Категорія №5
ПОСТАНОВА
Іменем України
21 липня 2011 року Справа № 2а-4471/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі
Судді Ковальової Т.І.,
при секретарі судового засідання Бавикіній А.О.
за участю представників сторін:
від позивача – Айрапетян Д.Ю.
від відповідача – не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" до Управління у справах захисту прав споживачів в Луганській області про визнання протиправним та скасування припису № 120 від 12.03.2011 про припинення порушень прав споживачів,-
ВСТАНОВИВ:
01 червня 2011 року до суду надійшла адміністративна справа за позовом Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" до Управління у справах захисту прав споживачів в Луганській області про визнання протиправним та скасування припису № 120 від 12.03.2011 про припинення порушень прав споживачів.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що на підставі акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів видано припис № 120 від 12.03.2011 року про припинення порушень прав споживачів ЛМКП «Теплокомуненерго» гр. ОСОБА_2, який мешкає за адресою АДРЕСА_1.
Припис Управління у справах захисту прав споживачів в Луганській області видано на підставі ст.26 Закону України «Про захист прав споживачів».
Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності.
Відповідно до ст.1 зазначеного Закону термін «послуга» вживається в цьому Законі в вступному значенні: «послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється її індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб».
Підприємство не відноситься до вищезазначеної категорії. Договорів та прямих - відношень між ЛМКП "Теплокомуненерго" та споживачем діючим законодавством не передбачено.
ЛМКП "Теплокомуненерго" діє на договірних засадах та надає послугу організаціям на балансі яких знаходяться житлові будинки.
Вважає, що припис Управлінням у справах захисту прав споживачів в Луганській області видано неправомірно та з порушенням вимог діючого законодавства.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд визнати протиправним та скасувати припис № 120 від 12.03.2011 про припинення порушень прав споживачів.
Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неприбуття не повідомив.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.
За таких обставин, відповідно до приписів статті 128 КАС України, суд здійснює розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, приходить до наступного.
Позивач є юридичною особою, суб’єктом господарської діяльності у сфері надання комунальних послуг споживачам з централізованого постачання гарячої води та опалення (а.с.9,10).
Управлінням у справах захисту прав споживачів в Луганській області було проведено перевірку ЛМКП "Теплокомуненерго". На підставі акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів видано припис № 120 від 12.03.2011 року про припинення порушень прав споживачів ЛМКП «Теплокомуненерго» гр.. ОСОБА_2, який мешкає за адресою АДРЕСА_1 (а.с.8).
15 травня 2007 року «Теплокомуненерго» було укладено договір № 13 з МКП «Жилсервіс» на надання послуг з опалення та централізованнном постачання гарячої води (а.с.37-42).
Відповідно до п. 3 наказу Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики № 217 від 09.12.2007, державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів здійснюється місцевими органами виконавчої влади та суб'єктами господарювання на території відповідного регіону (далі - наказ № 217).
Згідно з п.1 наказу № 217, відповідач є територіальним органом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів на території відповідного регіону та здійснює державний захист прав споживачів.
Законом України "Про захист прав споживачів" №1023-XII від 12.05.1991 встановлено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів
Держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.
Захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.
Положенням про управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №229 від 23.06.2009, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 липня 2009 за №636/16652 (далі Положення №229) визначено, що територіальними органами Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики є управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Управління), які підпорядковуються Державному комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики.
Управління у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, наказами Держспоживстандарту України, а також цим Положенням.
Пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів.
Пункт 1 частини 1 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів “Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення” регламентує, що органи державного нагляду відповідно до покладених на них завдань здійснюють перевірку додержання стандартів, норм і правил.
Згідно із статтею 30 Закону України від 24 червня 2004 року № 1875-IV “Про житлово-комунальні послуги” державне регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги базується, серед іншого, на принципі відповідності оплати житлово-комунальних послуг їх наявності, кількості та якості.
Споживач відповідно до частини 1 статті 20 Закону України від 24 червня 2004 року № 1875-IV “Про житлово-комунальні послуги”, зокрема, має право на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством, та на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім’ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно із підпунктом 9 пункту 29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживач має право, серед іншого, на звільнення від плати за послуги у разі їх ненадання та отримання компенсації за перевищення строків проведення аварійно-відбудовних робіт.
Пунктом 24 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, закріплено, що споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється (пункт 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630).
На виконання пункту 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 “Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення” наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09 грудня 2005 року за № 1478/11758, затверджений Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання.
Згідно із пунктом 2.5 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 грудня 2005 року за № 1478/11758, відключення приміщень від внутрішньо будинкових мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з централізованого опалення і гарячого водопостачання та власника, наймача (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ними особи.
По закінченні робіт відповідно до пункту 2.6 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 грудня 2005 року за № 1478/11758, складається акт про відключення будинку від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження (далі - наказ № 4). Після затвердження акту на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого опалення.
Згідно ст.29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку, в тому числі послуги з теплопостачання, укладається між власником квартири і балансоутримувачем, а не власником квартири та виробником -ЛМКП " Теплокомуненерго".
ЛМКП "Теплокомуненерго" діє на договірних засадах та надає послугу організаціям на балансі яких знаходяться житлові будинки.
Таким чином будинок 14, який розташовано на кв. Ольховський, м. Луганську обслуговується МКП "Житлосервіс" (арк.с. 40-42).
Згідно п.2.3. договору № 13 від 15.05.2007 р. виробник (ЛМКП "Теплокомуненерго") за дорученням виконавця веде лише облік нарахувань та оплати споживачів за надані послуги з опалення та гарячого водопостачання.
Згідно п.4.3.15 договору виконавець зобов"язаний не допускати самовільного переобладнання внутрішньобудинкових систем ЦО в тому числі: самовільного переобладнання систем опалення на автономне.
Отже, втручання управління у справах захисту прав споживачів в Луганській області в господарську діяльність суб"єктів господарювання є протиправним.
В зв’язку з тим, споживач ОСОБА_2, в інтересах якого винесено позивачу припис, не звертався до виконавця послуг МКП «Житлосервіс» з заявою про ненарахування плати за послуги теплопостачання, не надав акту про відключення квартири від внутрішньо будинкових мереж, тощо, відповідно МКП «Житлосервіс» не вносилися зміни до договору та розрахунків опалюваної площі.
Тобто, відносини між споживачами (фізичними особами) і ЛМКП «Теплокомуненерго» неможливо розглядати, як послуги в значенні, яке вживається в Законі України «Про захист прав споживачів», так як правовідносини у споживача по наданню послуг по теплопостачанню склалися з МКП «Житлосервіс».
З огляду на вищенаведене позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.
Керуючись ст. ст. 9, 10, 11, 17, 18, 71, 94, 128, 158-163, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" до Управління у справах захисту прав споживачів в Луганській області про визнання протиправним та скасування припису № 120 від 12.03.2011 року про припинення порушень прав споживачів задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати припис Управління у справах захисту прав споживачів № 120 від 12.03.2011 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
СуддяТ.І. Ковальова