ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"12" липня 2011 р. м. Київ К/9991/12201/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :
Калашнікової О.В.
Васильченко Н.В.
Гордійчук М.П.
Леонтович К.Г.
Черпіцької Л.Т.
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_6 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 04 листопада 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Одеської міської ради, за участю третьої особи Міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради про скасування рішення, -
в с т а н о в и л а :
В квітні 2010 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до Міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради, Одеської міської ради, виконавчого комітету Одеської міської ради про скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії.
В позові зазначала, що постановою Приморського районного суду м. Одеси від 16 квітня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2009 року, визнано протиправною бездіяльність відповідачів щодо порушення порядку розгляду звернення про відведення їй вільної земельної ділянки для індивідуального будівництва та зобов’язано їх розглянути звернення в встановленому законом порядку.
Розглянувши звернення позивачки, рішенням від 07.07.2009 року № 4449-У Одеська міська рада відмовила їй у надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв’язку з невиконанням заявницею вимог закону.
Посилаючись на невідповідність рішення міської ради вимогам ст. 118 Земельного кодексу України та уточнюючи позовні вимоги у частині відповідачів по справі під час судового розгляду справи , просила його скасувати, зобов’язати Одеську міську раду зобов’язати на підставі раніше прийнятих судових рішень виділити їй у власність вільну від забудови земельну ділянку із земель комунальної власності для будівництва та обслуговування житлового будинку.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 04 листопада 2010 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року, позов залишено без задоволення.
Непогоджуючись з судовими рішеннями, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, задовольнити її позовні вимоги.
Заслухавши доповідача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того, чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанції у межах касаційної скарги.
Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції, з чим погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, про те, що оспорюване рішення Одеської міської ради прийнято у межах наданих їх законом повноважень з додержанням вимог діючого на час вирішення звернення законодавства.
Відповідно до ч.ч. 6 та 7 ст. 118 Земельного кодексу України, в редакції, що діяла під час прийняття оскаржуваного позивачкою рішення суб’єкта владний повноважень, громадянин, зацікавлений в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки з земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва. Будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної районної Київської чи севастопольської міської державної адміністрації або сільської селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. До заяви додаються матеріали, передбачені частиною п’ятою статті 151 цього Кодексу, а також висновки конкурсної комісії ( у разі відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Вибір місця розташування земельної ділянки та надання дозволу і вимог на розроблення проекту її відведення здійснюються у порядку, встановленому статтею 151 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Приморського районного суду м. Одеси від 16 квітня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2009 року, визнано протиправною бездіяльність Міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради, Одеської міської ради, виконавчого комітету Одеської міської ради щодо порушення порядку розгляду звернення про відведення їй вільної земельної ділянки для індивідуального будівництва та зобов’язано їх розглянути звернення в встановленому законом порядку.
На виконання рішення суду Одеська міська рада розглянула звернення ОСОБА_6 та рішенням від 07.07.2009 року № 4440-У відмовила у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель у зв’язку з невиконанням заявницею вимог ч.ч. 6,7 ст. 118, ч.ч. 4,5 ст. 151 Земельного кодексу України.
Враховуючи встановлені судом обставини та зазначені вимоги законодавства, колегія суддів вважає висновки судів попередніх інстанцій законними та обґрунтованими. Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права чи порушено норми процесуального права.
Згідно ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. 220, 223, 224, 231 КАС України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 04 листопада 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді