Категорія №8
ПОСТАНОВА
Іменем України
18 липня 2011 року Справа № 2а-4185/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,
за участю
секретаря судового засідання Ігнатович О.А.
та
представників сторін:
від позивача – ОСОБА_1 (довіреність від 23.05.2011 № 02/05)
від відповідача – головний державний податковий інспектор
юридичного відділу
ОСОБА_2 (довіреність від 04.01.2011 № 25/9/10)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську
справу за адміністративним позовом
товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТ-ТОРГ-ІНДАСТРІАЛ»
до державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську
про визнання протиправними дій та зобов’язання прийняти та перенести до електронної бази податкової звітності показники поданих товариством податкових декларацій з податку на додану вартість за березень-грудень 2010 року та за січень-березень 2011 року,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 06 червня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-4185/11/1270 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТ-ТОРГ-ІНДАСТРІАЛ» до державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську щодо неприйняття поданих товариством з обмеженою відповідальністю «ОПТ-ТОРГ-ІНДАСТРІАЛ» податкових декларацій з податку на додану вартість за березень-грудень 2010 року та за січень-березень 2011 року;
- зобов’язати державну податкову інспекцію в Артемівському районі у м. Луганську прийняти подані товариством з обмеженою відповідальністю «ОПТ-ТОРГ-ІНДАСТРІАЛ» податкові декларації з податку на додану вартість за березень-грудень 2010 року та за січень-березень 2011 року;
- зобов’язати державну податкову інспекцію в Артемівському районі у м. Луганську перенести до електронної бази податкової звітності, що ведеться органами державної податкової служби, показники поданих товариством з обмеженою відповідальністю «ОПТ-ТОРГ-ІНДАСТРІАЛ» податкових декларацій з податку на додану вартість за березень-грудень 2010 року та за січень-березень 2011 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що протягом 2010-2011 років на адресу відповідача надавались податкові декларації з податку на додану вартість за березень-грудень 2010 року та за січень-березень 2011 року, але в квітні 2010 року на адресу позивача надійшло рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, згідно якого комісією відповідача встановлено, що позивач не подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з березня 2010 року по лютий 2011 року.
Позивач вважає дії відповідача щодо неприйняття поданих податкових декларацій з податку на додану вартість та неперенесення до електронної бази податкової звітності показників поданих декларацій протиправними та такими, що порушують права позивача з таких підстав.
Згідно з підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв у 2010 році, прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу. Аналіз норм Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166, зазначив у позові позивач, дозволяє стверджувати, що податковий орган при прийнятті податкової декларації здійснює формальну перевірку наявності обов’язкових реквізитів, підписів відповідальних посадових осіб і відтиску печатки підприємства. Законом України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» наведено вичерпний перелік підстав для невизнання наданих декларацій податковою звітністю, а саме: «Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків». Зазначених недоліків подана податкова декларація з податку на додану вартість не має. Жодних інших підстав для невизнання податковою звітністю наданих декларацій Законом України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та іншими нормативними актами не передбачено.
Позивач наголосив, що надані податкові декларації з податку на додану вартість повністю відповідають вимогам законодавства та складені у відповідності до вимог порядку, повністю відповідають даним бухгалтерського та податкового обліку підприємства та до них додано всі необхідні додатки.
Згідно з пунктом 2.6 Примірного порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 року № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів», при опрацюванні розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів працівник підрозділу ведення та захисту податкової звітності після реєстрації податкової звітності з ПДВ переносить інформацію з первинних звітних документів платника ПДВ на паперових носіях та звітних документів, наданих платниками ПДВ у електронному вигляді, до електронної бази податкової звітності органу ДПС. Згідно з викладеним позивач вважає, що відповідач зобов’язаний був перенести інформацію з первинних звітних документів платника податку на додану вартість до електронної бази податкової звітності органу ДПС, оскільки рішень про невизнання поданої звітності прийнято не було.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Державна податкова інспекція в Артемівському районі у м. Луганську адміністративний позов не визнала, про що подала суду заперечення проти позову від 20 червня 2011 року за № 8354/9/10 (том 1, арк. справи 160-163). В запереченнях проти адміністративного позову відповідач у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю з таких підстав.
Згідно з підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який був чинним до 01 січня 2011 року, податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація.
Відповідно до пункту 48.7 статті 48 Податкового кодексу України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією.
Податкові декларації з податку на додану вартість за березень-грудень 2010 року та за січень-березень 2011 року товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТ-ТОРГ-ІНДАСТРІАЛ» не визнані «як податкова звітність», про що підприємство було повідомлено, а саме на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТ-ТОРГ-ІНДАСТРІАЛ» були направлені відповідні листи з визначенням причин неприйняття та пропозицією надати нову податкову звітність за вказаний період, оформлену належним чином. Проте, на порушення підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та підпункту 49.12.1 пункту 49.12 статті 49 Податкового кодексу України товариством з обмеженою відповідальністю «ОПТ-ТОРГ-ІНДАСТРІАЛ» до теперішнього часу не поновлено виправлені декларації з податку на додану вартість за період з березня 2010 року по квітень 2011 року. Таким чином, відповідач на виконання вимог чинного законодавства повідомив позивача про недоліки податкової звітності, на підставі чого вона була прийнята «до відома», та запропонував надати нову податкову звітність, оформлену належним чином.
У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях проти позову від 20 червня 2011 року за № 8354/9/10.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, з таких підстав.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи, товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТ-ТОРГ-ІНДАСТРІАЛ» (ідентифікаційний код 36073419) є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 29 вересня 2008 року, номер запису про державну реєстрацію 1 382 102 0000 015496 (том 1, арк. справи 9).
На податковому обліку товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТ-ТОРГ-ІНДАСТРІАЛ» знаходиться у державній податковій інспекції в Артемівському районі у м. Луганську, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 30 вересня 2008 року за № 1320 (том 1, арк. справи 26).
У відповідності до вимог Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (який був чинним до 01 січня 2011 року) товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТ-ТОРГ-ІНДАСТРІАЛ» зареєстровано платником податку на додану вартість, йому присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість 360734112332, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 28 жовтня 2008 року № 100147744 (том 1, арк. справи 27).
На виконання вимог пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 липня 1997 року за № 250/2054 (у редакції наказу від 15 червня 2005 року № 213, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 червня 2005 року за № 702/10982) (які були чинними на час виникнення спірних правовідносин), пункту 49.18 статті 49, пункту 54.1 статті 54, пункту 202.1 статті 202 Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25 січня 2011 року № 41 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 року за № 197/18935, товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТ-ТОРГ-ІНДАСТРІАЛ» надіслало кур’єрською авіапоштою, кур’єрською доставкою та поштою до державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську податкові декларації з податку на додану вартість за період з березня по грудень 2010 року та з січня по березень 2011 року (том 1, арк. справи 28-149).
Подані товариством з обмеженою відповідальністю «ОПТ-ТОРГ-ІНДАСТРІАЛ» податкові декларації з податку на додану вартість за період з березня по грудень 2010 року та з січня по березень 2011 року були прийняті відповідачем, але не визнані як податкова звітність, внаслідок чого позовні вимоги про визнання протиправними дій державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську щодо неприйняття поданих товариством з обмеженою відповідальністю «ОПТ-ТОРГ-ІНДАСТРІАЛ» податкових декларацій з податку на додану вартість за березень-грудень 2010 року та за січень-березень 2011 року є безпідставними та необґрунтованими.
Згідно листів державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську від 20 травня 2010 року № 7771/10/28-10, від 21 червня 2010 року № 8857-21/10/28/10, від 20 серпня 2010 року № 11847-88/10/28-10, від 13 вересня 2010 року № 13010-01/10/28/-10, від 18 жовтня 2010 року № 14747-7/10/28-10, від 05 листопада 2010 року № 15674-7/10/28-10, від 20 грудня 2010 року № 18070/7/28-10, від 24 січня 2011 року № 1039-1, від 10 лютого 2011 року № 1999-2/10/28-10, від 14 березня 2011 року № 3484-2/10/28-10, від 13 квітня 2011 року № 5392/10/28-10:
- у поданій 20 травня 2010 року податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року не зазначено обов’язкових реквізитів: код ЄДРПОУ, КВЕД, КОАТУУ, не проставлено прочерк в показниках, які не заповнюються (том 1, арк. справи 171);
- у поданій 21 червня 2010 року податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року підприємству надано 3 категорію уваги – платник податків високого ризику, який має ознаки: вигодоформуючі та вигодотранспортуючі суб’єкти господарювання (том 1, арк. справи 173);
- у поданій 20 серпня 2010 року податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року відсутні обов’язкові додатки - оригінал п’ятого основного аркуша вантажної митної декларації та копії погашених податкових векселів (том 1, арк. справи 176);
- у поданій 13 вересня 2010 року податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року здійснено заповнення всупереч порядку заповнення відповідної звітності, затвердженого наказами ДПА України (том 1, арк. справи 177);
- у поданій 18 жовтня 2010 року податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року наявні порвані аркуші, підчищення, помарки, виправлення, дописки і закреслювання (том 1, арк. справи 178);
- у поданій 05 листопада 2010 року податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року наявні порвані аркуші, підчищення, помарки, виправлення, дописки і закреслювання (том 1, арк. справи 179);
- у поданій 20 грудня 2010 року податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року відсутні обов’язкові додатки або подані додатки без основної декларації (том 1, арк. справи 181);
- у поданій 20 січня 2011 року податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року не зазначено обов’язкових реквізитів: код ЄДРПОУ, КВЕД, КОАТУУ, не проставлено прочерк в показниках, які не заповнюються (том 1, арк. справи 182);
- у поданій 09 лютого 2011 року податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року не проставлено прочерк в показниках, які не заповнюються (том 1, арк. справи 184);
- у поданій 10 березня 2011 року податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року не проставлено прочерк в показниках, які не заповнюються (том 1, арк. справи 186);
- у поданій 13 квітня 2011 року податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року не проставлено прочерк в показниках, які не заповнюються (том 1, арк. справи 187).
До 01 січня 2011 року спеціальним законом з питань оподаткування був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (надалі – Закон № 2181).
У відповідності із пунктом 1.11 статті 1 Закону № 2181 податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Порядок подання податкової декларації та визначення суми податкових зобов'язань регулюється статтею 4 Закону № 2181.
Згідно з підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.
Відповідно до підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181 прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом. Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується. Платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку. Незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених пунктом 5.3 статті 5 цього Закону. Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
Згідно із пунктом 3.1 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 липня 1997 року за № 250/2054 (у редакції наказу від 15 червня 2005 року № 213, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 червня 2005 року за № 702/10982) (надалі – Порядок № 166), декларація до органів податкової служби може бути подана: на паперових носіях; на магнітних носіях з роздрукованими копіями файлів; засобами електронної пошти Е-mail; поштовими відправленнями.
Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) - підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством (пункт 3.4 Порядку № 166).
У разі подання декларації на паперових носіях платником згідно з підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 Порядку № 166 подається до податкової інспекції (адміністрації) за його місцезнаходженням оригінал декларації (з оригіналами відповідних додатків).
У відповідності із пунктом 4.2 Порядку № 166 у складі декларації повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, у тому числі розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої)/(переробного підприємства)/ (спеціальної). У разі подання уточнюючих розрахунків, у яких проводиться коригування податкових зобов'язань та/або податкового кредиту, такі самі розшифровки подаються на суму уточнення, а також: у разі наявності експортних операцій - оригінали п'ятого основного аркуша (примірника декларанта) вантажної митної декларації (оригінали аркушів ВМД нової форми МД-2 з позначенням «3/8»); при поданні розрахунку суми бюджетного відшкодування - копії погашених податкових векселів, у разі їх наявності. Розшифровки подаються: на паперових носіях з копією, за бажанням платника, на магнітних носіях; або в електронному вигляді у форматі, затвердженому ДПА України, за допомогою телекомунікаційних мереж загального користування з використанням надійних засобів електронного цифрового підпису, що повинно бути підтверджено сертифікатом відповідності або позитивним висновком за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації, одержаним на ці засоби від Адміністрації Держспецзв’язку, та наявності посилених сертифікатів відкритих ключів, отриманих згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 166 податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому разі, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією (письмове звернення надсилається поштою з повідомленням про його вручення) надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
З 01 січня 2011 року набрав законної сили Податковий кодекс України, який в статті 48 визначив, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити (обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків): тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності). У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період. Податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку; фізичною особою - платником податків або його законним представником; особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно із договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції.
У відповідності із пунктом 48.7 статті 48 Податкового кодексу України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією.
Згідно з пунктом 49.11 статті 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання (підпункт 49.11.1 пункту 49.11); у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання (підпункт 49.11.2 пункту 49.11).
У разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків згідно з пунктом 49.12 статті 49 Податкового кодексу України має право: подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання (підпункт 49.12.1 пункту 49.12); оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу (підпункт 49.12.2 пункту 49.12).
Податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв’язку та заповнена з порушенням норм пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, у відповідності із пунктом 49.15 статті 49 Податкового кодексу України вважається неподаною.
З 04 березня 2011 року набрав законної сили Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 25 січня 2011 року № 41 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 року за № 197/18935 (надалі – Порядок № 41), яким у пункті 13 визначено, що декларація подається платником за звітний період незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Пунктом 18 Порядку № 41 визначено, що у разі наявності експортних операцій (заповнення рядка 2.1 декларації) до декларації додаються оригінали митних декларацій (примірники декларанта). Платники, які подають податкову звітність в електронному вигляді, оригінали митних декларацій (примірників декларанта) подають окремо у порядку, визначеному для подання податкової звітності у паперовому вигляді.
Судом встановлено, що у податкових деклараціях з податку на додану вартість за березень 2010 року, травень 2010 року, червень 2010 року, липень 2010 року, вересень 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТ-ТОРГ-ІНДАСТРІАЛ» декларувало експортні операції.
У судовому засіданні судом були оглянуті податкові декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року, травень 2010 року, червень 2010 року, липень 2010 року, вересень 2010 року, які знаходяться у відповідача, та встановлено, що в порушення вимог Порядку № 166 товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТ-ТОРГ-ІНДАСТРІАЛ» додало до податкових декларацій не оригінали аркушів ВМД нової форми МД-2 з позначенням «3/8», а засвідчені підписом директора та скріплені печаткою ксерокопії аркушів ВМД.
Також оглядом податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року, яка знаходиться у відповідача, судом встановлено, що позивачем до неї не доданий обов’язковий 5-ий додаток - розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, що не заперечувалось позивачем і пояснювалося відсутністю в звітному (податковому) періоді оподатковуваних поставок.
Незважаючи на те, що в рішеннях відповідача податкові декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року, травень 2010 року, червень 2010 року, липень 2010 року, вересень 2010 року не були визнані податковою звітністю з інших причин: не зазначено обов’язкових реквізитів: код ЄДРПОУ, КВЕД, КОАТУУ, не проставлено прочерк в показниках, які не заповнюються, підприємству надано 3 категорію уваги – платник податків високого ризику, який має ознаки: вигодоформуючі та вигодотранспортуючі суб’єкти господарювання, наявні порвані аркуші, підчищення, помарки, виправлення, дописки і закреслювання, які не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, суд вважає, що відповідачем податкові декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року, травень 2010 року, червень 2010 року, липень 2010 року, вересень 2010 року по суті правомірно не були визнані податковою звітністю, оскільки вони заповнені всупереч підпункту 4.1.2 пункту 4.1 та пункту 4.2 Порядку № 166, а тому у суду відсутні правові підстави зобов’язувати відповідача прийняти спірні податкові декларації та перенести до електронної бази податкової звітності, що ведеться органами державної податкової служби, показники зазначених декларацій.
Також правомірно не визнана відповідачем як податкова звітність податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2010 року, оскільки вона заповнена всупереч підпункту 4.1.2 пункту 4.1 та пункту 4.2 Порядку № 166 – відсутній обов’язковий 5-ий додаток - розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, а тому у суду відсутні правові підстави зобов’язувати відповідача прийняти спірну податкову декларацію та перенести до електронної бази податкової звітності, що ведеться органами державної податкової служби, показники зазначеної декларації.
Оглядом податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень 2010 року, серпень 2010 року, жовтень 2010 року, грудень 2010 року, січень 2011 року, лютий 2011 року, березень 2011 року, що знаходяться у відповідача, встановлено, що позивачем при поданні зазначених податкових декларацій були додержані всі вимоги як до форми податкової декларації, так і до порядку її заповнення, а тому підстави для їх невизнання відповідачем як податкова декларація відсутні.
Під час судового розгляду справи судом не встановлено жодних обставин, за яких подані товариством з обмеженою відповідальністю «ОПТ-ТОРГ-ІНДАСТРІАЛ» податкові декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року, серпень 2010 року, жовтень 2010 року, грудень 2010 року, січень 2011 року, лютий 2011 року, березень 2011 року могли б бути визнані як неподаткова звітність.
Відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Згідно правової позиції, яка викладена Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України в постанові від 24 січня 2006 року за результатами перегляду за винятковими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 17 серпня 2005 року у справі № 9/175-04 за позовом АКБ «Мрія» до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання неправомірною позапланової комплексної перевірки, звернення за захистом порушеного права у сфері публічно-правових відносин з зазначенням способу, який, на думку суду, не призводить до захисту права, не може бути підставою для відмови в позові, тобто, захисті права, що порушується. Суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
Правову позицію щодо можливості обрання самим судом іншого способу захисту порушеного права позивача, у разі, якщо позивачем обрано неправильний спосіб захисту порушених прав, підтримано Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України і у постанові від 20 квітня 2010 року за результатами перегляду за винятковими обставинами справи за позовом спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові до відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк», приватної фірми «Орнатус» про зобов’язання вчинити певні дії. Зокрема, в зазначеній постанові Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України вказала, що суд, пославшись на обрання позивачем неправильного способу захисту публічних інтересів держави, не врахував, що правила частини 3 статті 105 КАС України, стосовно зазначення позивачем у позовній заяві способу захисту судом порушених прав, не виключають можливості обрання іншого способу захисту самим судом. Зміст принципу офіційного з’ясування всіх обставин у справі зобов’язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.
Зважаючи на обставини справи, враховуючи, що податкові декларації з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТ-ТОРГ-ІНДАСТРІАЛ» за квітень 2010 року, серпень 2010 року, жовтень 2010 року, грудень 2010 року, січень 2011 року, лютий 2011 року, березень 2011 року безпідставно не визнані рішеннями відповідача як податкова звітність, суд вважає за необхідне для повного захисту прав та інтересів позивача, про захист яких він просить, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними рішення державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську про невизнання податкових декларацій товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТ-ТОРГ-ІНДАСТРІАЛ» з податку на додану вартість за квітень 2010 року, серпень 2010 року, жовтень 2010 року, грудень 2010 року, січень 2011 року, лютий 2011 року, березень 2011 року як податкова звітність, зміст яких викладений в листах державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську від 20 травня 2010 року № 7771/10/28-10, від 13 вересня 2010 року № 13010-01/10/28-10, від 05 листопада 2010 року № 15674-7/10/28-10, від 24 січня 2011 року № 1039-10, від 10 лютого 2011 року № 1999-2/10/28-10, від 14 березня 2011 року № 3484-2/10/28-10, від 13 квітня 2011 року № 5392/10/28-10.
Приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги про зобов’язання державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську занести вказані товариством з обмеженою відповідальністю «ОПТ-ТОРГ-ІНДАСТРІАЛ» у податкових деклараціях з податку на додану вартість за квітень 2010 року, серпень 2010 року, жовтень 2010 року, грудень 2010 року, січень 2011 року, лютий 2011 року, березень 2011 року показники (дані) до електронних баз даних податкової звітності визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про зобов’язання відповідача прийняти податкові декларації товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТ-ТОРГ-ІНДАСТРІАЛ» з податку на додану вартість за квітень 2010 року, серпень 2010 року, жовтень 2010 року, грудень 2010 року, січень 2011 року, лютий 2011 року, березень 2011 року, суд зазначає, що скасування рішень відповідача про невизнання зазначених декларацій як податкова звітність автоматично робить зазначені декларації поданими, а тому додаткового підтвердження та встановлення судовим рішенням не потребує.
Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (частина 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 18 липня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 25 липня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську про невизнання податкової декларації товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТ-ТОРГ-ІНДАСТРІАЛ» (ідентифікаційний код 36073419) з податку на додану вартість за квітень 2010 року як податкова звітність, зміст якого викладений в листі державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську від 20 травня 2010 року № 7771/10/28-10.
Визнати протиправним рішення державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську про невизнання податкової декларації товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТ-ТОРГ-ІНДАСТРІАЛ» (ідентифікаційний код 36073419) з податку на додану вартість за серпень 2010 року як податкова звітність, зміст якого викладений в листі державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську від 13 вересня 2010 року № 13010-01/10/28-10.
Визнати протиправним рішення державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську про невизнання податкової декларації товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТ-ТОРГ-ІНДАСТРІАЛ» (ідентифікаційний код 36073419) з податку на додану вартість за жовтень 2010 року як податкова звітність, зміст якого викладений в листі державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську від 05 листопада 2010 року № 15674-7/10/28-10.
Визнати протиправним рішення державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську про невизнання податкової декларації товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТ-ТОРГ-ІНДАСТРІАЛ» (ідентифікаційний код 36073419) з податку на додану вартість за грудень 2010 року як податкова звітність, зміст якого викладений в листі державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську від 24 січня 2011 року № 1039-10.
Визнати протиправним рішення державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську про невизнання податкової декларації товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТ-ТОРГ-ІНДАСТРІАЛ» (ідентифікаційний код 36073419) з податку на додану вартість за січень 2011 року як податкова звітність, зміст якого викладений в листі державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську від 10 лютого 2011 року № 1999-2/10/28-10.
Визнати протиправним рішення державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську про невизнання податкової декларації товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТ-ТОРГ-ІНДАСТРІАЛ» (ідентифікаційний код 36073419) з податку на додану вартість за лютий 2011 року як податкова звітність, зміст якого викладений в листі державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську від 14 березня 2011 року № 3484-2/10/28-10.
Визнати протиправним рішення державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську про невизнання податкової декларації товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТ-ТОРГ-ІНДАСТРІАЛ» (ідентифікаційний код 36073419) з податку на додану вартість за березень 2011 року як податкова звітність, зміст якого викладений в листі державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську від 13 квітня 2011 року № 5392/10/28-10.
Зобов’язати державну податкову інспекцію в Артемівському районі у м. Луганську занести вказані товариством з обмеженою відповідальністю «ОПТ-ТОРГ-ІНДАСТРІАЛ» (ідентифікаційний код 36073419) у податкових деклараціях з податку на додану вартість за квітень 2010 року, серпень 2010 року, жовтень 2010 року, грудень 2010 року, січень 2011 року, лютий 2011 року, березень 2011 року показники (дані) до електронних баз даних податкової звітності.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТ-ТОРГ-ІНДАСТРІАЛ» (ідентифікаційний код 36073419, місцезнаходження: 91055, м. Луганськ, 1 Мікрорайон, буд. 2, кв. 123) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1,70 грн. (одна гривня сімдесят копійок).
Встановити державній податковій інспекції в Артемівському районі у м. Луганську строк для подання суду звіту про виконання постанови - протягом тридцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 25 липня 2011 року.
СуддяТ.І. Чернявська