Категорія №9
ПОСТАНОВА
Іменем України
20 липня 2011 року Справа № 2а-9826/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Цицюри О.О.,
при секретарі: Бойко В.В.,
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1, дов. від 04.01.2011 №7-2011
представника відповідача: не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Контрольно-ревізійного управління в Луганській області до ОСОБА_2 відділу м. Луганська про зобов’язання виконати пункт 1, 2 вимоги від 10.08.2010 №12-08-14-14/7621,
ВСТАНОВИВ:
14 грудня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Контрольно-ревізійного управління в Луганській області до ОСОБА_2 відділу м. Луганська про зобов’язання виконати пункт 1, 2, 3 вимоги від 10.08.2010 №12-08-14-14/7621.
У судовому засіданні 20 липня 2011 року представник відповідача звернулася до суду із заявою про уточнення позовних вимог, в якій просить суд зобов’язати ОСОБА_2 відділ м. Луганська виконати пункт 1, 2 вимоги від 10.08.2010 №12-08-14-14/7621, у зв’язку із тим, що п. 3 вимоги від 10.08.2010 №12-08-14-14/7621 відповідачем вже виконано.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідно до плану роботи на 2 квартал 2010 року було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ОСОБА_2 відділу м. Луганська за період з 01.01.2009 по 01.06.2010 року.
За результатами проведеного контрольного заходу було складено акт ревізії від 20.07.2010 №08-21/013, який був підписаний об'єктом контролю із запереченнями.
КРУ в Луганській області, керуючись ст. ст. 10, 15 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26 січня 1993 № 2939-ХП із змінами, відповідачу направило вимогу про усунення порушень від 10.08.2010 №12-08-14-14/7621 з терміном зворотного інформування до 10.09.2010.
Згідно п.1 вимоги КРУ в Луганській області від 10.08.2010 №12-08-14-14/7621 ОСОБА_2 відділ м. Луганська зобов’язано відшкодувати зайво нараховану та сплачену суму надбавки за безперервну роботу у розмірі 229 461, 01 грн. та зробити відповідні коригуючи бухгалтерські проведення з фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування на 83 613, 07 грн.
Згідно п. 2 вимоги КРУ в Луганській області від 10.08.2010 №12-08-14-14/7621 ОСОБА_2 відділ м. Луганська зобов’язано відшкодувати недоотриману плату за оренду нежитлових приміщень в сумі 92 556,1 грн.
На виконання п.1, п.2 вимоги КРУ в Луганській області від 10.08.2010 №12-08-14-14/7621 відповідач не надав відомостей, які б підтверджували факти усунення порушень виявлені в ході ревізії.
Відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами суб'єктів, що ревізуються.
На підставі викладеного представник позивача просила суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надала пояснення аналогічні позовній заяві, просила задовольнити позов.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, був повідомлений належним чином, надав суду заперечення на адміністративний позов від 14.01.2011 №74 (а.с 101-104, том 2), в яких посилається на наступне. Щодо питання про нарахування та виплату надбавки за безперервну роботу до тарифних ставок відповідач зазначає, що всі надбавки виплачуються тільки з розпорядження вищестоящого органу, тобто Міністерства оборони, ОСОБА_2 управління. Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» розроблені механізми підтримання на постійному рівні оптимальних міжгалузевих та міжпосадових співвідношень в оплаті праці. На підставі цієї постанови були розроблені такі підзаконні акти як Наказ Міністра оборони України від 17 жовтня 2000 року №409 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2000 року за №757/4978 «Про затвердження Положення про умови та порядок виплати працівникам Збройних Сил України надбавки за вислугу років», згідно якого наказано командирам (начальникам) військових частин, закладів, установ, військових представництв, підприємств і організацій Міністерства оборони України затвердити своїми наказами склад комісій з установлення стажу роботи, який дає працівнику право на отримання надбавки за вислугу років, та організувати їх роботу; витрати, пов’язані з виплатою надбавки за вислугу років, здійснювати за рахунок та в межах фонду оплати праці. На підставі цього наказу розроблено положення про умови та порядок виплати працівникам Збройних Сил України надбавки за вислугу років, згідно якого надбавка за вислугу років виплачується працівникам військових частин, закладів, установ, військових представництв, підприємств і організацій Міністерства оборони України, що повністю або частково фінансуються з бюджету. У разі, коли обчислені для працівників згідно з цим Положенням розміри надбавки за вислугу років (у відсотках) нижчі від раніше встановлених розмірів надбавки за безперервну роботу, цим працівникам за час роботи у даній військовій частині надбавка за вислугу років зберігається у раніше встановлених розмірах ( у відсотках) до настання права на надбавку у більшому розмірі. Зважаючи на вищевказане, представник відповідача ОСОБА_2 відділу м. Луганська вважає, що є законні підстави для таких виплат. Крім того, представник відповідача зазначає, що згідно ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуте майно, а саме: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї.
Щодо стосується п. 2 вимоги відповідач зазначає, що при наданні в оренду приміщення ОСОБА_2 відділ м. Луганська користується Постановою КМУ №786 «Про методику розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна», Постановою №75 від 19.01.2000 «Про внесення змін і доповнень до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна», яка діє до цього часу та в якій вказано орендні ставки 1% за використання цілісних майнових комплексів державних підприємств, а саме: розміщення фірмових магазинів вітчизняних промислових підприємств, крім тих, що виробляють товари підакцизної групи, організація дозвілля дітей та юнацтва у позаурочний час розміщення благодійних організацій, фондів, громадських організацій інвалідів, ветеранів війни, праці, які не займаються комерційною діяльністю ( в частині площ, які використовуються з цією метою). На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII із змінами, головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов’язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб’єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Згідно частини 5 статті 8 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» однією із функцій Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі є здійснення контролю за усуненням недоліків і порушень, виявлених під час проведення державного фінансового контролю.
Згідно частини 1 пункту 1 статті 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в України» Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); (Пункт 1 статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3202-ІУ від 15.12.2005) 2) безперешкодного доступу при проведенні ревізій на склади, у сховища, виробничі та інші приміщення, що належать підконтрольним установам, для їх обстеження і з'ясування питань, пов'язаних з ревізією; призупиняти бюджетні асигнування, зупиняти операції з бюджетними коштами у випадках, передбачених законом.
Згідно п. 7 статті 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Згідно п. 8 статті 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в України» у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, одержані підконтрольними установами, за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства.
Згідно п. 10 статті 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в України» звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Статтею 15 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» передбачено, що законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов’язковими для виконання службовими особами об’єктів, що ревізуються.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до плану роботи на 2 квартал 2010 року було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ОСОБА_2 відділу м. Луганська за період з 01.01.2009 по 01.06.2010 року.
За результатами проведеного контрольного заходу було складено акт ревізії від 20.07.2010 №08-21/013, який був підписаний об'єктом контролю із запереченнями.
КРУ в Луганській області, керуючись ст. ст. 10, 15 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26 січня 1993 № 2939-ХП із змінами, відповідачу направило вимогу про усунення порушень від 10.08.2010 №12-08-14-14/7621 з терміном зворотного інформування до 10.09.2010.
Згідно п.1 вимоги КРУ в Луганській області від 10.08.2010 №12-08-14-14/7621 ОСОБА_2 відділ м. Луганська зобов’язано відшкодувати зайво нараховану та сплачену суму надбавки за безперервну роботу у розмірі 229 461, 01 грн. та зробити відповідні коригуючи бухгалтерські проведення з фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування на 83 613, 07 грн.
Згідно п. 2 вимоги КРУ в Луганській області від 10.08.2010 №12-08-14-14/7621 ОСОБА_2 відділ м. Луганська зобов’язано відшкодувати недоотриману плату за оренду нежитлових приміщень в сумі 92 556,1 грн.
01 лютого 2011 року ОСОБА_2 відділ м. Луганська звернувся до суду з позовом до Контрольно-ревізійного управління в Луганській області про визнання протиправним та скасування пунктів 1, 2, 3 вимоги від 10.08.2010 №12-08-14-14/7621. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17 березня 2011 року по справі №2а-1076/11/1270 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відділу м. Луганська про визнання протиправним та скасування пунктів 1, 2, 3 вимоги від 10.08.2010 №12-08-14-14/7621 відмовлено у повному обсязі. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2011 року, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 березня 2011 року по справі № 2а-1076/11/1270 залишено без змін.
Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, п. 1, 2 вимоги КРУ в Луганській області від 10.08.2010 №12-08-14-14/7621 до ОСОБА_2 відділу м. Луганська є законними та такими, що підлягають виконанню.
Доказів виконання п.1, 2 вимоги КРУ в Луганській області від 10.08.2010 №12-08-14-14/7621 відповідачем не надано.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги Контрольно-ревізійного управління в Луганській області є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем — фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в України», суд-
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Контрольно-ревізійного управління в Луганській області до Квартирно-експлуатаційнийного відділу м. Луганська про зобов'язання виконати пункт 1, 2 вимоги від 10.08.2010 №12-08-14-14/7621, задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_2 відділ м. Луганська виконати пункт 1, 2 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Луганській області від 10.08.2010 №12-08-14-14/7621.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 25 липня 2011 року.
СуддяО.О. Цицюра