ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 грудня 2024 рокуСправа №160/1646/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бондар М.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним, скасування рішення та       зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

13.12.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, в якій заявник просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у невиконанні рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року по адміністративній справі №160/1646/24;

- винести окрему ухвалу Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області: Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 зарахувавши до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи з 26.07.1999 по 25.12.2012.

Розглянувши заяву представника позивача в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суд зазначає таке.

Відповідно до частин 1, 2 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

У такій заяві зазначаються:

1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;

2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

5) номер адміністративної справи;

6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;

7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання;

8) інформація про хід виконавчого провадження;

9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;

10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

З матеріалів справи вбачається, що до поданої заяви додано квитанцію про сплату судового збору від 30.08.2024 №2056-5081-7386-1987 у сумі 908,40 грн.

Суд звертає увагу, що представником позивача неодноразово подавались до суду заяви в порядку статті 383 КАС України.

Так, до заяв в порядку статті 383 КАС України від 02.09.2024, від 30.09.2024 додано цю ж квитанцію про сплату судового збору від 30.08.2024 №2056-5081-7386-1987 у сумі 908,40 грн.

Суд зауважує, що подану представником позивача заяву в порядку статті 383 КАС України від 30.09.2024 розглянуто по суті, за наслідком чого винесено ухвалу від 13.11.2024.

13.12.2024 представником позивача подано заяву в порядку статті 383 КАС України з іншими вимогами, ніж були заявлені в заяві від 30.09.2024.

Отже, долучена представником позивача квитанція про сплату судового збору від 30.08.2024 №2056-5081-7386-1987 до заяви в порядку статті 383 КАС України від 13.12.2024, не може слугувати доказом сплати судового збору.

Частиною 5 статті 383 КАС України передбачено, що у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Враховуючи викладене суд вважає, що заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду подано без додержання вимог статті 383 КАС України у зв`язку з чим підлягає поверненню заявнику.

Керуючись статтями 248, 256, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, –             

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним, скасування рішення та       зобов`язання вчинити певні дії - повернути заявнику.

Ухвала суду набирає законної сили та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256 та 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

             Суддя                                                                                 М.В. Бондар