Справа № 186/223/15-ц

Провадження № 6/0186/69/24

У Х В А Л А

16 грудня 2024 року м.Шахтарське.

Першотравенський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Янжули С.А.,

при секретарі -        Лиман Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Шахтарському цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дебт Форс", заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Кампсіс Лігал", про заміну сторони, шляхом заміни стягувача його правонаступником у виконавчому листі,

ВСТАНОВИВ :

28 лютого 2024 року в провадження Першотравенського міського суду Дніпропетровської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Дебт Форс", заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Кампсіс Лігал", про заміну сторони, шляхом заміни стягувача його правонаступником у виконавчому листі.

В обґрунтування заяви заявник зазначив, що 28 квітня 2015 року Першотравенський міський суд Дніпропетровської області ухвалив рішення по справі №186/223/15-ц про стягнення з боржника(ів): ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ "Родовід Банк" заборгованості за кредитним договором: № _35/АА- 249.07.2

29 вересня 2015 року апеляційний суд Дніпропетровської області прийняв постанову, в якій рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 28 квітня 2015 року скасував та ухвалив нове рішення.

18 листопада 2019 року ухвалою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області в наведеній судовій справі, було замінено сторону виконавчого провадження (стягувача) - ПАТ "Родовід Банк" на ТОВ "Вердикт Капітал".

10 березня 2023 року між ТОВ "Вердикт Капітал" та ТОВ "Кампсіс Фінанс" було укладено Договір № 10-03/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ "Вердикт Капітал" відступило ТОВ "Кампсіс Фінанс", а ТОВ "Кампсіс Фінанс" набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором №35/АА-249.07.2.

У відповідності до п. 2.1 Договору № 10-03/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 березня 2023 року: «За цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Попередній кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні попередньому кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, надалі за текстом - Боржники, зазначених у Додатках №1 та № 3 до цього Договору (надалі також - Реєстр Боржників), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників, за Договорами позики (Кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Попередньому кредитору за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором».

Відповідно до п. 5.2 Договору № 10-03/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 березня 2023 року: «Права вимоги вважаються відступленими (переданими) Попереднім (первісним) кредитором та набутими (прийнятими) Новим кредитором в день належного підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток № 4).»

У відповідності до пунктів 5.6.2 та 7.2 Договору № 10-03/23 відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 березня 2023 року сторони в підтвердження виконання п. 7.1 договору уклали Акт зарахування зустрічних однорідних вимог (додається у додатках) у відповідності до ст. 601 Цивільного кодексу України.

31 травня 2023        року між ТОВ "Кампсіс Фінанс" та ТОВ "Дебт Форс" було укладено Договір № 31-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ "Кампсіс Фінанс" відступило ТОВ "Дебт Форс", а ТОВ "Дебт Форс" набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № _35/АА- 249.07.2.

У відповідності до п. 2.1 Договору № 31-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 31 травня 2023 року: «За цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Попередній кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні попередньому кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, надалі за текстом - Боржники, зазначених у Додатках №1 та № 3 до цього Договору (надалі також - Реєстр Боржників), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників, за Договорами позики (Кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Попередньому кредитору за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором».

Відповідно до п. 5.2 Договору № 31-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 31 травня 2023        року: «Права вимоги вважаються відступленими (переданими) Попереднім (первісним) кредитором та набутими (прийнятими) Новим кредитором в день належного підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток № 4).»

На виконання п. 7.1 Договору № 31-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 31 травня 2023 року ТОВ "Дебт Форс" проведено оплату відповідно до платіжної інструкції.

01 листопада 2023 року рішенням єдиного учасника №8 ТОВ "Кампісі Фінанс" змінило назву на ТОВ "Кампсіс Лігал".

Відповідно до Інформації про виконавче провадження стосовно боржника, яким є ОСОБА_1 , ТОВ «Дебт Форс» відомо, що на примусовому виконанні в органах ДВС відсутні виконавчі провадження щодо боржника ОСОБА_1 , при цьому, виконавчі листи в ТОВ «Дебт Форс» наявні та строки для примусового їх виконання не пропущені.

Як вбачається з відміток про виконання виконавчого документа, або про повернення виконавчого документа стягувачу із зазначенням причин повернення, виконавчий лист було повернуто без виконання 04 серпня 2020 року, на підставі ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження».

У ч.5 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» вказано: «Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону...»

Частина 1 ст.12 ЗУ «Про виконавче провадження»: «Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років..»

Частна 5 ст.12 ЗУ «Про виконавче провадження» свідчить, що: «У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.».

Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з його пред`явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 240/10258/19.

У відповідності до п. 4 ч. 102Розділу ХІІІ ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗУ «Про виконавче провадження»: «4) визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану».

Аналізуючи викладене: строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, згідно постанови про повернення виконавчого документу мав би бути до 04 серпня 2023 року, а отже не був пропущений, оскільки припадає станом на дату запровадження в Україні воєнного стану (24 лютого 2022 року). Воєнний стан, починаючи з моменту його запровадження, скасований або припинений не був, станом на дату подачі цієї заяви воєнний стан не скасовано і не припинено, а отже і станом на дату подачі цієї заяви строк пред`явлення виконавчого листа до виконання не є пропущеним.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України у справі 260/2595/22.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставою виникнення цивільних прав та обов`язків - є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3 ст. 512 Цивільного кодексу України передбачено, що Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), при цьому, відступлення прав вимоги - є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину та допускається протягом усього часу існування зобов`язання.

Статтею 514 Цивільного кодексу України визначено, що до нового Кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом; первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ст. 516 ЦК України), водночас, первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги (ст. 519 Цивільного кодексу України). Статтею 78 Цивільного процесуального кодексу України встановлено правила належності доказів, які визначають об`єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, при цьому, правила належності доказів спрямовані, насамперед, на досягнення процесуальної економії через усунення з судового розгляду доказів, які не мають значення для вирішення справи.

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017р.: ст. ст. 76 - 81, 89, 228, 229, 235, 243, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів (дослідження обґрунтованості, наявності доказів, що їх підтверджують)...

Доповнюючи викладене, статтею 204 Цивільного кодексу України визначено «Презумпцію правомірності правочину», а отже, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним, оскільки, презумпція правомірності правочину є важливою гарантією реалізації цивільних прав учасниками цивільних відносин та полягає у припущенні, що особа, вчиняючи правочин, діє правомірно, водночас, своїм підґрунтям - встановлення презумпції правомірності правочину має визначальний принцип приватного права «Дозволено все, що прямо не заборонено законом», а також такі засади цивільного права, як свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність цивільного законодавства, а тому, згідно з цими засадами припускається, що особа може, реалізуючи своє право свободи договору (а точніше - право свободи правочину) вчиняти з метою створення, зміни, припинення тощо цивільних прав і обов`язків будь-які правомірні дії, при цьому, не вимагається прямої вказівки на правомірність дій в акті цивільного законодавства: достатньо, що закон не визначає ці дії як заборонені.

Якщо керуватися Європейськими принципами оцінки доказів, то часто в рішеннях Європейського суду з прав людини можна зустріти такий стандарт доказування, як баланс ймовірностей. У справі “J.K. AND OTHERS v. SWEDEN” від 23 серпня 2016 року ЄСПЛ зазначає, що на відміну від кримінального процесу, де основним стандартом оцінки доказів є формулювання «поза розумним сумнівом», у цивільному процесі закон не вимагає цього високого стандарту. Суддя повинен вирішити справу з огляду на баланс ймовірностей. Суддя повинен вирішити, чи з огляду на надані докази, а також правдивість тверджень заявника, ймовірно, що вимога цього заявника є достовірною.

Такий підхід позбавляє оцінку доказів абстракції, а її критерії становлять чіткий і злагоджений механізм.

Аналізуючи вищенаведене, на підтвердження вищенаведених фактів - у формі додатку залучені копії належних та допустимих доказів (копії Договорів відступлення права вимоги з додатками), які в повній мірі відповідають нормам чинного законодавства, при цьому, в судовому порядку недійсними не визнані, а так само, не суперечать нормам чинного законодавства України.

Суд застосовує правові висновки, викладені у постановах ВС від 31 жовтня 2018 року у справі: №2-а- 3494/11 та від 27 серпня 2020 року у справі №804/536/18, відповідно до яких заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво), можлива на будь - якій стадії судового процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того, чи виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.

У таких висновках необхідно керуватися принципом обов`язковості судового рішення та тим, що виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду та завершальною стадією судового провадження, а незабезпечення виконання рішення суду призведе до порушення прав, гарантованих ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд наголошує, що сам лише факт правонаступництва у матеріальних правовідносинах,без відповідного судового рішення про процесуальне правонаступництво, не забезпечує повної реалізації прав такої особи на виконання судового рішення, адже лише стягувач має право на отримання виконавчого листа та пред`явлення його до виконання. Таким чином, у правовій ситуації, коли у матеріальних правовідносинах відбулося правонаступництво, проте суд відмовляє у заміні у виконавчому листі сторони стягувача його правонаступником відбувається порушення принципу обов`язковості судового рішення та нівелюється правова мета звернення особи до суду, адже завдання цивільного судочинства — ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Отже, заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення, при цьому, на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю. Закінчення виконавчого провадження, у тому числі й у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не виключає подальшого існування процесуальних правомочностей учасника справи в межах судового провадження, тож не має наслідком заборону здійснення процесуального правонаступництва щодо них. Питання процесуального правонаступництва в усіх випадках вирішується судом, який при його вирішенні повинен дослідити по суті обставини та підстави правонаступництва.

Пунктом 130 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022р. (справа: №2- 7763/10, провадження: №14-197цс21), якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до Інформації про виконавче провадження стосовно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ ”ДЕБТ ФОРС” відомо що на примусовому виконанні в органах ДВС відсутні виконавчі провадження з приводу виконавчих листів від №186/223/15-ц, при цьому, виконавчі листи в ТОВ ”ДЕБТ ФОРС” наявні та строки для примусового їх виконання не пропущені (копії виконавчих листів залучаються у формі додатку).

В Постанові від 30 липня 2019 року, справа №5/128 Верховний Суд дійшов висновку про те, що до видачі виконавчого листа - змінюється сторона (стягувач) у справі, після видачі виконавчого листа і до відкриття виконавчого провадження здійснюється заміна боржника чи стягувача у виконавчому листі, після відкриття виконавчого провадження - заміна сторони виконавчого провадження.

За таких обставин, існують всі підстави для заміни сторони на правонаступника у вищенаведених виконавчих листах.

Враховуючи вищезазначене та позиції Верховного Суду, заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу, оскільки, без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Просить суд замінити вибулого стягувача - ТОВ "Вердикт Капітал" на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дебт Форс" у виконавчому листі №186/223/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк", правонаступником якого виступає ТОВ "Вердикт Капітал" до боржника - ОСОБА_1 .

В судове засідання представник заявника ТОВ "Дебт Форс" не з`явився, в заяві про заміну сторони у виконавчому листі просить справу розглянути в його відсутність.

Заінтересована особа - ОСОБА_1 та його представник за довіреністю - Тимків В.Ф., у судове засідання не з`явилися, про дату розгляду справи повідомлені належним чином.

Представники заінтересованих осіб - ТОВ "Ведикт Капітал" та ТОВ "Кампсіс Лігал" у судове засідання не з`явилися, про дату розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не сповістили.

Відповідно ч.3 ст.442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

За таких обставин та у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, оглянувши в судовому засіданні цивільні справи №186/223/15-ц (провадження №2/0186/156/15) за позовом ПАТ "Родовід Банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, №186/223/15-ц (провадження №6/0186/35/19) за заявою ТОВ "Вердикт Капітал", заінтересовані особи: ПАТ "Родовід Банк", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником, №186/223/15-ц (провадження №6/0186/24/20) за заявою ТОВ "Вердикт Капітал", заінтересована особа: ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа №186/223/15-ц та поновлення строку для його пред`явлення на примусове виконання, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області №186/223/15-ц від 28 квітня 2015 року було стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" заборгованість по кредитному договору, яка складається з: суми простроченої заборгованості по кредиту та процентах - 35 796,79 гривень, суми заборгованості за платою по обслуговуванню кредиту - 4 166,11 гривень, суми трьох процентів річних від суми простроченої заборгованості по кредиту та процентах - 3 056,26 гривень, суми трьох процентів річних від суми простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту - 291,49 гривень, суми інфляційних втрат від суми простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту - 975,44 гривень та суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та процентах - 594 294,09 гривень та суми пені за несвоєчасне погашення за платою за обслуговування - 56 746,72 гривень, а всього стягти: 695 326 (шістсот дев`яносто п`ять тисяч триста двадцять шість) гривень 90 копійок, а також судовий збір в розмірі 3 654 (трьох тисяч шестиста п`ятдесяти чотирьох) гривень 00 копійок, сплачені позивачем при пред`явленні позову до суду. В задоволенні решти позовних вимог - відмолено.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2015 року було скасоване рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області та ухвалене нове, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Родовід Банк" заборгованість по кредитному договору №35/АА-249.07.2 від 27 грудня 2007 року в розмірі 2 272 долари США та 21 921,71 гривень, в іншій частині позовних вимог - відмовлено.

З інформаційної довідки по ВП №52754355 від 03 грудня 2019 року та інформації Петропавлівського ВДВС у Синельниківському районі Дніпропетровської області від 13 березня 2024 року вбачається, що відповідно даних АСВП, 27 жовтня 2016 року на виконання від ПАТ "Родовід Банк" надходив виконавчий лист №186/223/15-ц від 28 квітня 2015 року, виданий Першотравенським міським судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Родовід Банк" заборгованості по кредитному договору в розмірі 2 272 доларів США та 25 269,46 гривень.

27 жовтня 2016 року було відмовлено у відкритті виконавчого провадження на підставі п.1 ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" - пропуск строку пред`явлення виконавчого документу та роз`яснено стягувачу про можливість поновлення строку на пред`явлення виконавчого документа на виконання.

Ухвалою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 18 листопада 2019 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», заінтересовані особи Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про заміну сторони у виконавчому провадженні - було задоволено; замінено стягувача - Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ: 36799749, адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б) у виконавчому листі №186/223/15-ц, виданому 29 вересня 2015 року на підставі рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2015 року та ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 жовтня 2015 року про виправлення описки, в цивільній справі №186/223/15-ц щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" заборгованості по кредитному договору №35/АА-249.07.2 від 27 грудня 2007 року, яка складається із заборгованості по кредиту та процентам в розмірі 2 272,00 долари США, суми заборгованості за платою по обслуговуванню кредиту - 4 166,11 гривень, суми 3% річних від суми простроченої заборгованості по кредиту та процентах 3 056,26 гривень, суми 3% річних від суми простроченої заборгованості за платою по обслуговуванню кредиту 291,49 гривень, суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та процентах 15 755,60 гривень, суми пені за несвоєчасне погашення за платою за обслуговування кредиту в розмірі 2 000,00 гривень, а всього: 2 272,00 долари США та 25 269,46 гривень.

Вказана ухвала суду була скасована постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2024 року, в задоволенні заяви відмовлено з посиланням на те, що у заяві ТОВ "Вердикт Капітал" просило замінити вибулого стягувача - ПАТ "Родовід Банк" на його правонаступника - ТОВ "Вердикт Капітал" у цивільній справі №186/223/15-ц, тобто в заяві не йшла мова про заміну сторони виконавчого провадження, а йдеться про процесуальне правонаступництво, тому у суду першої інстанції не було правових підстав для заміни саме сторони виконавчого провадження, крім того, заявник просив замінити стягувача у справі за кредитним договором №_Д002/АА-236.07.2, а суд замінив сторону виконавчого провадження по кредитному договору №35/АА-249.07.2.

Ухвалою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 02 липня 2020 року було задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", боржник - ОСОБА_1 , про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання; видано Товариству з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" дублікат виконавчого листа №186/223/15-ц, відповідно до рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2015 року про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 та ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 жовтня 2015 року про виправлення описки та поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа №186/223/15-ц.

Вказана ухвала набрала законної сили.

04 серпня 2020 року за вих.№5435 на адресу ТОВ "Вердикт Капітал" Першотравенським міським судом Дніпропетровської області направлено належним чином завірену копію вказаної ухвали суду від 02 липня 2020 року та дублікат виконавчого листа №186/223/15-ц, рекомендованим листом з повідомленням про отримання, вказане поштове відправлення отримане ТОВ "Вердикт Капітал" 11 серпня 2020 року під підпис.

Відповідно до ст.82 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

24 травня 2019 року між ПАТ "Родовід Банк" та ТОВ "Вердикт Капітал" укладено договір №15 про відступлення прав вимоги, за яким Банк відступив Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набув права вимоги Банку до позичальників та поручителів, визначених у додатку №1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників за кредитними договорами та договорами порук з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно Реєстру у додатку №1 до цього договору, новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та порядку, визначених цим договором (п.1 Договору).

Копією платіжного доручення №62 від 17 травня 2019 року підтверджується, що ТОВ "Вердикт Капітал" сплатило на користь АТ "Родовід Банк" 2 363 367,77 гривень - оплата лота згідно протоколу №UA-ЕА-2019-04-05-000019-b (протокол електронного аукціону №UA-ЕА-2019-04-05-000019-b від 26 квітня 2019 року - кредитний портфель, що складається з прав вимоги та інших майнових прав за 472 кредитними договорами ПАТ "Родовід Банк", забезпеченими транспортними засобами, переможець електронних торгів - ТОВ "Вердикт Капітал").

Копією Реєстру боржників до договору про відступлення права вимоги №15 від 24 травня 2019 року підтверджується, що ТОВ "Вердикт Капітал" набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №35/АА-249.07.2 від 27 грудня 2007 року.

Вказаний договір про відступлення права вимоги є чинним, доказів зворотного суду не надано.

10 березня 2023 року між ТОВ "Вердикт Капітал" та ТОВ "Кампсіс Фінанс" було укладено Договір №10-03/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ "Вердикт Капітал" відступило ТОВ "Кампсіс Фінанс", а ТОВ "Кампсіс Фінанс" набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 35/АА-249.07.2.

У відповідності до п. 2.1 Договору № 10-03/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 березня 2023 року - за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Попередній кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні попередньому кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, надалі за текстом - Боржники, зазначених у Додатках №1 та № 3 до цього Договору (надалі також - Реєстр Боржників), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників, за Договорами позики (Кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Попередньому кредитору за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором».

Відповідно до п. 5.2 Договору № 10-03/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 березня 2023 року права вимоги вважаються відступленими (переданими) Попереднім (первісним) кредитором та набутими (прийнятими) Новим кредитором в день належного підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток № 4).

У відповідності до пунктів 5.6.2 та 7.2 Договору № 10-03/23 відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 березня 2023 року сторони, в підтвердження виконання п. 7.1 договору, уклали Акт зарахування зустрічних однорідних вимог у відповідності до ст. 601 ЦК України.

31 травня 2023 року між ТОВ "Кампсіс Фінанс" та ТОВ "Дебт Форс" було укладено Договір № 31-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ "Кампсіс Фінанс" відступило ТОВ "Дебт Форс", а ТОВ "Дебт Форс" набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором №35/АА- 249.07.2.

У відповідності до п. 2.1 Договору № 31-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 31 травня 2023 року, за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Попередній кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні попередньому кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, надалі за текстом - Боржники, зазначених у Додатках №1 та № 3 до цього Договору (надалі також - Реєстр Боржників), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників, за Договорами позики (Кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Попередньому кредитору за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 5.2 Договору № 31-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 31 травня 2023        року, права вимоги вважаються відступленими (переданими) Попереднім (первісним) кредитором та набутими (прийнятими) Новим кредитором в день належного підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток № 4).

На виконання п. 7.1 Договору № 31-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 31 травня 2023 року ТОВ "Дебт Форс" проведено оплату відповідно до платіжної інструкції №393960004 від 24 жовтня 2023 року на користь ТОВ "Кампсіс Фінанс" в сумі 55 820 гривень - сплата за договором відступлення прав вимог №31-05/2023 від 31 травня 2023 року.

01 листопада 2023 року рішенням єдиного учасника №8 ТОВ "Кампсіс Фінанс" змінило назву на ТОВ "Кампсіс Лігал".

Вказані договори про відступлення прав вимоги є чинними, доказів зворотного суду не надано.

Інформацією щодо ВП №52754355 з примусового виконання виконавчого листа №186/223/15-ц, виданого 28 квітня 2015 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області, підтверджується, що на примусове виконання до відділу ДВС надходив виконавчий лист №186/223/15-ц, виданий 28 квітня 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Родовід Банк" в особі відділення "Дніпропетровське РУ АТ "Родовід Банк" заборгованості по кредиту та процентах, простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту, пені за несвоєчасне погашення заборгованості, пені, однак 27 жовтня 2016 року вказаний виконавчий лист повернуто стягувачу в зв`язку з відмовою у відкритті ВП на підставі п.1 ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" (пропуск строку пред`явлення виконавчого документу).

Інформацією Петропавлівського відділу державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) №28.19/90736 від 11 листопада 2024 року підтверджується, що станом на 11 листопада 2024 року на виконання до відділу не пред`являвся дублікат виконавчого листа №186/223/15-ц, виданий на підставі ухвали Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 02 липня 2020 року про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення.

Заявник - ТОВ "Дебт Форс" в заяві вказує на те, що дублікат виконавчого листа №186/223/15-ц, виданий 04 серпня 2020 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області перебуває у них, до матеріалів справи долучено його копію.

Тобто, по цивільній справі №186/223/15-ц (провадження №2/0186/156/15) Першотравенським міським судом Дніпропетровської області 04 серпня 2020 року видано дублікат виконавчого листа, в зв`язку з втратою його оригіналу, однак на примусовому виконанні у відділі виконавчої служби даний дублікат виконавчого листа, станом на 11 листопада 2024 року, не перебуває.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 442 ЦПК України передбачає як заміну сторони у виконавчому провадженні її правонаступником так і заміну боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження, а отже може бути проведена на будь-якій стадії процесу, що також узгоджується з позицією, викладеною в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 березня 2018 року по справі №6-1355/10, провадження №61/12076св18, а відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва, що узгоджується з позицією, викладеною в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом ст.512 ЦК України, у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження та стягувача у виконавчих листах, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Важко уявити, щоб ст.6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у ст.6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи конвенцію. Отже, для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення від 19 березня 1997 року в справі «Hornsby v. Greece», п.40).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом; первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ст. 516 ЦК України), водночас, первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги (ст.519 ЦК України).

Статтею 78 ЦПК України встановлено правила належності доказів, які визначають об`єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, при цьому, правила належності доказів спрямовані, насамперед, на досягнення процесуальної економії через усунення з судового розгляду доказів, які не мають значення для вирішення справи.

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року: ст.ст.76 - 81,89,228,229,235,243,263,264,265 ЦПК України, визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів (дослідження обґрунтованості, наявності доказів, що їх підтверджують).

Ст.204 ЦК України визначено презумпцію правомірності правочину, а отже, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним, оскільки, презумпція правомірності правочину є важливою гарантією реалізації цивільних прав учасниками цивільних відносин та полягає у припущенні, що особа, вчиняючи правочин, діє правомірно.

Суд застосовує правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року в справі №2-а-3494/11 та від 27 серпня 2020 року в справі №804/536/18, відповідно до яких заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво), можлива на будь-якій стадії судового процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того, чи виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.

У таких випадках необхідно керуватися принципом обов`язковості судового рішення та тим, що виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду та завершальною стадією судового провадження, а незабезпечення виконання рішення суду призведе до порушення прав, гарантованих ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд наголошує, що сам лише факт правонаступництва у матеріальних правовідносинах, без відповідного судового рішення про процесуальне правонаступництво, не забезпечує повної реалізації прав такої особи на виконання судового рішення, адже лише стягувач має право на отримання виконавчого листа та пред`явлення його до виконання. Таким чином, у правовій ситуації, коли у матеріальних правовідносинах відбулося правонаступництво, проте суд відмовляє у заміні у виконавчому листі сторони стягувача його правонаступником відбувається порушення принципу обов`язковості судового рішення та нівелюється правова мета звернення особи до суду, адже завдання цивільного судочинства - ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Отже, заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення, при цьому, на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю. Закінчення виконавчого провадження, у тому числі й у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не виключає подальшого існування процесуальних правомочностей учасника справи в межах судового провадження, тож не має наслідком заборону здійснення процесуального правонаступництва щодо них. Питання процесуального правонаступництва в усіх випадках вирішується судом, який при його вирішенні повинен дослідити по суті обставини та підстави правонаступництва.

Пунктом 130 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі №2-7763/10 (провадження №14-197цс21), передбачено, що якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання.

В Постанові від 30 липня 2019 року в справі №5/128 Верховний Суд дійшов висновку про те, що до видачі виконавчого листа - змінюється сторона (стягувач) у справі, після видачі виконавчого листа і до відкриття виконавчого провадження здійснюється заміна боржника чи стягувача у виконавчому листі, після відкриття виконавчого провадження - заміна сторони виконавчого провадження.

Як зазначалося вище, відповідно до Інформації про виконавче провадження стосовно боржника - ОСОБА_1 , на примусовому виконанні в органах ДВС відсутні виконавчі провадження щодо останнього, при цьому, дублікат виконавчого листа у ТОВ «Дебт Форс» наявний та строки для примусового його виконання не пропущені, з огляду на наступне.

Виконавчий лист №186/223/15-ц 27 жовтня 2016 року був повернутий органом ДВС у зв`язку з пропуском строку на його пред`явлення. Повторно виконавчий лист до виконання не пред`являвся та був втрачений.

У ч.5 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Частина 1 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" наголошує, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Частина 5 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" свідчить про те, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.».

Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з його пред`явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 240/10258/19.

На підставі ухвали Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 02 липня 2020 року, - 04 серпня 2020 року було видано дублікат вказаного виконавчого листа та поновлено строк на його пред`явлення до виконання.

Тобто, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання встановлений до 04 серпня 2023 року.

У відповідності до п.4 ч.102 Розділу ХІІІ ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Закону України "Про виконавче провадження", визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Аналізуючи викладене, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання мав би бути до 04 серпня 2023 року, а отже не був пропущений, оскільки припадає станом на дату запровадження в Україні воєнного стану (24 лютого 2022 року). Воєнний стан, починаючи з моменту його запровадження скасований або припинений не був, станом на дату подачі цієї заяви воєнний стан не скасовано і не припинено, а отже і станом на дату подачі цієї заяви строк пред`явлення виконавчого листа до виконання не є пропущеним.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України у справі 260/2595/22.

За таких обставин, існують всі підстави для заміни сторони на правонаступника у вищенаведеному виконавчому листі.

Згідно ст.517 Цивільного кодексу України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, що виступає довготривалою процедурою, в зв`язку з великої кількістю переданих матеріалів, а тому, можлива втрата виконавчих листів, а так/само, пропуск їх пред`явлення до примусового виконання, що виступає поважними причинами, які фактично пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для вчинення таких дій. Аналогічні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 26 вересня 2012 року (справа № 6-85цс12) та від 04 листопада 2015 року (справа 6-1486цс15), в зв`язку з чим, заява товариства підлягає задоволенню у повному обсязі так як, виконання судового рішення, як було зазначено вище - це остаточна стадія цивільного судочинства у процесі реалізації захисту цивільних прав, а тому невиконання судових рішень, що є остаточними, обов`язковими для виконання, є порушенням права на справедливий суд, яке захищено ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним, а тому реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87), водночас, тенденція недопущення надмірного формалізму при вирішенні судом питань, пов ’язаних із реалізаціє особою свого права на доступ до правосуддя, прослідковується у правових висновках Верховного Суду, зокрема, у Постановах Верховного Суду від 26 грудня 2019р. у справі: №367/8573/17, від 18 грудня 2018р. у справі: №761/5894/17, від 09 липня 2019р. у справі: №826/6479/18.

Верховний Суд при розгляді справи №6-1355/10 (за заявою про заміну сторони виконавчого провадження) здійснив висновок про те, що задовольняючи заяву ТОВ "Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, обґрунтовано виходив із того, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором факторингу є правонаступництвом, і правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження, при цьому, заміна сторони виконавчого провадження внаслідок відступлення права вимоги до боржників можлива як під час виконання судового рішення, так і поза межами виконавчого провадження.

За таких обставин, звертаючись до норм ст.442 ЦПК України, законодавець чітко зазначив про те, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах, а тому, при наявності доказів (належних та допустимих) правонаступництва, право заміни сторони виконавчого провадження (стягувача) - є беззаперечним.

Окрім наведеного, в Постанові Верховного Суду від 05 грудня 2018 року в справі №643/4902/14-ц, наведена аналогічна позиція, з правовим висновком, зокрема, тлумачення ч.1 ст.512 ЦК дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: купівлі-продажу чи міни (ч.3 ст.656 ЦК);        дарування (ч.2 ст.718ЦК); факторингу (гл73 ЦК).

За своєю суттю заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до ч.5 т.15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи, водночас, такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

Аналогічний висновок зробив і Верховний Суд України в постанові від 20 листопада 2013 року в справі №6- 122цс13.

Судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому, реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки, новий кредитор без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Дії боржника щодо невиконання протягом тривалого часу рішення суду, що набрало законної сили, не можуть вчинятися на шкоду іншим учасникам цивільних правовідносин з метою уникнення виконання рішення суду та сплати боргу. Боржники, проти яких ухвалені судові рішення про стягнення боргу та не виконують їх, діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно стягувача (Кредитора), при цьому, їхні дії спрямовані на порушення майнових інтересів стягувача (Кредитора), а тому, правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі № 337/474/14-ц.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 Цивільного кодексу України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», адже, у відповідності до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 442 ЦПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником на стадії виконання судового рішення.

З наведених положень ст.442 ЦПК України вбачається, що нею регламентовано порядок заміни сторони правонаступником на стадії виконання судового рішення.

Правовою позицією Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 10/56-08 передбачено, що якщо заявник звернувся із заявою про заміну сторони виконавчого провадження - стягувача поза межами відкритого виконавчого провадження стосовно боржника, то це не позбавляє його права звернутись із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні та не є підставою для відмови судом у задоволенні такої заяви, у разі якщо судом не встановлено обставин закінчення виконавчого провадження у справі належним виконанням судового рішення, у протилежному ж випадку правонаступник стягувача - сторони виконавчого провадження, набувши таке право згідно з договором про відступлення права вимоги в порядку статті 512 ЦК України, позбавляється можливості та права реалізувати таке право у виконавчому провадженні у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження». Аналогічна позиція міститься в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі від 21 березня 2018 року по справі № 6-1355/10, провадження № 61-12076св18.

Враховуючи вищезазначене та позиції Верховного Суду, заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу, оскільки, без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини четвертої статті 263 Цивільного процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскільки внаслідок правонаступництва, шляхом укладення договору про відступлення прав вимоги, який є чинним, відбулася заміна стягувача у виконавчому документі про стягнення заборгованості за кредитним договором №35/АА-249.07.2 від 27 грудня 2007 року, подана заява про заміну стягувача у виконавчому листі №186/223/15-ц підлягає задоволенню.

Керуючись ст.442 ЦПК України, ст.ст. 512, 514 ЦК України, ст.ст.8,12,37 Закону України «Про виконавче провадження», -суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дебт Форс", заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Кампсіс Лігал", про заміну сторони, шляхом заміни стягувача його правонаступником у виконавчому листі - задовільнити.

Замінити вибулого стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дебт Форс", (код ЄДРПОУ 43577608, місце знаходження: 02121, м. Київ, Харківське шосе, будинок 201/203, літ. 2А, оф. 602) у виконавчому листі №186/223/15-ц в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" в особі відділення "Дніпропетровське РУ АТ "Родовід Банк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №35/АА-249.07.2 від 27 грудня 2007 року.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали суду виготовлений 16 грудня 2024 року.

Суддя:                                 С.А.Янжула.