Копія
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 серпня 2011 р. Справа № 2a-1870/4601/11
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Воловика С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом прокурора міста Суми до Сумської міської ради, третя особа: ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення ,-
В С Т А Н О В И В:
Прокурор міста Суми (далі –позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Сумської міської ради (далі –відповідач), третя особа: ОСОБА_1 (далі –ОСОБА_1.) про визнання незаконним та скасування п.23 додатку №4 до рішення Сумської міської ради №3474-МР від 24.02.2010 р. "Про передачу у власність та в оренду земельних ділянок громадянам", яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1, площею 0,10 га та надано вказану земельну ділянку у власність ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
Свої вимоги мотивує тим, що прокуратурою міста Суми проведено перевірку додержання вимог містобудівного та земельного законодавства при наданні земельних ділянок на території міста Суми, за результатами якої встановлено порушення закону. Прокурор зазначає, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення “Про передачу у власність та в оренду земельних ділянок громадянам”, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1, площею 0,10 га та надано вказану земельну ділянку у власність ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, допустив порушення ст. 39 Земельного кодексу України, ст. 3, 12 Закону України “Про планування і забудову територій”(далі по тексту –Закон), оскільки затвердив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність ОСОБА_1 в порушення чинного генерального плану розвитку міста Суми, так як спірна земельна ділянка знаходиться на території громадської забудови та може використовуватися лише для розміщення громадських будівель і споруд, інших об’єктів загального користування, а тому не може бути відведена у приватну власність під житлову забудову без відповідних змін до генерального плану міста Суми. Протест прокурора щодо скасування оскаржуваного рішення Сумська міська рада відхилила. Тому, відповідно до ч. 4 ст. 21 Закону України “Про прокуратуру” прокурор просить визнати незаконним та скасувати п. 23 додатку № 4 рішення Сумської міської ради №3474-МР від 24.02.2010 р. "Про передачу у власність та в оренду земельних ділянок громадянам".
В судове засідання позивач не з’явився.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 113), в судове засідання не з’явився, в письмовій заяві, що надійшла до суду, справу просить розглядати без участі його представника (а.с.114), позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с.102-103), де зазначено, що підстав для відмови у затвердженні проекту відведення земельної ділянки на користь третьої особи у Сумської міської ради не було. Представник відповідача наполягав, що рішенням Конституційного суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 роз’яснено, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. На підставі оскаржуваного прокурором рішення третя особа, ОСОБА_1, відповідно до п.23 додатку № 4 до оскаржуваного рішення протягом встановленого строку оформила та отримала державний акт, таким чином, рішення Сумської міської ради від 24.02.2010 р. №3474-МР реалізовано і вичерпало свою дію.
Третя особа, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явилась, в письмовій заяві, що надійшла до суду, справу просить розглядати без її участі (а.с.101), просить у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву (а.с.28).
Відповідно до вимог ч.6 ст. 12 та ч.1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження). Таким чином, фіксування судового засідання по справі не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Сумською міською радою 24.02.2010 р. прийняте рішення №3474-МР "Про передачу у власність та в оренду земельних ділянок громадянам", яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1, площею 0,10 га та надано вказану земельну ділянку у власність ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (а.с. 4-18).
Вважаючи таке рішення незаконним, прокурором міста Суми 09.06.2011 р. відповідно до ст. 21 Закону України "Про прокуратуру" винесено протест № 107/2292 вих 11 на рішення Сумської міської ради №3474-МР від 24.02.2010 р. з вимогою про скасування зазначеного рішення з тих підстав, що Сумська міська рада, приймаючи оскаржуване рішення “Про передачу у власність та в оренду земельних ділянок громадянам”, яким надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, допустила порушення ст. 39 Земельного кодексу України, ст. 3, 12 Закону України “Про планування і забудову територій”, оскільки затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність ОСОБА_1 в порушення чинного генерального плану розвитку міста Суми, так як спірна земельна ділянка знаходиться на території громадської забудови та може використовуватися лише для розміщення громадських будівель і споруд, інших об’єктів загального користування. Рішень щодо коригування генерального плану міста Суми по проїзду Новому, 38, та затвердження зазначених змін відповідачем не приймалось. Тому, дана земельна ділянка не може бути відведена у приватну власність під житлову забудову без відповідних змін до генерального плану м. Суми (а.с. 19-20).
Рішенням Сумської міської ради №629-МР від 22.06.2011 р. вказаний протест прокурора міста Суми відхилено (а.с.21).
Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходить з того, що ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 20, 21 Закону України “Про прокуратуру” при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право вносити подання або протест на рішення місцевих Рад залежно від характеру порушень. Протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи. У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права.
Конституційний Суд України зазначив, що органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами, а тому не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин". Таким чином, вказаний у протесті прокурора спосіб виконання вимоги –скасування Сумською міською радою як незаконного п. 8 додатку № 4 свого рішення "Про передачу у власність та в оренду земельних ділянок громадянам", яке за своєю правовою природою є ненормативним актом індивідуальної дії, –суперечить чинному законодавству.
Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель та споруд, інших об’єктів загального користування. Тобто, Земельний кодекс України, який регулює земельні відносини, не передбачає розподілу земель на житлову та громадську забудову, оскільки відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України це одна категорія земель.
Як на підставу визнання незаконним та скасування п. 23 додатку № 4 рішення Сумської міської ради "Про передачу у власність та в оренду земельних ділянок громадянам" від 24.02.2010 р. прокурор міста Суми посилається на недотримання відповідачем вимог ст. 118 Земельного кодексу України, відповідно до якої підставою відмови у погодженні проекту може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Проте, даною нормою передбачено, що розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою (далі - Комісія). Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. У разі відмови у погодженні проект повертається заявнику у зазначений у цій частині строк. На підставі рішення Сумської міської ради №3474-МР від 24.02.2010 р. "Про передачу у власність та в оренду земельних ділянок громадянам" третя особа оформила відповідні документи та отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку по проїзду Новому, 38, м. Суми (а.с. 29).
Конституційний суд України у своєму рішенні від 16.04.2009 № 7-рп/2009 зазначив, що рада як суб'єкт правотворчості у формі рішень приймає нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.
Відповідно до ст. 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Згідно ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти і формі рішень.
За висновками Конституційного Суду України, наведеними у п.5 рішення від 16 квітня 2009 року у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування)", ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Таким чином, індивідуальні правові акти органу місцевого самоврядування є ненормативними актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом укладання договорів, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені після їх виконання.
Тобто, оскаржуване прокурором міста Суми рішення Сумської міської ради виконане та вичерпало свою дію.
Отже, з огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про визнання незаконним п.23 додатку №4 до рішення Сумської міської ради №3474-МР від 24.02.2010 р. "Про передачу у власність та в оренду земельних ділянок громадянам" є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Стосовно вимоги прокурора міста Суми про скасування п.23 додатку №4 до рішення Сумської міської ради №3474-МР від 24.02.2010 р. "Про передачу у власність та в оренду земельних ділянок громадянам" суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 21 Закону України “Про прокуратуру” протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися із заявою до суду про визнання акту незаконним.
Таким чином, у разі відхилення протесту на акт, прокурор, відповідно до закону, наділений повноваженнями на звернення до суду з позовом про визнання такого акту незаконним. Проте, повноважень на звернення до суду з іншими позовними вимогами, у разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду, прокурору чинним законодавством не надано.
Тобто, жодним законом не передбачено повноваження прокурора на звернення до суду з позовами про скасування рішення, у зв’язку з чим позовні вимоги прокурора міста Суми щодо скасування п. 23 додатку №4 до рішення Сумської міської ради №3474-МР від 24.02.2010 р. "Про передачу у власність та в оренду земельних ділянок громадянам" не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно п.1 ч.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження в частині вимог позивача про скасування про скасування п.23 додатку №4 до рішення Сумської міської ради №3474-МР від 24.02.2010 р. "Про передачу у власність та в оренду земельних ділянок громадянам".
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову прокурора міста Суми до Сумської міської ради, третя особа: ОСОБА_1 про визнання незаконним п.23 додатку №4 до рішення Сумської міської ради №3474-МР від 24.02.2010 р. "Про передачу у власність та в оренду земельних ділянок громадянам", яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1, площею 0,10 га та надано вказану земельну ділянку у власність ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд – відмовити.
В іншій частині позовних вимог провадження по справі закрити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя (підпис) С.В. Воловик
З оригіналом згідно
Суддя С.В. Воловик