Справа № 307/4753/24

       Провадження № 2-а/307/33/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2024 року                                                                         м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Стецюк М.Д., секретар судового засідання Цех Г.М., за участю представника позивача Рішка П.М., представника відповідача Фекете Й.Й., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів адміністративну справу за позовом   ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Рішко П.М,. звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП № 3763 від 25 жовтня 2024 року накладено на ОСОБА_1 штраф у розмірі 34 000 грн. Зазначеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він на виконання розпорядження Тячівської РДА від 07 лютого 2024 року №11 «Про стан військового обліку на території Тячівського району у 2023 році та завдання щодо його поліпшення на 2024 рік», будучи відповідальною особою за ведення військового обліку ТОВ «Плюс-мінус», за час праці якого встановлено, що ОСОБА_3 , яка будучи військовозобов?язаною, перебуваючи на посаді лікаря-офтальмолога, жодного разу не з?являлася для уточнення своїх військово-облікових даних, а відповідальна особа ОСОБА_1 відповідно до постанови КМУ № 560 від 16 травня 2024 року не забезпечив прибуття ОСОБА_3 до ІНФОРМАЦІЯ_2 і не проконтролював питання перебування її на вказаній посаді без уточнення військово-облікових даних і без належним чином оформленого військово-облікового документу. Таким чином, відповідальною особою ОСОБА_1 допущено порушення вимог п.51 Постанови КМУ №1487 від 30 грудня 2022 року «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів», чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. День виявлення порушення 22 жовтня 2024 року.

22 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_1 головним спеціалістом мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 3763, відповідно до змісту якого була визначена суть адміністративного правопорушення, а саме: на виконання розпорядження Тячівської РДА-РВА від 07 лютого 2024 року №11 «Про стан військового обліку на території Тячівського району у 2023 році та завдання щодо його поліпшення на 2024 рік», відповідальна особа за ведення військового обліку ТОВ «Шлюс - мінус» - ОСОБА_1 , за час праці якого встановлено, що ОСОБА_3 , яка будучи військовозобов?язаною, перебуваючи на посаді лікаря-офтальмолога, жодного разу не з?являлася для уточнення своїх військово-облікових даних, а відповідальна особа ОСОБА_1 відповідно до постанови КМУ № 560 від 16 травня 2024 року не забезпечив прибуття ОСОБА_3 до ІНФОРМАЦІЯ_2 і не проконтролював питання перебування її на вказаній посаді без уточнення військово-облікових даних і без належним чином оформленого військово-облікового документу. Таким чином, відповідальною особою ОСОБА_1 допущено порушення вимог п. 51 Постанови КМУ № 1487 від 30 грудня 2022 року «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів». День виявлення порушення 22 жовтня 2024 року. Вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Вважає, що постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП № 3763 від 25 жовтня 2024 року, якою накладено на ОСОБА_1 штраф у розмірі34 000 грн., винесена всупереч вимогам законодавства, а тому підлягає визнанню протиправною та скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Стаття 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Зазначена норма є бланкетною та має формальний склад. Частиною 3 статті 210-1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період. Диспозиція статті ст.210-1 КУпАП, як бланкетної норми, не встановлює певних правил поведінки, а передбачає існування інших норм, розміщених навіть в інших нормативних актах, у яких сформульовані конкретні правила поведінки. В даному випадку об?єктивна сторона статті 210-1 виражається у порушенні законодавства України про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Згідно зі змістом постанови по справі про адміністративне правопорушення № 3763 від 25 жовтня 2024 року та протоколу про адміністративне правопорушення № 3763 від 22 жовтня 2024 року ОСОБА_1 допущено порушення вимог п. 51 Постанови КМУ №1487 від 30 грудня 2022 року «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів» та вимог постанови КМУ № 560 від 16 травня 2024 рок.

У відповідності до пункту 51 Постанови КМУ № 1487 від 30 грудня 2022 року «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів» керівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій повідомляють відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки про жінок, які працюють у зазначених органах, на підприємствах, в установах та організаціях та які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю і не перебувають на військовому обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки. Непрацевлаштовані жінки прибувають самостійно до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою взяття їх на військовий облік військовозобов?язаних. Жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною у переліку, затвердженому крім тих, які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю, та придатні до проходження військової служби за станом здоров?я та віком, беруться на військовий облік військовозобов?язаних за їх бажанням на загальних засадах, визначених цим Порядком.

Поряд з цим, положення пункту 51 Постанови КМУ № 1487 від 30 грудня 2022 року не встановлюють обов`язку керівників підприємств, установ чи організацій щодо забезпечення прибуття військовозобов?язаних до районних ТЦК та СП та щодо контролю питання перебування їх на посаді без уточнення військово-облікових даних і без належним чином оформленого військово-облікового документу: що ставиться у провину ОСОБА_1 згідно з протоколом про адміністративне правопорушення та постановою по справі про адміністративне правопорушення.

Водночас ні протокол про адміністративне правопорушення №3763 від 22 жовтня 2024 року, ні постанова по справі про адміністративне правопорушення №3763 від 25 жовтня 2024 року не містить посилання на те, що у провину ОСОБА_1 ставиться неповідомлення ІНФОРМАЦІЯ_1 про ОСОБА_3 , яка працює у ТОС «Плюс-МІНУС» і здобула освіту за медичною спеціальністю і не перебуває на військовому обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.

Що ж до постанови КМУ № 560 від 16 травня 2024р. «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», то ані протокол про адміністративне правопорушення № 3763 від 22 жовтня 2024 року ані постанова по праві про адміністративне правопорушення №3763 від 25 жовтня 2024 року, в порушення вимог ст. 283 КУПА, не містять посилань, на конкретну норму (пункт, підпункт, абзац, тощо) зазначеної постанови, що встановлює певні обов?язки та передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, яка порушена позивачем.

Окрім цього, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 працює у ТОВ «ПЛЮС-МІНУС» за сумісництвом, її основним місцем роботи є комунальне некомерційне підприємство «Тячівська районна лікарня». ОСОБА_3 , як військовозобов?язана, перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , вчасно (01 липня 2024 року) уточнила свої облікові дані, порушень правил військового обліку не допускала. Зазначене підтверджується військово-обліковим документом ОСОБА_3 , сформованим 02 грудня 2024 року у застосунку Міністерства оборони України Резерв+, термін дії якого до 02 жовтня 2025 року.

Крім цього, ОСОБА_3 , ще у 2022 році після введення воєнного стану в Україні, самостійно з?явилася для постановки на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_4 , де у встановленому законом порядку була направлена для проходження військово-лікарської комісії. За результатами військово-лікарської комісії довідкою від 24 березня 2022 року визнана тимчасово непридатною до військової служби за станом здоров?я терміном до 24 травня 2022 року. Зазначена обставина також підтверджує факт відсутності порушень правил військового обліку з боку ОСОБА_3 .

Таким чином, висновки посадових осіб відповідача, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та у постанові по справі про адміністративне правопорушення, про те, що ОСОБА_3 , яка будучи військовозобов?язаною, перебуваючи на посаді лікаря-офтальмолога, жодного разу не з?являлася для уточнення своїх військово-облікових даних, та перебуває на вказаній посаді без уточнення військово-облікових даних і без належним чином оформленого військово-облікового документу, є безпідставними і не грунтуються на дійсних обставинах справи.

Оскаржувана постанова відповідачем прийнята не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП та необгрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Крім того, постанова по справі про адміністративне правопорушення не містить жодних доказів, на яких грунтується висновок посадової особи про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП. Вважає, що відповідачем не доведено жодними належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами висновків, покладених в основу оскаржуваної постанови.

Враховуючи наведене просить визнати протиправною та скасувати постанову начальника ячівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки ОСОБА_2 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП № 3763 від 25 жовтня 2024 року, згідно з якою накладено на ОСОБА_1 штраф у розмірі 34 000 грн., а провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити у зв?язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача ОСОБА_1 понесені у зв?язку з розглядом адміністративної справи судові виграти по сплаті судового збору у розмірі 605 грн. 60 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн.

06 листопада 2024 року ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи проводити за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ з повідомленням (викликом) сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.

19 листопада 2024 року від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначають наступне. Організацію ведення військового обліку та персональний військовий облік в ТОВ «ПЛЮС-МІНУС» відповідно до Наказу №1/К від 08 жовтня 2024 року покладається на керівника, тобто на ОСОБА_1 . У листі від 30 вересня 2024 року №12588 відповідач повідомив ТОВ «ПЛЮС-МІНУС» про заплановане проведення перевірки Тячівською районною комісією у період з 14 по 29 серпня 2024 року. 22 жовтня 2024 року головним спеціалістом мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 під час перевірки ТОВ «ПЛЮС-МІНУС» на предмет порушень у організації та веденні військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів було виявлено низку недоліків і порушень, що були зафіксовані у протоколі та оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення № 3763 від 25 жовтня 2024 року, зокрема: - ОСОБА_1 будучи відповідальною особою за ведення військового обліку, не забезпечив прибуття ОСОБА_3 до ІНФОРМАЦІЯ_2 (порушено абз.4 п. 47 Порядку №1487); - не проконтролював питання перебування ОСОБА_3 на вказаній посаді без уточнення військово-облікових даних (порушено абз.4 п. 47 Порядку №1487); - не проконтролював наявність в ОСОБА_3 належним чином оформленого військово-облікового документу (порушено абз.1 п. 34 Порядку №1487); - не повідомив відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки про жінок, які працюють на підприємствах, здобули освіту за медичною чи фармацевтичною спеціальністю та не перебувають на військовому обліку у зазначених центрах ( порушено абз.1 п. 51 Порядку №1487).

Крім того, персональний військовий облік на підприємствах ведеться на основі списків персонального військового обліку, які підлягають звірці з відомостями, зазначеними у військово-облікових документах працівників (п. 34 Порядку №1487). Оскільки відповідачу не було надано жодного списку персонального військового обліку щодо військовозобов?язаних, які працюють у ТОВ «ПЛЮС-МІНУС», він не мав можливості здійснювати звірку даних цих списків, вносити відповідні зміни до них, а також виконувати роботу з оповіщення призовників, військовозобов?язаних та резервістів, включених до зазначених списків. Позивачем, як відповідальна за весь час існування в нього обов?язків щодо ведення військового обліку, не подав та відповідно не перевірив наявність та стан військово-облікових документів в військовозобов?язаних працівників.

Після проведення перевірки ІНФОРМАЦІЯ_4 , позивач зрештою надав списки персонального військового обліку, проте допустив грубу помилку, неправильно вказавши військове звання ОСОБА_3 : замість "молодший лейтенант" зазначено "молодший сержант", що є різними поняттями та званнями. Крім того, у цих списках станом на сьогодні відсутня інформація про дату прийняття на роботу ОСОБА_3 , результати проходження нею ВЛК, серія та номер військово-облікового документу та інші необхідні відомості які вже самі по собі є підставою для притягнення відповідальної особи до адміністративної відповідальності за порушення ведення списків персонального військового обліку (п. 33, абз. 7 п. 34 Порядку №1487). При цьому доказів перебування на обліку позивач не надав, як і серію та номер військового квитка. Усі ці обов?язки позивача чітко окреслені в Наказі «Про покладення обов?язків із ведення військового обліку» №2/К від 08.10.2024 року та в Посадовій інструкції інспектора з військового обліку, які були затверджені та підписані самим Позивачем. Однак, на жаль, вони залишилися лише на папері і не були належним чином виконані позивачем. Таким чином, наявні в матеріалах справи докази підтверджують вчинення позивачем адміністративного правопорушення, зокрема порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Відтак, відповідач вважає накладення адміністративного стягнення правомірним і не вбачає підстав для скасування постанови.

Що стосується вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, зазначає, що на підтвердження розміру витрат, понесених позивачем на оплату послуг адвоката, жодних доказів надано не було. Водночас склад та розмір таких витрат, пов?язаних із правовою допомогою, є невід?ємною частиною предмета доказування у справі. Позивачем до позову не долучено жодного доказу на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, відтак на переконання сторони відповідача дана вимога є безпідставною. Враховуючи наведене просить в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримали в повному обсязі з викладених підстав та просили позов задовольнити. Крім того, до закінчення судових дебатів зробив заяву про надання протягом п`яти днів доказів щодо стягнення витрат на правничу допомогу, у відповідності до ч. 7 ст. 139 КАС України.

Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 25 жовтня 2024 року постановою по справі про адміністративне правопорушення №3763 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 34 000 грн., за те, що 25 жовтня 2024 року о 10 год. 30 хв. на виконання розпорядження Тячівської РВА від 07 лютого 2024 року №11 «Про стан військового обліку на території Тячівського району у 2023 році та завдання щодо його поліпшення на 2024 рік», будучи відповідальною особою за ведення військового обліку ТОВ «Плюс-мінус», за час праці якого встановлено, що ОСОБА_3 , яка будучи військовозобов?язаною, перебуваючи на посаді лікаря-офтальмолога, жодного разу не з?являлася для уточнення своїх військово-облікових даних, а відповідальна особа ОСОБА_1 відповідно до постанови КМУ № 560 від 16 травня 2024 року не забезпечив прибуття ОСОБА_3 до ІНФОРМАЦІЯ_2 і не проконтролював питання перебування її на вказаній посаді без уточнення військово-облікових даних і без належним чином оформленого військово-облікового документу. Таким чином, відповідальною особою ОСОБА_1 допущено порушення вимог п.51 Постанови КМУ №1487 від 30 грудня 2022 року «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів», чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. День виявлення порушення 22 жовтня 2024 року. (а.с. 9).

З протоколу №3763 від 22 жовтня 2024 року складеного головним спеціалістом мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 відносно ОСОБА_1 вбачається, що на виконання розпорядження Тячівської РДА-РВА від 07 лютого 2024 року №11 «Про стан військового обліку на території Тячівського району у 2023 році та завдання щодо його поліпшення на 2024 рік», відповідальна особа за ведення військового обліку ТОВ «Шлюс - мінус» - ОСОБА_1 , за час праці якого встановлено, що ОСОБА_3 , яка будучи військовозобов?язаною, перебуваючи на посаді лікаря-офтальмолога, жодного разу не з?являлася для уточнення своїх військово-облікових даних, а відповідальна особа ОСОБА_1 відповідно до постанови КМУ № 560 від 16 травня 2024 року не забезпечив прибуття ОСОБА_3 до ІНФОРМАЦІЯ_2 і не проконтролював питання перебування її на вказаній посаді без уточнення військово-облікових даних і без належним чином оформленого військово-облікового документу. Таким чином, відповідальною особою ОСОБА_1 допущено порушення вимог п. 51 Постанови КМУ № 1487 від 30 грудня 2022 року «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів». День виявлення порушення 22 жовтня 2024 року. Вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП (а.с.10).

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія ААВ №214722 від 10 жовтня 2012 року, та протоколу зборів №1 від 25 листопада 2010 року вбачається, що керівником ТОВ «Плюс-Мінус» є ОСОБА_1 (а.с.12-13).

З наказу №1/К від 08 жовтня 2024 року вбачається, що на директора ТОВ «Плюс-Мінус» ОСОБА_1 з 08 жовтня 2024 року покладено обов`язки з ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних (а.с.53).

Наказом ТОВ «Плюс-Мінус» «№2/К від 08 жовтня 2024 року на директора ОСОБА_1 покладено ряд обов`язків із ведення військового обліку відповідно до ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ та Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30 грудня 2022 року №1487 (а.с.55-56).

Згідно посадової інструкції інспектора військового обліку (код КП-3439) затвердженої 08 жовтня 2024 року директором ТОВ «Плюс-Мінус» ОСОБА_1 , вбачається що інспектор з військового обліку повинен знати, зокрема особливості військового обліку жінок та порядок: формування списків призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також оперативних відомостей на підприємствах; взаємодії з різними ТЦК та СП; порядок звітності з військового обліку (а.с.45-50).

Відповідно до наказу (розпорядження) № 4 від 11 липня 2019 року ОСОБА_3 прийнято на роботу з 12 липня 2019 року у ТОВ «Плюс-Мінус» на посаду лікаря-офтальмолога за сумісництвом (а.с.17).

З довідки військово-лікарської комісії від 24 березня 2022 року та картки обстеження та медичного огляду вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тимчасово непридатна до військової служби до 24 травня 2022 року (а.с.15-16)

Відповідно до інформації з Резерв+ сформованої 02 жовтня 2024 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є військовозобов`язаною, дата уточнення даних 01 липня 2024 року (дані уточнено вчасно)(а.с.14).

Згідно ч. 1ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої встатті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Стаття 210-1 КУпАП  передбачає відповідальність: за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію; повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню ; вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період .

Диспозиція ст. 210-1 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають правила ведення військового обліку.

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно із абз. 11 ст. 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17 березня 2014 року, відповідно до Указу Президента України від 17 березня 2014 року N 303/2014 "Про часткову мобілізацію".

24 лютого 2022 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про затвердження указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" N 2102-IX, яким затверджено указ Президента України N 64/2022 від 24 лютого 2022 року "Про введення воєнного стану в Україні", відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та діє наразі.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про мобілізацію і мобілізаційну підготовку» підприємства, установи і організації щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації забов`язані вести військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів із числа працюючих, здійснювати заходи щодо бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та в особливий період і надавати звітність з цих питань відповідних органам державної влади, іншим держаним органам та органам місцевого самоврядування в установленому порядку.

Згідно абз.2 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про оборону України» посадові особи підприємств, установ та організацій усіх форм власності забезпечують ведення персонального військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, сприяють їх підготовці до військової служби, призову на строкову військову службу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, створенню працівникам належних умов для виконання ними військового обов`язку згідно із законодавством, забезпечують здійснення заходів з їх військово-патріотичного виховання.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Також згідно ч.5 ст.34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» персональний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи або навчання та покладається на керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій і закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності.

Згідно ст. 42 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» керівники, інші посадові особи органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ, організацій та закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності та громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, допризовної підготовки, приписки до призовних дільниць, призову на строкову військову службу, проходження служби у військовому резерві, проходження зборів, мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності, призову на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, прибуття за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов`язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.

Статтею 283 КУпАП зокрема визначено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Відповідно до п. 51 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів»: керівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій повідомляють відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки про жінок, які працюють у зазначених органах, на підприємствах, в установах та організаціях та які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю і не перебувають на військовому обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.

Згідно оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 , як керівник ТОВ «Плюс-мінус» відповідно до постанови КМУ № 560 від 16 травня 2024 року не забезпечив прибуття ОСОБА_3 до ІНФОРМАЦІЯ_2 і не проконтролював питання перебування її на вказаній посаді без уточнення військово-облікових даних і без належним чином оформленого військово-облікового документу, чим порушив п.51 Постанови КМУ №1487 від 30 грудня 2022 року «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів».

Проте, п. 51 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» не передбачає обов`язку керівника забезпечувати прибуття жінок до ІНФОРМАЦІЯ_2 та здійснювати контроль за перебування на посаді без уточнення військово-облікових даних та належним чином оформленого військово-облікового документу.

Крім того, слід зазначити, що згідно інформації з «Резерв+» сформованої 02 жовтня 2024 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є військовозобов`язаною, дата уточнення даних 01 липня 2024 року (дані уточнено вчасно).

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Суд вважає за необхідне зазначити, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положення по відношенню до суб`єкта владних повноважень.

Верховний Суд у своїй постанові від 2 квітня 2018 року у справі № 338/1/17 вказав, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення цією особою адміністративного проступку, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Оскаржувана постанова містить відомості про те, що було вчинене адміністративне правопорушення, однак не містить посилань на будь-які докази, які б підтвердили вчинення порушення позивачем. При цьому, окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

В ході ж розгляду даної адміністративної справи представником відповідача належним чином не спростовано доводи позивача щодо неправомірності притягнення його до відповідальності та відсутності доказів скоєння ним правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Відзив відповідача містить лише перелік норм чинного законодавства, проте у відзиві відсутні обґрунтування заперечень проти позову, не додано належні та допустимі доказів на спростовування позиції позивача.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем не надано суду належних та достовірних доказів, які б підтверджували факти викладені у постанові та спростовували доводи позивача.

Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно дост. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

У відповідності до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Вказані вище обставини та відсутність належних доказів на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, свідчать про недоведеність відповідачами наявності в діях ОСОБА_1 порушення вимог п. 51 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», що у свою чергу свідчить про недоведеність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, за яке позивача було піддано адміністративному стягненню.

Таким чином, керуючись приписами наведених норм законодавства, оцінивши надані сторонами до матеріалів справи докази, враховуючи, що представником відповідача, який заперечував проти позову, не доведено правомірність встановлення адміністративного правопорушення, не надано доказів правомірності прийнятого ним рішення, суд, враховуючи положення ст. 286 КАС України, дійшов висновку, що постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Відповідно до ст. 139 КАС України, з відповідача, за рахунок бюджетних асигнувань, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Згідно ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Оскільки, представник позивача до закінчення судових дебатів заявив клопотання про подання суду доказів щодо судових витрат у п`ятиденний строк після винесення рішення, то дане питання в рішенні судом не вирішується.

Керуючись ст. ст.241-246, 250,286 КАС України, суд –

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 3763 від 25 жовтня 2024 року про притягнення ОСОБА_1  до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210-1Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу в розмірі 34000 грн. 00 коп. скасувати.

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП- закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 , за рахунок бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 605 грн. 60 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач -   ОСОБА_1 , житель: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 .

Повний текст рішення суду складено 16 грудня 2024 року.

Суддя М.Д. Стецюк