ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2011 р. Справа № 2а/0470/7208/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ніколайчук С.В.
при секретаріПрокопенко ОА.
за участю:
від позивача –
від відповідача - ОСОБА_3 (дов. у справі);
не з’явився (належно повідомлений);
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська до Приватного підприємства "Зімалєто" про стягнення боргу, -
ВСТАНОВИВ:
19 жовтня 2010 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Лівобережної МДПІ, в якому позивач просить стягнути з ПП «Зімалєто» на користь держави грошові кошти у розмірі податкового боргу у сумі 847 грн. 98 коп., а саме: 508,00 грн. з єдиного податку на підприємницьку діяльність, 599, 80 грн. з податку на прибуток.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що ПП «Зімалєто» є платником податків та зборів і на даний час є боржником перед бюджетом. Податковий борг зазначеного підприємства становить 847,98 грн., який виник в зв’язку з винесенням Лівобережної МДПІ податкових повідомлень-рішень, на підставі яких здійснено нарахування наступних податків та зборів: по податку на прибуток всього в сумі 339,98 грн., в т.ч. штрафна санкція в розмірі 339,98 грн., по єдиному податку всього в сумі 508,00 грн., в т.ч. штрафна санкція в розмірі 508,00 грн., які підлягають стягненню в судовому порядку.
Ухвалою суду від 21.10.2010р. (суддя Бондар М.В.) адміністративний позов Лівобережної МДПІ залишено без розгляду.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2011 року вищезазначену ухвалу було скасовано та справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою суду від 01.07.2011 року відкрито провадження у справі №2а/0470/7208/11, призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 12.07.2011р.
У зв’язку із неявкою в судове засідання сторін на підставі ст.128 КАС України розгляд справи відкладено на 21.07.11р.
Представник Лівобережної МДПІ в судовому засіданні вищезазначені вимоги позовної заяви підтримав у повному обсязі, зокрема, в усному порядку уточнив, що в позовних вимога допущено помилку: невірно зазначено суму боргу з прибуткового податку в сумі 599,80 грн., замість 339,98 грн., які слід стягнути; просив позов задоволити.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце засідання суду, в засідання суду не з’явився, причин неприбуття не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав, заперечень та доказів на їх підтвердження на пропозицію суду не надав.
Особи, які беруть участь у справі, зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов’язки (ч.2 ст. 49 КАС України).
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
ПП «Зімалєто» зареєстровано та включено до ЄДРПОУ 14 грудня 2005 року за № 33971682 за юридичною адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до чинного законодавства відповідач є платником податків, зборів (обов’язкових платежів) і перебуває на податковому обліку в Лівобережній МДПІ м. Дніпропетровська (довідка від 14.12.05р. №4495).
За нормою ст.4 Закону України «Про систему оподаткування» №1251-ХІІ від 25.06.1991 року (зі змінами та доповненнями, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), (надалі Закон №1251-ХІІ), платниками податків і зборів (обов’язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов’язок сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі).
Статтями 67, 68 Конституції України визначено обов’язок кожного сплачувати податки і збори у порядку і у розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
У відповідності до п.1 ст.9 Закону №1251-ХІІ платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерського звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів у встановлені законами терміни.
Згідно ч.3 ст.9 вищезазначеного Закону обов’язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов’язкового платежу) або його скасування або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Статтею 11 Закону №1251-ХІІ передбачено, що відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платника податків і зборів (обов’язкових платежів) відповідно до законів України.
Відповідно до пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-Ш від 21.12.2000р. (надалі Закон №2181-Ш), якщо платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Як вбачається зі справи, 31 травня 2008 року Лівобережною МДПІ направлено ПП «Зімалєто» лист-запрошення для проведення невиїзної документальної перевірки стосовно неподання податкової звітності – декларації з податку на прибуток.
Про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності працівниками податкового органу складено акт №7179/15-1/33971682 від 14.08.2008 року, в якому зазначено, що перевіркою встановлено порушення вимог п. 2 р ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питання оподаткування», від 30.11.2006 року №398-V; п.п. «б» та другого абзацу п.п. 4.1.4 п. 4.1. ст. 4 п.п. б) та другого абзацу п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону №2181-Ш, яким встановлено, що податкові декларації подаються за базовий (податковий) період, що дорівнює кварталу – протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду; та порушено вимоги абз. 2 пункту 16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 року в редакції закону України від 24 грудня 2002 року №349-ІV (зі змінами та доповненнями), яким встановлено, що у терміни, визначені законодавством, платник податку подає податковому органу за місцем свого знаходження декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності. ПП «Зімалєто» не подано декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2008 року (граничний строк 12.05.2008 р.), 1 півріччя 2008 року (граничний строк 11.08.2008 рік).
На підставі вищезазначеного акту Лівобережною МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0040071505/0 від 08.10.2008 року, яким визначено суму штрафної санкції з податку на прибуток в розмірі 340,00 грн., але за рахунок переплати частково були погашені нараховані штрафні (фінансові) санкції у сумі 0,02 грн., таким чином сума несплаченої штрафної (фінансової) санкції по податковому повідомленню-рішенню становить 339,98 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення направлено на адресу ПП «Зімалєто» поштою листом з повідомленням про вручення, яке отримане 30.10.2008 року.
Докази сплати штрафної санкції в сумі 339,98 грн. з податку на прибуток відповідачем у справі відсутні.
Частиною 1 Указу Президента Україну «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» (із змінами та доповненнями) №746/99 від 29.06.1999 р. (далі – Указ) встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб’єктів малого підприємництва, зокрема – фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.
Згідно ч.4 Указу для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служи за місцем державної реєстрації.
15.12.2006 року ПП «Зімалєто» подано до податкового органу заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.
Відповідно до ч.5 Указу суб’єкт малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.
26 жовтня 2007 року складено акт №4995/15-1/33971682 «Про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності», в якому зазначено, що перевіркою встановлено порушення вимог абз. 10 пункту 4 Указу Президента, згідно якого за результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб’єкти малого підприємництва – юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку. ПП «Зімалєто» не подано розрахунок сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва – юридичної особи за ІІ квартал 2007 року.
На підставі вищезазначеного акту Лівобережною МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0027021505/0 від 09.11.2007 року, яким визначено суму штрафної санкції з податку на прибуток в розмірі 170,00 грн., але в зв’язку з наявною переплатою у підприємства суми у розмірі 2,0 грн. сума боргу склала – 168,00 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення направлено на адресу ПП «Зімалєто» поштою листом з повідомленням про вручення, яке отримане 22.11.2007 року.
11 грудня 2007 року складено акт №6317/15-1/33971682 «Про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності», в якому зазначено, що перевіркою встановлено порушення вимог абз. 10 пункту 4 Указу. ПП «Зімалєто» не подано розрахунок сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва – юридичної особи за ІІІ квартал 2007 року.
На підставі вищезазначеного акту Лівобережною МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0030381505/0 від 28.01.2008 року, яким визначено суму штрафної санкції з податку на прибуток в розмірі 170,00 грн. Це податкове повідомлення-рішення направлено на адресу ПП «Зімалєто» поштою листом з повідомленням про вручення, яке повернулось з відміткою пошти. Про що складено акт про неможливість вручення платнику податків податкового повідомлення-рішення та дане податкове повідомлення-рішення 06.03.2008 року розміщено на дошці податкових оголошень.
01 квітня 2008 року складено акт №2354/15-1/33971682 «Про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності», в якому зазначено, що перевіркою встановлено порушення вимог абз. 10 пункту 4 Указу. ПП «Зімалєто» не подано розрахунок сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва – юридичної особи за ІV квартал 2007 року.
На підставі вищезазначеного акту Лівобережною МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0034091505/0 від 13.05.2008 року, яким визначено суму штрафної санкції з податку на прибуток в розмірі 170,00 грн.4 направлене на адресу ПП «Зімалєто» поштою листом з повідомленням про вручення, яке отримане 22.05.2008 року.
Вищеперелічені податкові повідомлення-рішення платником податків в установленому законом порядку не оскаржувались.
Судом з’ясовано, що ПП «Зімалєто» у визначений ч.2 Указу строк не сплачено нараховану суму єдиного податку в розмірі 508 грн., тому вона відповідно стала боргом.
Відповідно до п.1.2 ст.1 Закону №2181-Ш податкове зобов'язання – це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Згідно пп.6.2.1. п.6.2 ст.6 зазначеного Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення.
У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
Лівобережною МДПІ були сформовані перша податкова вимога від 06.12.2007 року №1/1439 на суму 168,00 грн. та друга податкова вимога від 17.03.2008 року №2/406 на суму168,00 грн., які не були вручені підприємству в зв’язку з незнаходженням його за юридичною адресою, що підтверджується поштовими конвертами.
Згідно з п.6.2.5 ст.6 Закону №2181-Ш у разі несплати податкових вимог, інші вимоги не формуються та не надсилаються.
У зв’язку з тим, що відповідач не відреагував на вищезазначені податкові вимоги та не погасив заборгованість, інші вимоги податковим податковим органом не формувались.
Податковим органом було винесено рішення №141 від 19.06.2008 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.
Позивачем надано суду довідку станом на 15.09.10р., згідно якої заборгованість відповідача по сплаті єдиного податку на підприємницьку діяльність з юридичних осіб складає 508,00 грн., з податку на прибуток складає 339,98 грн., всього на суму 847,98 грн.
Згідно пп 3.1.1 п. 3.1. ст.. 3 Закону №2181-Ш активи платника податків можуть бути примусово стягненні в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
У відповідності до п.п.7.1.1 п.7.1 ст.7 цього ж Закону джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Позивачем також долучено до матеріалів справи перелік розрахункових рахунків відповідача у фінансових установах та докази відсутності у останнього транспортних засобів, сільськогосподарської техніки та об’єктів нерухомості (лист Дніпропетровського ВРЕР №2 ДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 18.08.10р. №14/2РЕР-5681, лист КП «МБТІ» від 01.09.10р. №9287, лист інспекції Держтехнагляду від 29.07.10р. №2024-02-11).
Статтею 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а частиною 2 статті 19 Конституції України - що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приймаючи до уваги усе вище викладене та враховуючи, що на час розгляду справи сума боргу відповідачем не сплачена в добровільному порядку, відповідних доказів суду не надано, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст.2, 8-12,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська до ПП «Зімалєто» про стягнення податкової заборгованості - задоволити повністю.
Стягнути з ПП «Зімалєто» (код ЄДРПОУ 33971682) на користь держави (р/р 34217378700006 – єдиний податок на підприємницьку діяльність з юридичних осіб, код платежу 16050100 в сумі 508,00 грн., р/р 31114009700006 – податок на прибуток, код платежу 11021000 в сумі 339,98 грн., одержувач Управління Державного казначейства Індустріального району, код ЄДРПОУ 24232376, банк одержувач – ГУДКУ (головне управління державного казначейства України) в Дніпропетровській області, МФО 805012) заборгованість по платежам перед бюджетом в сумі 847,98 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 25.07.11р.
Суддя
С.В. Ніколайчук