Судове рішення #17766189

Cправа № 2а-0770/1453/11

Рядок статзвіту № 11.2

Код - 13

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

11 серпня 2011 року                                                                                           м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого –судді Ващиліна Р.О.,

при секретарі судового засідання –Фантич В.В.,

за участю сторін:

позивача: ОСОБА_1,

відповідача: Ужгородської міжрайонної прокуратури Закарпатської області, представник –ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ужгородської міжрайонної прокуратури Закарпатської області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 11.08.2011 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 16 серпня 2011 року.

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Ужгородської міжрайонної прокуратури Закарпатської області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов’язання провести перевірку по скаргах та надати відповідь на звернення в частині: 1) законності та легітимності повноважень директора ОП «Ужгородський коньячний завод»ОСОБА_4; законності господарської діяльності ОП «Ужгородський коньячний завод»; 3) законності масового звільнення трудового колективу, який являється співвласником ОП «Ужгородський коньячний завод»; а також зобов’язати Ужгородську міжрайонну прокуратуру винести протест на звільнення членів трудового колективу за наказом №32 від 04.03.2011 року; зобов’язати Ужгородську міжрайонну прокуратуру вжити заходів по відновленню порушених прав звільнених членів ОП «Ужгородський коньячний завод»; визнати повідомлення №131-10 від 07.04.2011 р. як таке, що не містить повної та достовірної інформації про результати перевірки скарг.

В засіданнях суду представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, мотивуючи не проведенням Ужгородською міжрайонною прокуратурою Закарпатської області перевірки фактів та обставин, зазначених у скаргах позивача щодо незаконного та масового звільнення трудового колективу «Ужгородського коньячного заводу», грубого та систематичного порушення трудового законодавства, а також щодо підробки колективного договору та законності господарської діяльності підприємства.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечила. Вказала, що перевірка обставин, зазначених у поданих ОСОБА_1 скаргах, проведена з додержанням вимог Закону України «Про звернення громадян»та Інструкції про порядок розгляду та вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, за результатами якої позивачу були надіслані обґрунтовані відповіді.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

До Ужгородської міжрайонної прокуратури надійшли скарги ОСОБА_1 щодо підроблення колективного договору ОП «Ужгородський коньячний завод», а також з приводу незаконного та масового звільнення трудового колективу «Ужгородського коньячного заводу», грубого та систематичного порушення трудового законодавства, в якій скаржник просив:

-          перевірити законність господарської діяльності ОП «Ужгородський коньячний завод»;

-          перевірити на підставі яких повноважень директор ОСОБА_4 керує підприємством;

-          перевірити законність виданого наказу про звільнення співвласників заводу (без рішення загальних зборів трудового колективу та без попередження);

-          про результати перевірки та прийняті рішення повідомити письмово у встановлений законом термін.

Зазначені скарги мотивовані тим, що наказом директора ОП «Ужгородський коньячний завод»№32/вк від 04 березня 2011 року було звільнено у зв’язку із скороченням 16 працівників заводу без їх завчасного попередження та без дотримання вимог ст. 40 Кодексу законів про працю України. Крім того, посилався на те, що з огляду на закінчення в 2005 році терміну дії договору оренди підприємства від 01.12.1999 року, укладеного з Регіональним відділенням Фонду державного майна України, ОП «Ужгородський коньячний завод»був виключений з реєстру державних підприємств та повинен був пройти процедуру реорганізації. В скарзі також зазначив, що директор ОП «Ужгородський коньячний завод»ОСОБА_4 працює без наданих йому трудовим колективом повноважень, які закінчились ще в 2001 році, та відсторонює трудовий колектив від права працювати та приймати участь у керуванні підприємством.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача в порядку Закону України “Про звернення громадян” від 02 жовтня 1996 року №393/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями).

У відповідності до п. 1 ст. 1 вказаного Закону, громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Це також кореспондується з п. 1 ст. 12 Закону України «Про прокуратуру»від 05.11.1991 року №1789-XII (з наступними змінами та доповненнями), яким передбачено, що прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду.

Статтею 4 Закону України “Про звернення громадян” зазначено, що до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Згідно зі ст.19 даного Закону органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

П. 4.10 Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України від 28 грудня 2005 р. №9, визначено, що при вирішенні звернень для перевірки їх доводів в обов'язковому порядку мають бути витребувані необхідні документи, пояснення службових та інших осіб, дії яких оскаржуються.

Матеріалами справи встановлено, що у відповідності до наведених законодавчих вимог, Ужгородською міжрайонною прокуратурою було проведено перевірку відомостей, зазначених у скаргах ОСОБА_1, в ході якої від службових осіб ОП «Ужгородський коньячний завод» та відповідних державних органів витребувано необхідні пояснення та документи щодо зазначених обставин, про результати якої позивача повідомлено листами №131-10 вих.11 від 07.04.2011 року та №131-10 вих.11 від 14.06.2011 року.

Зокрема, перевіркою встановлено, що у зв’язку з ліквідацією структурного підрозділу будівельної бригади та скороченням чисельності працівників ОП «Ужгородський коньячний завод», а також на підставі наказу №208/вк від 06 грудня 2010 року та письмового попередження ОСОБА_1 від 10 грудня 2010 року (з особистим підписом про ознайомлення від 10.12.2010 року), наказом №32/вк від 04 березня 2011 року з 04 березня 2011 року ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньої місячної заробітної плати.

Крім того, перевіркою виявлено, що у відповідності до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та листа Ужгородської міжрайонної Державної податкової інспекції у Закарпатській області ОСОБА_1 з 25.11.1994 року зареєстрований суб’єктом підприємницької діяльності.

Таким чином, встановлено, що звільнення ОСОБА_1 з ОП «Ужгородський коньячний завод»відбулося у відповідності до вимог трудового законодавства.

Перевіркою законності повноважень директора ОП «Ужгородський коньячний завод»ОСОБА_4 з’ясовано, що у відповідності до виписки з протоколу загальних зборів трудового колективу ОП «Ужгородський коньячний завод»від 30 вересня 2001 року, зазначеними зборами було прийнято рішення обрати директором ОП «Ужгородський коньячний завод»ОСОБА_4 строком на 10 років.

За результатами перевірки законності господарської діяльності та відчуження майна ОП «Ужгородський коньячний завод», Ужгородською міжрайонною прокуратурою встановлено, що передача в оренду підприємства здійснювалась відповідно до Основ законодавства СРСР та союзних республік про оренду від 23.11.1989 року №810-1; створено відповідно до рішення загальних зборів трудового колективу «Ужгородського коньячного заводу»від 28 грудня 1990 року та внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України як підприємство з колективною формою власності.

Крім того, за результатами проведеної Фондом державного майна України перевірки орендного підприємства «Ужгородський коньячний завод»з питань дотримання законодавства при викупі орендованих основних засобів та оборотних активів, складено акт №10-26-2795 від 24.02.2006 року та інформовано Кабінет Міністрів України про законність укладення договорів оренди та договорів викупу державного майна, що підтверджено висновком Міністерства юстиції України від 26.01.2006 року.

Щодо зазначеного у скаргах позивача факту підроблення колективного договору, Ужгородською міжрайонною прокуратурою за результатами проведеної перевірки було встановлено, що колективний договір прийнятий загальними зборами трудового колективу ОП «Ужгородський коньячний завод»№1 від 10 січня 2007 року, підписаний директором підприємства ОСОБА_4 та уповноваженою особою від трудового колективу Фрінцко В.С. 12 січня 2007 року.

У зв’язку з вищенаведеним, листами №131-10 вих.11 від 07.04.2011 року та №131-10 вих.11 від 14.06.2011 року ОСОБА_1 було повідомлено про результати проведеної перевірки обставин, наведених в скаргах, та про відсутність підстав для прокурорського реагування.

Таким чином, судом встановлено, що скарги позивача Ужгородською міжрайонною прокуратурою розглянуті по суті поставлених в них питань, а про результати проведених перевірок скаржника повідомлено у встановленому порядку, звільнення ОСОБА_1 з ОП «Ужгородський коньячний завод»відбулося у відповідності до вимог трудового законодавства у зв’язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

ПОСТАНОВИВ :

1.          У задоволенні позову ОСОБА_1 до Ужгородської міжрайонної прокуратури Закарпатської області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії  відмовити повністю.

2.          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд, який ухвалив постанову. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.


Суддя                                                                                                                Ващилін Р. О.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація