ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/6166/24

16 грудня 2024 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юзьківа М.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

ОСОБА_1 (далі - позивачка), через представника – адвоката Ороновську Ольгу Михайлівну, звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, у якому просила ухвалити рішення, яким:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у застосуванні при призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022 та 2023 роки;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 26.08.2024 року перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, застосовуючи показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2021, 2022, 2023 роки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки згідно з Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV. Однак, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області відмовило позивачці у перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058, через відсутність законних підстав, що і слугувало підставою для звернення до суду із відповідним позовом.

У встановлений законом строк відповідачем подало відзив, в якому представник вказує, що з 26.08.2024 позивачку переведено на інший вид пенсії, розмір середньої заробітної плати для розрахунку її пенсії становить 7994,47 - це середня заробітна плата з якої сплачені страхові внески за 2014, 2015, 2016 роки з урахуванням коефіцієнтів збільшення (1,17х1,11х1,11х1,14х1,197х1,0976), тому розмір пенсії позивачки, обчислено відповідно до вимог чинного законодавства, а тому у неї відсутнє право у застосуванні показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2021-2023 роки, а тому просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник позивачки подаd до суду відповідь на відзив, у якому зазначив, що за призначенням пенсії, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування 09.07.2003 №1058-ІV позивачка звернулася вперше, у зв`язку з чим призначення пенсії за віком відбулося вперше. Таким чином вона набула право не на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі статті 45 Закону №1058-IV, а на призначення іншого виду пенсії (за віком на загальних підставах) із її новим обчисленням у відповідності до приписів статті 40 Закону № 1058-IV, з огляду на зазначене просила задовольнити позовну заяву у повному обсязі.

Рух справи у суді

Ухвалою суду від 18.10.2024 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи.

Копію ухвали суду від 18.10.2024 відповідач отримав 18.10.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в електронний кабінет.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, позивачці призначено з 28.08.2015 пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII).

Позивачка, після досягнення 60-річного віку звернулась до Пенсійного фонду України із заявою про перехід на інший вид пенсії, а саме пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, за результатом розгляду якої, її було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV.

Після чого позивачка звернулась до Пенсійного фонду України із заявою від 18.09.2024 про перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки.

За результатами розгляду якої відповідачем листом вд 01.10.2024 № 7706-7639/І-02/8-1900/24 повідомлено позивачку про відмову в перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки, через відсутність законних підстав (арк. справи 13).

Не погоджуючись з такими діями Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, позивачка звернулася до відповідача із даним позовом.

Мотивувальна частина

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Спірним у цій справі є питання розрахунку розміру пенсії, призначеної з 26.08.2024 відповідно до Закону № 1058-IV.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (ст. 44 Конституції України).

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно зі статтею 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов`язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення.

Відповідно до положень статті 9 Закону № 1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до статті 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасне право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Згідно матеріалів справи, позивачка отримувала пенсію відповідно до Закону № 1788-XII (протокол перерахунку пенсії арк. справи 27), що дає підстави для висновку, що призначена позивачці пенсія за нормами Закону № 1788-XII не входила до правового регулювання Закону № 1058, а є спеціальною пенсією для конкретно визначеного кола осіб. Позивачка, отримуючи пенсію за Законом № 1788-XII, не користувалася жодним із видів передбачених пенсій, встановлених Законом № 1058.

Таким чином, призначення позивачці пенсії за віком з 26.08.2024 відповідно до приписів Закону № 1058-IV відбулось вперше.

Згідно з положеннями частини другої статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

В свою чергу, приписами частини першої статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що:

1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку;

2) пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності;

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

В силу вимог частини другої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.

У той же час, частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Буквальний зміст цих норм свідчить на користь того, що правила, які регулюють переведення з одного виду пенсії на інший поширюються виключно на ті три види пенсій, які призначаються за правилами Закону України № 1058-IV тобто пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

У тому ж випадку, коли особа одержує пенсію, призначену за нормами іншого законодавства, зокрема згідно із Законом № 1788-XII, то призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV, відбулося після настання віку, що дає їй на це право, не може розглядатися як переведення з одного виду пенсії на інший, позаяк мова не йде про різні види виплат в одній солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Системний аналіз вказаних норм свідчить, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої за цим законом.

Поряд з цим, якщо мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).

Суд враховує, що у постанові від 16.06.2020 в справі № 127/7522/17 Верховний Суд зазначив, що за змістом частини третьої  статті 45 Закону № 1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Таким чином, лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми частини третьої статті 45 Закону № 1058-ІV щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Також зазначені висновки Верховного Суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду України, який у постанові від 29.11.2016р. у справі № 133/476/15-а (№ 21-6331а15) зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону                  № 1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону               № 1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV.

Зазначена правова позиція Верховного Суду України була підтримана Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем при призначенні позивачці пенсії за віком на підставі Закону № 1058-ІV неправомірно застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки, що є підставою для зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату призначеної позивачу пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки.

Висновки за результатами розгляду справи

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою та частиною другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача  щодо не проведення перерахунку та виплати призначеної позивачці пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

Судові витрати

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов підлягає до задоволення, на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 грн сплачений згідно з квитанцією № 7058-3742-6186-3969 від 08.10.2024.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6,  9,  14,  72,  73,  77,  90,  241,  250,  257 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у застосуванні при призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022 та 2023 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 26.08.2024 перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, застосовуючи показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2021, 2022, 2023 роки.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень, 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 16 грудня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 );

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46001 код ЄДРПОУ: 14035769).

Головуючий суддя                                                                                          Юзьків М.І.