Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 липня 2011 року Справа № 2а-3353/11/1270

          Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді:                               Пляшкової К.О.,

при  секретарі:                    Бурихіні О.С.,

за участю представників

позивача:                              ОСОБА_1 (довіреність № 15496 від 30.12.2010),

першого відповідача:          ОСОБА_2 (довіреність № 11431/10/10-013 від 25.06.2011),

другого відповідача:                    ОСОБА_3 (довіреність № 14-12/1-82 від 26.11.2010),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Стаханівський вагонобудівний завод» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною, стягнення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України по декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року, -

ВСТАНОВИВ:

19 квітня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов відкритого акціонерного товариства «Стаханівський вагонобудівний завод» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною, у якому позивач просив:

- визнати протиправною бездіяльність спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, яка виразилася у неподанні до органу державного казначейства висновку про відшкодування відкритому акціонерному товариству «Стаханівський вагонобудівний завод» податку на додану вартість за листопад 2010 року;

- стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства «Стаханівський вагонобудівний завод» суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з податку на додану вартість за листопад 2010 року у сумі 2830,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що ВАТ «Стаханівський вагонобудівний завод» є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 100159971 від 26.01.2009 про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданого СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську.

ВАТ «Стаханівський вагонобудівний завод» як платник податку на додану вартість подало 17.12.2010 до СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2010 року, якою визначено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 2830,00 грн.

На день звернення до суду, зазначена сума ПДВ не відшкодована позивачу у повному обсязі.

З 01.01.2011 набув чинності Податковий кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Проте, оскільки правовідносини щодо визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) виникли до набрання чинності ПК України, на думку позивача, підлягають застосуванню норми Закону України «Про податок на додану вартість» - чинні на момент виникнення правовідносин.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську з 07.02.2011 по 25.12.2011, продовжено з 28.02.2011 по 04.03.2011 здійснило позапланову виїзну перевірку ВАТ «Стаханівський вагонобудівний завод» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за листопад 2010 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалося в період з 01.03.2010 по 31.08.2010; грудень 2010 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.11.2010 по 30.11.2010, за результатами якої складено довідку № 167/08-3/00210890 від 14.03.2011, в якій СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську підтверджено задекларовані обсяги як податкового кредиту, так і податкового зобов’язання. Перевіркою не встановлено відсутність податкового обліку та порушення порядку ведення податкового обліку. За результатами перевірки не встановлено взаємовідносин ВАТ «Стаханівський вагонобудівний завод» з платниками, установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, первинні та інші документи яких в судовому порядку визнано недійсними. За результатами перевірки не встановлено укладення суб’єктом господарювання нікчемних (недійсних) правочинів.

Порушень достовірності визначення позитивного значення різниці між сумою податкових зобов’язань і сумою податкового кредиту в листопаді 2010 року податковим органом не встановлено. Так в довідці встановлені обставини сплати ВАТ «Стаханівський вагонобудівний завод» платіжними дорученнями сум ПДВ у складі вартості товарів (послуг) на користь постачальників у попередніх податкових періодах в сумі 2830,00 грн. та фактично підтверджено заявлену підприємством суму бюджетного відшкодування по ПДВ за листопад 2010 року в розмірі 2830,00 грн.

Неможливість підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування за листопад 2010 року у сумі 2830,00 грн. у зв’язку з неотриманням результатів зустрічних перевірок по ланцюгам постачання від органів ДПС за місцем їх реєстрації, як про це зазначено у довідці, не є підставою для відмови в її підтвердженні та наступному відшкодуванні з бюджету.

У разі виявлення за результатами позапланової документальної перевірки невідповідності суми задекларованого бюджетного відшкодування сумі заявленої в податковій декларації як в більший так і в менший бік, податковий орган на підставі п.200.14 ст.200 ПК України повинен був винести відповідне рішення-повідомлення про збільшення або зменшення задекларованої суми податку.

Будь-яких рішень-повідомлень відносно ВАТ «Стаханівський вагонобудівний завод» за результатами перевірки суми задекларованого бюджетного відшкодування сумі заявленої у податковій декларації за листопад 2010 року не виносилось, відповідно сума бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2010 року у розмірі 2830,00 грн. є повністю підтвердженою та відповідно підлягає відшкодуванню на користь ВАТ «Стаханівський вагонобудівний завод» в повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викиданим у позовній заві.

Представник першого відповідача - СДПІ по роботі з ВВП – у судовому засіданні заявлений позов не визнав, надав на нього письмові заперечення, у яких зазначив, що право на відшкодування ПДВ з бюджету передбачає обов’язкову наявність такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку до бюджету, тобто відшкодування ПДВ є наслідком лише надмірної сплати цього податку до бюджету, а в ланцюгових поставках (де постачальники є посередниками), сплачений наступним постачальником попередньому в ціні придбаної продукції ПДВ переходить в податкове зобов’язання кожного з попередніх постачальників, а отже ПДВ має вноситись до бюджету первинним постачальником (або виробником). При проведенні перевірки встановлено відсутність надмірної сплати ПДВ до Державного бюджету України. Заявлену до відшкодування суму в повному обсязі неможливо підтвердити у зв’язку з неотриманням відповідей на запит про надання відомостей щодо постачальника ВАТ «Стаханівський вагонобудівний завод», а саме: ТОВ «Новабуд ХХІ-століття» (код 33788839).

У судовому засіданні представник першого відповідача надав пояснення аналогічні викладеним у запереченні на адміністративний позов.

Представник другого відповідача – ГУДКУ в Луганській області, у судовому засіданні заявлений позов не визнав, надав на нього письмові заперечення, у яких зазначив, що відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду. До теперішнього часу на адресу Головного управління Державного казначейства України у Луганській області не надходило відповідних документів, на підставі яких можливо здійснити відшкодування податку на додану вартість позивачу. Просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, встановивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд вважає що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що відкрите акціонерне товариство «Стахановський вагонобудівний завод» (далі - ВАТ «Стаханівський вагонобудівний завод») зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Стахановської міської ради Луганської області 02.10.1996 за № 1 392 105 0002 000055 (а.с.19 том 1).

ВАТ «Стаханівський вагонобудівний завод» є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 100159971 від 26.01.2009 про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданого СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську (а.с.20 том 1).

Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ «Стаханівський вагонобудівний завод» як платник податку на додану вартість 17.12.2010 подало до СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2010 року, якою визначено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 2830,00 грн. разом з розрахунком суми бюджетного відшкодування (додаток № 3 до податкової декларації з ПДВ) та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток № 4 до податкової декларації з ПДВ) (а.с.24-36 том 1).

Першим відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ «Стаханівський вагонобудівний завод» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за листопад 2010 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.10.2010 по 31.10.2010, за результатами якої складено довідку № 167/08-3/00210890 від 14.03.2011 (а.с.37-67 том 1).

Як зазначено у висновках довідки № 167/08-3/00210890 від 14.03.2011, за результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за листопад 2010 року на суму 2830,00 грн., що пов’язано з неотриманням зустрічних перевірок по основним постачальникам ВАТ «Стаханівський вагонобудівний завод» від органів ДПС за місцем їх реєстрації (з сумою ПДВ 5 і більше відсотків від суми дозволеного податкового кредиту у березні та листопаді 2010 року та за результатами аналізу даних комп’ютерних автоматизованих інформаційних систем).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог та оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідачів, суд виходить з такого.

З 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України, яким встановлено перелік податків та зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Разом з тим, суд вважає за потрібне застосовувати податкове законодавство чинне на момент виникнення спірних правовідносин, а саме Закон України «Про податок на додану вартість».

Згідно п.1.6 цього Закону, податковим зобов’язанням є сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді. Відповідно до п.1.7 податковим кредитом визначено суму, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків встановлені п.7.7. ст.7 зазначеного Закону.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми такої різниці вона підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету. При від’ємному значенні – така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.7.2 статті 7 Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7 цього Закону має від’ємне значення, то:

          а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів  (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

          б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.3. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Відповідно до п.п.7.7.4. п.7.7. ст.7 Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків з 01.01.2011 визначено ст.200 ПК України.

Відповідно до п.200.11 цієї статті за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

На підставі п.200.12 ст.200 ПК України орган державної податкової служби зобов’язаний у п’ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п’яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що СДПІ по роботі з ВВП проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ «Стаханівський вагонобудівний завод» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за листопад 2010 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.10.2010 по 31.10.2010, за результатами якої складено довідку № 167/08-3/00210890 від 14.03.2011.

З тексту довідки вбачається, що перший відповідач фактично не заперечує, що позивачем виконані всі вимоги Закону щодо нарахування бюджетного відшкодування сум ПДВ.

За результатами проведеної перевірки не встановлено взаємовідносин ВАТ «Стаханівський вагонобудівний завод» з платниками, установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, первинні та інші документи яких в судовому порядку визнано недійсними. Укладення позивачем нікчемних правочинів проведеною перевіркою також не встановлено.

Порушень достовірності визначення позитивного значення різниці між сумою податкових зобов’язань і сумою податкового кредиту в листопаді 2010 року податковим органом не встановлено.

Натомість у довідці № 167/08-3/00210890 від 14.03.2011 зазначені обставини сплати позивачем платіжними дорученнями сум ПДВ у складі вартості товарів (послуг) на користь постачальників у попередніх податкових періодах в сумі 2830,00 грн., а отже фактично підтверджено заявлену підприємством суму бюджетного відшкодування по ПДВ за листопад 2010 року.

Податкові органи, як органи владних повноважень при здійсненні покладених на них функцій контролю за обчисленням та сплатою ПДВ, відповідно до Конституції України, мають діяти у спосіб, передбачений Законом. В даному випадку, з урахуванням того, що позивачем виконані всі вимоги Закону, перший відповідач повинен був подати висновок із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню, до органу Державного казначейства України, або прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення. Утримуючись від надання висновку, відповідач  порушив вимоги Податкового кодексу України щодо порядку та строків бюджетного відшкодування сум ПДВ.

Суд вважає за потрібне зазначити, що бездіяльність суб’єкта владних повноважень – це пасивна поведінка суб’єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичної чи юридичної особи.

Таким чином, СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську не встановивши порушень з боку ВАТ «Стаханівський вагонобудівний завод» при формуванні ПДВ, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України та не подавши за результатами проведеної перевірки до органів Державного казначейства висновку із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню, допустив бездіяльність, яка суперечить вимогам ст.200 Податкового кодексу України.

Твердження представника першого відповідача про обов’язковість надходження сум ПДВ до бюджету для нарахування бюджетного відшкодування з посиланням на п.1.8. ст.1 Закону суд вважає необґрунтованими, оскільки зазначений пункт визначає поняття бюджетного відшкодування, яким є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з його надмірною сплатою. Розглядаючи ці норми разом з нормами п.7.7. ст.7 Закону, слід зробити висновок, що відшкодуванню підлягають надмірно сплачені суми ПДВ у ціні товару, а не безпосередньо до бюджету, оскільки сплачені у ціні придбання ПДВ не перераховується продавцем безпосередньо до бюджету, а враховується в податкових зобов’язаннях останнього.

Крім того, представником позивача у судовому засіданні доведено правомірність нарахування суми ПДВ, що підлягає поверненню ВАТ «Стаханівський вагонобудівний завод» з Державного бюджету України, долученими до матеріалів справи належним чином завіреними копіями первинної бухгалтерської документації, що підтверджує факт здійснення господарської діяльності.

Так, представником позивача до матеріалів справи додано копії: укладених угод між ВАТ «Стаханівський вагонобудівний завод» та його контрагентами, зазначеними у довідці податкової, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, а також платіжні доручення, які свідчать про сплату позивачем ПДВ в ціні товару.

Вивченням цих документів встановлено, що причиною того, що в листопаді 2010 року ВАТ «Стаханівський вагонобудівний завод» задекларовано суму ПДВ до відшкодування з бюджету в розмірі 2830,00 грн., є наявність від’ємного значення податку на додану вартість в попередньому періоді – жовтні 2010 року.

Відсутність податку до сплати та наявність від’ємного значення пояснюється тим, що в жовтні 2010 року обсяг експортних поставок, які підлягають оподаткуванню по ставці 0%, склав 102454702,00 грн. або 29% від загального обсягу продаж.

ВАТ «Стаханівський вагонобудівний завод» експортовано продукцію власного виробництва – на піввагони для транспортування вантажів, вагони – хопери ТОВ «ВТБ Лизинг» (Російська Федерація).

Сума операцій по придбанню товарів (робіт, послуг) ВАТ «Стаханівський вагонобудівний завод» у жовтні 2010 року склала 216120058,00 грн., у тому числі ПДВ – 43224012,00 грн.

Основними продавцями товарів (робіт, послуг) ВАТ «Стаханівський вагонобудівний завод» у жовтні 2010 року були:

- ТОВ «Промислова комплектація» (код 30708525) придбання рами бокової, автозчепу, балки надресорної, хомута тягового на суму 79490750,00 грн., ПДВ – 15898150,00 грн.;

- ТОВ «Новабуд ХХІ-століття» (код 33788839) придбання ТМЦ (металевого листа, профілю вагонної стійки, вісей вагонних) на суму 31244066,35 грн., ПДВ – 6248813,27 грн.;

- ТОВ «Інтерпайп Україна» (код 33668606) придбання колес цільнокатаних на суму 24821400,00 грн., ПДВ – 4964280,00 грн.;

- ТОВ «Метінвест-Україна» (код 35484610) придбання балки сталевої, кутку на суму 17996540,90 грн., ПДВ – 3599308,18 грн.

З огляду на вищевикладене, суд приходить висновку, що позивачем у судовому засіданні доведено обґрунтованість суми ПДВ заявленої до відшкодування за декларацією з податку на додану вартість за листопад 2010 року в сумі 2830,00 грн.

Крім того, суд вважає за потрібне зазначити, що всі ці документи були надані позивачем першому відповідачу при здійсненні позапланової перевірки, за результатами якої і було складено довідку № 167/08-3/00210890 від 14.03.2011.

Також у судовому засіданні встановлено, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську проведено невиїзну документальну перевірку ВАТ «Стаханівський вагонобудівний завод» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за січень 2007, березень 2007, липень 2007, листопад 2007, березень 2008, листопад 2008, грудень 2008, січень 2009, березень 2009, квітень 2009, травень 2009, червень 2009, серпень 2009, вересень 2009, жовтень 2009, листопад 2009, грудень 2009, січень 2010, лютий 2010, березень 2010, квітень 2010, травень 2010, червень 2010, липень 2010, серпень 2010, вересень 2010, жовтень 2010, листопад 2010, грудень 2010, за результатами якої складено акт № 188/08-3/00210890 від 21.03.2011, на підставі якого 21.03.2011 винесено податкове повідомлення-рішення № 0001038013/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі –ПДВ) у розмірі 283636179,00 грн., у тому числі по періодам: за січень 2007 року - 255238,00 грн., березень 2007 року - 409652,00 грн., липень 2007 року - 1029373,00 грн., листопад 2007 року - 955130,00 грн., березень 2008 року - 613900,00 грн., листопад 2008 року - 737945,00 грн., грудень 2008 року - 134666,00 грн., січень 2009 року - 8546,00 грн., березень 2009 року - 256052,00 грн., квітень 2009 року - 293354,00 грн., травень 2009 року - 205767,00 грн., червень 2009 року - 122624,00 грн., серпень 2009 року - 834221,00 грн., вересень 2009 року - 398020,00 грн., жовтень 2009 року - 1061465,00 грн., листопад 2009 року - 4476210,00 грн., грудень 2009 року - 18647483,00 грн., січень 2010 року - 21751 869,00 грн., лютий 2010 року - 24400598,00 грн., березень 2010 року - 17826550,00 грн., квітень 2010 року - 29620947,00 грн., травень 2010 року - 43071676,00 грн., червень 2010 року - 15844047,00 грн., липень 2010 року - 22305623,00 грн., серпень 2010 року - 7894723,00 грн., вересень 2010 року - 11205591,00 грн., жовтень 2010 року - 31244632,00 грн., листопад 2010 року - 2830,00 грн., грудень 2010 року - 28027447,00 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26.04.2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.06.2011, у справі № 2а-2486/11/1270 за позовом ВАТ «Стаханівський вагонобудівний завод» до СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську про визнання неправомірними дій, визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, позовні вимоги ВАТ «Стаханівський вагонобудівний завод» задоволено частково.

Визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську № 0001038013/0 від 21.03.2011 про зменшення ВАТ «Стаханівський вагонобудівний завод» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 283636179,00 грн.

Рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, які набрали законної сили, підтверджено достовірність нарахування ВАТ «Стаханівський вагонобудівний завод» суми бюджетного відшкодування ПДВ, у тому числі по декларації за листопад 2010 року у сумі 2830,00 грн.

Таким чином, з огляду на положення ч.1 ст.72 КАС України, суд вважає звільненими від доказування обставини нарахування ВАТ «Стаханівський вагонобудівний завод» суми бюджетного відшкодування ПДВ по податковій декларації за листопад 2010 року у сумі 2830,00 грн.

Статтею 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представником СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську у судовому засіданні не доведено правомірності своєї бездіяльності щодо неподання до органу державного казначейства висновку про відшкодування ВАТ «Стаханівський вагонобудівний завод» податку на додану вартість за листопад 2010 року, натомість представником позивача доведено суду правомірність заявленої до бюджетного відшкодування суми ПДВ у розмірі 2830,00 грн.

Що стосується посилань представника другого відповідача на те, що бюджетне відшкодування може бути здійснено тільки на підставі висновку податкового органу із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню, поданого органом державної податкової служби протягом п’яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення суду, суд вважає їх необґрунтованими з огляду на таке.

Так положення п.200.15 ст.200 ПК України у даному випадку, на думку суду не можуть застосовуватися, оскільки стосуються порядку відшкодування податку на додану вартість з бюджету, у випадку коли податковим органом за результатами проведеної перевірки надіслано платнику податкове повідомлення-рішення, яке останнім, у свою чергу, оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

У даному випадку СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську за результатами проведення перевірки податкове повідомлення-рішення ВАТ «Стаханівський вагонобудівний завод» не надсилалося, а навпаки було допущено протиправну бездіяльність щодо неподання до органу державного казначейства висновку про відшкодування відкритому акціонерному товариству «Стаханівський вагонобудівний завод» податку на додану вартість за листопад 2010 року.

За таких обставин суд вважає, що у даному випадку належним способом захисту порушеного права платника податку є саме стягнення з Державного бюджету України на його користь суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання по судових витратах вирішується наступним чином, відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 14 липня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч.2 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

          Адміністративний позов відкритого акціонерного товариства «Стаханівський вагонобудівний завод» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною, стягнення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України по декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, яка виразилася у неподанні до органу державного казначейства висновку про відшкодування відкритому акціонерному товариству «Стаханівський вагонобудівний завод» податку на додану вартість за листопад 2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства «Стаханівський вагонобудівний завод» (місцезнаходження: 94018, Луганська область, м. Стаханов, проспект Леніна, 67, код ЄДРПОУ 00210890) суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з податку на додану вартість за листопад 2010 року у сумі 2830,00 грн. (дві тисячі вісімсот тридцять гривень).

Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства «Стаханівський вагонобудівний завод» (місцезнаходження: 94018, Луганська область, м. Стаханов, проспект Леніна, 67, код ЄДРПОУ 00210890) судові витрати у розмірі 31,70 грн. (тридцять одна гривня сімдесят копійок).

          Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання  апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 19 липня 2011 року.

           СуддяК.О. Пляшкова