Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 липня 2011 р. справа № 2а/0570/11718/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 11 год. 30 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Голубової Л.Б.
при секретарі Барабаш Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом Калінінського районного відділу Донецького міського управління Головного
управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області
до Громадянина Йорданії ОСОБА_1
про про видворення за межі України у примусовому порядку
за участю:
представника позивача: ОСОБА_2., за довіреністю від 15 липня 2011 року,
відповідача: ОСОБА_1 – особисто
Калінінський районний відділ Донецького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (далі – Калінінський РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області, позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до громадянина Йорданії ОСОБА_1 (надалі – відповідач), ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, про видворення за межі території України у примусовому порядку.
Заявлені позивачем вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушуються вимоги міграційного законодавства, через що 04 березня 2011 року Калінінським РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області було прийнято рішення про видворення ОСОБА_1 за межі України, з забороною в’їзду строком на шість місяців та був зобов’язаний покинути територію України до 04 квітня 2011 року. Проте, відповідач рішення Калінінського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області про видворення за межі України не виконав, чим порушив встановлений порядок перебування іноземців в Україні, тобто встановлений порядок реєстрації, переміщення та вибору місця проживання відповідно до вимог пунктів 18-33 Правил в’їзду іноземців в Україну, виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1074 від 29 грудня 1995 року.
Посилаючись на те, що 18 серпня 2010 року відповідач прибув на навчання у Донецький національний медичний університет (ДонНМУ), мав реєстрацію терміном дії до 30 червня 2011 року, однак 07 лютого 2011 року був відрахований з ДонНМУ, у зв’язку з чим йому було скорочено термін перебування в Україні до 24 лютого 2011 року. У вказаний термін з України не виїхав, мешкав в Україні нелегально.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Відповідач позов визнав у повному обсязі, у своїх письмових поясненнях просив розглянути справу у його відсутність (а.с. 12).
Відповідач позов визнав у повному обсязі, у своїх поясненнях підтвердив факт порушення міграційного законодавства. Невиїзд з території України у добровільному порядку пояснив відсутністю коштів.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення відповідача, суд,
ВСТАНОВИВ:
Громадянин Йорданії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, прибув до України 18 серпня 2010 року через КПП «Бориспіль» на навчання у Донецькому національному медичному університеті.
На території України відповідач проживав за національним паспортом № НОМЕР_1, виданий МВС Йорданії 31 липня 2006 року, термін перебування до 30 липня 2011 року (а.с. 8).
Відповідач з 07 лютого 2011 року був відрахований з ДонНМУ, про що свідчить наказ № 44 від 07 лютого 2011 року.
04 березня 2011 року Калінінським РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області було прийнято рішення про видворення громадянина Йорданії ОСОБА_1 за межі України, з забороною в’їзду на шість місяців (а.с. 5).
Відповідач 04 березня 2011 був ознайомлений з рішенням про видворення за межі України та встановлення строку не пізніше ніж 04 квітня 2011 року залишити територію України, про що свідчить його підпис на зворотному боці рішення.
Проте, на час подання позову територію України не покинув, що свідчить про ухилення від виконання рішення від 04 березня 2011 року.
Відомості про оскарження відповідачем рішення про видворення від 04 березня 2011 року в матеріалах справи відсутні.
За наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення 25 березня 2011 року Калінінським районним судом м. Донецька прийнято рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді адміністративного стягнення у вигляді штрафу (а.с. 10).
За наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення 06 червня 2011 року Калінінським районним судом м. Донецька прийнято рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді адміністративного стягнення у вигляді штрафу (а.с. 11).
Правовий статус, основні права, свободи та обов'язки іноземців та осіб без громадянства, які проживають або тимчасово перебувають в Україні, та порядок вирішення питань, пов'язаних з їх в'їздом в Україну або виїздом з України визначені Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Відповідно до частини 5 статті 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на іншій законній підставі (без дозволу на імміграцію, а також посвідки на постійне проживання), вважаються такими, що тимчасово перебувають в Україні. Вони зобов'язані в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, зареєструвати свої паспортні документи і виїхати з України після закінчення відповідного терміну перебування.
Як вбачається яз наявних в матеріалах справи документів, громадянин ОСОБА_1 порушив термін перебування на території України, який передбачено Правилами в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 1995 р. N 1074, що відповідно до статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» є порушенням іноземцями встановленого порядку перебування в Україні.
Іноземець та особа без громадянства можуть бути видворені за межі України з підстав та в порядку, що визначені статтею 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Рішення про видворення залежно від підстав приймають органи внутрішніх справ, органи охорони державного кордону, Служби безпеки України відповідно до статті 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Згідно з частиною 5 статті 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземець та особа без громадянства зобов'язані покинути територію України у строк, зазначений у рішенні про видворення.
Орган внутрішніх справ може затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду, як передбачено частиною 7 статті 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Суд зазначає, що примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства передують дві обставини: 1) прийняття рішення відповідним компетентним органом про видворення за межі України; 2) ухилення від виїзду після прийняття рішення про видворення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що такі особи будуть ухилятися від виїзду. Тобто обов'язковим є попереднє прийняття указаними органами рішення про видворення іноземця чи особи без громадянства.
Враховуючи те, що відповідач не в змозі без грошових коштів покинути територію України, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги та примусово видворити за межі України громадянина Йорданії ОСОБА_1.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.
Частинами 3, 4 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує чиїх-небудь прав, свобод або інтересів, що є підставою для прийняття судом визнання позову.
На підставі наявних у справі доказів, а також враховуючи визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку, про обґрунтованість заявлених позивачем вимог та наявність підстав для їх задоволення.
Частиною четвертою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем-фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача-суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов Калінінського районного відділу Донецького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області до громадянина Йорданії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, про видворення за межі території України у примусовому порядку задовольнити.
Громадянина Йорданії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, піддати адміністративному видворенню за межі території України у примусовому порядку до країни походження.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її повний текст у судовому засіданні 15 липня 2011 року в присутності представника позивача та відповідача.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Голубова Л.Б.