Категорія №10.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
18 липня 2011 року Справа № 2а-4529/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Яковлева Д.О.
при секретарі Житній Ю.С.
в присутності сторін: від позивача – Каруніна Д.В.
від відповідача – Трофименко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Слов’яносербському районі Луганської області до Комунального підприємства «Відродження» про стягнення несплачених сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в розмірі 22036,09 грн., -
ВСТАНОВИВ:
01 червня 2011 року Управління Пенсійного фонду України в Слов’яносербському районі Луганської області звернулося до суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Відродження» про стягнення єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, з урахуванням заяви, в сумі 22036,09 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.
Відповідно ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464) підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання є платниками єдиного внеску. Згідно із ст. 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Для вищезазначених страхувальників – календарний місяць. Відповідач зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в Слов’яносербському р-ні Луганської області. В порушення вищевказаних норм Закону відповідач не сплачує єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у зв’язку з чим у нього утворилась заборгованість перед ПФУ по сплаті єдиного внеску за період за березень-квітень 2011 року в сумі 22036,99 грн. Згідно із ч.4 ст.25 Закону № 2464 управлінням Пенсійного фонду в Слов’яносербському р-ні Луганської області на адресу відповідача були направлені вимоги від 06.05.2011 № Ю-34У на суму 22 676,40 грн. та від 06.04.2011 року на суму 13568,12 грн. з повідомленням про вручення поштового відправлення. Вимоги відповідач не оскаржив та не узгодив з органами Пенсійного фонду суму боргу. Сума заборгованості КП «Відродження» складала 28043,88 грн., але була часткового погашена в розмірі 6007,79 грн., однак до цього часу в добровільному порядку суму заборгованості в повному обсязі до ПФУ не перерахував. Тому позивач просив стягнути з відповідача несплачену суму єдиного внеску за період з 01.03.2011 по 31.04.2011 в розмірі 22036,09 грн.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог не заперечував, надав суду заяву про визнання позивних вимог у повному обсязі, а саме в розмірі 22036,09 грн. (а.с. 32).
Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.
Судом встановлено, що КП «Відродження» є юридичною особою та перебуває на обліку в УПФУ в Слов’яносербському районі Луганської області як платник страхових внесків (а.с. 9).
У відповідача утворилась заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України в Словяносербському районі Луганської області по сплаті суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з 01.03.2011 по 31.04.2011 в сумі 22036,09 грн., що підтверджується розрахунком суми ціни позову та карткою особового рахунку (а.с. 5, 6-7).
Згідно із п.1 ч.1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Відповідно до ч. 8 ст.9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Для вищезазначених страхувальників – календарний місяць.
Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України № 2464 територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
На виконання вищезазначених норм Закону управлінням Пенсійного фонду України в Слов’яносербському районі Луганської області 06 квітня 2011 року було надіслано на адресу комунального підприємства «Відродження» вимогу про сплату боргу № Ю-22У в розмірі 13568,12 грн. та 06 травня 2011 року було надіслано вимогу про сплату суми боргу № Ю-34У в розмірі 22676,40 грн.
Заборгованість підприємства у сумі 28043,88 грн. комунальним підприємством «Відродження» часткового погашена - в розмірі 6007,79 грн. Таким чином, станом на дату вирішення справи сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 22036,09 грн. (а.с.6-7).
Відповідно до заяви директора Комунального підприємства «Відродження», відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі, а саме в сумі 22036,09 грн. (а.с. 32)
Ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.
У частинах 3, 4 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Підстав для неприйняття визнання адміністративного позову судом не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.
Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пунктів та 34 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 18 липня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 25 липня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Слов’яносербському районі Луганської області до Комунального підприємства «Відродження» про стягнення несплачених сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в розмірі 22036,09 грн. задовольнити.
Стягнути з відповідача – Комунального підприємства «Відродження» (93745, Луганська область, Слов’яносербський район, с. Лозівський, вул. Леніна, 7а, код ЄДРПОУ 34201901) на користь управління Пенсійного фонду України в Слов’яносербському районі Луганської області (93701, Луганська область, смт. Слов’яносербськ, вул. Гагаріна, 22, код ЄДРПОУ 21792620; р/р 25602301753 в ЛОД Ощадбанку МФО 304665) борг по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 22036,09 грн. (двадцять дві тисячі тридцять шість гривень дев’ять копійок).
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова складена та підписана у повному обсязі 25 липня 2011 року.
СуддяД.О. Яковлев