< Список > 

Донецький окружний адміністративний суд  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 18 липня 2011 р.                                                             Справа № 2а/0570/9229/2011

приміщення суду за адресою: м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді                                     Крилової М.М.

суддів                                                            Аканова О.О., Козаченко А.В.

при секретарі                                             Полежай Ю.В.

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Східної митниці про визнання дій протиправними, скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

за участю:

позивача ОСОБА_1;

представника позивача ОСОБА_2, діє за договором від 02.06.2011;

представника відповідачів: ОСОБА_3, діє за довіреностями від 07.09.2010, від 30.12.2010, -

                                                            ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної митної служби України, Східної митниці про визнання дій протиправними, скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позивач вимоги мотивує тим, що працював у Амвросіївській митниці з 19.10.1994 року. Наказом Державної митної служби України від 04.05.2011 року № 932 позивача звільнено з посади начальника митного поста «Успенка» Амвросіївської митниці відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України, що позивач вважає протиправним, оскільки таке звільнення можна було вважати законним тільки з підстав скорочення чисельності або штату працівників Східної митниці, яка є правонаступником Амвросіївської митниці. Крім того, зазначає позивач, йому не було запропоновано іншу роботу в Східній митниці, що порушує встановлений порядок звільнення, передбачений нормами КЗпП України.

На підставі зазначеного позивач просив визнати дії Державної митної служби України  щодо звільнення позивача протиправними, скасувати наказ Державної митної служби України від 04.05.2011 року № 932, поновити на посаді начальника митного поста «Успенка» Амвросіївської митниці та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05.05.2011 року.

В судовому засіданні позивач, представник позивача вимоги підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Представник відповідачів проти позову заперечувала, пояснивши, що в штатному розписі Східної митниці відсутня посада начальника митного поста «Успенка», тому позивач не може бути поновлений на зазначеній посаді.

Суд, заслухавши пояснення сторін та перевіривши їх доводи матеріалами справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно п. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у  справах  щодо  оскарження рішень,  дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на   підставі,   у  межах  повноважень  та  у  спосіб,  що передбачені Конституцією  та законами України; 2) з  використанням  повноваження  з   метою,   з   якою   це повноваження надано; 3) обґрунтовано,  тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з  урахуванням  права  особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 зазначеного Кодексу суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядну, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із п. 15 ч. 1 ст. 3 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

З наведеного випливає, що будь-яка державна служба є публічною службою. Базовим (загальним) законом, що регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, є Закон України «Про державну службу». Згідно зі статтею 1 зазначеного Закону державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Судом встановлено, що наказом Державної митної служби України від 04.05.2011 року № 932-к ОСОБА_1 звільнено з посади начальника митного поста «Успенка» Амвросіївської митниці відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України у зв’язку з припиненням Амвросіївської митниці.

Відповідно до положень Пленуму Верховного Суду України у п. 19 постанови «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.92 N 9, розглядаючи спори, пов'язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП, необхідно з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Наказом Державної митної служби від 28.05.2010 року № 548 «Про оптимізацію структури митних органів» припинено Амвросіївську митницю шляхом приєднання її до Східної митниці, яку визначити правонаступником Амвросіївської митниці, процедури припинення розпочати з 15.06.2010 року, тобто факт зміни в організації виробництва і праці Амвросіївської митниці є встановленим.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до ст.49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 повідомлений про наступне вивільнення відповідно до  п.1 ст.40 КЗпП України  27.01.2011 року, що підтверджується особистим підписом позивача на зазначеному повідомлені.

Як зазначає представник відповідача у письмових запереченнях, відповідачі не мали можливості запропонувати позивачу іншу посаду у Східній митниці, що, на думку суду, суперечить ст.49-2 КЗпП України, яка встановлює, що одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Пленум Верховного Суду України у п. 19 постанови «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.92 N 9 звертає увагу на те, що при реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями. Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи.

Разом з тим, штатний розпис Східної митниці не містить посади - начальника митного поста «Успенка», з наведеного виходить, що порушене право позивача неможливо поновити шляхом поновлення на зазначеній посаді, у зв’язку з відсутністю такої посади у дійсному штатному розписі. Крім того, позивач під час судового розгляду наполягав на поновленні саме на посаді начальника митного поста «Успенка», а тому, з урахуванням ч.2 ст.11 КАС України, яка передбачає, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог, суд відмовляє у задоволені позовних вимог в частині поновлення на посаді.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку. 

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

З довідки про доходи від 15.07.2011 року №224, що видана ОСОБА_1 Східною митницею, загальний дохід за останні два календарні місяці роботи (лютий-березень 2010 року) становить 9135,38 грн., середньоденна заробітна плата складає 285,48 грн.

З листа Мінпраці від 25.08.2010 року № 9111/0/14-10/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2011 рік» вбачається, що кількість робочих днів у травні 2011 року становить 19 днів; у червні 2011 року становить 20 днів, у липні 2011 року становить 21 день.

З наведеного виходить, що з 05.05.2011 року (наступний день після винесення наказу про звільнення) по 18.07.2011року (дата постановлення судового рішення) кількість робочих днів складає 50 днів, а саме: з 5 травня 2011 року - 18, у червні 2011 року - 20, до 18 липня 2011 року включно - 12.

Тобто, розмір середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 05.05.2011 року по 18.07.2011 року, що підлягає стягненню на користь позивача, складає 14274 грн. (285,48 х 50).

У відповідності до ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

Керуючись статтями 2, 17, 94, 158-163, 167, 185-186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -   

                                                  ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Східної митниці про визнання дій протиправними, скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу – задовольнити частково.

Стягнути зі Східної митниці на користь ОСОБА_1 розмір середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 05.05.2011 року по 18.07.2011 року у сумі 14274 грн.

В іншій частині позову – відмовити.

Постанова суду підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 18 липня 2011 року. Постанова буде виготовлена в повному обсязі 22 липня 2011 року.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя                                                                       Крилова М.М.           

Судді

Козаченко А.В.

 Аканов О.О.