Категорія №8.1.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
20 липня 2011 року Справа № 2а-5516/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Цицюри О.О.,
при секретарі судового засідання – Бойко В.В.,
за участю представників сторін:
від позивача - старший державний податковий інспектор юридичного відділу
ОСОБА_1, довіреність №15165/10 від 12.05.2011,
від відповідача – не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську адміністративну справу за адміністративним позовом Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції в Луганській області до Сумісного агропромислового підприємства «СОЯ» про стягнення коштів за податковим боргом перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 49053,80 грн. та з податку на прибуток в сумі 76598,00 грн., а всього у загальному розмірі 125651,80 грн. з усіх рахунків у банках, що належать відповідачу, -
В С Т А Н О В И В:
30 червня 2011 року позивач – Алчевська об’єднана державна податкова інспекція в Луганській області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Сумісного агропромислового підприємства «СОЯ» про стягнення коштів за податковим боргом перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 49053,80 грн. та з податку на прибуток в сумі 76598,00 грн., а всього у загальному розмірі 125651,80 грн. з усіх рахунків у банках, що належать відповідачу.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.
Сумісне агропромислове підприємство «СОЯ» в якості юридичної особи зареєстроване виконавчим комітетом Алчевської міської ради 17.07.1997 за №1157 та станом на 23.05.2011 знаходиться в реєстрі юридичних осіб м.Алчевська Луганської області, але не включено до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України через те, що не зверталося до державного реєстратора з цього приводу. Підприємство відповідача знаходиться на податковому обліку в Алчевській ОДПІ в Луганській області з 30.07.1997 за №1373 та станом на 01.06.2011 має грошові зобов’язання в загальному розмірі 125651,80 грн., які складаються з податку на додану вартість в сумі 49053,80 грн., де - податкове зобов’язання в сумі 32568,80 грн., штрафні санкції у розмірі 16485,00 грн., та з податку на прибуток в сумі 76598,00 грн., де – податкове зобов’язання в сумі 51772,00 грн., штрафні санкції у розмірі 24826,00 грн. Податкові зобов’язання відповідача визначені контролюючим органом на підставі п.п.4.3.1.,4.3.2. п.4.3. ст.4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин у даній справі) та є безспірними на підставі постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.12.2010 по справі №4/291/5014. Враховуючи наявність податкового боргу, податковим органом відповідно до діючого законодавства відповідачу направлено податкову вимогу №3 від 06.01.2011, яка, через неможливість вручення, відповідно до акту №1 від 16.02.2011, розміщена на дошці податкових оголошень. Однак, податковий борг відповідачем залишається не погашеним. На підставі викладеного, позивач просив стягнути з Сумісного агропромислового підприємства «СОЯ» кошти за податковим боргом перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 49053,80 грн. та з податку на прибуток в сумі 76598,00 грн., а всього у загальному розмірі 125651,80 грн. з усіх рахунків у банках, що належать платнику податків-відповідачу.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, дав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився з невідомих суду причин, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином (аркуші справи 22,23), про причини неприбуття суду не повідомляв. Правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів не скористався, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.
Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно зі статтею 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до ст.6 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податком є обов’язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI:
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);
- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);
пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);
- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).
Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).
Проте, оскільки правовідносини щодо наслідків несплати платником податків – відповідачем у даній адміністративній справі – Сумісним агропромисловим підприємством «СОЯ» податкового боргу, який є предметом розгляду в даній адміністративній справі, виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI, суд приходить до висновку, що в даному випадку при розгляді справи можливо посилатися на норми раніше діючого законодавства.
Спеціальним законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. №509-XII.
Відповідно до ч.1 ст. 13 Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. №509-XII посадові особи органів державної податкової служби зобов’язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Пунктами 1, 2, 3 частини 1 статті 9 Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування» (який був чинним на дату виникнення податкового боргу та спірних правовідносин) передбачені обов’язки платників податків і зборів (обов’язкових платежів), а саме: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Порядок, строки та умови надання декларацій та фінансової звітності до набрання чинності Податковим Кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI встановлювалися спеціальним податковим законодавством.
Зокрема, Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334-94-ВР від 28.12.1994 та Законом України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997, (які були чинними на час виникнення податкового боргу та спірних правовідносин у даній справі), зокрема, передбачалося, що суб’єкти господарювання зобов’язані у встановленому цими Законами порядку сплачувати податки, визначено розміри та порядок сплати цих податків, відповідальність платників податків та контроль за правильністю обчислення їх справляння.
Судом установлено, підтверджується матеріалами справи, що Сумісне агропромислове підприємство «СОЯ» в якості юридичної особи зареєстроване виконавчим комітетом Алчевської міської ради 17.07.1997 за №1157 та станом на 23.05.2011 знаходиться в реєстрі юридичних осіб м.Алчевська Луганської області, але не включено до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України через те, що не зверталося до державного реєстратора з цього приводу, що підтверджується листом Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Алчевської Міської ради Луганської області від 23.05.2011 №445/15 (аркуш справи 16) та довідкою державного реєстратора виконавчого комітету Алчевської Міської ради Луганської області про відсутність записів про проведення реєстраційних дій відносно СП САП «СОЯ» (аркуш справи 17).
Підприємство відповідача знаходиться на податковому обліку в Алчевській ОДПІ в Луганській області з 30.07.1997 за №1373 (аркуш справи 18).
Станом на 01.06.2011 за Спільним підприємством САП «СОЯ» рахується податковий борг перед бюджетом у загальному розмірі 125651,80 грн. за грошовими зобов’язаннями, визначеними за непрямим методом, з податку на додану вартість в сумі 49053,80 грн. (де: податкове зобов’язання в сумі 32568,80 грн., штрафні санкції у розмірі 16485,00 грн.), та з податку на прибуток в сумі 76598,00 грн. (де: податкове зобов’язання в сумі 51772,00 грн., штрафні санкції у розмірі 24826,00 грн.).
Податкові зобов’язання відповідача з податку на додану вартість та податку на прибуток були визначені Алчевською ОДПІ в Луганській області за непрямим методом. Так, у матеріалах адміністративної справи міститься постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.12.2010 по справі №4/291/5014 про перегляд постанови Господарського суду Луганської області від 07.10.2010 по справі №4/291/5014 за позовом Алчевської ОДПІ в Луганській області до Спільного агропромислового підприємства «Соя» про визнання сум податкових зобов’язань, визначених непрямим методом (аркуші справи 11-13), з якої вбачається, що за відповідачем САП «Соя» рахується податковий борг з податку на прибуток в сумі 76598,60 грн. (у т.ч. основний платіж – 51772,00 грн., штрафні санкції – 24826,60 грн.) та з податку на додану вартість в сумі 49455,00 грн. ( у т.ч. основний платіж – 32970,00 грн., штрафні санкції – 16485,00 грн.).
Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Наявність податкового боргу у відповідача підтверджується також довідкою про суми податкового боргу станом на 30.05.2011 (аркуш справи 5), зворотнім боком облікової картки платника податків станом на 30.05.2011, 31.12.2010 (аркуші справи 6-10).
Пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Пунктом 59.3. статті 59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4. статті 59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI).
Зважаючи на те, що боржник не сплатив суми податкових зобов’язань, Алчевською ОДПІ в Луганській області на адресу відповідача направлено податкову вимогу №3 від 06.01.2011 на загальну суму 125651,80 грн., яка через неможливість вручення відповідно до акту №1 від 16.02.2011 була розміщена на дошці податкових оголошень (аркуші справи 14,15).
Даних про оскарження відповідачем у встановленому законом порядку вказаної вимоги або про її відкликання податковим органом у суду на час розгляду справи не має, а тому, вона вважається чинною.
Даних про добровільну сплату відповідачем податкового боргу судом на час розгляду справи не встановлено.
Відповідно до п.20.1.18 ст.20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).
Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку податковий борг у загальному розмірі 125651,80 грн. не сплатив, позовні вимоги податкового органу про стягнення коштів за податковим боргом з усіх розрахункових рахунків у банках платника податків-відповідача, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 20 липня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 25 липня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови в судовому засіданні.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції в Луганській області до Сумісного агропромислового підприємства «СОЯ» про стягнення коштів за податковим боргом перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 49053,80 грн. та з податку на прибуток в сумі 76598,00 грн., а всього у загальному розмірі 125651,80 грн. з усіх рахунків у банках, що належать відповідачу - задовольнити повністю.
Стягнути з Сумісного агропромислового підприємства «СОЯ» (код ЄДРПОУ 24845268, місцезнаходження: 94200 Луганська область, м.Алчевськ, вул.Мостова,1) кошти за податковим боргом перед бюджетом у загальному розмірі 125 651,80 грн. (сто двадцять п’ять тисяч шістсот п’ятдесят одна гривня 80 копійок), в тому числі, з податку на додану вартість в сумі 49 053,80 грн. (сорок дев’ять тисяч п’ятдесят три гривні 80 коп.) (з них: податкові зобов’язання в сумі 32568,80 грн., штрафні санкції в сумі 16485,00 грн.) та з податку на прибуток в сумі 76 598,00 грн. (сімдесят шість тисяч п’ятсот дев’яносто вісім гривень 00 коп.) (з них: податкові зобов’язання в сумі 51772,00 грн., штрафні санкції в сумі 24826,00 грн.) з усіх рахунків у банках, які належать відповідачу - Сумісному агропромисловому підприємству «СОЯ», перерахувавши кошти на р/р 31118029700027, код платежу 14010100 «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), на р/р 31113002700027, код платежу 11020100 «Податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності», одержувач Управління Держказначейства у м.Алчевськ, банк одержувача Головне управління держказначейства України в Луганській області (ГУДКУ), МФО 804013, код 24046768.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі та підписана 25 липня 2011 року.
< Резолютивна частина >
< Текст >
СуддяО.О. Цицюра