ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" липня 2011 р. Справа № 2a-2123/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Главача І.А.,
за участю секретаря судового засідання Зарицько Н.М.,
за участю представників сторін:
від позивача - Терьохіна Т.П.,
від відповідача - не з"явивився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Державної податкової інспекції в Косівському районі
до відповідача: ОСОБА_2
про стягнення заборгованості по сплаті податку з власників транспортних засобів у сумі 1 912,50 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
30.06.2010 року Державна податкова інспекція в Косівському районі звернулася з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивувала тим, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв’язку з несплатою податку з власників транспортних засобів, у сумі 1 912,50 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Просила позов задовольнити повністю.
Відповідач в судове засідання не з’явився повторно, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не подав.
За таких обставин, суд вбачає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.
Вислухавши представника позивача, дослідивши наявні докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Законом України “Про систему оподаткування” у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначені види податків і зборів (обов’язкових платежів), що справляються на території України. Згідно пункту 3 частини 1 статті 9 цього Закону платники податків зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 відповідно до статті 1 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, є платником податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, оскільки має зареєстрований в Україні згідно чинного законодавства власний транспортний засіб - ГАЗ 66, державний номерний знак НОМЕР_1, що відповідно до статті 2 даного Закону є об'єктом оподаткування.
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 5 даного Закону податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними особами перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд.
Згідно пункту 22 Порядку проведення державного технічного огляду колісних транспортних засобів, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 09.07.2008 року № 606, засоби, призначені для перевезення вантажів з максимально дозволеною масою понад 3,5 тонни, підлягають технічному огляду з визначеною періодичність - один раз на рік.
Пунктом 23 вказаного Порядку встановлено, що техогляд засобів проводиться Державтоінспекцією в строк з 15 січня по 15 грудня – для тих засобів, техогляд яких проводиться один раз на два роки або один раз на рік.
Судом встановлено, що технічний огляд транспортного засобу ГАЗ 66, державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2, не пройдено з 2006 року. Даний факт підтверджується довідкою Відділення ДАІ м. Косів при ВДАІ УМВС України в Івано-Франківській області за № 274 від 24.05.2011 року, що свідчить про несплату відповідачем податку з власників транспортних засобів за 2007-2010 роки відповідно.
Частиною 5 статті 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що сплачується фізичними особами, обчислюється за ставками, визначеними у статті 3 цього Закону.
Згідно розрахунку Державної податкової інспекції в Косівському районі про нарахування податку з власників транспортних засобів громадянину ОСОБА_2, річна сума податку, яка підлягає сплаті останнім в бюджет, становить 637,50 грн.
Враховуючи вимоги частини 6 статті 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, за відповідачем залишається непогашеною заборгованість по податку з власників транспортних засобів за три попередні роки, а саме за 2008-2010 роки, у сумі 1 912,50 грн.
Наявність податкового боргу підтверджується розрахунком нарахування податку з власників транспортних засобів та іншими матеріалами справи. Підстав для звільнення відповідача від сплати заборгованості в судовому засіданні не встановлено.
Доказів сплати вказаних платежів відповідач суду не представив, чим фактично не заперечив наявність заборгованості, яка є предметом спору в даній справі.
За таких обставин позовні вимоги підлягають до задоволення.
Одночасно при вирішенні питання щодо задоволення позову, суд приходить до переконання про необхідність виходу за межі позовних вимог в порядку частини 2 статті 11 КАС України, з метою повного захисту інтересів держави.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку-фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Таким чином, прийняття судом рішення про стягнення з відповідача заборгованості за рахунок майна платника податків обмежить права органу державної виконавчої служби надані Законом України «Про виконавче провадження»при виконанні даного рішення суду.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1) в дохід Державного бюджету України 1 912 (одну тисячу дев"ятсот дванадцять) грн. 50 коп. податкового боргу з податку з власника транспортного засобу за 2008-2010 роки.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано
Суддя Главач І.А.
Постанова складена в повному обсязі 28.07.2011 року.