ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
< Текст >
28 липня 2011 року Справа № 2а-0870/4558/11
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сіпаки А.В.
при секретарі Глінському А.А.
за участю прокурора Кавун А.В.
за участю представника позивача Барц Я.Є.
за участю представника третьої особи на стороні позивача Вільямовського Ю.В.
за участю представників третьої особи на стороні відповідача Мусієнка Ю.П.,
Рязанова В.І.
за позовом Прокурора Комунарського району м. Запоріжжя
до Орендного підприємства «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації»
третя особа Громадська організація «Всеукраїнська спілка автомобілістів»
третя особа Акціонерний комерційний банк «Чорноморський банк розвитку та реконструкції»
про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Прокурор звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконними дії посадових осіб відповідача щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чкалова, буд.99 (літ.А-4), за Громадською організацією «Всеукраїнська спілка автомобілістів», скасувати державну реєстрацію права власності за вищевказаною організацією на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чкалова, буд.99 (літ.А-4), та поновити право власності на зазначене нерухоме майно за АКБ «Чорноморський банк розвитку та реконструкції».
14 липня 2011 року прокурором до суду було подано заяву про збільшення позовних вимог, а саме просить: визнати дії посадових осіб Орендного підприємства “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації” (далі – відповідач) щодо реєстрації права власності за Громадською організацією «Всеукраїнська спілка автомобілістів» на нерухоме майно за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чкалова, буд.99 (літ.А-4) незаконними; скасувати державну реєстрацію права власності за Громадською організацією «Всеукраїнська спілка автомобілістів» на нерухоме майно за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чкалова, буд.99 (літ.А-4) від 21.12.2010, витяг № 28445631, реєстраційний номер 5198519; зобов’язати відповідача поновити запис про реєстрацію права власності на нерухоме майно за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чкалова, буд.99 (літ.А-4) за АКБ “Чорноморський банк розвитку та реконструкції” як останнього законного власника.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.07.2011 у справі в якості другого відповідача було залучено державного реєстратора Орендного підприємства “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації”.
В судовому засіданні представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів», заявив клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України, оскільки позовна заява та вимоги прокурора за своїм змістом спору, вбачається спір про право на будівлю (літ.А-4) по вул. Чкалова, буд.99 у м. Запоріжжя.
Представник відповідача підтримав заявлене клопотання та просив суд також закрити провадження у справі.
Прокурор заперечив проти заявленого клопотання та просив суд відмовити у його задоволенні.
Представник третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору АКБ «Чорноморський банк розвитку та реконструкції», заперечив проти заявленого клопотання та просив суд відмовити у його задоволенні.
Суд, розглянувши клопотання представника третьої особи на стороні відповідача, заслухавши думку прокурора, представника відповідача, представника третьої особи на стороні позивача, приходить до наступного висновку.
Пунктом 1 ч.1 ст.157 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З аналізу вказаної норми випливає, що справа підлягає закриттю лише у тому випадку, коли справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Судом встановлено, що зазначений спір виник між суб’єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції, а саме: відповідно до ст.20 Закону України «Про прокуратуру України» №1789-ХІІ від 05.11.1991 (далі – Закон №1789-ХІІ), при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право безперешкодно за посвідченням, що підтверджує займану посаду, входити у приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, до військових частин, установ без особливих перепусток, де такі запроваджено; мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, в тому числі за письмовою вимогою, і таких, що містять комерційну таємницю або конфіденційну інформацію. Письмово вимагати подання в прокуратуру для перевірки зазначених документів та матеріалів, видачі необхідних довідок, в тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, пов'язаних з перевіркою. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі.
Так при проведенні перевірки відповідача, прокурором встановлено порушення прав АКБ «Чорноморський банк розвитку та реконструкції», про що було винесено протест на підставі ст.21 Закону №1789-ХІІ, якою передбачено, що протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи.
У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним.
Крім того, право на звернення до суду прокурора за захистом прав та свобод юридичних осіб передбачено ст.20 Закону №1789-ХІІ, відповідно до якої при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
Отже, з вищевикладеного вбачається, що прокурор в межах своєї компетенції звернувся до адміністративного суду за захистом прав та свобод АКБ «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» з позовом до Орендного підприємства «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації», оскільки посадовою особою під час здійснення своїх повноважень було порушено права вищевказаної третьої особи.
На підставі вищевикладеного суд вважає, що клопотання представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів» не являється обґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.17, 157, 160, 165 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання представника третьої особи на стороні відповідача яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» про закриття провадження у справі – відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.
Суддя А.В.Сіпака