ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.02.08 р. Справа № 26/291а-2а-24-07
Постановлена у нарадчій кімнаті 18 лютого 2008 р. о 17 год. 40 хв.
По справі 26/291а-2а-24-07
Господарський суд Донецької області у складі судді Наумової К.Г.
При секретарі судового засідання - Мосєєвій О.О.
Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду адміністративну справу
за позовом Суб'єкту підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (м. Дзержинськ)
до Державної податкової інспекції у м. Дзержинську
(м. Дзержинськ)
третя особа без самостійних вимог на предмет спору з боку відповідача - Державна податкова адміністрація України у Донецькій області (м. Донецьк)
про визнання частково недійсним рішення ДПІ від 29.12.2006 р. № 0000632304/0
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 (м. Дзержинськ) звернувся до Дзержинського міського суду Донецької області з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Дзержинську (м. Дзержинськ), далі за текстом “ДПІ”, про визнання недійсним рішення ДПІ від 29.12.2006 р. № 0000632304/0, яким до позивача застосовані штрафні санкції у сумі 2030 грн. 25 коп. на підставі п.п. 1, 6 ст. 17, ст.ст. 20, 22 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, в частині застосування штрафних санкцій у сумі 1733грн. 75коп.
Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 29.03.07 р. справу передано на розгляд господарському суду Донецької області. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.07.2007 р. зазначена ухвала залишена без змін.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним.
12.12.2006р. працівниками податкового органу було здійснено перевірку магазину, розташованого за адресою: м. Дзержинськ, вул. Свердлова, 36. За результатами перевірки був складений акт перевірки №0599431/23-511-2, на підставі якого було винесено рішення ДПІ від 29.12.2006 р. № 0000632304/0 про застосування штрафних санкцій у загальній сумі 2030грн. 25коп., у тому числі: за непроведення розрахункової операцій через реєстратор розрахункових операцій, не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, - у сумі 421грн. 25коп.; за проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості - у сумі 85грн.; за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, - у сумі 224грн.; за невідповідність готівкових коштів сумі коштів, яка зазначена у денному звіті, - у сумі 1300грн.
Під час проведення перевірки податковим органом не було враховано того факту, що в магазині працюють два підприємця - ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які знаходяться на різних видах обліку. Працівниками ДПІ був придбаний товар СПД ОСОБА_2 (ковбаса, пельмені, пакет) на суму 24грн. 95коп., що не повинно було відображатися в акті перевірки позивача. Під час підрахунку готівки у продавців, виручка СПД ОСОБА_2 була врахована як виручка позивача. Товар, що належить, СПД ОСОБА_2, не повинен проводитись через РРО, оскільки зазначений підприємець сплачує єдиний податок. Реалізації товарів, які не зареєстровані у встановленому порядку, не було.
ДПІ проти позову заперечує посилаючись на наступне.
У зв'язку з тим, що з 21.05.07 р. приступив до своєї діяльності Донецький окружний адміністративний суд, дана справа підлягає розгляду у Донецькому окружному адміністративному суді.
Під час перевірки позивача працівниками ДПА у Донецькій області були встановлені порушення вимог Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, про що був складений акт. Даний акт був направлений до ДПІ за місцем реєстрації позивача для застосування фінансових санкцій. Фінансові санкції застосовані до позивача правомірно.
ДПА у Донецькій області пояснила, що перевірку позивача проведено відповідно до плану-графіку проведення перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у готівковій сфері на грудень 2006 р. Під час перевірки були встановлені порушення, які відображені в акті перевірки.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, та заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, показання свідків ОСОБА_3,ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7., суд
ВСТАНОВИВ:
Позивач є суб'єктом підприємницької діяльності, свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи видане виконкомом Дзеринської міської ради 20.12.1996р., номер запису про включення відомостей про фізичну особу - підприємця до ЄДР 22580170000001264.
12.12.2006р. працівниками Державної податкової адміністрації у Донецькій області було здійснено перевірку магазину «Дорожний», розташованого за адресою: м. Дзержинськ, пр. Свердлова, 36.
Перевірку проведено відповідно до плану-графіку проведення перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у готівковій та безготівковій сфері та хронометражних обстежень на грудень 2006 р. відділу оперативного контролю управління контрольно-перевірочної роботи ДПА у Донецькій області, який узгоджено головою ДПА у Донецькій області 29.11.2006 р. та направлень на перевірку від 05.12.2006 р. № 1030, № 1068, працівниками ДПА у Донецькій області ОСОБА_3 та ОСОБА_4
За результатами перевірки був складений акт від 12.12.2006р. №0599431/23-511-2 000737 перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, на підставі якого ДПІ було винесено рішення про застосування штрафних санкцій від 29.12.2006 р. №0000632304/0.
Спірним рішенням до позивача були застосовані штрафні санкції:
на підставі п.1 ст. 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” за непроведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій, нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції на суму 84 грн. 25 коп., у п'ятикратній вартості товарів, продаж яких не проведена через РРО, у сумі 421грн. 25коп.;
на підставі п.6 ст. 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” за проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості, у розмірі п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян - у сумі 85грн.;
на підставі ст. 20 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, у розмірі подвійної вартості не облікованих в установленому порядку товарів, у сумі 224грн.;
на підставі ст. 22 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” за невідповідність готівкових коштів сумі коштів, яка зазначена у денному звіті на суму 260 грн., у п'ятикратному розмірі суми на яку встановлено невідповідність, у сумі 1300грн.,
у загальній сумі 2030грн. 25коп
В акті перевірки відображено наступне.
Під час перевірки було встановлено, що розрахункова операція з придбання шампанського «Крим» красного у кількості 1 бут. на суму 31грн., горілки «Мерна», 0,7л., у кількості 1 бут. на суму 19грн., пельменів у кількості 1 уп. на суму 16грн., ковбаси «Львівська» на суму 8грн. 35коп., сигарет «Вінстон лайт» у кількості 1 пачка на суму 2грн. 80коп., сигарет «Давидофф лайт» у кількості 1 пачка на суму 6грн. 50коп., пакет за ціною 60 коп. на загальну суму 84грн. 25коп., не була проведена через РРО, розрахунковий документ не виданий.
Крім цього, перевіркою встановлена реалізація товарів, які не обліковані у встановленому порядку. Як зазначено в акті перевірки, перевіряючим в ДПІ у м. Дзержинську надані накладні на товар, що знаходився в реалізації станом на 12.12.06р. за винятком горілки «Київська Русь» у кількості 16 шт. за ціною 7грн. на суму 112грн.
Також було встановлено порушення використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості, а саме проведення розрахункової операції через РРО без використання режиму попереднього програмування товарів.
Під час перевірки була встановлена невідповідність готівкових коштів сумі коштів, яка зазначена у денному звіті. Відповідно до акту інвентаризації наявності коштів фактичний залишок готівки у касі на момент перевірки 12.12.06р. складав 344грн. 25коп. з урахуванням суми закупки. Таким чином, розбіжність складає 260грн
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
П. 1 ст. 17 встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Відповідно до п. 13 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Ст.. 22 встановлено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Позивач посилається на те, що у приміщенні магазину розташованого за адресою м. Дзержинськ, вул.. Свердлова, 36 належить на праві власності ОСОБА_2 та у цьому приміщення здійснюють два суб'єкти підприємницької діяльності позивач та ОСОБА_2.
Право власності ОСОБА_2.на нежиле приміщення магазину розташованого за адресою м. Дзержинськ, вул.. Свердлова, 36 підтверджується витягом про реєстрацію права власності БТІ м. Дзержинська від 16.01.2006 р., номер запису 179, на підставі договору купівлі-продажу від 30.08.2005 р.
Згідно договору оренди від 31.12.2005 р. ОСОБА_2. надано позивачу в оренду частина приміщення площею 22,5 кв.м. розташованого за адресою: м. Дзержинськ, вул.. Свердлова, 36.
ОСОБА_2. зареєстрована у якості суб'єкту підприємницької діяльності та перебувала у 2006 році на спрощеній системі оподаткування.
Допитані у якості свідків ОСОБА_5, ОСОБА_2., ОСОБА_7. пояснили, що у приміщенні магазину здійснюють торгівлю два суб'єкта підприємницької діяльності позивач та ОСОБА_2. Продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється у окремому відділі, який належить ОСОБА_1. У магазині здійснюють продаж товарів два продавця, які оформлені у різних СПД. У відділі де здійснюється продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів знаходиться реєстратор розрахункових операцій. Біля цього відділу вивішені документи, які посвідчують право ОСОБА_1. здійснювати торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. Біля входу у приміщення магазину вивішені документи, які посвідчують право ОСОБА_2. н здійснення торгової діяльності. Готівка від продажу товарів зберігається у кишенях халатів продавців. Під час перевірки були перераховані кошти обох підприємців. У день проведення перевірки були переставлені прилавки у магазині у зв'язку з тим, що повинно бути завезено додаткове холодильне обладнання. Розрахункову операції з продажу товарів працівникам податкового органу не проведено у зв'язку з тим, що неможливо було підійти до касового апарату.
Допитані у якості свідків, працівника ДПА у Донецькій області ОСОБА_3 та ОСОБА_4, пояснили, що не пам'ятають чи були вивішені у приміщенні магазину документи двох підприємців. Товари, у тому числі алкогольних напої та тютюнові вироби, були продані одним продавцем, розрахунок за покупку проводив той самий продавець. Ним також були написані пояснення, перераховані кошти та складено акт інвентаризації наявних коштів.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що продаж товарів у приміщенні магазину розташованого за адресою м. Дзержинськ, вул.. Свердлова, 36, здійснюють два суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2. та ОСОБА_1., при цьому ОСОБА_2. працює на спрощеній системі оподаткування та не здійснює продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів та не має право проводити розрахунки за продані товари без застосування РРО.
Однак матеріалами справи також встановлюється, що товари зазначені в акті перевірки були продані одним продавцем, розрахунок за покупку також проведено одним продавцем.
В акті перевірки також зазначено, що перевірку проведено у присутності продавця ОСОБА_7.. До акту перевірки також додані письмові пояснення продавця ОСОБА_7. у яких зазначено, що різниця коштів у касі виникла у зв'язку з продажем товарів іншого підприємця, якій перебуває на єдиному податку.
До акту перевірки також надано акт інвентаризації коштів, у якому зазначено, що він складений продавцем ОСОБА_7.
Разом з тим, згідно показань свідків ОСОБА_5, ОСОБА_2., ОСОБА_7. зазначені пояснення написані та акт інвентаризації складено власноручно ОСОБА_2., що також підтверджується зразком її почерку та підпису, які були надані нею у судовому засіданні під час судового розгляду справи. ОСОБА_2. також пояснила, що працівники податкового органу не перевірили документи, що посвідчують особу, яка склала ці документи. Вона написала їх за вказівкою працівників ДПА. Вона також перерахувала кошти, які знаходились у кишенях обох продавців. ОСОБА_2., яка склала ці документи не перебуває у трудових відносинах з СПД ОСОБА_1. Зазначене не спростовано відповідачем.
Згідно зі ст.. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до ст.. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на зазначене, акт перевірки, письмові пояснення ОСОБА_7., акт інвентаризації наявних коштів не можуть вважатися належними доказами порушення позивачем вимог Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме не забезпечення відповідності коштів у місці проведення розрахунків сумі коштів яка зазначена у денному звіті РРО. Таким чином, ДПІ не доведена належними та допустимими доказами правомірність спірного рішення у частині застосування до позивача фінансової санкції за дане порушення у сумі 1300 грн.
Як підтверджено матеріалами справи, розрахункова операції з продажу товарів: пельменів у кількості 1 уп. на суму 16грн., ковбаси «Львівська» на суму 8грн. 35коп., пакету за ціною 60 коп. на загальну суму 24 грн. 95 коп. (штрафна санкція у сумі 124 грн. 75 коп.), які належать СПД ОСОБА_2., не повинна була проводитись через РРО, відповідно застосування до позивачу штрафної санкції у сумі 124 грн. 75 коп. також не може вважатися обґрунтованим та законним.
Враховуючи наведене, позовні вимоги про визнання недійсним рішення ДПІ про застосування штрафних санкцій від 29.12.2006 р. №0000632304/0 у частині застосування штрафної санкції у сумі 1424 грн. 75 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Факти інших порушень, які наведені в акті перевірки, позивачем не спростовані.
Пунктами 11. 12 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості, а також вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Відповідно до п. 6 ст. 17, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, застосовуються фінансові санкції у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Ст. 20 цього закону також встановлено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене, відсутні підстави для визнання недійсним рішення ДПІ про застосування штрафних санкцій від 29.12.2006 р. №0000632304/0 у частині застосування штрафної санкції у сумі 309 грн. (224 грн. + 85 грн.)., відповідно позовні вимоги у даній частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Даною статтею також встановлено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Враховуючи, що позов підлягає задоволенню частково, витрати позивача по сплаті судового збору підлягають стягненню з коштів Державного бюджету України на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи викладене та, керуючись Законом України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”,
ст. ст. 7 -12, 69-72, 92, 94, 122-163, 254, та прикінцевими та перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсним рішення Державної податкової інспекції у м. Дзержинську про застосування штрафних санкцій від 29.12.2006 р. №0000632304/0, яким до Суб'єкту підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (м. Дзержинськ) застосовані штрафні санкції у сумі 2030грн. 25коп., у частині застосування штрафної санкції у сумі 1424 грн. 75 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з коштів Державного бюджету України на користь Суб'єкту підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (м. Дзержинськ, Донецької обл.) витрати по сплаті судового збору у сумі 2 грн. 79 коп.
Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Заява та скарга подається на ім'я Донецького апеляційного адміністративного суду через Господарський суд Донецької області.
Повний текст постанови підписано 25 лютого 2008 р.
Суддя Наумова К Г.