ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                                                                               Перепічая В. С.(головуючого),

                                                                     Вовка І.В.,

                                                                     Гончарука П.А.,

розглянувши  у відкритому  судовому  засіданні  касаційну  скаргу Полтавського  обласного  комунального виробничого  підприємства теплового господарства „Полтаватеплоенерго”   на постанову  Київського  міжобласного апеляційного господарського  суду    від 30 серпня  2007 року у справі  № 19/137 за позовом Полтавського  обласного  комунального виробничого  підприємства теплового господарства „Полтаватеплоенерго”    до  Суб'єкта  підприємницької діяльності  - фізичної особи  ОСОБА_1, Октябрського відділу  Державної  виконавчої  служби Полтавського міського  управління  юстиції   про  звільнення майна  з -під  арешту,-

В С Т А Н О В И В:

У  липні  2007 року Полтавське  обласне  комунальне виробниче  підприємство теплового господарства „Полтаватеплоенерго” звернулось  до  господарського суду Полтавської  області  з  позовом  до  Суб'єкта  підприємницької діяльності  - фізичної особи  ОСОБА_1 та    Октябрського відділу  Державної  виконавчої  служби Полтавського міського  управління  юстиції, з урахуванням  уточнених позовних  вимог,   про  звільнення  з  під  арешту  нежитлового  приміщення  за  адресою : м. Полтава, вул.  Зінківська,11/31.    

Рішенням   господарського суду Полтавської  області  від  19 липня  2007 року позов  задоволено. Звільнено  з -під  арешту,  накладеного  25 жовтня  2006 року   ВДВС Октябрського РУЮ  м. Полтави  за актом  опису  і  арешту майна, - нежитлове  приміщення,  за  адресою: м. Полтава, вул.  Зінківська,11/31,  загальною  площею  66,5 кв.м.,  яке  належить на  праві  власності   Полтавському   обласному  комунальному  виробничому  підприємству теплового господарства „Полтаватеплоенерго” .

Постановою  Київського міжобласного   апеляційного господарського суду від  30 серпня  2007 року  рішення   господарського суду Полтавської  області  від  19 липня  2007 року  скасовано, прийнято нове  рішення  про  відмову  у  позові.  Стягнуто  з  позивача  на  користь  відповідача   судові  витрати.

У касаційній  скарзі  позивач просить  скасувати  постанову  суду  апеляційної інстанції посилаючись на  порушення та неправильне застосування судом норм  матеріального та процесуального права, та залишити  без змін  рішення  суду  першої інстанції.

Доповідач: Гончарук  П.А.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга   підлягає частковому    задоволенню з таких підстав.

Предметом  спору   у  даній  справі  є вимоги  позивача про  звільнення  з  під  арешту  нежитлового  приміщення  за  адресою : м. Полтава, вул.  Зінківська,11/31,  з посиланням  на  те,  що  дане  приміщення  придбане ним  за договором   купівлі  - продажу   № 2 від  1 лютого  2001 року укладеного  між ним та   Полтавським  споживчим  товариством  „СІЛЬБУД”.

Суд  першої  інстанції встановивши,  що  позивач  є  власником   спірного  приміщення відповідно  до  договору  № 2  від  1 лютого  2001 року, дійшов  висновку,  що позов   підлягає  задоволенню.

Суд апеляційної  інстанції посилаючись  на  те,  що   договір   купівлі  - продажу  № 2 від  1 лютого  2001 укладений  між  позивачем  та  Полтавським  споживчим  товариством „ СІЛЬБУД” вчинено  за  відсутності  у   останнього  свідоцтва   про  право  власності  на  дане  приміщення,  враховуючи  те, що реєстратором  КП Полтавським  бюро  технічної  інвентаризації „Інвентаризатор” прийнято  рішення   про  відмову   в  реєстрації  права  власності   на нежитлове  приміщення за  адресою м. Полтава, вул.  Зінківська,11/31,  дійшов  висновку про  скасування  рішення  суду  першої інстанції  та  необхідності   прийняття  нового  рішення  про  відмову  у позові.

Проте  з такими  висновками  судів  попередніх інстанцій  погодитись не  можна  виходячи  з  наступного.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.п. 1, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.

Прийняті  у даній справі судові рішення цим вимогам не відповідають.

Встановлено,  що  Полтавське   споживче  товариство „СІЛЬБУД” ліквідовано  і  виключено з  єдиного  державного  реєстру  підприємств та  організацій України 24 травня 2006 року.

Акт  опису  й  арешту   майна,  в  який  включено спірне  приміщення, складено державним  виконавцем 25 жовтня  2006 року, тобто  після  припинення  юридичної особи.

Дані  обставини попередніми  судовими  інстанціями  залишені  без  перевірки   та  відповідної  правової оцінки.

Між   тим  вказані  обставини впливають на  законність   включення  спірного  майна   в  акт опису  й  арешту  майна.

Відповідно до  вимог ст. 59 Закону  України  „Про  виконавче  провадження„  особа, яка  вважає,  що майно, на  яке  накладено  арешт,  належить їй,  а  не  боржникові,  може  звернутись   до  суду  з  позовом   про  визнання   права  на  майно  і  про  звільнення  майна  з під  арешту.

У  даній  справі заявлені  вимоги    про звільнення  майна  з - під  арешту.

Як  вбачається  з матеріалів справи  в  провадженні  цього  ж суду  знаходиться  справа  № 10/410 за  позовом  Полтавського обласного  комунального виробничого  підприємства теплового господарства „Полтаватеплоенерго”    до  КП Полтавським  бюро  технічної  інвентаризації „Інвентаризатор”  треті  особи: Полтавське  споживче  товариство  „Сільбуд”,  Державна  виконавча  служба   в  Октябрському  районі, ОСОБА_1 про  визнання  права  власності  на  приміщення за  адресою м. Полтава, вул.  Зінківська,11/31. 

Виходячи  з вимог  ст. 59 Закону  України  „Про  виконавче  провадження”,  з урахуванням  вимог ст. 58 ГПК України про об'єднання  позовних  вимог,  суду  слід, після   з'ясування  процесуального становища  сторін, вирішити  питання  про об'єднання позовних вимог  про звільнення майна  з -під  арешту та визнання  права власності на дане майно.

З урахуванням  викладеного судові рішення не можна визнати такими, що постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому вони підлягають скасуванню.

При новому розгляді справи суду слід урахувати наведене, встановити фактичні обставини справи, дійсні права та обв'язки сторін і, в залежності від встановленого та вимог закону, прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 111⁵, 111⁷, 111⁹, 111¹⁰, 111¹¹, 111¹² Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

              ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Полтавського  обласного  комунального виробничого  підприємства теплового господарства „Полтаватеплоенерго”   задовольнити частково.

Рішення   господарського суду Полтавської  області  від  19 липня  2007 року  та постанову  Київського міжобласного   апеляційного господарського суду від  30 серпня  2007 року    у справі № 19/137 - скасувати, а справу направити на розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий               Перепічай В.С.

Судді                                                                                         Вовк І.В.

                                                                                                       Гончарук П.А.