору у цій справі є стягнення з Товариства обмеженою відповідальністю „Тофис» заборгованості у сумі 27 096,58 грн., з яких пеня - 7 054,80 грн., інфляційні у розмірі 2 745,12 грн. та проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 38% річних у сумі 17 295,66 грн. за договором поставки палива на умовах товарного кредиту № А-00000038 від 21.09.2010 р.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна норма міститься у п.7 статті 193 Господарського кодексу України. Договір є обов’язковим до виконання (ст.629 ЦК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України)
Договір№А-00000038 від 21.09.2010р за своєю правовою природою є договором поставки.
Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України). Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 7 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
У відповідності до вимог п.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов”язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином. Відповідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, господарський суд вважає, що до позивача перейшло на підставі договору цесії від 21.06.2011р. право вимоги виконання ТОВ „Тофис” зобов’язань за договором поставки палива №А-00000038 від 21.09.2010 р.
За приписами ст.218 Господарського процесуального кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
У пункті 6.2.1 договору поставки палива сторони погодили, що у разі несвоєчасної оплати покупцем поставленого товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості.
Перевіривши правильність нарахування заявлених позивачем до стягнення суми пені, господарський суд вважає цей розрахунок арифметично вірним та обґрунтованим, тому задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 7 054,80 грн.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Пунктом 5 статті 694 Цивільного кодексу України встановлено що, якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.
В п.4.7. договору №А-00000038 від 21.09.2010 р. ТОВ „ЕВР Компані” та ТОВ „Тофис” встановили, що при простроченні оплати за цим договором з покупця стягуються за кожен день прострочки проценти в розмірі 38% річних за користування товарним кредитом.
Матеріали справи не містять доказів належного виконання відповідачем спірного договору в частині своєчасної оплати товару
Перевіривши за допомогою програмного комплексу „Законодавство” наданий позивачем розрахунок інфляційних в сумі 2 745,12 грн. та 38% річних у сумі 17 295,66 грн., суд дійшов висновку, що розрахунок позивача є обгрунтованим та арифметично вірним, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Отже, господарський суд вважає обгрунтованими та доведеними матеріалами справи вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі - 7 054,8 грн., інфляційні у розмірі 2 745,12 грн. та процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 38% річних у сумі 17 295,66 грн., тому ці вимоги підлягають задоволенню.
За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують позовні вимоги.
Враховуючи викладене господарський суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Артеміда ЛТД» є обгрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Артеміда ЛТД», м.Макіївка, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Тофис», м. Маріуполь, про стягнення 27 096 грн. боргу, з яких: пеня - 7 054,80 грн., інфляційні - 2 745,12 грн. та проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 38% річних у сумі 17 295,66 грн. задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Тофис” (87549, м.Маріуполь, вул.Котляревського, б.2 кв 80, код ЄДРПОУ 33331057, п/р 2601000003 у ПАТ «Креди Агриколь Банк», МФО 300714) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Артеміда ЛТД» (86114, м.Макіївка, вул.Перемоги, б.1, код ЄДРПОУ 37294433, р/р 26005000100935 у філії ДД ПАТ «Банк Камбіо» м. Донецька, МФО 394523) – пеню у розмірі 7 054,80 грн., інфляційні у розмірі 2 745,12 грн. та проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 38% річних у сумі 17295,66 грн., а також витрати на сплату держмита – 270,96 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 236 грн.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.
Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Величко Н.В.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
Повний текст рішення складено та підписано 15.08.2011р.
Вик.ОСОБА_2, тел. НОМЕР_1
Надруковано 3 примірника:
1 – у справі
2 – сторонам по справі