Справа № 2а-0770/2467/11
Рядок статзвіту № 3.3
Код - 13
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 серпня 2011 року м. Ужгород
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Ващилін Р. О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Сомалі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, про затримання і примусове видворення, -
ВСТАНОВИВ:
Чопський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до громадянина Сомалі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, про затримання і примусове видворення.
Разом із позовною заявою представник позивача подав до суду заяву, в якій зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд розглянути справу без його участі.
Відповідач подав до суду заяву, якою повністю визнав адміністративний позов та просить суд розглянути справу без його участі.
Відповідно до частини 4 статті 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 3 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.
Оскільки, всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, з’ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Відповідач 21 липня 2011 року був затриманий офіцерами ПОРВ від відділу прикордонної служби "Ужгород" Закарпатської області спільно з працівниками УБОЗ за спробу незаконного перетину державного кордону з України в Словаччину.
Під час проведення фільтраційно-перевірочних заходів відповідач заявив, що він звертався до Відділу міграційної служби у Вінницькій області з заявою про надання статусу біженця.
З метою перевірки даної інформації було направлено запит до Відділу міграційної служби у Вінницькій області. Факсом отримано відповідь про те, що в результаті розгляду заяви відповідача про надання статусу біженця було прийнято рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо надання відповідачу статусу біженця (наказ від 30.03.2011 № 93).
У відповідності до ст. 14 Закону України "Про біженців" особа, яка отримала повідомлення про відмову у наданні статусу біженця і не використала права на його оскарження, повинна залишити територію України в установлений строк, якщо вона не має інших законних підстав для перебування в Україні.
Однак, відповідач територію України в установленому порядку не покинув, натомість, 21 липня 2011 року намагався незаконно, поза пунктами пропуску, в складі групи осіб перетнути кордон з України в Словаччину на ділянці відділу прикордонної служби "Ужгород" Чопського прикордонного загону.
Вивчаючи матеріали адміністративної справи можна прийти до висновку, що реалізуючи свої права та свободи, відповідач міг встановленим порядком іммігрувати в Україну або іншу Європейську країну на постійне місце проживання, або тимчасово прибути для працевлаштування на визначений термін, як це передбачено законодавством України, законодавством інших держав та міжнародними документами, не завдавши шкоди національним інтересам України. Але, знаючи про можливість легально в’їхати до Європейських країн, відповідач вибрав найбільш легкий та незаконний спосіб. Знаючи, що під час досягнення своєї мети, він неодноразово буде порушувати та ігнорувати законодавство країн на своєму шляху, відповідач умисно йде на вчинення правопорушень.
Також, під час опитування відповідач пояснив, що має намір у будь-якому випадку потрапити в країни Західної Європи з метою працевлаштування для забезпечення свого проживання та бажання повернутися до країни походження не має, що підтверджується його незаконними діями, а саме: незалишенням території України в установлений строк після отримання відмови у наданні статусу біженця, спробою незаконного перетину кордону з України в Словаччину на ділянці відділу прикордонної служби "Ужгород" Чопського прикордонного загону.
Згідно вимог ст. 32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" органи внутрішніх справ, органи охорони державного кордону або Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх зверненням постанови адміністративного суду затримати і примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець та особа без громадянства будуть ухилятися від виїзду, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі органами охорони державного кордону до суміжної держави. Відповідно до зазначеної статті Закону іноземці та особи без громадянства, затримані за незаконне перебування на території України (всупереч забороні щодо в'їзду в Україну, за відсутності визначених законодавством та міжнародними договорами України підстав для перебування в Україні (транзитного проїзду через її територію), у тому числі перебування за чужими, підробленими, зіпсованими або такими, що не відповідають встановленому зразку, візою (дозволом), паспортним документом) або прийняті на територію України на виконання міжнародних договорів про реадмісію осіб, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, розміщуються за рішенням адміністративного суду в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з регламентованим внутрішнім розпорядком на період, необхідний для підготовки їх видворення за межі України у примусовому порядку, але не більш як дванадцять місяців.
Відповідач неодноразово, грубо та свідомо порушив законодавство України, а саме: ст. 14 Закону України "Про біженців", коли після відмови у наданні статусу біженця територію України не залишив, ст. 26 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", коли намагався незаконно перетнути державний кордон з України в Словаччинну 21 липня 2011 року на ділянці відділу прикордонної служби "Ужгород" Чопського прикордонного загону. На даний час законних підстав для перебування на території України, документів, що посвідчують особу, коштів для виїзду з території України, родичів на території України не має, працевлаштуватись на території України не має змоги.
Адміністративний позов відповідач повністю визнав, що підтверджується його заявою.
З метою запобігти в майбутньому здійснення відповідачем незаконних дій суд вважає за можливе затримати і примусово видворити з України громадянина Сомалі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження відповідно до ст. 32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".
На підставі наведеного, відповідно до Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" та керуючись статтями 50, 70, 71, 86, 122, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1.Позов Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Сомалі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, про затримання і примусове видворення - задовольнити повністю.
2.Затримати громадянина Сомалі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, на термін до дванадцяти місяців з розміщенням в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства Міністерства внутрішніх справ України з метою підготовки його видворення за межі України у примусовому порядку.
3.Примусово видворити громадянина Сомалі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, за межі території України.
4.Допустити негайне виконання постанови суду.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд, який ухвалив постанову. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили у порядку та строки, визначені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ващилін Р. О.