Категорія №9.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 липня 2011 року Справа № 2а-5118/11/1270

          Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді                              Ірметової О.В.

при секретарі                                          Мосійчук О.А.

          за участю сторін:

представника позивача:            ОСОБА_1 (дов. від 04.07.2011 №01-8/1336)

представника позивача:            ОСОБА_2. (дов. від 05.07.2011 №01-8/1347)

представник відповідача:           ОСОБА_3 (дов. від 25.06.2011 №11431/10/10-013 )

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Екоенергія» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі  з великими платниками в м. Луганську про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.06.2011 №0002158012,-

ВСТАНОВИВ:

20 червня 2011 року до суду адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Екоенергія» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі  з великими платниками в м. Луганську про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.06.2011 №0002158012

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками додатків в м. Луганську 09.06.2011 прийняла податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002158012 до приватного акціонерного товариства «Екоенергія» на суму 81083,77 грн.

Підставами для прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення є Акт № 380/08-2/34621464 від 24.05.2011 р. про результати документальної планової виїзної перевірки приватного акціонерного товариства «Екоенергія», код за ЄДРПОУ 34621464, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2010.

Позивач підписав Акт перевірки із запереченнями № 01-6/1124 від 30.05.2011 р., що були надані відповідачу 30.05.2011. Позивачем 10.06.2011 р. отримано лист СДПІ «Щодо розгляду заперечення» № 10073/7/08-216 від 03.06.2011 р., згідно з яким заперечення позивача безпідставно та надумано визнано СДПІ такими, що суперечать нормам чинного законодавства України та не підлягають задоволенню.

Відповідно до акту відповідачем необґрунтовано встановлено порушення позивачем статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР в частині перевищення законодавчо встановлених строків при здійсненні імпортної операції за контрактом №010101085350-03/12750 від 15.07.2008 укладеного між ЗАТ «Екоенргія» та ЗАТ «Энергомаш (Белгород)» Російська Федерація та контрактом №010101096402-03/13057 від 09.10.2009 укладеного між ЗАТ «Екоенргія» та ЗАТ «Энергомаш (Белгород)» Російська Федерація на загальну суму 81083,77 грн., в результаті чого Відповідачем винесено податкове-повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій розмірі 81083,77 грн.

Позивач вважає Рішення СДПІ незаконним, необґрунтованим, і таким, що підлягає касуванню.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеними у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував і просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог за необґрунтованістю.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську було проведено документальну планову виїзну перевірку приватного акціонерного товариства «Екоенергія», з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2010 та складено акт від 24.05.2011 №380/08-2/34621464 за результатами якого, 09.06.2011. було прийняте податкове повідомлення-рішення №0002158012, яким у зв'язку з порушенням ст.2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 р. №185/94-ВР (далі - Закон №185) та відповідно до ч.1 ст.4 Закону №185 Позивачу нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 81083,77 грн.

Приватним акціонерним товариством „Екоенергія" заявлено вимогу щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 09.06.2011 р. №0002158012 на суму 81083,77 грн. та зазначено, що дане рішення є безпідставними та незаконним.

СДПІ ВПП у м. Луганську вважає доводи позовної заяви необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству з наступних підстав.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991р. № 959-ХІІ імпорт (імпорт товарів) - це купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Моментом здійснення імпорту стаття 1 Закону „Про зовнішньоекономічну діяльність" визначає момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця. Так, виходячи з положень п.2 ст. 1 Митного кодексу України термін „ ввезення та вивезення товарів" означає фактичне переміщення товару через митний кордон України у відповідному напрямку.

Пунктом 23 ст. 1 Митного кодексу України „ переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях " визначається як переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом.

Таким чином, ввезення в Україну товару, що підлягає митному оформленню службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та для застосування засобів державного регулювання ввезення на митну територію України, вивезення за її межі ї транзиту через територію України (ст. 37 Митного кодексу України), неможливо без його фактичного переміщення через митний кордон України, тобто поняття „перетину товаром митного кордону України" збігається із „переміщенням товару через митний кордон України - ввезенням товару в Україну", підставою для якого в режимі імпорту є наявність на товар товаросупровідного документу, на якому проставляється відбиток штампу „під митним контролем" з відповідною датою та який підтверджує факт та дату перетину товаром митного кордону.

Отже, дату фактичного надходження на митну територію України товару визначається згідно з відтиском штампу „Під митним контролем" на товарно-супровідних документах з вказівкою дати поставки під митний контроль.

Отже, належним документом, що засвідчує юридичний факт поставки товару за імпортною операцією, є відповідна, належним чином оформлена, вантажна митна декларація.

На підставі вищевикладеного, вважаємо позовні вимоги не обґрунтованими та такими що не відповідають вимогам чинного законодавства, тому просимо суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю  із наступних підстав.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі  з великими платниками в м. Луганську було проведено документальну планову виїзну перевірку приватного акціонерного товариства «Екоенргія» та складено акт від 24.05.2011 р. №380/08-2/34621464 (т. 1  а.с. 11-152).

За результатами проведення перевірки, 09 червня 2011 р. було прийняте податкове повідомлення-рішення №0002158012, яким у зв'язку з порушенням ст.2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 р. №185/94-ВР та відповідно до ч.1 ст.4 Закону №185 ЗАТ „Екоенергія" нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 81083,77 грн.( т. 1 а.с. 9).

Позивач надавав заперечення до акту від 24.05.2011 року №380/08-2/34621464 про результати документальної невиїзної перевірки приватного акціонерного товариства „Екоенергія" (т. 1 а.с. 154-163).

15 червня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «Энергомаш (Белгород)» та закритим акціонерним товариством «Екоенергія» було укладено контракт №010101085350-03/12750. Третій платіж за цим контрактом у розмірі 11 480 459,04 російських рублів був здійснений 09.09.2008, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті № 51 (т.1 а.с. 219).

Згідно умов додаткової угоди №2 від 27.08.2008 строк поставки по додатку №3 становить до 150 днів – з дати отримання третього авансового платежу. Граничний термін поставки згідного вказаної додаткової угоди становить 08.03.2009.

Відповідно до штампу Харківської митниці «під митним контролем» на листі повідомленні про прибуття вантажу АЕ 741265 вантаж перетнув митний кордон України 14.01.2009 року, та 19 січня 2009 року прибув на станцію призначення «Комунарськ», що підтверджується відповідним штампом у графі «47 (т. 1 а.с. 217)

09 жовтня 2009 року між Закритим акціонерним товариством «Энергомаш (Белгород)» та закритим акціонерним товариством «Екоенергія» було укладено контракт № 010101096402-03/13057.  Платіж за цим контрактом у розмірі 2 764 200 російських рублів був здійснений 24.12.2009, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті № 15 (т.1 а.с. 241)

Граничний термін поставки згідного вказаної додаткової угоди становить 22.06.2010

Відповідно до штампу Харківської митниці «під митним контролем» на листі повідомленні про прибуття вантажу АК 514201 вантаж перетнув митний кордон України 26.05.2010 року, та 30 травня 2010 року прибув на станцію призначення «Комунарськ», що підтверджується відповідним штампом у графі «47» (т.1 а.с. 239).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в .іноземній валюті» від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР, з подальшими змінами та доповненнями, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 та 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Відповідно  до  ст.   1   Закону України  «Про  зовнішньоекономічну діяльність»  від 16.04.1991 р. № 959-ХІІ (з подальшими змінами та доповненнями), імпортом товарів є купівля   (у   тому   числі   з   оплатою   в   не грошовій   формі)   українськими   суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Статтею  1   вищезазначеного Закону визначено, що  момент здійснення  експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Відповідно до ст. 1 Митного кодексу України, затвердженого Законом України від 11.07.2002 р. за № 92-VI (з подальшими змінами та доповненнями), ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Виходячи з положень п. 2 ст. 1 Митного кодексу України термін «ввезення та вивезення товарів» означає фактичне переміщення товару через митний кордон України у відповідному напрямку. Пунктом 23 ст. 1 Митного кодексу України «переміщення товарів - через митний кордон України у вантажних відправленнях» визначається як переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом.

Згідно положень п. 35 ст. 1, ст. ст. 40, 43 Митного кодексу України встановлено, що товари переміщуються через митний кордон України під митним контролем, і період перебування під митним контролем товарів, що ввозяться на митну територію України, визначається з моменту ввезення та до пропуску через митний кордон України.

У   відповідності   до   ст.ст.   70,   71   Митного   кодексу  України   митне   оформлення здійснюється   посадовими   особами   митного   органу   з   метою   засвідчення   відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через   митний  кордон  України,  та  оформлення  результатів  такого  контролю,  а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів.

Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах (ч. 2 ст. 72 Митного кодексу України).

Тобто перебування під митним контролем товарів неможливе без їх фактичного ввезення в Україну та при цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон    України,    підставою   для   якого    в   режимі    імпорту    є    наявність    на   товар товаросупровідного  документу,  проставлення  на якому  відбитку  штампу  «під  митним контролем».

Згідно із положеннями п. 2 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 1997 року № 574, з подальшими : змінами та доповненнями, вантажна митна декларація (надалі - ВМД) - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

ВМД не є єдиним документом, що засвідчує факт і дату переміщення товарів через митний кордон, а є документом, що містить інформацію про товари та мету їх переміщення через митний кордон України. ВМД засвідчує надання суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності права на розміщення товарів в визначений митний режим та підтверджує, а не встановлює права та обов'язки вказаних у ВМД осіб відносно здійснення ними відповідних правових, фінансових та господарських операцій. Отже, ВМД має значення виключно з  точки зору отримання митним органом повної інформації про товар.

Нормами   п.    8   вищезазначеного   Положення   про   вантажну   митну   декларацію встановлено, що оформлена ВМД, тобто заповнена у звичайному порядку ВМД, яка містить на всіх її аркушах відбиток особистої номерної печатки посадової особи митниці, що здійснила митне оформлення товарів і транспортних засобів, є підтвердженням надання особі права на розміщення товарів та/або транспортних засобів у заявленому митному  режим і прав та обов'язків зазначених у вантажній митній декларації осіб щодо здійснення ми відповідних фінансових, господарських та інших операцій.

Оскільки у судовому засіданні було встановлено, що всі товари по спірним поставкам були поставлені на користь приватного акціонерного товариства «Екоенергія» в межах законодавчо встановленого граничного терміну, що підтверджується відмітками митних органів «Під митним контролем» на товарно-супровідних документах, та відсутні підстави у відповідача застосовувати штрафні санкції, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

З урахуванням частини 3 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 9, 10, 11, 17, 18, 71, 94, 158-163, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Екоенергія» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі  з великими платниками в м. Луганську про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.06.2011 №0002158012 задовольнити повністю.

          Визнати протиправним та скасувати рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі  з великими платниками в м. Луганську про застосування до приватного акціонерного товариства «Екоенергія» штрафних (фінансових) санкцій від 09.06.2011 року №0002158012 на суму 81083,77 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства «Екоенергія» судові витрати у розмірі  3,40 грн.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 25 липня 2011 року.

           СуддяО.В. Ірметова