Справа №751/11115/24

Провадження №1-кс/751/2915/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 р. місто Чернігів

Слідчий суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова

ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

підозрюваної ОСОБА_3 ,

її захисників – адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

слідчого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника підозрюваної ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за

№ 12024270000000533 від 04 січня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

12 грудня 2024 року до Новозаводського районного суд міста Чернігова надійшло клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у вигляді застави, застосованого до підозрюваної ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 04 вересня 2024 року, на особисте зобов`язання або зменшення розміру застави в межах, встановлених у п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У разі зміни запобіжного заходу, просить повернути заставодавцю всю суму сплаченої застави або її різницю, у разі зменшення розміру застави.

Захисник ОСОБА_4 клопотання обґрунтовує тим, що до ОСОБА_3 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого

ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України, ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 04 вересня 2024 року застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 302 800 гривень. 19 вересня 2024 року заставу внесено ОСОБА_8 ,

ІНФОРМАЦІЯ_2 . Указує на те, що з моменту обрання запобіжного заходу пройшло більше трьох місяців, ОСОБА_3 раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувалась та проявляє належну процесуальну поведінку. При вирішенні клопотання просить також врахувати розмір пенсії ОСОБА_3 , а також відомості про особу заставодавця, який є пенсіонером, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, хворіє з 2022 року.

Підозрювана ОСОБА_3 та її захисники – адвокати ОСОБА_4 і

ОСОБА_5 у судовому засіданні висловили доводи на підтримання клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу та просили його задовольнити.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 та слідчий

ОСОБА_7 вважали клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу необґрунтованим та просили його залишити без задоволення.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до такого висновку.

У судовому засіданні встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Чернігівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024270000000533 від 04 січня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України.

30 серпня 2024 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КПК України, а саме у пособництві розтрати чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньої змовою групою осіб, у великих розмірах, в умовах воєнного стану, а також у вчиненні зазначених дій повторно.

Ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду міста Чернігова до підозрюваної ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 302 800 гривень, та покладено на ОСОБА_3 відповідні обов`язки. Відповідно до квитанції № 384Т006ВL4 від 19 вересня 2024 року заставу внесено ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Положеннями ч. 1 ст. 201 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Згідно з частинами 4, 5 ст. 201 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами 3 або 4 

ст. 183 КПК України (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Слідчий суддя враховує висновки, зроблені слідчим суддею Новозаводського районного суду міста Чернігова в ухвалі від 04 вересня

2024 року, якою до підозрюваної ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у вигляді застави, про обґрунтованість підозри з посиланням на сукупність відповідних доказів.

       Європейський суд з прав людини в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначив поняття «обґрунтована підозра», відповідно до якого обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

       Ні в клопотанні про зміну запобіжного заходу, ні в судовому засіданні захисник ОСОБА_4 не навів будь-яких доводів на спростування наявності обґрунтованої підозри. Підозрювана ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_9 у судовому засіданні також не наводили жодних доводів, які б ставили під розумний сумнів обґрунтованість підзори на даній стадії досудового розслідування.

    За таких обставин, слідчий суддя вважає, що повідомлена ОСОБА_3 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого

ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, є обґрунтованою для даної стадії кримінального провадження.

       Щодо існування всіх ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, наявність яких була встановлена в ухвалі Новозаводського районного суду міста Чернігова від 04 вересня 2024 року, то стороною захисту не спростовано їх існування на теперішній час. При цьому, відповідно до положень ст. 22 КПК України тягар доказування факту відсутності ризиків під час розгляду клопотання, поданого в порядку ст. 201 КПК України, лежить на стороні, яка звернулась з таким клопотанням.

       Зазначені ризики не зменшились та продовжують існувати. Так,

ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

       При прийнятті рішення, слідчий суддя враховує вік та стан здоров`я підозрюваної ОСОБА_3 , її майновий стан, що вона має постійне місце проживання, одружена, раніше не судима, а також конкретні обставини інкримінованого кримінального правопорушення, зокрема розмір заподіяних збитків і роль ОСОБА_3 . Щодо тієї обставини, що ОСОБА_3 є пенсіонеркою, то зазначена обставина була врахована на час прийняття рішення про обрання запобіжного заходу у виді застави та не є новою обставиною, яка б зумовлювала необхідність зміни запобіжного заходу підозрюваній.

       Таким чином, стороною захисту не надано достатніх даних про наявність обставин, які могли б вплинути на зміну запобіжного заходу у вигляді застави, застосованого до підозрюваної ОСОБА_3 , на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

       Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до положень ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 чи 300 розмірів прожиткового мінімуму відповідно.

У рішенні ЄСПЛ в справі «Мангурас проти Іспанії» зазначено, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини в професійному середовищі, яке сформувало обставини для такої діяльності, з метою забезпечення ефективності даного заходу, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що розмір застави повинен встановлюватися головною мірою з урахуванням особи підсудного, належної йому власності, його стосунків з поручителями, іншими словами - з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі (рішення ЄСПЛ у справах «Неймайстер проти Австрії», «Гафа проти Мальти»).

У рішенні в справі «Істоміна проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що застава має на меті передусім забезпечення явки особи на судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватись залежно від особи, про яку йде мова, із урахуванням його/її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду.

Слідчий суддя вважає, що застосований до підозрюваної ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 302 800 гривень, з урахуванням всіх наведених вище обставин розумно і пропорційно співвідноситься з обставинами вчинення кримінального правопорушення, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваної, запобігти ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для неї, а тому підстави для задоволення клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу відсутні.

Керуючись статтями 22, 26, 176-178, 182, 183, 201, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника підозрюваної ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя                                                                            ОСОБА_1