ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" липня 2011 р. Справа № 2a-2062/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
удді Главача І.А.,
за участю секретаря судового засідання Зарицької Н.М.,
за участю:
представника позивача –Терьохіної Т.П.,
відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Державної податкової інспекції в Косівському районі
до відповідача: фізичної особи-підприємеця ОСОБА_3
про стягнення податкового боргу в сумі 4 440,65 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
23.06.2011 року Державна податкова інспекція в Косівському районі звернулася з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу. Позовні вимоги мотивував тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв’язку з несплатою орендної плати за землю та нарахованої пені на загальну суму 4 440,65 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та пояснила, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв’язку з несплатою орендної плати за землю за період листопад-грудень 2010 року, за 2011 рік, станом на 12.05.2011 року, та нарахованої пені на загальну суму 4 440,65 грн. Вказаний податковий борг просила стягнути за рахунок майна відповідача. Просила позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі. Вказав, що основною обставиною, що ускладнює виконання ним визначеного Законом обов’язку по сплаті орендної плати за землю, є відсутність коштів.
Вислухавши представника позивача, відповідача, дослідивши наявні докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 зареєстрований Косівською районною державною адміністрацією як фізична особа - підприємець та 05.02.2004 року взятий на податковий облік як платник податків Державною податковою інспекцією в Косівському районі.
Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Суд зазначає, що правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем були врегульовані положеннями Законів України “Про систему оподаткування”, “Про порядок погашень зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, “Про плату за землю” та Декретом Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки і збори" в редакції, чинній на час їх дії. Частина правовідносин з приводу виникнення податкового боргу врегульовані нормами Податкового кодексу України, який вступив в дію із 01.01.2011 року.
При вирішенні даної справи суд керується нормами зазначених Законів та інших підзаконних нормативно-правових актів, прийнятих на їх виконання.
Законом України “Про систему оподаткування” у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначені види податків і зборів (обов’язкових платежів), що справляються на території України. Згідно п.3 ч.1 ст.9 цього Закону у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, платники податків зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Аналогічні обов’язки платника податків і зборів (обов'язкових платежів) визначені підпунктом 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України.
Статтею 2 Закону України “Про плату за землю”, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.
Частиною 1 статті 13 цього Закону у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.
Аналогічно пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Судом встановлено, що 14.01.2010 року між Смодною сільською радою Косівського району Івано-Франківської області в особі сільського голови (Орендодавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (Орендар) укладено договір оренди землі, згідно якого Орендодавцем передано в строкове, платне володіння і користування Орендарю земельну ділянку площею 1,3838 га, нормативна, грошова оцінка якої становить 352 177,10 грн.
В судовому засіданні також встановлено, що вказаним особами укладено договір оренди землі і на 2011 рік.
З матеріалів справи вбачається, що 28.01.2010 року та 31.01.2011 року відповідачем на виконання вимог частини 1 статті 14 Закону України “Про плату за землю” у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України подано до Державної податкової інспекції в Косівському районі податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік та 2011 рік відповідно, якими узгоджено зобов’язання платника податків щодо орендної плати за землю на 2010 рік у розмірі 9 323,16 грн. та на 2011 рік у розмірі 9 000,00 грн.
Згідно абзацу 1 пункту 5.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашень зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Таким чином, суд приходить до висновку, що податкові зобов'язання відповідача, визначені ним в податкових деклараціях орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік та 2011 рік, є узгодженими.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України “Про плату за землю” у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Аналогічні норми адміністрування податків визначені положеннями пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, відповідно до вимог яких податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене в податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного місяця).
В судовому засіданні встановлено, що відповідач, у зв’язку з неналежним виконанням визначеного Законом обов’язку, допустив заборгованість по сплаті орендної плати за землю за період листопад-грудень 2010 року та за 2011 рік, станом на 12.05.2011 року, на загальну суму 4 332,29 грн.
У відповідності до вимог підпункту 5.4.1. пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Пунктом 6.2 статті 6 цього Закону у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податкові вимоги.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв’язку з не сплатою відповідачем податкового боргу, останньому надсилались перша та друга податкова вимога, які фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 отримані, що підтверджується його підписом на корінцях податкових вимог, однак залишені без виконання.
Крім того, у зв’язку з несплатою відповідачем узгодженого податкового зобов’язання –орендної плати за землю, позивачем на виконання вимог статті 16 Закону України “Про порядок погашень зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, нараховано відповідачу пеню у розмірі 108,36 грн.
Згідно пункту 1.3 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Аналогічно підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Таким чином, станом на 12.05.2011 року податковий борг відповідача становить 4 440,65 грн., з яких 4 332,29 грн. орендна плата за землю та 108,36 грн. нарахована пеня.
В судовому засіданні відповідач у відповідності до вимог ч.2 ст.51 КАС України позовні вимоги визнав повністю.
Згідно ч.3 ст.112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову та прийняття його судом приймається постанова про задоволення позову.
Враховуючи те, що відповідачем по справі, станом на 11.07.2011 року, заборгованість по сплаті орендної плати та нарахованої пені на загальну суму 4 440,65 грн. не погашена, а також те, що визнання ним позовних вимог не порушує жодних прав, свобод чи інтересів, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
Одночасно при вирішенні питання щодо задоволення позову, суд приходить до переконання про необхідність виходу за межі позовних вимог в порядку ч.2 ст. 11 КАС України з метою повного захисту інтересів держави.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку-фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Таким чином, прийняття судом рішення про стягнення з відповідача заборгованості за рахунок майна платника податків обмежить права органу державної виконавчої служби надані Законом України «Про виконавче провадження»при виконанні даного рішення суду.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) в дохід держави заборгованість в сумі 4 440 (чотири тисячі чотириста сорок) грн. 65 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано
Суддя Главач І.А.
Постанова складена в повному обсязі 13.07.2011 року.