Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

                                                                 Іменем України

07 липня 2011 року Справа № 2а-3684/11/1270

          Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді                               Яковлева Д.О.,

при секретарі                     Житній Ю.С.

в присутності сторін:            від позивача – Мандриков Д.В.,

від відповідача – Куліков О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Луганський авіаційний ремонтний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про визнання дій неправомірними, визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 21.04.2011 № 0001128013,-

В С Т А Н О В И В:

          04 травня 2011 року Державне підприємство «Луганський авіаційний ремонтний завод» (надалі – ДП «ЛАРЗ», позивач) звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську (надалі – СДПІ у м. Луганську, відповідач), в якому просило визнати неправомірними дії відповідача по складанню податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 21.04.2011 № 0001128013; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 21.04.2011 № 0001128013; визнати протиправним та недійсним акт перевірки від 08.04.2011 № 277/08-3/08215600, в обґрунтування яких зазначило наступне.

27.04.2011 ДП «ЛАРЗ» поштою отримано податкове повідомлення-рішення СДПІ у м. Луганську форми «Р» від 21.04.2011 № 0001128013, в якому відповідач повідомив, що згідно п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України (надалі – ПК України) та згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79, п.123.1 ст.123 ПК України п.7 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України на підставі акта перевірки від 08.04.2011 № 277/08-3/08215600 встановлено порушення п.п.7.4.1, п.п. 7.4.5, п. 7.4, п.п.7.5.1, п.7.5, п.п.7.7.1, п.7.7, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97 ВР із змінами та доповненнями, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3  ст. 200 ПК України, у зв’язку з чим позивачу збільшено суму грошового забов’язання за платежем – податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 147 289,00 грн., та суму штрафних санкцій 26 715,00 грн. Загальна сума забов’язання визначена податковим повідомленням-рішенням СДПІ у м. Луганську форми «Р» від 21.04.2011 № 0001128013 становить 174004,00 грн.

          Позивач не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки подав відповідні заперечення (вих. від 12.04.2011 № 887/юр), на яки отримав лист відповідача від 29.04.2011 № 7754/10/08-3109 про розгляд заперечення, в якому відповідач повідомив, що вважає висновок, зроблений в акті, вірним, а підстави для задоволення заперечення –відсутніми.

          Позивач вважає дії відповідача зі складання та направлення податкового повідомлення-рішення неправомірними та необґрунтованими через неправильне застосування норм чинного законодавства.

          Порушення норм законодавства та невідповідність висновку дійсним обставинам справи, позивач обґрунтовує наступним:

          Складеним актом, спеціалісти Відповідача, фактично висловили свою думку з приводу застосування норм ПК України, щодо наявності або відсутності у ДП «ЛАРЗ» підстав для відображення частини суми сплаченої постачальникам у складі податкового кредиту відповідного звітного періоду.

          Під час проведення невиїзної документальної перевірки, не досліджувались первинні документи податкового обліку позивача та первинні документи його контрагентів.

          На арк. 5 вказаного акту перевірки відповідачем зазначено, що 26.01.2011 проведено камеральну перевірку податкової декларації з ПДВ за грудень 2010 року та складено довідку від 26.01.2011 № 251/08-3/08215600, за результатами перевірки порушень не встановлено.

          На арк. 7 акту перевірки зазначено, що за період грудень 2010 року задекларовано податкових зобов’язань з ПДВ у сумі 2 337 358 грн. Перевіркою повноти визначення податкових зобов’язань за період грудень 2010 року не встановлено заниження або завищення задекларованих показників.

          На арк. 8 акту йдеться про завищення податкового кредиту на загальну суму 147 289 грн. за грудень 2010 року.

          Згідно даних додатку № 5 до декларації з ПДВ, реєстру виданих та отриманих податкових накладних та звітної форми «Деталізованої інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» за грудень 2010 року ДП «ЛАРЗ» мало взаємовідносини з ПП ВКФ «Укрпромснаб» (код ЄДРПОУ 34202109) – із інформації викладеної за текстом акту перевірки за відомостями Ленінської МДПІ у м. Луганську від 04.03.2011 № 72/23/34202109  - відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал та ін., кількість працюючих на підприємстві – 3 особи.

          За інформацією ГВ ПМ СДПІ ВПП у м. Луганську відповідно листа від 05.04.2011 № 2849/7/26-0131 ПП ВКФ «Укрпромснаб» за юридичною адресою не знаходиться.

          За результатами наведеного, спеціалістами Відповідача зроблено висновок «… встановлено відсутність у вищезазначеного контрагенту необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької економічної діяльності в силу відсутності управлінського персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при зазначених обсягах реалізації товарів (робіт, послуг)».

          Позивач вважає посилання спеціалістів відповідача таким що суперечить статті 187 Податкового кодексу України та реальним обставинам справи, що під час складання акту перевірки вони вийшли за межі повноважень та поклали в основу акту перевірки припущення про нікчемність правочинів, та як наслідок зробили висновок про безпідставність віднесення до складу податкового кредиту відповідних періодів суму ПДВ начебто за безтоварними операціями.

          Вважає, що в тексті акту перевірки спеціалістами відповідача проігноровані діючи нормативні документи та зроблені безпідставні висновки про порушення ДП «ЛАРЗ» статті 200 Податкового кодексу України та статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

          Оскільки відповідачем здійснювалася невиїзна документальна перевірка та при її проведенні не досліджувалися первинні документи податкового обліку контрагентів, висновки про порушення Податкового кодексу України є безпідставними.

Поставки продукції виробничого призначення постачальниками відбувались на підставі первинних документів та на підставі договору, укладеному з вищезазначеним постачальником в письмовій формі, на момент складання оскаржуваного акту є дійсним, під час проведення перевірки позивачу не було надано жодного належного доказу стосовно того, що зазначені правочини оспорюються, або названі правочини чи окремі його етапи в судовому порядку визнані недійсними. Відповідач не звертався до суду з позовом щодо визнання вищевказаної угоди недійсною і стягнення в доход держави коштів, одержаних за цією угодою, що також свідчить про недоведеність підстав нікчемності договору поставки та нікчемності інших правочинів позивача.

          Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

          Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти адміністративного позову, посилаючись на наступне. На підставі наказу СДПІ у м. Луганську від 19.04.2011 № 158 було проведено документальну невиїзну перевірку ДП “ЛАРЗ” з питань достовірності нарахування сум податку на додану вартість, які підлягають нарахуванню до сплати в бюджет за період з 01.12.2010 по 31.01.2011. За результатами перевірки було складено акт від 08.04.2011 № 277/08-3/08215600 та винесено податкове повідомлення-рішення від 21.04.2011 № 0001128013, яким зменшено суму податкового зобов’язання у розмірі 174004,00 грн.

При проведенні перевірки встановлена відсутність надмірної сплати ПДВ до Державного бюджету України.

У грудні 2010 року ДП «ЛАРЗ» мало взаємовідносини з ПП ВКФ «Укрпромснаб» на загальну суму ПДВ 147288,65 грн. З метою отримання пояснень та завірених копій документів, підтверджуючих право формування податкового кредиту за рахунок здійснення господарських операцій з ПП ВКФ «Укрпромснаб» СДПІ у м. Луганську на адресу ДП «ЛАРЗ» були направлені листи від 07.02.2011 № 1929/10/08-3109 та від 04.04.2011 № 5963/10/08-3109, відповідей від позивача отримано не було.

Крім цього при проведенні перевірки до ГВПМ СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську був направлений лист від 04.04.2011 № 5975/7/08-3108 про проведення оперативних заходів та опитування посадових осіб ПП ВКФ «Укрпромснаб», щодо здійснення господарських операцій з ДП «ЛАРЗ», на який отримана відповідь що за адресою реєстрації ПП ВКФ «Укрпромснаб» не знаходиться.

Згідно даних розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток №5 до Декларації з податку на додану вартість) та звітної форми «Деталізованої інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» ПП ВКФ «Укрпромснаб» знаходиться на обліку в Ленінській МДПІ у м. Луганську, основний від діяльності – інші види оптової торгівлі. Згідно розрахунку комунального податку кількість працюючих – 3 особи.

Відповідно акту Ленінської МДПІ у м. Луганську від 04.03.2011 № 72/23/34202109 про результати невиїзної документальної перевірки ПП ВКФ «Укрпромснаб» з питань правомірності нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту по декларації з ПДВ за грудень 2010, у ПП ВКФ «Укрпромснаб» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, не виконані обов’язки зі сплати податкових зобов’язань, згідно до частини 1, 5 ст.203, п.1, 2 ст.215, ст. 228 ЦК України.

Враховуючи викладене, відповідач вважає, що правочини вчинені між ДП «ЛАРЗ» та ПП ВКФ «Укрпромснаб» не спричиняють реального настання правових наслідків, та відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України є нікчемними, а тому вони не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з їх недійсністю.

Тому позивач вважає, що в результаті завищення податкового кредиту за грудень 2010 ДП «ЛАРЗ» було завищено від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з ПДВ звітного (податкового) періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 40433,00 грн., що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду на суму 106856,00 грн. та заниженню суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду на 106856,00 грн.

Відповідач вважає, що під час проведення перевірки та приймаючи оскаржуване повідомлення рішення, діяв на підставі і в межах повноважень, наданих законодавством, з метою, з якою це повноваження надано та у спосіб, передбачений законом, тому просить відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач – ДП «ЛАРЗ», зареєстрований у якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 21.04.1998, номер запису про заміну свідоцтва 1 382 105 0001 004170 (а.с. 29 т. 1). Згідно свідоцтва № 16033683, позивач є платником податку на додану вартість, дата реєстрації платником ПДВ –09.10.1998 (а.с. 124 т. 1). ДП «ЛАРЗ» перебуває на обліку в СДПІ у м. Луганську з 08.10.1998 згідно з довідкою від 04.07.2006 (а.с. 123 т. 1).

          У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Ст. 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 № 509-XII зі змінами та доповненнями (далі –Закон №  509), рішення, дії або бездіяльність органів державної податкової служби та їх посадових осіб можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку.

Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, об’єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов’язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

- дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 цієї ж статті визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з положеннями п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Стаття 200 Податкового кодексу України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п. 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).

Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов’язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від’ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Позивач подав до СДПІ у м. Луганську податкову декларацію з податку на додану вартість № 9006322299 за грудень 2010 року, та уточнюючи розрахунки податкових зобов’язань з податку на додану вартість за грудень 2010 року (від 25.01.11 №9000058940, від 07.02.11 № 9000216983) де задекларував від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту у розмірі 40433,00 грн.

П.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

П.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об’єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Ст. 78 Податкового кодексу України визначає порядок проведення документальних позапланових перевірок.

П. 78.1 цієї статті передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

78.1.8. платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від’ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова виїзна перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від’ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

          Згідно з п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

          Відповідно до п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов’язкова (п. 79.3 ст. 79 Податкового кодексу України).

          Судом встановлено, що на підставі наказу начальника СДПІ у м. Луганську від 05.04.2011 № 158, направленого позивачеві 05.04.2011 повідомленням за № 17, відповідачем проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ДП «ЛАРЗ», за результатами якої складено акт від 08.04.2011 № 277/08-3/08215600 «Про результати позапланової невиїзної перевірки Державного підприємства «Луганський авіаційний ремонтний завод» (код за ЄДРПОУ 08215600) з питань достовірності нарахування сум ПДВ, які підлягають нарахуванню до сплати в бюджет, за період з 01.12.2010 по 31.01.2011» (а.с. 11-20, том 1).

          На арк. 8-11 акту перевірки зазначено наступне. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за грудень 2010 року встановлено його завищення на загальну суму 147289 грн. по фінансово-господарським взаємовідносинам з ПП ВКФ «Укрпромснаб».  В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів відносно контрагента ДП «ЛАРЗ» згідно баз даних встановлено:

1) ПП ВКФ «Укрпромснаб» знаходиться на обліку в Ленінської МДПІ у м. Луганську, основний вид діяльності – інші види оптової торгівлі. Згідно розрахунку комунального податку кількість працюючих – 3 особи.

2) СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську отримано акт МДПІ в Ленінському районі у м. Луганську від 04.03.2011 № 72/23/34202109 про результати невиїзної документальної перевірки ПП ВКФ «Укрпромснаб» з питань правомірності нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту по декларації з ПДВ за грудень 2010 року (а.с.106-111, том 1). Згідно акту перевірки встановлено, що у ПП ВКФ «Укрпромснаб» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, не виконані обов’язки зі сплати податкових зобов’язань, згідно до частини 1, 5 ст.203, п.1, 2 ст.215, ст. 228 ЦК України.

3) Головним відділом податкової міліції СДПІ ВПП у м. Луганську надано лист від 05.04.2011 № 2849/7/26-0131, відповідно до якого ПП ВКФ «Укрпромснаб» за адресою реєстрації не знаходиться (а.с. 112, том 1).

На арк. 13-19 акту перевірки зазначено наступне. В декларації за січень 2011 ДП «ЛАРЗ» задекларовано від’ємне значення різниці між сумою податкових зобов’язань і сумою податкового кредиту у розмірі 215311,00 грн. та суму бюджетного відшкодування у розмірі 40433,00 грн.

СДПІ ВПП у м. Луганську проведено позапланову невиїзну перевірку декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року та складено акт від 24.03.11 № 208/08-3/08215600, за результатами якої встановлено завищення ДП «ЛАРЗ» від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 215311,00 грн., що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду на суму 219536,00 грн., заниженню суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду на 179103,00 грн. в результаті чого підприємством в декларації за січень 2011 року завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на 40433,00 грн.

Завищення податкового кредиту на суму 40433,00 грн. по декларації за грудень 2010 року знайшло відображення у п.п. 3.2. та п.п. 3.3. зазначеного акту перевірки.

          За результатами перевірки встановлено порушення порядку ведення податкового обліку: п.п.7.4.1., п.п.7.4.5. п. 7.4, п.п.7.5.1, п.7.5, п.п.7.7.1, п.7.7, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97 ВР із змінами та доповненнями, та п.5.7, п.п.5.9, ст..5 «Порядку заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість», затвердженого Наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 166 (у редакції наказу від 15.06.2005 № 213), зареєстрованим в Мінюсті України 30.06.2005 за № 702/10982,підприємством по декларації з ПДВ за грудень 2010 року завищено податковий кредит на суму 147289 грн., в результаті чого завищено від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 40433 грн., що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду на суму 106856 грн. та заниженню суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду на 106856 грн.

          п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ та п.п. 5.9 п. 5 “Порядку заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість”, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166 (із змінами та доповненнями), підприємством по декларації з ПДВ за січень 2011 року завищено залишок від’єиного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, на суму 40433 грн., що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду на суму 40433 грн.

          Відповідно до п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до абз. 1 п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов’язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

          Абз. 1 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України передбачено, що в разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов’язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов’язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

          На підставі акту перевірки від 08.04.2011 № 277/08-3/08215600 відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 21.04.2011 № 0001128013, яким згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України та згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України з урахуванням п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено порушення п.п.7.4.1., п.п.7.4.5. п. 7.4, п.п.7.5.1, п.7.5, п.п.7.7.1, п.7.7, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97 ВР із змінами та доповненнями, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, у зв’язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) зі штрафними санкціями на загальну суму 174004 грн. (за основним платежем –147289 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –26715 грн.) (а.с. 21 том 1).

          Згідно з ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, є правочином.

          Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним.

Судом було проаналізовано первинну документацію, надану позивачем.

Так, між ДП «ЛАРЗ» та ПП ВКФ «Укрпромснаб» 04.01.2010 було укладено договір № 8/17. Згідно п. 1.1 договору продавець (ПП ВКФ «Укрпромснаб») зобов’язується організувати постачання комплектуючих для ремонту авіаційної техніки для потреб покупця (ДП «ЛАРЗ»), згідно специфікаціям, а покупець прийняти та оплатити їх вартість на умовах даного договору. У п.2.2. договору зазначено, що ціна та вартість відвантаженого товару по договору вказана в додатках та сприймається як СРТ Покупця м. Луганськ згідно ІНКОТЕРМС 2000. Загальна сума договору відповідно до п. 3.2 договору складає 15580000,00 грн., з ПДВ (а.с. 79-100 том 1).

Суд критично оцінює пояснення позивача про те, що господарські операції між ДП «ЛАРЗ» та ПП ВКФ «Укрпромснаб» носили реальний характер.

          Позивачем були надані суду реєстр отриманих та виданих податкових накладних (а.с.37-51 том 1), податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення (а.с.52-69 том 1) реєстр платіжних документів (а.с.101-104 том 1), картки складського обліку матеріалів (а.с. 125-159 том 1), податкові декларації з додатком 5 за період грудень 2010 – січень 2011 року (а.с.161- 181 том 1), копії товарно-транспортних накладних (а.с. 221-226 том 1) та документи, якими підтверджується відвантаження зі складу ДП «ЛАРЗ» ТМЦ відповідно до договорів укладених позивачем в якості продавця/виконавця робіт (а.с.2-68 том 2).

          Відповідно до умов договору від 04.01.2010 № 8/17 ПП ВКФ «Укрпромснаб» прийняв на себе зобов’язання організувати постачання комплектуючих для ремонту авіаційної техніки для потреб покупця (ДП «ЛАРЗ»), згідно специфікаціям. На підтвердження поставки товару позивачем надані податкові накладні від 29.12.10 № 291210019, від 29.12.10 № 291210017, від 29.12.10 № 291210018, від 25.11.10 № 25111044, від 11.11.10 № 111111014, від 25.11.10 № 25111008 в яких умовою поставки вказаний договір не зазначено. Крім того,  у податковій накладній від 25.11.10 № 251110009, в якої умовою поставки зазначено договір від 04.01.2010 № 8/17, номенклатура товару (стовбець 3 податкової накладної) не відповідає специфікаціям зазначеного договору.

          Також на підтвердження поставки товару позивачем було надано суду товарно-транспортні накладні, які суд не приймає до уваги, оскільки, з них не можливо встановити які саме комплектуючи для ремонту авіаційної техніки було відвантажено ДП «ЛАРЗ», а документи які прямують з вантажем (стовбець 8 ТТН) не тотожні видатковим накладним, які надані позивачем в підтвердження постачання ТМЦ.

          Встановлені факти свідчать про те, що надані позивачем первинні документи не узгоджуються між собою, тому не дають можливості зробити висновок, щодо реальності господарських операцій між ДП «ЛАРЗ» та ПП ВКФ «Укрпромснаб» за спірний період.

          Крім того, за клопотанням позивача, судом двічі викликався в якості свідка керівник контрагенту позивача – ПП ВКФ «Укрпромснаб» - директор Голіков О.В., для надання пояснень стосовно господарських операцій проведених з ДП «ЛАРЗ» за спірний період.  Зазначена особа в судове засідання не прибула, про причини неприбуття суду не повідомила.

          Представником відповідача, в судовому засіданні було надано акт перевірки Ленінської МДПІ у м. Луганську від 04.03.2011 № 72/23-34202109 (а.с.106-111 том 1), відповідно до якого, всі податкові зобов’язання ПП ВКФ «Укрпромснаб» по контрагентам за період з 01.12.2010 по 31.12.2010 на загальну суму 17665429 грн., були скасовані в результаті порушень п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 3 ст. 5 та п. 1 ст. 7 Господарського кодексу України, п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

          Ленінською МДПІ у м. Луганську встановлено, що у ПП ВКФ «Укрпромснаб» відсутні матеріальна база, працівники, автотранспортні засоби, складські приміщення, що робить фактичне виконання умов договорів неможливим.

          Враховуючи вищезазначене, суд вважає правильними висновки СДПІ у м. Луганську, викладені в акті перевірки від 08.04.2011 № 277/08-3/08215600.

          Наявність у покупця документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, не є безумовною підставою для відшкодування ПДВ, якщо відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності.

          Відтак, правові наслідки у вигляді права на податковий кредит з ПДВ можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не тільки оформлення відповідних документів чи рух грошових коштів на поточному рахунку платника податків.

          Таким чином, суд приходить до висновку, що при прийнятті податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 21.04.2011 № 0001128013 відповідач діяв на підставі і в межах повноважень, наданих законом, з метою, з якою це повноваження надано, у спосіб, передбачений законом, тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

          Оскільки суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, то підстав для відшкодування судових витрат не вбачається.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 17.06.2011 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 22.06.2011, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

          У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Луганський авіаційний ремонтний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську про визнання дій неправомірними, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 21.04.2011 № 0001128013 відмовити в повному обсязі.  

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 11 липня 2011 року

          < Текст > 

Суддя       Д.О. Яковлев