Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #1777406969

Справа № 161/23038/24

Провадження № 1-кс/161/6185/24



У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про застосування запобіжного заходу


       м. Луцьк                                                         15 грудня 2024 року

       

Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши клопотання слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 , погодженого із прокурором Луцької окружної прокуратури ОСОБА_7 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця міста Луцьк, Волинської області, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

раніше не судимого згідно ст. 89 КК України,

підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст 263 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024030580004254 від 13.12.2024 року -

ВСТАНОВИВ:


До Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 , погодженого із прокурором Луцької окружної прокуратури  ОСОБА_7 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В клопотанні зазначено, що ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи із прямим умислом, всупереч п. 1 Додатку №1, затвердженого пунктом 1 Постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» № 2471-XII від 17.06.1992, п. 2, п. 9 «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, п.п. 2.1, 8.1, 9.1, 9.2 Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622, у не встановлених досудовим слідством місці, в невстановлені дату та час, але не пізніше 13 грудня 2024 року, без передбаченого законом дозволу, незаконно придбав та в подальшому зберігав за місцем свого фактичного проживання, зокрема на першому поверсі житлового будинку та в хліві домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , металевий предмет зовні схожий на корпус ручної осколкової оборонної гранати Ф-1 із наступними маркувальними позначеннями на торці корпусу «386 106-75Т», предмет зовні схожий на вогнепровідний шнур довжиною 3,8 м; металевий предмет зовні схожий на уніфікований запал дистанційної дії типу УЗРГМ із наявними маркувальними позначеннями на зовнішній стороні спускового важіля - «15-75 УЗРГМ 349-2» -, на внутрішній стороні спускового важіля. – «386-70-75»; металевий предмет зовні схожий на корпус ручної осколкової оборонної гранати «Ф-1» із наявними маркувальними позначеннями на корпусі «386 106-75Т2; металевий предмет зовні схожий на уніфікований запал дистанційної дії типу УЗРГМ із наявними маркувальними позначеннями «17-76 UZRGM 354» на зовнішній стороні спускового важеля; металевий предмет зовні схожий на уніфікований запал дистанційної дії УЗРГМ із наявними маркувальними позначеннями 64-84 УЗРГМ-2 349-2 на зовнішній стороні спускового важелю, «386-4-85» - на внутрішній стороні спускового важелю; металевий предмет зовні схожий на уніфікований запал дистанційної дії типу УЗРГМ із наявними маркувальними позначеннями «7-77 УЗГРМ УЗЧП» - на зовнішній стороні спускового важелю, «386-96-77» - на внутрішній стороні спускового важелю; металевий предмет зовні схожого на уніфікований запал дистанційної дії типу УЗГРМ із наявними маркувальними позначеннями «15-75 УЗГРМ 349-2» - на зовнішній стороні важеля, «386-70-75» - на внутрішній стороні спускового важелю; металевий предмет зовні схожий на уніфікований запал дистанційної дії типу УЗРГМ із наявними маркувальними позначеннями «167-74 УЗГРМ 583» на зовнішній стороні спускового важелю до моменту їх вилучення працівниками поліції в ході проведення огляду, тобто до 11 години 53 хвилини 13 грудня 2024 року.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями, які виразились у незаконному придбанні, зберіганні бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_6 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України

13 грудня 2024 року за даним фактом СВ Луцького РУП внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024003580004254, за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

13 грудня 2024 року о 17 годині 25 хвилин (фактичний час) ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.263 КПК України.

14 грудня 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, підтверджуються зібраними у кримінальному проваджені доказами, а саме: Протоколом огляду місця події від 13.12.2024;Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ;Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ;Протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 13.12.2024;Довідками про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів;Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 13.12.2024; іншими матеріалами кримінального провадження.

Під час здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні встановлені ризики, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема те, що ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити та вчиняти інші кримінальні правопорушення у зв`язку із чим виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_6 саме запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

В обґрунтування ризику, передбаченому у п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід зазначити, що на даному етапі досудового розслідування встановлено вагомі докази про вчинення ОСОБА_6 умисного злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та в разі визнання його винуватим, останньому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років, а тому останній може мати намір переховуватись від слідства та суду, задля уникнення кримінальної відповідальності.

В обґрунтування ризику, передбаченому у п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід зазначити, існує ризик знищення, переховування, спотворення речових доказів, оскільки повне коло осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, та як наслідок, усі речові докази, органом досудового розслідування не виявлено та не вилучено.

Враховуючи викладене підстав та доцільності в застосуванні відносно останнього менш суворого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, немає, оскільки інші заходи не забезпечать запобіганню заявленим ризикам, визначеним ст. 177 КПК України та належної поведінки останнього під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження, а саме запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання не може бути застосовано, так як підозрюваний не заслуговує на довіру та не буде виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки. Особиста порука не може бути застосовано до підозрюваного, так як відсутня особа, яка б могла за нього поручитись.

На підставі викладеного, враховуючи те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а також наявність вказаних в клопотанні ризиків передбачених ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний на даний час може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, вчинити інше кримінального правопорушення, а також з врахуванням того, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам та не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, на підставі вищевикладеного, тому слідчий просить застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали в повному обсязі і просили його задовольнити.

В судовому засіданні захисник та підозрюваний просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Суд заслухав учасників судового провадження, дослідив матеріали клопотання, дійшов висновку, що зазначене клопотання не підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В судовому засіданні встановлено, що Луцьким РУП ГУНП у Волинській області проводиться досудове розслідування №12024030580004254 від 13.12.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.

13.12.2024 року ОСОБА_6 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

14.12.2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчинені ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину та карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 8 липня 2003 року №14-рп/2003в справі №1-23/2003, тяжкість злочину законом не визначається, як підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а не тільки взяття під варту, і при цьому, за своєю правовою природою запобіжний захід не є кримінальним покаранням.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу прокурором та слідчим не доведено обставин, передбачених ч.3 ст.194 КПК України, зокрема того, що у даному конкретному випадку є недостатнім застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, згідно зі ст.194 ч.4 КПК України, має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені частиною п`ятою ст.194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, справу «Комарова проти України» від 16 травня 2013 року, в яких Європейським судом з прав людини викладено принципи, що їх дотримується Суд у вирішенні питань щодо застосування тримання під вартою, а саме:

-тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі;

-у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.

Крім того, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Частиною 2 ст.29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Зважаючи на практику Європейського суду, враховуючи, що матеріалами клопотання не доведена реальна можливість підозрюваного перешкоджати кримінальному провадженню, а тому вважати, що існують обґрунтовані ризики щодо цього у суду немає підстав. Тяжкість покарання не є безумовною підставою для обрання запобіжного заходу, що вказаний у клопотанні. Разом з тим, суд враховує, що ОСОБА_6 в силу ст 89 КК України не судимий, має постійне місце проживання. Виходячи з викладених вище обставини у їх сукупності, приходжу до висновку про доцільність та можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, визначеного ст.176 КПК України, зокрема, у виді домашнього арешту, що достатньою мірою буде гарантувати виконання підозрюваним покладених обов`язків.

Крім того, як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 § 1(с) Конвенції.

Згідно зі ст.181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

З урахуванням викладеного та оцінюючи ступінь порушення загальносуспільних прав та інтересів, враховуючи докази надані стороною обвинувачення, з метою забезпечення належного проведення досудового розслідування, явки даної особи для надання показань тощо, доходжу висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання про застосовування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та вважаю за необхідне застосувати відносно останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час в межах строку досудового розслідування (повідомлення про підозру було вручено 14.12.2024 року, відповідно до ч. 3 ст 219 КПК України з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене, зокрема: протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину), заборонивши останньому залишати житло в період часу з 22-00 години до 06-00 години за адресою: АДРЕСА_1 .

Також, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою ж їх вимогою; не відлучатися з місця свого проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця навчання, роботи; здати на зберігання у відповідний орган – Управління Державної міграційної служби – паспорт України для виїзду за кордон.

Керуючись ст.ст.7, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 , погодженого із прокурором Луцької окружної прокуратури  ОСОБА_7 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час, заборонивши останньому залишати житло в період часу з 22-00 години до 06-00 години за адресою: АДРЕСА_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто з 15.12.2024 року до 14.02.2025 року включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

-прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою ж їх вимогою;

-не відлучатися з місця свого проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця навчання, роботи;

-здати на зберігання у відповідний орган – Управління Державної міграційної служби – паспорт України для виїзду за кордон.

У відповідності до вимог, передбачених п. 2 ч. 3 ст 202 КПК України, негайно звільнити підозрюваного ОСОБА_6 з-під варти та зобов`язати останнього невідкладно прибути до місця свого проживання.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно  ОСОБА_6 передати для виконання відділу Національної поліції за місцем його проживання - АДРЕСА_1 .

Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконання після її проголошення.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту становить по 14.02.2025 року включно, якщо строк домашнього арешту не буде продовжено.

На ухвалу, протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду.

Копію ухвали вручити підозрюваному негайно, після її проголошення.


Повний текст ухвали складено та оголошено 16 грудня 2024 року о 11-50 годині.


Слідчий суддя Луцького

міськрайонного суду                                                         ОСОБА_1





  • Номер: 11-сс/802/539/24
  • Опис: апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Луцької окружної прокуратури Урин С.З. на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 грудня 2024 року про відмову у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно Гуйви Олега Васильовича
  • Тип справи: кримінальне провадження з перегляду ухвал слідчих суддів апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 161/23038/24
  • Суд: Волинський апеляційний суд
  • Суддя: Данелюк О.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 23.12.2024
  • Дата етапу: 23.12.2024
  • Номер: 11-сс/802/539/24
  • Опис: апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Луцької окружної прокуратури Урин С.З. на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 грудня 2024 року про відмову у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно Гуйви Олега Васильовича
  • Тип справи: кримінальне провадження з перегляду ухвал слідчих суддів апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 161/23038/24
  • Суд: Волинський апеляційний суд
  • Суддя: Данелюк О.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено до судового розгляду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 23.12.2024
  • Дата етапу: 24.12.2024
  • Номер: 11-сс/802/539/24
  • Опис: апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Луцької окружної прокуратури Урин С.З. на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 грудня 2024 року про відмову у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно Гуйви Олега Васильовича
  • Тип справи: кримінальне провадження з перегляду ухвал слідчих суддів апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 161/23038/24
  • Суд: Волинський апеляційний суд
  • Суддя: Данелюк О.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 23.12.2024
  • Дата етапу: 26.12.2024
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація