КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-542/10                                                       Головуючий у 1-й інстанції:   Міщенко К.М.      

Суддя-доповідач:  Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"30" червня 2011 р.                                                                                                           м. Київ

           головуючого судді:                                                       Файдюка В.В.,

суддів:                                                                            Хрімлі О.Г., Літвіної Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 10 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И ЛА:

ОСОБА_2 19.10.2010 року звернулася до Тальнівського районного суду Черкаської області з позовом до управління Пенсійного фонду України Тальнівському районі Черкаської області про зобов’язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни за період з жовтня 2009 року і до дня ухвалення рішення суду та зобов’язати відповідача щомісячно здійснювати нарахування та виплату державної соціальної допомоги як дитині війни довічно.

Постановою Тальнівського районного суду Черкаської області від 10 листопада 2010 року позовні вимоги за період з 19.04.2010 року по 19.10.2010 року задоволено.В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на її думку, судове рішенням та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ’єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян “діти війни”в розумінні ст.1 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”, а відтак, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.

Згідно ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” особам, що належать до соціальної категорії громадян “діти війни” відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється ЗУ “Про державний бюджет України” на відповідний рік.

ЗУ “Про державний бюджет України на 2010 рік” збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії. Мінімальна пенсія у 2010 році становила: з 01.01.2010 року –695,00 грн., з 01.04.2010 року –706,00 грн., з 01.07.2010 року –709,00 грн.  

На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв’язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.

Всупереч ст. 6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.

Необґрунтованими є доводи апеляційної скарги позивача щодо помилкового висновку суду першої інстанції стосовно зобов’язання відповідача здійснювати перерахунок доплати до пенсії в подальшому, оскільки суд не наділений повноваженнями щодо зобов’язання органів державної влади виконувати будь-які зобов’язання в майбутньому, так як порушення яких-небудь прав, свобод та законних інтересів ще не відбулося.

Крім того, не заслуговують на увагу посилання позивача на те, що Законом не встановлюється ані строковість, ані обмеженість у часі вказаних виплат, так як цей вид виплати не є строковим, а тому не може бути призначений на якийсь строк. Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції –без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів,-  

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 –залишити без задоволення.

Постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 10 листопада 2010 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та відповідно до ст. 183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:                                                                                    В.В. Файдюк

Судді:                                                                                                           О.Г. Хрімлі

                                                                                                                     Н.М. Літвіна