Судове рішення #17763749


Категорія №10.1


ПОСТАНОВА

Іменем України


20 липня 2011 року Справа № 2а-5612/11/1270


          Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Цицюри О.О.,

при секретарі судового засідання – Бойко В.В.,

прокурора –         Сайтарли І.М., посвідчення №972 від 15.04.2010,

за участю представників сторін:

від позивача -      провідний спеціаліст відділу обліку надходження платежів

                              ОСОБА_1, довіреність №3597/01-06 від 20.07.2011,

від відповідача – ОСОБА_2, довіреність №224 від 20.07.2011,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську адміністративну справу за адміністративним позовом Прокурора Слов’яносербського району Луганської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Слов’яносербському районі Луганської області до Дослідного підприємства «Дослідне господарство «Агроспілка Луганського інституту агропромислового виробництва академії аграрних наук» про стягнення несплачених сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 22073,41 грн., -

                                                           

                                                                           ВСТАНОВИВ:

             04 липня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністартивний позов Прокурора Слов’яносербського району Луганської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Слов’яносербському районі Луганської області до Дослідного підприємства «Дослідне господарство «Агроспілка Луганського інституту агропромислового виробництва академії аграрних наук» про стягнення несплачених сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 22073,41 грн.

                  В обгрунтування позовних вимог прокурор посилався на наступне.

           Відповідач - Дослідне підприємство «Дослідне господарство «Агроспілка Луганського інституту агропромислового виробництва академії аграрних наук»  перебуває на обліку в УПФУ в Слов’яносербському районі Луганської області та відповідно до п.п.1 п.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI є платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Відповідно до п.1 ч.2 ст.6, ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI  платники зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок за відповідний базовий період до Пенсійного фонду України не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом (щомісячно). Але, в порушення вказаних норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI Дослідне підприємство «Дослідне господарство «Агроспілка Луганського інституту агропромислового виробництва академії аграрних наук»  не сплачує єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у зв’язку з чим, за ним утворилася заборгованість (недоїмка) за квітень-травень 2011 року в сумі 22073,41 грн.   Згідно з розрахунками суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що підлягають сплаті за квітень-травень 2011 року, сплаті підлягали внески в сумі 29902,83 грн. У рахунок погашення заборгованості за цей період відповідач сплатив 7829,42 грн. За несвоєчасну сплату єдиного внеску на підставі ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI  відповідачу направлено вимогу про сплату боргу Ю-48 від 06.06.2011 на суму 22073,41 грн.  У 10-денний термін з дня одержання вимоги сума несплаченого єдиного внеску відповідачем сплачена не була, вимога отримана останнім, не оскаржена та вважається узгодженою. На підставі викладеного, прокурор просив стягнути з відповідача на користь УПФУ в Слов’яносербському районі Луганської області несплачені суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 22073,41 грн. у судовому порядку.

            У судовому засіданні прокурор підтримав доводи викладені в позовній заяві та наполягав на задоволенні позовних вимог.

       Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав вимоги адміністративного позову, просив їх задовольнити, дав суду пояснення по суті позовних вимог.

             Представник відповідача в судовому засіданні заявою 223 від 20.07.2011 позовні вимоги визнав у повному обсязі, просив встановити строк та порядок виконання постанови суду шляхом відстрочення відповідачу строку виконання постанови до 01 вересня 2011 року через важке фінансове становище підприємства.

           Заслухавши думку прокурора, пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС  України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

            У судовому засіданні встановлено, підтверджується матеріалами справи, що відповідач Дослідне підприємство «Дослідне господарство «Агроспілка Луганського інституту агропромислового виробництва академії аграрних наук»  (ідентифікаційний код юридичної особи 34201917) 23.10.2006 зареєстрований в якості юридичної особи Слов’яносербською районною державною адміністрацією Луганської області (аркуш справи 13), перебуває на обліку в УПФУ в Слов’яносербському районі Луганської області в якості платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

           Так, у порушення норм Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 №2464-VI відповідач не сплачує єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у зв’язку з чим за ним за квітень-травень 2011 року рахується заборгованість (недоїмка) у розмірі 22073,41 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (аркуш справи 7) та копіями карток особового рахунку платника єдиного внеску (аркуші справи 8,9,10).

           Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 №2464-VI.

             Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 цього Закону від 08.07.2010 №2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

              Згідно з положеннями ч.8 ст.9 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 №2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

            При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй.   Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

            Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

           Частиною 11 статті 9 Закону від 08.07.2010 №2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

         Відповідно до ст.25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 №2464-VI, рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

              Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

         Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

       Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

       У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

           У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.          

            Так, 06.06.2011 УПФУ в Слов’яносербському районі Луганської області було сформовано та направлено відповідачу вимогу №Ю-48 на суму недоїмки зі сплати єдиного внеску у розмірі 22073,41 грн. (аркуш справи 11).

        Даних про оскарження відповідачем зазначеної вимоги на час розгляду справи судом не встановлено, а тому вона вважається узгодженою.

        Даних про добровільну сплату відповідачем заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 22073,41 грн. у суду на час розгляду справи не має.

              Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги Прокурора Слов’яносербського району Луганської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Слов’яносербському районі Луганської області до Дослідного підприємства «Дослідне господарство «Агроспілка Луганського інституту агропромислового виробництва академії аграрних наук» про стягнення несплачених сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 22073,41 грн. документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству, не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси,  визнані у повному обсязі відповідачем, у зв’язку з чим  підлягають задоволенню.

           Частиною 1, 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

        Судове рішення у зв’язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

     Відповідно до частин 1, 3 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи.

          У разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

       Згідно частини 4 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

       Підстав для  неприйняття визнання позовних вимог відповідачем  суд не вбачає.  

        Розглядаючи заяву відповідача щодо встановлення строку та порядку виконання постанови суду шляхом надання відстрочення виконання  судового рішення до 01 вересня 2011 року, суд зазначає наступне.

           Відповідно до ч. 1 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

             Відповідно до ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

         Як вбачається з заяви Дослідного підприємства «Дослідне господарство «Агроспілка Луганського інституту агропромислового виробництва академії аграрних наук» №223 від 20.07.2011, невиконання розрахунково-фінансових обов’язків пов’язано з відсутністю ринку реалізації зернових культур власного виробництва, прогнозовані витрати виробництва оригінального та суперелітного насіння на 2011 рік складають 3231.5,00 тис.грн., згідно балансу підприємства на 30.06.2011 підприємство має кредиторську заборгованість в сумі 2095 тис.грн., поточні зобов’язання складають 2657 тис.грн. (аркуші справи 24-25).

              На підтвердження зазначених в заяві обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, - скрутний фінансовий стан, - відповідачем надано суду звіт про фінансові результати за перше півріччя 2011 року, баланс на 30.06.2011, фінансовий план підприємства на 2011 рік, з яких вбачається, що Дослідне підприємство «Дослідне господарство «Агроспілка Луганського інституту агропромислового виробництва академії аграрних наук» дійсно має складне фінансове становище (аркуші справи 26-27,28-29,30-39).

             Суд вважає зазначені обставини такими, що ускладнюють виконання судового рішення.

           Прокурор та представник позивача в судовому засіданні не заперечували проти клопотання відповідача щодо встановлення строку та порядку виконання постанови суду шляхом надання відстрочення виконання  судового рішення до 01 вересня 2011 року.

               З урахуванням клопотання представника відповідача та відсутністю заперечень прокурора та представника позивача, суд вважає за необхідне відповідно до ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України встановити спосіб та порядок виконання судового рішення шляхом відстрочення відповідачу строку виконання постанови до 01 вересня 2011 року.

            На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 20 липня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 25 липня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови в судовому засіданні.

        Питання по судових витратах не вирішується, оскільки прокурор звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

        Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

                                                          ПОСТАНОВИВ:

               Адміністративний позов Прокурора Слов’яносербського району Луганської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Слов’яносербському районі Луганської області до Дослідного підприємства «Дослідне господарство «Агроспілка Луганського інституту агропромислового виробництва академії аграрних наук» про стягнення несплачених сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 22073,41 грн. задовольнити повністю.

          Стягнути з Дослідного підприємства "Дослідне господарство "Агроспілка Луганського інституту агропромислового виробництва академії аграрних наук" (код ЄДРПОУ 34201917, місцезнаходження: 93733 Луганська область, Слов'яносербський район, с.Металіст, вул.Октябрьська, буд.14) на користь Управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області (код ЄДРПОУ 21792620, місцезнаходження: 93701 Луганська область, смт.Слов'яносербськ, вул.Гагаріна,22; р/р 25602301753 в ЛОД Ощадбанку, МФО 304665) несплачені суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за квітень-травень 2011 року в сумі 22 073,41 грн. (двадцять дві тисячі сімдесят три гривні 41 копійка).

            Встановити строк та порядок виконання постанови суду шляхом відстрочення відповідачу строку виконання постанови до 01 вересня 2011 року.  

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

             Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

         Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

        Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

          У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

         Постанова складена в повному обсязі та підписана 25 липня 2011 року.


           СуддяО.О. Цицюра


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація