Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 серпня 2011 року Справа № 2а-3795/11/1270

          Луганський окружний адміністративний суд  у складі:

судді                                          Кравцової Н.В.,

при секретарі                                  Писаренко К.В.,

за участю сторін:

представника позивача:          Шевченко О.І,

представників відповідача:          Татаренко О.Ю., Нестеренко М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрзалізничпром” до Державної податкової інспекції в м. Первомайську Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення № 0000162301 від 21.03.2011, -

                                                                    ВСТАНОВИВ:

          06 травня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрзалізничпром” до Державної податкової інспекції в м. Первомайську Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення № 0000162301 від 21.03.2011.  

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 04 квітня 2011 року ТОВ «Укрзалізничпром» було отримано нарочно оскаржуване податкове повідомлення - рішення та акт перевірки.

Позивач вважає, що сума визначена у податковому повідомленні-рішенні підлягає оскарженню в частині зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 111801,00 грн. з наступних підстав.

Згідно з висновками акту перевірки від 21.03.2011 № 123/23/32082194 ТОВ «Укрзалізничпром» завищело заявлену суму бюджетного відшкодування за період з 01.07.2009 по 31.08.2009 на суму 111802,36 грн., в тому числі по деклараціях за липень 2009 року на  суму 47769,86 грн. та серпень 2009 року на суму 64032,50 грн.

Відповідно до висновків, викладених у акті від 21.03.2011 № 123/23/32082194 завищено суму бюджетного відшкодування за липень 2009 року у розмірі 47769,86 грн. та серпень 2009 року у розмірі 64032,50 грн. з огляду на структуру податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами постачальниками, а саме: ПП ТКФ «Трейдуниверсал Плюс», ТОВ «Міромаркет - 2007», ТОВ «Запоріжський сталеливарний завод», ТОВ «Трансагенствометал», ТДВ «Попаснянський ВРЗ» та інші.

На думку відповідача, у зазначених періодах (липень 2009 року та серпень 2009 року) підприємство реалізовувало свій товар, який було придбано у контрагентів постачальників за рахунок відображення у податковому обліку операцій, по яким відсутні відповіді від органів ДПС, рахуються розбіжності по даним Системи автоматизованого співставлення та встановлені у контрагента 2 ланцюга станів, відмінних від основного.

Позивач вважає, що такі висновки є необгрунтованими і суперечать приписам чинного законодавства.

Так, розмір належних платнику податку сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість із державного бюджету визначається у відповідності до пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (діючого на момент виникнення спірних відношень). Згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7. статті 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Позивачем було повністю дотримано порядок визначення податкового кредиту, оскільки суми податку, нараховані (сплачені) у зв'язку з придбанням товарів включалися до податкового кредиту на підставі належним чином оформлених податкових накладних. Крім того, ТОВ «Укрзалізничпром» надало податковому органу усі належним чином оформлені документи, передбачені законодавством про податки і збори, для того щоб отримати бюджетне відшкодування, у тому числі платіжні доручення про сплату ПДВ своїм постачальникам.

Також позивач ввжає, що документальною невиїзною перевіркою (акт від 21.03.2011 № 123/23/32082194) не встановлено та не доказано, що відомості, викладені у перевірених документах є недійсними.

ТОВ «Укрзалізничпром» правомірно сформовано податковий кредит, а порушення контрагентами постачальниками правил здійснення податкової дисципліни не може бути підставою для позбавлення платника права на отримання бюджетного відшкодування за умови відсутності доказів недобросовісності такого платника.

Крім того, позивач стверджує, що перевірки проводилися не об'єктивно, упереджено та з порушенням строків надання висновків, результати цих перевірок не відображають фактичного стану ведення бухгалтерського та податкового обліку підприємства, оскільки  висновки акту від 21.03.2011 № 123/23/32082194 стосуються порушень з боку контрагентів постачальників та не містять жодного факту невиконання приписів податкового законодавства з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзалізничпром».

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просила задовольнити позов у повному обсязі. Додатково пояснила, що у акті перевірки від 21.03.2011 № 123/23/32082194 відповідачем були вказані контрагенти, по яким оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням було зменшено суму бюджетного відшкодування, але по яким позивачем не було заявлено суму до бюджетного відшкодування, зокрема, по декларації за липень 2009 року – ПП ТКФ «Трейдуніверсал Плюс», ТОВ «Міромаркет -2007» та по декларації за  серпень 2009 року - ПП ТКФ «Трейдуніверсал Плюс». Таким чином, відповідач безпідставно зменшив суму бюджетного відшкодування по контрагентам позивача, по яким не були заявлені суми до бюджетного відшкодування.

Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, надали пояснення, аналогічні викладеним в запереченні проти позову та просили відмовити у задоволенні позову повністю.  

Представником відповідача Нестеренко М.М. додатково було пояснено, що при перевірці правомірності заявленої позивачем суми до бюджетного відшкодування перевірялися усі контрагенти позивача, по яким у податкових деклараціях за липень – серпень 2009 року було визначено податковий кредит за відповідний період. А тому сума бюджетного відшкодування була зменшена по тим контрагентам позивача у перевіряємому періоді, по яким при перевірці не підтвердилось правомірність визначення податкового кредиту у поданих деклараціях.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.  

Проте, у зв’язку з тим, що правовідносини між сторонами щодо правомірності заявленої суми до бюджетного відшкодування  виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, тому у даному випадку  слід застосовувати норми Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі Закон № 168).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);  5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрзалізничпром» зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Первомайської міської ради Луганської області 16.01.2003 (а.с. 19, 20) та перебуває на податковму обліку у  ДПІ в м. Первомайську.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем було подано до ДПІ в м. Первомайську  декларації з податку на додану вартість за липень, серпень 2009 року  (а.с. 39- 47, 58-63), якими визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку за липень 2009 року – 162 054, 00 грн. та за серпень 2009 року – 109928, 00 грн. (код рядка 25, 25.1).

Розшифровка податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів наведена у додатку № 5 до вказаних декларацій (а.с. 46-47, 62-63).

Одночасно з подачею до податкового органу податкових декларацій, позивачем подано додатки до вказаних декларацій (а.с. 41-45, 60-61), у тому числі додаток № 3 розрахунок суми бюджетного відшкодування, з якого вбачається, що сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню складається з залишку від’ємного значення попереднього податкового періоду, тобто, червня, липня 2009 року, та становить: 162 054, 00 грн. за липень 2009 року та 109928, 00 грн.   за серпень 2009 року. Також до податкових декларацій позивачем додано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 162 054, 00 грн. за липень 2009 року та 109928, 00 грн.   за серпень 2009 року .

Згідно із п.п 75.1.2 п. 75.1 статті 75 Податкового кодексу України та на підставі наказу ДПІ у м. Первомайську від 17.03.2011 № 124 відповдачем проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Укрзалізничпром» з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період з 01.07.2009 по 31.08.2009 (а.с. 11-16).

За результатами даної перевірки складено акт № 123/23/32082194 від 21.03.2011, яким встановлено порушення позивачем п. 1.8 ст. 1, абз. «а» п.п 7.7.2 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за період з 01.07.2009 по 31.08.2009 на суму 111 802, 36 грн., в тому числі по деклараціям:

-          за липень 2009 року – 47 769, 86 грн.,

-          за серпень 2009 року – 64 032, 50 грн.

Як вбачається із змісту акту перевірки, що було підтверджено і відповідачем, висновки ґрунтуються на непідтвердженість правомірності податкового кредиту по наступним контрагентам: ПП ТКФ «Трейдуніверсал Плюс», ТОВ «Міромаркет-2007», ТОВ «Запоріжський сталева ний завод» за липень 2009 року та ПП ТКФ «Трейдуніверсал Плюс»,  ТОВ «Запоріжський сталевар ний завод», ТОВ «МД-Груп» за серпень 2009 року, у зв’язку з відсутністю відповідей від органів ДПС, в яких знаходяться на обліку основні контрагенти, згідно даних Системи автоматизованого співставлення сум податкового зобов’язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України рахуються розбіжності – завищення податкового кредиту, які залишилися не усунені та встановлено контрагента  2 ланцюга, які мають стани відмінні від основного..

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення   від 21.03.2011 № 0000162301  про зменшення суми бюджетного відшкодування  (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкового зобов’язання наступних періодів) з податку на додану вартість у сумі 111 801 грн. (а.с. 10).

Вирішуючи питання про правомірність винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.  При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Оскільки  сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку, визначена позивачем у деклараціях за липень-серпень  2009 року як від’ємне значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, що раніше встановлено судом, тому для встановлення законності податкового повідомлення-рішення від 21.03.2011 № 0000162301    необхідно перевірити правомірність визначення від’ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за податковими деклараціями з податку на додану вартість за липень 2009  року та серпень 2009  року.

Суд вважає за необхідне відмітити, що достовірність нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у деклараціях за липень-серпень 2009 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось у період з 01.07.2009 по 31.08.2009 перевірено відповідачем під час проведення позапланової виїзної перевірки, результати якої відображено у акті від 09.04.2010 № 172/23/32082194. (а.с. 164-193).

У вказаному акті зазначено, що під час перевірки правильності визначення податкових зобов’язань за липень, серпень 2009 року не встановлено заниження або завищення задекларованих суб’єктом господарювання показників в рядках 1-9 декларації, а також перевіркою не встановлено завищення або заниження задекларованих позивачем показників в рядках 10-17 декларації (податковий кредит за червень, липень 2009 року). Також зазначено, що під час перевірки платником податку надано первинні документи в повному обсязі.

На час формування позивачем податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за червень, липень 2009 року був чинним Закон України «Про податок на додану вартість».

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплати до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету (бюджетне відшкодування)  та строки проведення розрахунків визначено у п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Таким чином, сума бюджетного відшкодування залежить лише від правильного визначення суми податкових зобов’язань та податкового кредиту.

При позитивному значені суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному   значенні   суми,   розрахованої   згідно   з підпунктом 7.7.1 цього пункту,  така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього  податку,  що  виник  за  попередні податкові  періоди  (у  тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону),  а при його  відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , якщо у наступному  податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п 7.7.1 цього пункту має відємне зачення, то:

а)   бюджетному   відшкодуванню   підлягає   частина   такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем  товарів  (послуг)  у  попередніх  податкових періодах постачальникам  таких  товарів  (послуг);

    б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається  до  складу  податкового  кредиту  кожного  наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем  постачальникам  товарів  (послуг)  та  при  імпорті і включається  до  розрахунку  бюджетного  відшкодування  наступного звітного періоду.

Відповідно до п.п 7.7.3 п. 7.7 статті 7 зазначеного Закону  платник   податку,   який   має   право  на  одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення  повної суми  бюджетного  відшкодування,  подає  відповідному  податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення  такої  повної суми  бюджетного  відшкодування,  яка  відображається у податковій декларації.

Пунктом 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що бюджетне  відшкодування  - сума,  що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Зазначений пункт надає загальне  положення «бюджетне відшкодування» та є відсилочною нормою, оскільки безпосереднє встановлює порядок визначення  суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.п. 7.7.5 п. 7.5 статті 7 зазначеного Закону протягом  30  днів,  наступних   за   днем   отримання податкової  декларації,  податковий  орган проводить документальну невиїзну  перевірку  (камеральну)  заявлених  у  ній   даних.   За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування  було  зроблено  з   порушенням   норм   податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення    достовірності    нарахування    такого    бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.п. 7.7.6 п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» на    підставі    отриманого   висновку   відповідного податкового органу орган державного  казначейства  надає  платнику податку  зазначену  у  ній  суму  бюджетного  відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний  банківський рахунок  платника  податку  в  обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Підпунктом «в» підпункту 7.7.7 статті 7 вказаного Закону передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, у разі з'ясування  внаслідок  проведення  таких  перевірок факту,   за  яким  платник  податку  не  має  права  на  отримання бюджетного  відшкодування,  надсилає  платнику  податку  податкове повідомлення,  в  якому  зазначаються  підстави  відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Із системного аналізу вказаних норм закону, податковий орган, як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі, бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок, або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню із бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування.

Під час розгляду справи позивачем було надано суду первинні документи (договори поставки (купівлі-продажу), податкові накладні, платіжні доручення, рахунки, накладні на поставку товару, акти виконаних робіт) по контрагентам: ТОВ «Запоріжський сталеварний завод» та ТОВ «МД-Груп» (контрагенти, по яким позивачем було заявлено суму до бюджетного відшкодування). Також позивачем були надані  оборотньо сальдові відомості по рахунку 201, які підтверджуєть фактичне надходження товару до ТОВ «Укрзалізничпром» від контрагентів у червні-липні 2009 року (а.с. 69-119, 123-143).

Таким чином, наданими позивачем первинними документами підтверджено реальність господарських операцій з ТОВ «Запоріжський сталеварний завод» та ТОВ «МД-Груп».

Доказів того, що отримані від перелічених контрагентів податкові накладні, використанні для формування податкового кредиту за червень-липень 2009 року, оформлені неналежним чином відповідачем не надано.

Відповідно до п. 4 – п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010, передбачено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.   

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Натомість акт позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Укрзалізничпром» з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період з 01.07.2009 по 31.08.2009 № 123/23/32082194 від 21.03.2011  не містить жодного посилання на дослідження первинних документів.

Крім того,  у акті перевірці йдеться посилання на контрагенти позивача, по яким перевіркою не підтверджено правомірність визначення позивачем податкового кредиту, але по яким, як було встановлено у судовому засідані, позивачем взагалі не було заявлено сум до бюджетного відшкодування за період червень – липень 2009 року.

Так, згідно п. 3.1 акту перевірки № 123/23/32082194 від 21.03.2011, відповідачем визначений перелік контрагентів, по яким не можливо підтвердити правомірність формування податкового кредиту позивачем у податкових деклараціях за липень-серпень 2009, у зв’язку з чим підприємству було зменшено суму бюджетного відшкодування по наступним контрагентам: за липень 2009 року -  ПП ТКФ «Трейдуніверсал Плюс», ТОВ «Міромаркет-2007», ТОВ «Запоріжський сталева ний завод» та за серпень 2009 року - ПП ТКФ «Трейдуніверсал Плюс»,  ТОВ «Запоріжський сталеварний завод» та ТОВ «МД-Груп».

Але як вбачається із реєстру  оплачених податкових накладних за червень-липень 2009 року (а.с. 161-163), яким визначений перелік підприємств, по яким позивачем було заявлено суму до бюджетного відшкодування за липень-серпень 2009 року, відсутні ПП ТКФ «Трейдуніверсал Плюс», ТОВ «Міромаркет-2007» у червені 2009 року та ПП ТКФ «Трейдуніверсал Плюс» у липені 2009 року.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем безпідставно було зменшено суму бюджетного відшкодування у липні-серпні 2009 року по контрагентам позивача - ПП ТКФ «Трейдуніверсал Плюс», ТОВ «Міромаркет-2007», оскільки вказані підприємства не були включені до переліку підприємства, по яким позивач заявив суму до бюджетного відшкодування у податкових декларацій за липень-серпень 2009 рокую

Також, суд вважає за необхідним зауважити, що  із змісту акту перевірки не можливо визначити, які саме суми (їх розмір), які були заявлені позивачем до бюджетного відшкодування у податкових деклараціях (липень-серпень 2009) не знайшли свого підтвердження під час перевірки по кожному із контрагенту (ПП ТКФ «Трейдуніверсал Плюс», ТОВ «Міромаркет-2007», ТОВ «Запоріжський сталева ний завод», ТОВ «МД-Груп»). Такі суми не міг визначити і сам представник відповідача під час судового розгляду справи.

Крім того, як вбачається з пояснень представників відповідача підставою для відмови у відшкодуванні ПДВ позивачу є неотримання відповідей від органів ДПС по основним контрагенам позивача; встановлення контрагента 2 ланцюга постачання та   наявність даних Системи автоматихованого співставлення сум податкового зобов’язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України  по яким рахуються розбіжності – завищення податкового кредиту.

Але суд, критично оцінює доводи представників податкової інспекції, оскільки нормами Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податку не поставлено в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

За загальним правилом несплата ПДВ продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги).

З урахуванням викладеного, факт порушення контрагентами – постачальниками продавця своїх податкових зобов’язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку  вимог про надання податкової вигоди – відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що одержати податкову вигоду можна лише тоді, коли на одному етапів з придбання товарів (послуг), ПДВ до державного бюджету не сплачується, а експортер (позивач) вживає заходи до відшкодування податку до бюджету, тобто що без участі експортера податкова вигода не може бути одержана, або що діяльність платника податку, його взаємозалежність спрямована  на здійснення операцій пов’язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових  зобов’язань, зокрема у випадку, коли такі операції здійснюються через посередників.

Таких доказів відповідачем у судовому засіданні  не надано.

Таким чином, у даному випадку порушення норм Закону України «Про податок на додану вартість» контрагентами позивача породжує наслідки саме для цих підприємств, а тому не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Також суд зауважує, що податковий орган не враховує, що порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, регламентований п. 7.4, п. 7.5, п. 7.7 ст.7 Закону про ПДВ (у редакції, чинній на час формування податкового кредиту та заявлення суми до бюджетного відшкодування), якого платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушенню якого, формування податкового кредиту та заявлення від'ємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.

У судовому засіданні відповідачем не було доведено фактичного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту та права на заявлення до відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість.

Відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість постачальниками по різним ланцюгам постачання товару не впливає на право позивача (покупця) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару та заявлення до бюджетного відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» не ставив таке право платника податку в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання усіма постачальниками у ланцюгу постачання своїх податкових зобов'язань зі сплати ними сум податку.

Із системного аналізу норм Закону вбачається, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту за заявлені до бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснювати контроль та перевірку за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника або через відсутність документального підтвердження сплати податку зазнавати певних негативних матеріальних наслідків у вигляді позбавлення права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого у межах сум податку, фактично сплачених ним у попередньому податковому періоді постачальникам товару (робі, послуг).

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України  у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи викладені обставини, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо зменшення позивачу суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за податковими деклараціями за липень, серпень 2009 року на суму  111 801 грн.

Враховуючи наявні у матеріалах справи докази, суд погоджується з доводами позивача щодо правильності визначення податкових зобов’язань та суми податкового кредиту, а також правильності визначення суми бюджетного відшкодування, тому вважає вимоги  Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрзалізничпром” до Державної податкової інспекції в м. Первомайську Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення № 0000162301 від 21.03.2011   обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

          Керуючись ст. ст. 17, 18, 71, 94, 158-163, 257 КАС України, Законом України «Про податок на додану вартість», Податковим кодексом України,  суд -

                                                                  ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрзалізничпром” до Державної податкової інспекції в м. Первомайську Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення № 0000162301 від 21.03.2011 задовольнити.       

          Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції в м. Первомайську Луганської області № 0000162301 від 21.03.2011 в сумі 111801,00 грн.       

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 10 серпня 2011 року.

           СуддяН.В. Кравцова