ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 650/2003/23                                Головуючий в І інстанції: Хомик І.І.

Номер провадження: 22-ц/819/339/24                                        Доповідач: Базіль Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої суді (судді-доповідача)        Базіль Л.В.,

суддів:                         Приходько Л.А., Пузанової Л.В.,

секретар                         Андреєва В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Ставрост Роман Юрійович, на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 07.12.2023 року, ухваленого у складі судді Хомик І.І. у справі № 650/2003/23 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», від імені якого діє Єрмолов Євген Миколайович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

       Короткий зміст позовної заяви та її обґрунтування.

       У жовтні 2023 року Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» через свого представника Єрмолова Євгена Миколайовича звернулося до Великоолександрівського районного суду Херсонської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором № HEV3GK0000000001 від 31.10.2019 року, яка станом на 28.08.2023 року складає 465 250 грн 11 коп, з яких: 431 762 грн 90 коп. - заборгованість за кредитом (тіло кредиту); 33 487 грн 21 коп. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом.        

Позивач вказав, що 31.10.2019 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № HEV3GK0000000001, за яким відповідачкою отримано кредит в розмірі 515 970,00 грн на термін до 01.11.2034 року зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

       Відповідно до договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісячно в період сплати, відповідач повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору.

       Згідно з договором, у випадку порушення зобов`язань за кредитним договором, відповідач сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

       Позивач зобов`язання за даним договором виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачці кредит у розмірі, передбаченому умовами кредитного договору, тоді як відповідачка не виконала взяті на себе договірні зобов`язання, а саме: не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, у зв`язку з чим станом на 28.08.2023 рік утворилась заборгованість у розмірі 465 250 грн 11 коп.

       Позивач зазначав, що на виконання вимог ч.4 ст.16 Закону України «Про споживче кредитування» ним 13.01.2023 року було направлено на адресу ОСОБА_1 лист-вимогу щодо усунення порушень умов договору, 13.01.2023 року було отримано повідомлення від «Укрпошти» про повернення листа відправнику. Протягом 60 днів відповідачем не було вжито заходів щодо усунення наявних порушень умов договору, у зв`язку з чим, посилаючись на невиконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань перед позивачем за кредитним договором, позивач просив задовольнити його вимоги та стягнути заявлену ним суму кредитної заборгованості.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

       Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 07 грудня 2023 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» кредитну заборгованість в сумі 465 250 грн 11 коп. за кредитним договором № HEV3GK0000000001 від 31.10.2019 року та судовий збір у розмірі 6 978 грн 75 коп.

       Задовольняючи позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості у розмірі 465 250 грн 11 коп., суд першої інстанції виходив із обґрунтованості заявлених вимог.                Доводи апеляційної скарги.

       В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Ставрост Роман Юрійович, посилаючись на незаконність і необґрунтованість рішення суду, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 07.12.2023 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовної заяви відмовити. Застосувати строк позовної давності відносно позовної вимоги на суму 33 487 грн 21 коп.

       Неповнота з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, полягає в невстановлені місця розташування об`єкта іпотеки, придбаного за кредитні кошти, яким є квартира АДРЕСА_1 , територія якого з 24.02.2022 року і до цього часу перебуває під окупацією російської федерації.

       Відповідно до ч.6 ст.15 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» упродовж строку тимчасової окупації особи, які проживають на тимчасово окупованій території або перемістилися з неї, звільняються від обов`язку погашення основної суми іпотечного кредиту та нарахованих відсотків за ним, якщо об`єктом іпотеки є майно, розташоване (зареєстроване) на території, що після укладення такого іпотечного договору була тимчасово окупована.

       Оскільки місто Нова Каховка було окуповане після укладення іпотечного договору, об`єктом іпотеки є квартира, а відповідачка після окупації перемістилась з неї в м. Кривий Ріг, тому в силу зазначеної норми закону ОСОБА_1 звільняється від обов`язку погашення основної суми іпотечного кредиту та нарахованих відсотків за ним упродовж строку тимчасової окупації населеного пункту, у якому розташована квартира, придбана за кредитні кошти.

       Також апелянт вказує на те, що розрахунок банка не ґрунтується на доказах та відсутній розрахунок заборгованості щодо кожного простроченого платежу; позивачем нараховано пеню за порушення строків розрахунку за ставками, які не передбачені умовами договору; судом не враховано висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 28.03.2018 року у справі №444/9519/12 в частині можливості стягнення процентів за користування кредитом після припинення дії кредитного договору. Вказує, що оскільки однією із підстав припинення нарахування відсотків по кредиту є пред`явлення кредитором позасудової вимоги про дострокове повернення кредиту згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, то з врахуванням того, що 30.09.2022 року банк пред`явив ОСОБА_1 (позичальнику) позасудову вимогу про дострокове повернення кредиту в порядку ч.2 ст.1050 ЦК України за кредитним договором від 31.10.2019 року, а саме заборгованості, що залишилася, та процентів, тому з жовтня 2022 року проценти за користування кредитом не підлягають нарахуванню.

       Апелянт навів свій контр розрахунок кредитної заборгованості, за яким, з урахуванням сплачених відповідачкою протягом листопада 2022 року по вересень 2023 року коштів в сумі 108 819 грн 86 коп., сума тіла кредиту зменшилась до 320 718 грн 04 коп., яка визнається відповідачкою, але з урахуванням положень ч.6 ст.15 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» вказана заборгованість не може бути стягнута у примусовому порядку, а відтак позовні вимоги відповідачкою не визнаються в повному обсязі.

       Вказує, що суд, стягуючи з відповідачки так звану «прострочену плату за користування кредитом» в сумі 33 487 грн 21 коп. не надав правової оцінки п.1.8 договору і не визначив правову природу цієї плати, яка в силу ст.61 Конституції України (ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме порушення) не підлягає нарахуванню, оскільки цей договір містить розділ 6 «Відповідальність сторін» у пункті 6.1 якого передбачена неустойка у вигляді пені з чітко визначеним механізмом її нарахування. Крім того, суд не встановив і не відобразив у своєму рішенні за який період і які місяці стягнуті проценти, що безумовно може призвести до непорозумінь між сторонами справи у подальшому.

Звертає увагу на те, що під час війни неустойка не підлягає нарахуванню відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Незважаючи на розмір суми, яку банк заявив до стягнення як нараховані проценти, а фактично – пеню до 24.02.2022 року, вона не може бути задоволена з підстав спливу строку позовної давності, а після 24.02.2022 року – списана відповідно до закону. Вказує, що оскільки ОСОБА_1 не була належно повідомлена судом першої інстанції про час і місце розгляду справи, не брала участі у такому розгляді, вона має право на стадії апеляційного розгляду справи заявити про застосування строку позовної давності.

Крім того, апелянт обставини щодо неповідомлення ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи вказує як окрему підставу для скасування оскаржуваного рішення відповідно до п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України.

Позиція інших учасників справи під час апеляційного перегляду справи.

       23.08.2024 року Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», від імені якого діє представник Шевченко Андрій Олександрович, подав через систему «Електронний суд» відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення та на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_1 .

Зазначає, що положення п.6 ст.15 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» відповідно до ч.2 вказаної статті закону та з урахуванням показників встановлених ст.266 Податкового кодексу України не поширюються на об`єкти житлової нерухомості – квартиру, загальна площа якої перевищує 60 кв.м., тоді як загальна площа предмету іпотеки за іпотечним договором складає 62,6 кв.м.

Не погоджуючись з доводами апелянта про ненадання позивачем (банком) доказів, що підтверджують виникнення заборгованості за кредитом, вказує, що до позовної заяви додано три виписки банківських рахунків, період виписок складає з 31.10.2019 року по 28.08.2023 рік. Крім того стверджує, що розрахунок заборгованості за кредитним договором, наданий позивачем, відповідає умовам кредитного договору, а відповідачем зворотного не надано. Розрахунок заборгованості містить інформацію про внесення відповідачем платежів в графі «Сплачено процентів» з 28.11.2022 по 28.08.2023; в розрахунку є обчислення заборгованості за кредитом, окремо щодо кожного простроченого платежу. Нарахування пені були виконанні за порушення відповідачем умов кредитного договору, перший випадок нарахування пені мав місце 31.01.2020 року, оскільки відповідач не сплатив щомісячний платіж в грудні 2019 року. Відповідно до графіку платежів до 31.12.2019 року позичальник повинен був сплатити проценти нараховані за грудень місяць, проте позичальник виконав платежі 28.11.2019 року, а потім лише 31.01.2020 року, тому станом на 31.01.2020 року в нього був прострочений платіж в розмірі несплачених процентів за грудень 2019 року – 7 908 грн 42 коп. В зв`язку з цим ОСОБА_1 була нарахована пеня в розмірі 160 грн 15 коп. Вказує, що банк розподіляв сплачені відповідачкою платежі у відповідності до умов кредитного договору (п.2.3, 2.4, 4.8) Оскільки в позасудовій вимозі від 30.09.2022 року не вказано дати розірвання договору, банк вважає, що договір діє відповідно до п.1.3 кредитного договору до 31.10.2034 року. Щодо нарахування процентів за користування кредитом на одну й ту ж саму суму вказує, що ставка 20.9% використовується для нарахування на різні суми тіла кредиту: поточного та простроченого.

       Апеляційний розгляд справи.

Адвокат Ставрост Роман Юрійович, який діє від імені ОСОБА_1 , приймаючи участь в судовому засіданні апеляційного суду в режимі відеоконференції доводи, викладені в апеляційній скарзі, підтримав, просив скаргу задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Представник Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не направив, а тому суд апеляційної інстанції вважав за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача.

       Позиція апеляційного суду.

       Відповідно до ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

       Заслухавши суддю-доповідача, пояснення адвоката Ставрост Р.Ю., перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Обставини справи.

Матеріалами справи підтверджується, що 31.10.2019 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № HEV3GK000000000, відповідно до якого остання отримала кредит у сумі 515 970 грн 00 коп. у вигляді не відновлювальної кредитної лінії на придбання нерухомості 441 000,00 грн та сплату страхових платежів 74 970,00 грн, з кінцевим терміном повернення до 01.11.2034 року.

Згідно п.3.1 договору, виконання позичальником зобов`язань за цим договором забезпечується іпотекою нерухомого майна житлового призначення, а саме: квартира АДРЕСА_2 , згідно іпотечного договору від 31.10.2019 року.

24 лютого 2022 року у зв`язку із військовим вторгненням Російської Федерації був введений воєнний стан в Україні, який дії і на цей час.

       Відповідно до розділу II Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року, Новокаховська міська територіальна громада, до складу якої входить м. Нова Каховка, з 24.02.2022 року і до цього часу перебуває під окупацією рф.

За розрахунком позивача станом на 28.08.2023 рік розмір заборгованості за кредитним договором становить 465 250 грн 11 коп., яка складається з 431 762 грн 90 коп. - заборгованості за кредитом (тілом кредиту); 33 487 грн 21 коп. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 здійснює часткове погашення кредитної заборгованості.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права.

       Задовольняючи позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості у розмірі 465 250 грн 11 коп., суд першої інстанції виходив із наявності між сторонами договірних правовідносин, які виникли на підставі кредитного договору від 31.10.2019 року та встановивши, що відповідачем зобов`язання за цим договором належним чином не виконуються, що призвело до виникнення заборгованості, суд дійшов висновку про наявність підстав для дострокового стягнення коштів за кредитним договором.

       Проте апеляційний суд не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, оскільки суд дійшов їх без повного з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Згідно з пунктом 1 частини другою статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 6 ст. 15 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» упродовж строку тимчасової окупації особи, які проживають на тимчасово окупованій території або перемістилися з неї, звільняються від обов`язку погашення основної суми іпотечного кредиту та нарахованих відсотків за ним, якщо об`єктом іпотеки є майно, розташоване (зареєстроване) на території, що після укладення такого іпотечного договору була тимчасово окупована. Національний банк України приймає рішення про зміну класифікації таких іпотечних кредитів або інші рішення з метою недопущення погіршення ліквідності (фінансового стану) кредитора.

Матеріалами справи підтверджується, що 31.10.2019 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № HEV3GK0000000001, відповідно до якого остання отримала кредит у сумі 515 970 грн 00 коп. у вигляді не відновлювальної кредитної лінії на придбання нерухомості 441 000,00 грн та сплату страхових платежів 74 970,00 грн з кінцевим терміном повернення до 01.11.2034 року.

Згідно п.3.1 договору, виконання позичальником зобов`язань за цим договором забезпечується іпотекою нерухомого майна житлового призначення, а саме: квартира АДРЕСА_2 , згідно іпотечного договору від 31.10.2019 року.

24 лютого 2022 року у зв`язку із військовим вторгненням Російської Федерації був введений воєнний стан в Україні, який дії і на цей час.

Відповідно до розділу II Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року, Новокаховська міська територіальна громада, до складу якої входить м. Нова Каховка, з 24.02.2022 року і до цього часу перебуває під окупацією рф.

Отже, оскільки згідно із Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 року, Новокаховська міська територіальна громада, до складу якої входить м. Нова Каховка, де розташований (зареєстрований) предмет іпотеки, квартира відповідачки, є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України із 24.02.2022 року, тобто після укладення іпотечного договору від 31.10.2019 року, то на підставі ч.6 ст.15 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», відповідач ОСОБА_1 звільняється від обов`язку погашення основної суми іпотечного кредиту та нарахованих відсотків за ним упродовж строку тимчасової окупації м. Нова Каховка Херсонської області, а відтак позовні вимоги про дострокове стягнення кредитної заборгованості не підлягають задоволенню.

Доводи представника позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, про те, що положення ч.6 ст.15 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» не можуть бути поширені на предмет іпотеки в цій справі, оскільки загальна площа квартири перевищує 60 кв.м., та становить 62,2 кв.м, апеляційний суд відхиляє, оскільки розмір квартири, яка передана відповідачкою в іпотеку не перевищує показників бази оподаткування, встановлених підпунктом «г» п.266.7.1 Податкового Кодексу, де загальна площа житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток: для квартир становить 300 кв.м., тоді як посилання представника позивача на 60 кв.м є розміром, на який зменшується база оподаткування (розмір пільги).

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги в частині неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з зазначених вище підстав.

Щодо судових витрат.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, з АК КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 слід стягнути судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 10 671 грн 87 коп. за подання апеляційної скарги.

Повний текст постанови складено 17.12.2024 року.

       Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Ставрост Роман Юрійович, задовольнити.

       Рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 07.12.2023 року скасувати та ухвалити нове.

У задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати зі сплати судового збору при подані апеляційної скарги в розмірі 10671 грн 87 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту до Верховного Суду.

Головуюча                        Л.В. Базіль

Судді                           Л.А. Приходько

                               Л.В. Пузанова