Судове рішення #17769988


Категорія №10.1


ПОСТАНОВА

Іменем України


09 серпня 2011 року Справа № 2а-5645/11/1270


          Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді:                               Пляшкової К.О.,

при  секретарі:                    Бурихіні О.С.,

за участю

позивача:                              ОСОБА_1 (довіреність № 3597/01-06 від 20.07.2011),

відповідача:                              не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області до відкритого акціонерного товариства «Слов'яносербський райагротехсервіс» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 у сумі 476,47 грн., -

ВСТАНОВИВ:

04 липня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області до відкритого акціонерного товариства «Слов'яносербський райагротехсервіс» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 у сумі 476,47 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ВАТ «Слов'яносербський райагротехсервіс» зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області, як платник внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Згідно пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відповідач з коштів, призначених на оплату праці, зобов’язаний внести до пенсійного фонду плату, яка покриває витрати на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, які мають стаж, який дає право на призначення цих пенсій.

Згідно розрахунків сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з 01.06.2011 по 31.06.2011 складає 476,47 грн.

У зв’язку з чим, позивач - управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області просить стягнути з відповідача суму витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 476,47 грн.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час, дату і місце з огляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

З огляду на положення ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, прийшов до такого.

У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ВАТ «Слов'яносербський райагротехсервіс» зареєстрований та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області, як платник внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (а.с.10).

На підприємстві відповідача працювали та працюють громадяни, які були зайняті на роботах, що дають їм право на призначення пенсій на пільгових умовах, відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення».

Позивачем їм відповідно до вказаного Закону було призначено та виплачено пенсію.

За період з 01.06.2011 по 31.06.2011 заборгованість ВАТ «Слов'яносербський райагротехсервіс» по фактичним витратам на виплату і доставку пільгових пенсій перед УПФУ в Слов'яносербському районі Луганської складає 476,47 грн., що підтверджується розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (а.с.21-22), призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (а.с.6-7).

Відповідно до частини 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом 2 Прикінцевих положень вказаного Закону передбачено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

З вищевикладеного суд робить висновок, що необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2, передбачена діючим законодавством.

Порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлено Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» затвердженої Постановою Правлінням  Пенсійного Фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.

Згідно із п.6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій в таких розмірах:

- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (п. 6.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (1058-15), сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Виходячи зі змісту вказаних норм законодавства, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Таким чином, платіж підприємства за виплачену та доставлену пенсію є помісячним платежем.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення суми заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 виникає у позивача з 25-го числа кожного місяця, за який позивач просить стягнути заборгованість.

У судовому засіданні встановлено, що позивачем на адресу ВАТ «Слов'яносербський райагротехсервіс» було надіслано розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», не надавши на них до позивача заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки. Відтак, визначена в розрахунках сума до відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підлягає сплаті відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з ВАТ «Слов'яносербський райагротехсервіс» на користь УПФУ в Слов'яносербському районі Луганської області заборгованість по відшкодуванню виплачених пільгових пенсій за списком № 2 у розмірі 476,47 грн.

З огляду на те, що позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству, суд вважає, що позов підлягає  задоволенню в повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 09 серпня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

          Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області до відкритого акціонерного товариства «Слов'яносербський райагротехсервіс» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 у сумі 476,47 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Слов'яносербський райагротехсервіс» (місцезнаходження: 93720, Луганська область, Слов'яносербський район, с. Фрунзе, вул. Енгельса, 1, код ЄДРПОУ 00902814) на користь управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області (місцезнаходження: 93701, Луганська область, смт. Слов'яносербськ, вул. Гагаріна, 22, р/р 25602301753 в ЛОД Ощадбанку, МФО 304665, код 21792620) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 у сумі 476,47 грн. (чотириста сімдесят шість гривень сорок сім копійок).

          Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання  апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 15 серпня 2011 року.


           СуддяК.О. Пляшкова


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація