ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

25 липня 2011 року  Справа № 2а-2038/10/1270

          Луганський окружний адміністративний суд у складі:

        Головуючого судді:    Агевича К.В.,

        при секретарі:             Чуванові А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську заяву Державного підприємства “Первомайськвугілля”в особі відокремленого підрозділу “Шахта “Тошківська” про розстрочення виконання судового рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі № 2а-2038/10/1270 за позовом Прокурора м. Первомайська в інтересах держави в особі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську до Державного підприємства “Первомайськвугілля” в особі відокремленого підрозділу “Шахта “Тошківська”про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05 травня 2010 року стягнуто з Державного підприємства “Первомайськвугілля” в особі відокремленого підрозділу “Шахта “Тошківська” на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за 2009 рік у розмірі 876 938,19 грн.

05 квітня 2011 року відповідач звернувся до суду с заявою про розстрочку виконання судового рішення посилаючись на складне фінансове становище, яке унеможливлює виконання судового рішення в повному обсязі (а.с.38-39).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2011 року у задоволенні заяви Державного підприємства “Первомайськвугілля” в особі відокремленого підрозділу “Шахта “Тошківська” про розстрочення виконання постанови від 05 травня 2010 року у справі №2а-2038/10/1270 відмовлено з мотивів її безпідставності.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач надав апеляційну скаргу, в якої посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу від 15 квітня 2011 року та постановити нову ухвалу про задоволення заяви боржника про розстрочення виконання судового рішення.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2011 року апеляційну скаргу Державного підприємства “Первомайськвугілля” в особі відокремленого підрозділу “Шахта “Тошківська” на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2011 року – залишено без задоволення, ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2011 року – залишено без змін.

18 липня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду від Державного підприємства “Первомайськвугілля” в особі відокремленого підрозділу “Шахта “Тошківська” надійшла заява про розстрочення виконання постанови суду від 05 травня 2010 року строком на п’ять років починаючи з вересня 2011 року по грудень 2015 року відповідно до графіку.

В обґрунтування заявленої вимоги щодо розстрочки заявник посилається на те, що Відділом державної виконавчої служби Первомайського міського управління юстиції винесено постанову ВП №24824845 від 03.03.2011 про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом №2а-2038 від 10.03.2011 про стягнення з ВП «ш.Тошківська» ДП «Первомайсьвугілля» на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську суми боргу із страхових внесків у розмірі 876 938,19 грн.

Вказує на те, що засновником ДП «Первомайсьвугілля» є Держава в особі Міністерства вугільної промисловості Украйни. Основним видом діяльності ДП «Первомайсьвугілля» є видобуток вугілля. ДП «Первомайсьвугілля» є планово - збитковим підприємством паливно-енергетичного комплексу України, що підтверджується звітами про результати фінансової діяльності.

Зазначає, що у зв'язку з особливістю гірничо - геологічних умов видобутку вугілля на підприємстві, зносом гірничошахтного обладнання (приблизно 65%) та недостатністю фінансування кап. будівництва нових лав за останній час видобуток вугілля не задовольняє навіть нагальні потреби підприємства. Кошти державної підтримки на собівартість, капітальне будівництво та придбання гірничошахтного обладнання, що підприємство отримує з державного бюджету, спрямовуються відповідно до цільового призначення і виділяються у значно зменшеному обсязі, ніж було заплановано.

Заявником зазначено, що оплата поточних внесків до фонду соціального страхування, відносно яких винесено рішення суду від 16.022009 та відкрите вищевказане виконавче провадження, провадиться за рахунок коштів від реалізації.

Посилається на те, що за результатами господарської діяльності ДП «Первомайськвугілля» за 2010 непокритий збиток склав 206,2 млн. грн., заборгованість по довгостроковим зобов'язанням - 91,2млн.грн., заборгованість по поточним зобов'язанням за розрахунками з бюджетом - 23,1млн.грн., заборгованість по поточним зобов'язанням за розрахунками зі страхування - 63.2млн.грн., прибуток відсутній, дебіторська заборгованість складає 25,2 млн. грн., кредиторська заборгованість за товари, послуги -246,1млн.грн., що підтверджується звітом про фінансові результати.

У зв’язку з чим, ДП «Первомайськвугілля» просить розстрочити виконання постанови суду від 05 травня 2010 року строком на п’ять років починаючи з вересня 2011 року по грудень 2015 року відповідно до графіку.

Розглянувши у судовому засіданні заяву про розстрочення виконання судового рішення, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до такого.

Постановою Відділу державної виконавчої служби Первомайського міського управління юстиції винесено постанову ВП №24824845 від 03.03.2011 про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом №2а-2038 від 10.03.2011 про стягнення з ВП «ш.Тошківська» ДП «Первомайсьвугілля» на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську суми боргу із страхових внесків у розмірі 876 938,19 грн.(а.с.89)

Згідно зі статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Згідно зі статтею 15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV встановлено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків – це некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

Зокрема, зі статтею 21 вказаного Закону вбачається, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам,  які перебували  на його утриманні, страхові виплати.

Статтею 46 вказаного Закону визначено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків провадить акумулювання страхових внесків, має автономну,  незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування. Фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок внесків роботодавців для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення.

Суд зазначає, що страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов’язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров’я громадян у процесі їх трудової діяльності, про що зазначено преамбулою Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року №1105-14 (надалі Закон України № 1105). Підприємство за своєю специфікою віднесене до особливого класу ризику.

Відповідно до статті 25 Закону України 1105 всі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, а також усі види профілактичних заходів, передбачених статтями 21 та 22 цього Закону, проводяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду, фінансування якого здійснюється зокрема за рахунок внесків роботодавців відповідно до статті 46 Закону України 1105.

Права та обов’язки роботодавця як страхувальника, яким є позивач у справі встановлені статтею 45 зазначеного закону, серед яких права на розстрочення страхових внесків не передбачено. Зазначені внески є джерелом виплат на відшкодування шкоди, що для потерпілих осіб є як правило основним джерелом для існування, встановлення розстрочки даних виплат означає несвоєчасну виплату страхових виплат застрахованим особам (потерпілим), що унеможливлює розстрочку. Розстрочка внесків за своєю суттю є розстрочкою заробітної плати працюючим особам підприємства, і солідарна відповідальність Фонду не означає право окремих страхувальників на відстрочення сплати внесків.

Фінансова неспроможність роботодавця, щодо погашення суми заборгованості сама по собі не є підставою для надання розстрочки, можливість надання якої з урахуванням цільового призначення внесків існує з урахуванням економічних можливостей Фонду. За правилами частини 3 статті 46 Закону України 1105 внески роботодавців відносяться на валові витрати виробництва, що означає включення цих витрат до собівартості готової продукції, та розрахункової ціни.

Крім того, Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року, № 2464-VI встановлено, що у разі погашення до 1 січня 2011 року заборгованості із сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, що виникла до 1 липня 2010 року, заборгованість із сплати фінансових санкцій (пені та штрафів) підлягає списанню. Таким чином, розстрочення погіршить економічне становище підприємства.

Жодних підстав для розстрочки спірної заборгованості вказаним законом не встановлено, на відміну від заборгованості із сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, нарахованого до 1 січня 2004 року, не погашеної станом на 1 січня 2011 року, з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, із сплати фінансових санкцій та пені, що виникла до 1 січня 2011 року.

Посилання на тяжке фінансове становище як на підставу для розстрочення виконання судового рішення, судом до уваги не беруться, оскільки відповідачем не надано документального обґрунтування важкого фінансового становища підприємства, що підприємством приймаються заходи щодо виходу з фінансової кризи, докази відсутності коштів на рахунку або інші докази, що підтверджують наявність виняткових обставин, з якими закон пов’язує надання відстрочки.

Окрім того суд звертає увагу на те, що розстрочення виконання зобов'язань надається в межах бюджетного періоду, який відповідно до п. 1 ст. 3 Бюджетного кодексу України становить один бюджетний рік, який починається з 1 січня кожного року та закінчується 31 грудня того ж року, крім наявності особливих обставин.

До особливих обставин відповідно до п. 3 ст. 3 Бюджетного кодексу України, віднесено: введення воєнного стану; оголошення надзвичайного стану в Україні або її місцевостях; оголошення окремих місцевостей надзвичайної економічної ситуації, необхідність усунення природних чи техногенних катастроф.

Як вбачається з матеріалів справи, будь-яких особливих обставин, в даній справі не встановлено.

Доказів наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, заявником до суду не надано.

Суд не вважає, що зазначені заявником обставини, які обумовили подання вказаної заяви, є винятковими випадками, з якими законодавець пов’язує можливість розстрочення виконання судового рішення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що подана заява задоволенню не підлягає.     

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 165, 263 КАС України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Державного підприємства “Первомайськвугілля”в особі відокремленого підрозділу “Шахта “Тошківська” про розстрочення виконання судового рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі № 2а-2038/10/1270 за позовом Прокурора м. Первомайська в інтересах держави в особі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську до Державного підприємства “Первомайськвугілля” в особі відокремленого підрозділу “Шахта “Тошківська”про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому проваджені або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

СуддяК.В. Агевич