Судове рішення #17767476


Категорія №8.1.5


ПОСТАНОВА

Іменем України


12 липня 2011 року Справа № 2а-5509/11/1270


          Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Петросян К.Є.,

при секретарі – Ковіної І.В.,

за участю:

представника позивача – ОСОБА_1 (за дов. № 17232/10 від 31.12.2010),

                                          ОСОБА_2 (дов. №7701 від 11.07.2011),

представник відповідача – не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про стягнення податкової заборгованості за рахунок коштів боржника з рахунків у банках обслуговуючих платника податків у сумі 243 699,75 грн.,

ВСТАНОВИВ:

30 червня 2011 року ДПІ в м. Лисичанську Луганської області звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», в якому просила стягнути з відповідача податковий борг у загальному розмірі 243 699,75 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається, що заборгованість, що виникла за відповідачем, складається з податкових зобов’язань, самостійно визначених платником податків, та зобов’язань, визначених контролюючим органом. Органом державної податкової служби вживалися заходи, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, а саме: направлено першу податкову вимогу від 06.06.2003 № 1/54/4491/24-06, направлено другу податкову вимогу від 05.08.2003 № 2/79/6808. Однак, вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу.

12 червня 2011 року під час судового засідання позивач уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» (93100. м. Лисичанськ, вул. Маліновського, буд. 1, і/код 32359108) податковий борг зі сплати за користування надрами у сумі 243 699,75 грн. (двісті сорок три тисячі шістсот дев'яносто дев'ять гривень сімдесят п'ять копійок) за рахунок коштів, які перебувають у його власності з усіх рахунків Відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» у обслуговуючих його банках.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, 12.07.2011 р. суду надав заяву про визнання адміністративного позову у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши та дослідивши матеріали справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що суб’єкт підприємницької діяльності - юридична особа Відкрите акціонерне товариство «Лисичанськвугілля» зареєстроване у якості СПД Лисичанською міською радою Луганської області за №25370376Ю0020890 від 21 квітня 2004 р. та підприємству видане свідоцтво про державну реєстрацію і внесено в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України.

Згідно п. 1.1. Статуту Відповідача - Відкрите акціонерне товариство «Лисичанськвугілля» засноване відповідно до рішення Міністерства палива та енергетики України - наказом від 12 лютого 2004 року №91, шляхом перетворення Державного підприємства «Лисичанськвугілля» у Відкрите акціонерне товариство «Лисичанськвугілля».

На даний час, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №10247015 від 15.06.2011 ВАТ «Лисичанськвугілля» не скасовано.

Відповідно п. 3.1. Статуту відповідача Товариство є юридичною особою.

У підприємства за період з 20.05.2011 р. по теперішній час утворився податковий борг зі сплати за користування надрами у сумі 243 699,75 грн., що є основним боргом.

Сума основного боргу складається із самостійно узгодженої суми податкового боргу відповідно до наданого відповідачем розрахунку плати за користування надрами для видобування вугілля кам’яного, вугілля бурого, металевих корисних копалень, сировини нерудної для металургії, гірничо - хімічної, гірничорудної та будівельної сировини до ДПІ в м. Лисичанську, що підтверджується розрахунком №15497 від 10.05.2011 на суму 243 699,75 грн.

Статтею 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» на органи державної податкової служби покладено обов’язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закон України «Про систему оподаткування» втратили чинність.

У зв’язку з тим, що правовідносини щодо наслідків несплати податків виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України та продовжуються після 01.01.2011, в даному випадку слід застосовувати норми Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про систему оподаткування» та Податкового кодексу України.

Законом України «Про систему оподаткування», який діяв до 01.01.2011, визначено, що під податком і збором (обов’язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Платниками податків і зборів (обов’язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов’язок сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі). Платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані у числі іншого, сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 06.12.2000 № 2181-ІІІ (надалі – Закон № 2181), який діяв до 01.01.2011, є спеціальним законом з питань оподаткування та встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Також цим Законом запроваджене поняття податкового боргу, як податкового зобов’язання, узгодженого платником податків або встановленого судом, але не сплаченого у встановлений строк, а також пені, нарахованої на суму такого податкового зобов’язання.

Крім того, ним же визначено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.

П.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 визначає, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181 податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

П.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181 встановлено, що податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до п. 5.3.1 ст. 5 Закону № 2181 платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно з п.п. 6.2.3. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов’язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов’язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

П.п. 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

Відповідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011, податкове зобов’язання  сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг – це сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Відповідно до п. 54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

          Згідно з п. 57.1 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Органом державної податкової служби вживалися заходи, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, а саме: направлено першу податкову вимогу від 06.06.2003 № 1/54/4491/24-06, направлено другу податкову вимогу від 05.08.2003 № 2/79/6808. Однак, вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу.

Таким чином, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

          Уточнені позовні вимоги Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про стягнення податкової заборгованості за рахунок коштів боржника з рахунків у банках обслуговуючих платника податків у сумі 243 699,75 грн. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» (93100. м. Лисичанськ, вул. Маліновського, буд. 1, і/код 32359108) податковий борг зі сплати за користування надрами у сумі 243 699,75 грн. (двісті сорок три тисячі шістсот дев’яносто дев’ять гривень сімдесят п’ять копійок) за рахунок коштів, які перебувають у його власності з усіх рахунків Відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» у обслуговуючих його банках.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову складено в повному обсязі та підписано 15 липня 2011 року.


           СуддяК.Є. Петросян


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація