Категорія №6.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
21 липня 2011 року Справа № 2а-5213/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ірметової О.В.,
при секретарі Мосійчук О.А.
за участю
представника позивача: Грузінов Ф.О.
представник відповідача: Бурмак К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКК-5» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області про визнання дій неправомірними та скасування наказу від 23.02.2011 №2-Л, -
ВСТАНОВИВ:
21 червня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКК-5» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області про визнання дій неправомірними та скасування наказу від 23.02.2011 №2-Л.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що 03.03.2006 товариству була надана ліцензія серія АВ № 050375 на будівельну діяльність (згідно з переліком) строком на 5 років до 03.03.2011 р. В той час Позивач знаходився за адресою: 94223, Луганська обл., м. Алчевськ, вул. Заводська, 34. 14.04.2009 р. свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ «ВКК-5» було замінено у зв'язку зі зміною місцезнаходження юридичної особи, з того часу ТОВ «ВКК-5» знаходиться за адресою 94201, Луганська обл., м. Алчевськ, вул. Мостова, 1.
24.04.2009 р. за наказом інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області № 2-ЛП від 24.04.2009 р. бланк ліцензії серії АВ № 050375 було переоформлено у зв'язку із зміною місцезнаходження на бланк ліцензії серія АВ № 459730.
На виконання норм чинного законодавства ТОВ «ВКК-5» надало для переоформлення ліцензії всі необхідні документи, в тому числі й ті, що підтверджують зміну місцезнаходження та містять нову адресу. Нова ліцензія серія АВ № 459730 була видана строком до 03.03.2011 р., тобто не перевищувала строк дії ліцензії, яка переоформлялась.
З листа інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області № 7/17-1163к від 24.05.2011 Позивачу стало відомо, що Відповідачем в період 09.02.2011 р. по 15.02.2011 р. була проведена позапланова перевірка щодо дотримання ліцензійних умов провадження будівельної діяльності ТОВ «ВКК-5». Підставою цієї перевірки були лист погодження Державної архітектурно-будівельної інспекції від 28.12.2009 р. № 22-7/12-8599 та вимога прокуратури м. Алчевська від 17.11.2009 р. № 10/70-6419. З метою проведення позапланової перевірки, представниками органу ліцензування Відповідача 09.02.2011 був здійснений виїзд до місцезнаходження Позивача, але з невідомих причин представники Відповідача поїхали за адресою: м. Алчевськ, вул. Заводська, 34. хоча Відповідачу було відомо про зміну місцезнаходження Позивача. За результатами позапланової перевірки Відповідачем було встановлено, що для отримання ліцензії Позивач надав документи, які містили недостовірні відомості, а саме зміну місцезнаходження ліцензіата. На підставі протокольного рішення Ліцензійної комісії від 18.02.2011 р. № 02-0211, відповідно до Наказу від 23.02.2011 р. № 2-Л Відповідачем було прийнято рішення щодо анулювання ліцензії на провадження будівельної діяльності ТОВ «ВКК-5» серії АВ № 050375.
Оскільки відповідач здійснив перевірку не за місцезнаходженням товариства, що призвело до прийняття незаконного рішення про анулювання ліцензії.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та надав пояснення аналогічні позовним вимогам.
Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що на адресу інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Луганській області надійшла вимога прокуратури міста Алчевська Луганської області від 17.11.2009 № 10/70-6419. В зв'язку з тим, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні», який набув чинності з 30.12.2009 року, був встановлений до 01.01.2011 року мораторій на здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами щодо суб'єктів малого підприємництва» здійснити перевірку позивача не було підстав. Цим пояснюється проведення перевірки в 2011 році, тобто після закінчення дії мораторію на здійснення заходів державного нагляду (контролю).
Підставою для проведення перевірки стало подання прокуратури міста Алчевськ, в якому зазначено, що на час звернення позивача для отримання ліцензії, тобто на 03.03.2006 року, в документах, що подавалися для отримання ліцензії зазначені особи, які не знаходилися в трудових відносинах с підприємством. Офіційну кількість працюючих на підприємстві підтверджують відповідні державні контролюючі органи, якими є органи податкової інспекції та органи пенсійного фонду. Відповідно до інформації, яка надійшла до інспекції, за даними Управління ПФУ в м. Алчевську Луганської області та за даними Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції (за перший квартал 2006 року) на підприємстві позивача працювало 6 осіб, які були прийняті на роботу лише 21.03.2006 року. При цьому, відповідно до даних УПФУ в м. Алчевську, на підприємстві працювали особи, які не були зазначені при поданні заяви на отримання ліцензії. Далі, в поясненні громадянина ОСОБА_3, який був заявлений як виробник теплотехнічних робіт (по трудовій угоді), стаж роботи на підприємстві пів року, що були надані ним прокурору міста Алчевська, останній заявив, що в трудових відносинах з ТОВ «ВКК - 5» він не перебував. Таким чином, головний інженер ОСОБА_4 та виконавець будівельно - монтажних робіт ОСОБА_5 на момент звернення підприємства з приводу отримання ліцензії на ТОВ «ВКК - 5» не працювали, оскільки як наймані працівники до пенсійного фонду м. Алчевська вони заявлені не були. Тобто на момент звернення з заявою про надання ліцензії позивач зазначив недостовірні дані стосовно найманих працівників.
Оскільки чинним законодавством встановлено, що підставою для анулювання ліцензії є акт про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб’єктом будівельної діяльності для отримання ліцензії, відповідач вважає позовні вимоги позивача не обґрунтованими.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
У відповідності зі ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень суб’єктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення ( вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення ( дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини у сфері будівництва регулюються Законом України «Про архітектурну діяльність», Законом України "Про основи містобудування", Законом України «Про планування і забудову територій", Законом України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ст. 7 Закону України «Про основи містобудування» державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
У ч. 1 ст. 8 Закону України «Про основи містобудування» вказується, що державне регулювання у сфері містобудування полягає в контролі за дотриманням законодавства у сфері містобудування, державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів, раціональним використанням територіальних і матеріальних ресурсів при проектуванні та будівництві.
Відповідно до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2006 р. N 1434, Державна архітектурно-будівельна інспекція є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінрегіонбуду і йому підпорядковується.
Основним завданням Держархбудінспекції є участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері архітектури та будівництва та виконання дозвільних, реєстраційних функцій та здійснення контролю і нагляду у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (далі – Закон №1775) визначає види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб’єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування.
Згідно зі ст.1 Закону №1775 орган ліцензування це орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України, або спеціально уповноважений виконавчий орган рад для ліцензування певних видів господарської діяльності.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України “Про архітектурну діяльність” господарська діяльність, пов’язана із створенням об’єктів архітектури, підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства.
Стаття 16 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» визначено, що ліцензії підлягають переоформленню у випадках, якщо має місце :
зміна найменування юридичної особи (якщо зміна найменування не пов'язана з реорганізацією юридичної особи) або прізвища, ім'я, по батькові фізичної особи - підприємця;
зміна місцезнаходження юридичної особи або місця проживання фізичної особи - підприємця;
зміни, пов'язані з провадженням ліцензіатом певного виду господарської діяльності, вказаного в статті 9 цього Закону.
У разі виникнення підстав для переоформлення ліцензії ліцензіат зобов'язаний протягом десяти робочих днів подати органу ліцензування заяву про переоформлення ліцензії разом з ліцензією, що підлягає переоформленню, та відповідними документами або їх нотаріально засвідченими копіями, які підтверджують зазначені зміни.
Орган ліцензування протягом трьох робочих днів з дати надходження заяви про переоформлення ліцензії та документів, що додаються до неї, зобов'язаний видати переоформлену на новому бланку ліцензію з урахуванням змін, зазначених у заяві про переоформлення ліцензії.
У разі переоформлення ліцензії у зв'язку із змінами, пов'язаними з провадженням ліцензіатом певного виду господарської діяльності, зазначеного в статті 9 цього Закону, якщо ця зміна пов'язана з намірами ліцензіата розширити свою діяльність, ліцензія переоформляється в порядку і в строки, передбачені для видачі ліцензії.
Одночасно з переоформленою на новому бланку ліцензією орган ліцензування на підставі даних ліцензійного реєстру безкоштовно видає ліцензіату засвідчені ним копії такої ліцензії.
У разі переоформлення ліцензії орган ліцензування приймає рішення про визнання недійсною ліцензії, що була переоформлена, з внесенням відповідних змін до ліцензійного реєстру не пізніше наступного робочого дня.
Строк дії переоформленої ліцензії не може перевищувати строку дії, зазначеного в ліцензії, що переоформлялася, у разі його встановлення Кабінетом Міністрів України.
За переоформлення ліцензії справляється плата в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Плата за переоформлення ліцензії зараховується до Державного бюджету України.
Ліцензіат, який подав заяву та відповідні документи про переоформлення ліцензії, може провадити свою діяльність на підставі довідки про прийняття заяви про переоформлення ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, яка видається органом ліцензування у разі подання заяви про переоформлення ліцензії.
Не переоформлена в установлений строк ліцензія є недійсною.
Згідно зі ст. 17 цього Закону ліцензіат зобов'язаний повідомляти орган ліцензування про всі зміни даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії. У разі виникнення таких змін ліцензіат зобов'язаний протягом десяти робочих днів подати до органу ліцензування відповідне повідомлення в письмовій формі разом з документами або їх нотаріально засвідченими копіями, які підтверджують зазначені зміни.
На підставі документів, поданих ліцензіатом до органу ліцензування, орган ліцензування може прийняти рішення про анулювання ліцензії у строки, передбачені цим Законом.
Порядок ліцензування певних видів господарської діяльності у будівництві затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 р. N 1396
Відповідно до 3 Порядку ліцензування певних видів господарської діяльності у будівництві, заствердженої постановю Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 №1396 (далі – Порядок №1396), ліцензування будівельної діяльності та контроль за додержанням ліцензійних умов здійснюється Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами.
Згідно з п.20 Порядку №1396 орган ліцензування має право: анулювати видану ліцензію; зупинити дію ліцензії; прийняти рішення про усунення суб’єктом будівельної діяльності порушень, пов’язаних з додержанням ліцензійних умов провадження будівельної діяльності.
В п.21 Порядку №1396 зазначено вичерпний перелік підстав для анулювання ліцензії, зокрема акт про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб’єктом будівельної діяльності для отримання ліцензії;
Відповідно до п23 Порядку №1396 прийняття рішень органом ліцензування про зупинення та анулювання ліцензії здійснюється за результатами розгляду зазначених питань на засіданні ліцензійної комісії.
Частиною 1 ст.21 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»передбачено вичерпний перелік підстав для анулювання ліцензії, а саме: заява ліцензіата про анулювання ліцензії; акт про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов; рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання; нотаріально засвідчена копія свідоцтва про смерть фізичної особи - підприємця; акт про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії; акт про встановлення факту передачі ліцензії або її копії іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності; акт про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов; акт про неможливість ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов, встановлених для певного виду господарської діяльності;акт про відмову ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування або спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.
Відповідно ч.3 ст.21 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»розгляд питань про анулювання ліцензії на підставі акта про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії; акта про встановлення факту передачі ліцензії іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності; акта про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов здійснюється органом ліцензування з обов'язковим запрошенням ліцензіата або його представників.
В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи наступні обставини.
03 березня 2006 року ТОВ «ВКК-5» отримало Ліцензію на здійснення будівельної діяльності серії АВ №0503375. В додатку до Ліцензії зазначено перелік видів робіт . В Ліцензії №0503375 зазначено місцезнаходження юридичної особи: м. Алчевськ, вул. Заводська, 34.
24 квітня 2009 року до Ліцензії №0503375 було внесено зміни на підставі наказу від 24.04.2009 №2-ЛП в частині адреси ліцензіата та видано нову Ліцензію №459730, де зазначено ліцензіата: м.Алчевськ, вул.. Мостова, 1.
Прокуратурою м. Алчевська Луганської області 17.11.2009 за №10/70-6419 було винесено припис в порядку ст.ст. 8, 20 Закону України «Про прокуратуру», з якого вбачається, що у відношенні директора ТОВ «ВКК-5» ОСОБА_6 здійснюється перевірка по факту внесення недостовірних відомостей до матеріалів, на підставі яких підприємству було видано ліцензію на право зайняття будівельною діяльністю. Під час перевірки було встановлено, що 03.03.2006 ТОВ «ВКК-5» отримало ліцензію АВ №050375 на право зайняття будівельною діяльністю. При цьому в матеріалах ліцензійної справи маються офіційні документи, згідно яких в ТОВ «ВКК-5» в березні 2009 року, тобто на момент подання документів для отримання вищевказаної ліцензії обліковувалось 3 інженерно-технічних працівників, які знаходились в штаті працівників, 4 інженерно-технічних працівника, які працювали за трудовим договором, а також 34 працівника робочих спеціальностей з яких 21 працівника працювали постійно. Згідно інформації УПФУ в м. Алчевську в 2006 році особи, документи відносно яких маються в матеріалах ліцензійної справи не були застраховані та не знаходились з ним у трудових відносинах. Аналогічна інформація отримана з Алчевської податкової інспекції. Директор ТОВ «ВКК-5» ОСОБА_6 документи, які підтверджують трудові відносини з працівниками за 2006 рік до прокуратури не надав, посилаючись на їх пропажу.
До припису додано пояснення ОСОБА_3, згідно яких він не знаходився у трудових відносинах з ТОВ «ВКК-5», та перелік інженерно-технічних працівників ТОВ «ВКК-5»: ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_3
Згідно податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку ТОВ «ВКК-5» за 1 квартал 2006 року (надано в копії не в повному обсязі) підприємство здійснювало нарахування заробітної плати та датою прийняття на роботу зазначено 21.03.2006.
Також довідками з УПФУ в м. Алчевську підтверджується, що з березня 2006 року ТОВ «ВКК-5» здійснювало нарахування заробітної плати працівникам ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_6
Суд задовольняючі позовні вимоги виходить з наступного.
Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов’язки та відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону Державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб’єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Згідно з ч.1 ст. 6 цього Закону Підставами для здійснення позапланових заходів є:
подання суб’єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов’язкової звітності, поданих суб’єктом господарювання.
Відповідно до ч.5 ст. 7 цього Закону Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов’язані пред’явити керівнику суб’єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб’єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
З огляду на вказані норми та наявні в матеріалах справи докази, відповідач надіслав повідомлення про проведення перевірки та здійснив перевірку за адресою: вул. Заводська, 34 м. Алчевська, хоча відповідачу було відомо з дня надання ліцензії №459730 про зміну адреси ТОВ «ВКК-5».
Таким чином відповідач порушив порядок проведення позапланової перевірки суб’єкту господарювання.
Крім того, відповідачем було пропущено строк застосування адміністративно-господарської санкції у вигляді анулювання ліцензії. Так, згідно із статтею 239 Господарського кодексу України (далі –ГК України) органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання адміністративну-господарську санкцію, зокрема, анулювати ліцензію (патент) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності. Водночас статтею 250 ГК України передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, підставою для анулювання ліцензії слугувало виявлення актом перевірки факту недостовірних відомостей у документах, поданих суб’єктом будівельної діяльності, для отримання ліцензії. Рішення про анулювання ліцензії прийняте ліцензійною комісією та затверджене наказом Інспекцією архітектурно-будівельного контролю в Луганській області від 23.02.2011 №2-Л. Отже, Відповідач пропустив річний строк застосування адміністративно-господарської санкції у вигляді анулювання ліцензії.
Крім того, у судовому засіданні було встановлено, що перевірку було здійснено не за юридичною адресою ТОВ «ВКК-5», а тому акт перевірки у розумінні ч.ч.1, 3 ст. 70 КАС України не може бути належним доказом порушення позивачем норм чинного законодавства.
Оскільки у судовому засіданні достовірно було встановлено, що відповідач здійснив позапланову перевірку в порушення норм чинного законодавства та приймаючи рішення та Наказ про анулювання ліцензії діяв безпідставно та необґрунтовано, суд вважає позовні вимоги ТОВ «ВКК-5» законними та обґрунтованими.
Керуючись статтями 2, 11, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКК-5» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області про визнання дій неправомірними та скасування наказу від 23.02.2011 №2-Л задовольнити у повному обсязі.
Визнати дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області щодо проведення позапланової перевірки щодо дотримання ліцензійних умов провадження будівельної діяльності ТОВ «ВКК-5» у період з 09.02.2011 по 15.02.2011 неправомірним.
Визнати протиправним та скасувати наказ Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області від 23.02.2011 №2-Л про прийняття рішення про анулювання ліцензії на провадження будівельної діяльності ТОВ «ВКК-5» серія АВ №050375.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКК-5» з Державного бюджету України судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складено та підписано26 липня 2011 року.
СуддяО.В. Ірметова