Категорія №11.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
20 липня 2011 року Справа № 2а-5533/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ковальової Т.І.,
при секретарі Бавикіній А.С.
за участю представників сторін:
від позивача: Дерік Л.В.
від відповідача: не з’явився
від третьої особи: не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Первомайського міського центру зайнятості Луганської області до Відділу державної виконавчої служби Первомайського міського управління юстиції, третя особа Державне підприємство “Первомайськвугілля” про скасування постанови по зупиненню виконавчого провадження, -
В С Т А Н О В И В:
30 червня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Первомайського міського центру зайнятості Луганської області до Відділу державної виконавчої служби Первомайського міського управління юстиції, третя особа Державне підприємство “Первомайськвугілля” про скасування постанови по зупиненню виконавчого провадження, у якому позивач просив:
- скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Первомайського міського управління юстиції від 07.02.2011 року про зупинення виконавчого провадження зі стягнення на користь Первомайського міського центру зайнятості з Державного підприємства «Первомайськвугілля» в особі ВП «Спецуправління» заборгованості зі сплати страхових внесків та пені в сумі 45441,11 грн..
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 13.07.2010 року Первомайським міським центром зайнятості було отримано постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП 20208105), а 21.06.2011 року було отримано постанову про зупинення виконавчого провадження від 07.02.2011 року (ВП 20208105). Виконавче провадження було зупинено державним виконавцем на підставі п. 15 ч. 1 ст. 37, ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», Закону України № 2940- \/І «Про внесення змін до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно – енергетичного комплексу».
Позивач не погоджується з постановою від 07.02.2011 року Відділу державної виконавчої служби Первомайського міського управління юстиції про зупинення виконавчого провадження № 20208105 з огляду на те, що дія Закону України від 23.06.2005 № 2711 “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу та суб’єкти господарської діяльності, перераховані в п.1.3. ст.1 наведеного Закону щодо заборгованості, що виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії.
Позивач не відноситься до учасників зазначених розрахунків, борг третьої особи не відноситься до боргу у сфері енергопостачання (енергоспоживання) чи за несплату електроенергії або податкового боргу. Спірний борг виник внаслідок несплати обов’язкових страхових внесків, на які не поширюється податкове законодавство та Закон України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”.
Таким чином, позивач вважає постанову відповідача про зупинення виконавчого провадження такою, що підлягає скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Відповідач належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не прибув до суду, не скористався правом взяти участь у судовому засіданні, не надав до суду будь-яких клопотань.
Третя особа належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не прибув до суду, не скористався правом взяти участь у судовому засіданні, не надав до суду будь-яких клопотань.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.
За таких обставин, відповідно до приписів статті 128 КАС України, суд здійснює розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.
Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Частиною 1 статті 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби (частина 3 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України).
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21.04.1999 № 606-ХІV “Про виконавче провадження”.
У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22.03.2010 року №2а-1086/10/1270 було задоволено позовні вимоги Первомайського міського центру зайнятості про стягнення заборгованості по страховим внескам та пені з ДП «Первомайськвугілля» на загальну суму – 45441,11 грн..
На підставі виконавчого листа по справі № 2а-1086/10/1270, 13.07.2010 рокуПервомайським міським центром зайнятості було отримано постанову про відкриття виконавчого провадження № 20208105 (а.с.6,8).
21 червня 2011 року позивачем було отримано постанову про зупинення вищезазначеного виконавчого провадження від 07.02.2011 року, яке було зупинено на підставі п.15 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», у зв’язку із внесенням боржника до Реєстру підприємств паливно – енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно – енергетичного комплексу» від 23.06.2005 року, із змінами, винесеними згідно з Законом України від 13.01.2011 року (а.с.10,11).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до п.15 ч.1 ст.34 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження підлягає обов’язковому зупиненню, зокрема, у випадку внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”.
Статтею 2 Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” визначено, що цей закон регулює відносини, пов’язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу та поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.
До учасників розрахунків віднесені - підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб’єкти господарської діяльності, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступники ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядник цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом (пункт 1.3 статті 1 Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”).
Згідно з п.1.4 ст.1 Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” до заборгованості відноситься сума коштів, підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату, яка:
1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена;
2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих;
3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України;
4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб’єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії;
5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів.
Вищенаведеною нормою встановлено вичерпний перелік сум коштів, що підпадають під визначення заборгованості при застосуванні цього Закону, на які поширюється положення п.15 ч.1 ст.34 Закону України “Про виконавче провадження” (в редакції Закону, що діяла на час винесення оскаржуваного рішення) щодо обов’язкового зупинення виконавчого провадження.
Відповідно до положень Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” його дія поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу та суб’єктів господарської діяльності, зазначених в п.1.3 ст.1, щодо заборгованості, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії.
З урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що Первомайський міський центр зайнятості Луганської області не відноситься до учасників розрахунків відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, а борг Державного підприємства “Первомайськвугілля” не є боргом у сфері енергопостачання (енергоспоживання) чи за не сплату електроенергії або податковим боргом, оскільки борг виник через несплату третьою особою обов’язкових страхових внесків, на які не поширюються норми Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, а тому віднесення Державного підприємства “Ровенькиантрацит” до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, не є підставою для зупинення спірного виконавчого провадження.
Крім того, суд вважає за потрібне зазначити, що приписи п.15 ч.1 ст.34 Закону України “Про виконавче провадження”, діючих на момент виникнення правовідносин, визначають дві обов’язкові умови, які зумовлюють обов’язкове зупинення виконавчого провадження. Це внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, суб’єктивна ознака, що має місце у межах спірних відносин, та участь зазначеного підприємства у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, об’єктивна умова, яка в свою чергу включає характер та термін виникнення заборгованості.
Недоведеність віднесення заборгованості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача перед позивачем до такої, що погашається за процедурою Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” унеможливлює застосування приписів п.15 ч.1 ст.34 Закону України “Про виконавче провадження” до спірних правовідносин.
Зважаючи на обставини справи, враховуючи положення статті 124 Конституції України щодо обов’язковості до виконання на всій території України судових рішень, ухвалених судами іменем України, суд вважає за необхідне скасувати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Первомайського міського управління юстиції про зупинення виконавчого провадження № 20208105, оскільки саме такий спосіб захисту порушених прав позивача відповідає об’єкту порушеного права і, на думку суду, у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним.
Скасування у судовому порядку постанови про зупинення виконавчого провадження автоматично обумовлює обов’язок відповідача за Законом України “Про виконавче провадження” відновити виконавче провадження по виконанню в примусовому порядку виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом та провести дії, спрямовані на виконання рішення суду.
Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач згідно з п.34 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року №7-93 “Про державне мито” від сплати державного мита (судового збору) звільнений.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 18, 94, 128, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Первомайського міського центру зайнятості Луганської області до Відділу державної виконавчої служби Первомайського міського управління юстиції, третя особа Державне підприємство “Первомайськвугілля” про скасування постанови по зупиненню виконавчого провадження задовольнити.
Скасувати постанову від 07.02.2011 року ВП № 20208105 про зупинення виконавчого провадження зі стягнення на користь Первомайського міського центру зайнятості з Державного підприємства «Первомайськвугілля» в особі ВП «Спецуправління» заборгованості зі сплати страхових внесків та пені в сумі 45441,11 грн.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
СуддяТ.І. Ковальова