Категорія №8.1.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
21 липня 2011 року Справа № 2а-5895/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Ірметова О.В.,
при секретарі: Мосійчук О.А.
за участю сторін:
представник позивача ОСОБА_1 (дов. від 04.01.2011 №10/9/10)
представник відповідача ОСОБА_2 (дов. від 24.01.2011 № 4)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська до Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-будівельний трест «Луганськпромбуд» про стягнення заборгованості з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 53946,99грн., -
ВСТАНОВИВ:
07 липня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська до Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-будівельний трест «Луганськпромбуд» про стягнення заборгованості з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 53946,99грн..
В позовній заяві позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю Промислово-будівельний трест «Луганськпромбуд» зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради народних депутатів 01.06.1994. Згідно з положенням Структурного підрозділу житлово-комунальної контори товариства з обмеженою відповідальністю промислово-будівельного тресту «Луганськпромбуд» підприємство не є юридичною особою, та знаходить на обліку в Державній податковій інспекції у Артемівському районі м. Луганська, як структурний підрозділ з 30.11.1994. У зв’язку з не своєчасною сплатою податкових зобов’язань станом на 09.06.2011 відповідач має заборгованість перед бюджетом з податку на прибуток приватних підприємств у загальній сумі 53946,99 грн.
Позивачем з метою погашення податкового боргу здійснювались заходи передбачені законодавством, а саме відповідачу направлялись перша податкова вимога від 26.02.2010 №1/120, друга податкова вимога від 30.03.2010 №2/394., також прийнято рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків у рахунок погашення його податкового боргу від 05.05.2010 №23. Проте вказані заходи не дали позитивного результату.
Сума податкового боргу підтверджується податковими деклараціями, уточнюючими розрахунками, податковим повідомленням-рішенням, витягом з облікової картки платника податків. Сума податкового боргу відповідачем добровільно не сплачена в повному обсязі.
У зв’язку з чим позивач просив стягнути з відповідача заборгованість перед бюджетом в сумі 53946,99 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні вкладеним у позовній заяві, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд застосувати до позовних вимог положення ст.. 99, 100 КАС України та залишити позовну заяву без розгляду у зв’язку з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.
Згідно довідки №159 (а.с. 6) відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю Промислово-будівельний трест «Луганськпромбуд» зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради народних депутатів 01.06.1994, ідентифікаційний код 01240172, як суб’єкт підприємницької діяльності-юридична особа.
Відповідно до довідки №34485 Товариством з обмеженою відповідальністю Промислово-будівельний трест «Луганськпромбуд» 04.11.1994 створено структурний підрозділ Житлово-комунальна контора Товариства з обмеженою відповідальністю промислово-будівельного тресту «Луганськпромбуд», ідент код 01242751 (а.с. 8).
Згідно довідки від 30.07.2003 № 166 структурний підрозділ Житлово-комунальна контора Товариства з обмеженою відповідальністю промислово-будівельного тресту «Луганськпромбуд» з 30.11.1994 перебуває на обліку в державній податковій інспекції у Артемівському районі м. Луганська, як платник податків за №86 (а.с. 10).
Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закон України «Про систему оподаткування» втратили чинність.
Проте, суд вважає за можливе до окремих правовідносин, які виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України застосовувати також норми Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Згідно п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов’язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб’єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п. 14.1.156 ст. 14 Податкового Кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно 14.1.175 ст. 14 Податкового Кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Підпунктом 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового Кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
На момент виникнення частини податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-будівельний трест «Луганськпромбуд» перед бюджетом з податку на прибуток приватних підприємств діяв Закон України «Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 04.12.2000 № 2181-ІІІ (надалі Закон №2181). Тому, суд вважає за необхідне, застосувати положення вказаного закону при вирішення питання щодо стягнення податкового борг уз податку з доходу найманих працівників.
Згідно з п. 1.3. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) — податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.
Пунктом 5.1. ст..5 вказаного Закону встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.1. вказаного Закону податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Пунктом 4.2 Законну №2181 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:
а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;
б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;
в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.
г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.
Підпунктом 5.4.1. п.5.4 ст. 5 Закону №2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
З матеріалів справи вбачається наступне.
Згідно декларації з податку на прибуток підприємств за 2009 рік від 09.02.2010 №82308 відповідач самостійно визначив суму податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 47900,00 грн. (а.с. 14). У встановлений законодавством строк відповідач самостійно сплатив суму у розмірі 1616,37 грн, залишок несплаченого податку за цією декларацією становить 46283,63 грн.
Відповідно до декларації з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2010 року від 11.05.2010 №21984 сума податку до сплати визначена у розмірі 1072,00 грн. (а.с. 15)
Згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань у зв’язку з виправленнями самостійно виявлених помилок відповідач самостійно нарахував суму недоплати у зв’язку з виявленням помилок у розмірі 5980,00 грн., та суму штрафу у розмірі 299,00 грн. (а.с. 16)
Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 27.09.2010 №0010751520/0 відповідачу нараховано штраф у сумі 214.36 грн., за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств (а.с. 17).
Зазначене податкове повідомлення-рішення 27.09.2010 отримано головним бухгалтером відповідача, що підтверджується особистим підписом на корінці податкового повідомлення-рішення.
У встановленому законодавством порядку податкове повідомлення-рішення від 27.09.2010 оскаржене не було, а тому сума штрафу визначена в ньому є узгодженою.
Згідно декларації з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2011 від 10.05.2011 № 30002 відповідач самостійно визначив суму податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 34,00 грн. (а.с 18).
За таких обставин, загальна сума податкового боргу відповідача з податку на прибуток приватних підприємств на день розгляду справи у суді склала 53649,99 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податку (а.с. 44-47).
Підпунктом 6.2.1. п. 6.2. ст.. 6 Закону № 2181 встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Згідно п.п. 6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону №2181 податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Відповідно до ст.. 6 Закону №2181 та з метою погашення податкового боргу державною податковою інспекцією у Артемівському районі м. Луганська винесено першу податкову вимогу від 26.02.2010 №1/120 (а.с.12) , яку 26.02.2010 отримано директором відповідача, що підтверджується особистим підписом на корінці вимоги.
30 березня 2010 року позивачем винесено другу податкову вимогу №2/394 (а.с 16), яку 31.03.2010 отримано директором відповідача, що підтверджується особистим підписом на корінці вимоги..
Податкові вимоги відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржені та є чинними на час розгляду даної справи
Крім того 05 травня 2010 року державною податковою інспекцією у Артемівському районі м. Луганська винесено рішення № 23 про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення на його активи(а.с. 11).
Внаслідок того, що Товариство з обмеженою відповідальністю Промислово-будівельний трест «Луганськпромбуд» станом на дату розгляду справи самостійно податковий борг не погашено в повному обсязі, позовні вимоги державної податкової інспекції у Артемівському районі м. Луганська до відповідача, вважаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.
Вимогу представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв’язку з пропуском шестимісячного строку звернення до суду передбаченого ст.. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає необґрунтованою з огляду на таке:
Відповідно до ч.1 ст.. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Представник відповідача вважає, що до даних правовідносим має бути застосований шестимісчяний строк звернення до суду передбачений частиною 2 статті 99 КАС України, а тому у разі пропуску цього строку на думку представника відповідача позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
З аналізу ст. 99 КАС України вбачається, що ч.2 цієї статті є загальною нормою що встановлює строк звернення до суду, проте частина перша ст. 99 передбачає застосування спеціальниї норми що встановлює строк звернення до суду.
Згідно п. 15.2. ст. 15 ЗаконуУкраїни «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.
З положеннями вищевказаної норми кореспондується положення п. 102.4. ст 102 Податкового кодексу України відповідно до якого, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Відповідно до п. 102.1. ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
За таких обставин до спірних правовідносин не може бути застосовано положення ст.. 99 КАС України, яка є загальною нормою, проте має бути застосовано положення ст.. 102 Податкового кодексу України, яка є спеціальною нормою.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 112, 136, 158-163,167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська до Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-будівельний трест «Луганськпромбуд» про стягнення заборгованості з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 53946,99грн.,, задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-будівельний трест «Луганськпромбуд» (ідент код 01240172, 91000, м. Луганськ, вул.. Дзержинського, 33) на користь державного бюджету України (р/р 31118009700003, отримувач УДКУ у м. Луганську ГУДКУ у Луганській області, код отримувача 24046582, банк ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013, код платежу 11021000) заборгованість з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 53946,99 (п’ятдесят три тисячі дев’ятсот сорок шість гривень 99 коп.) грн.., шляхом звернення стягнення коштів з рахунків обслуговуючих платника податків у банку.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
СуддяО.В. Ірметова