У Х В А Л А

17 серпня 2011 р.  Справа № 2а/0470/10379/11

          Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Жукова Є.О., дослідивши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до завідуючої Сьомою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою Черновської Л.Г., третя особа –Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації про визнання дій державного нотаріуса протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ

16 серпня 2011 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1, в якому позивач просить:

- визнати незаконною відмову завідуючої сьомої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Черновської Л.Г. у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом;

- визнати ОСОБА_1 учасника Великої Вітчизняної Війни та вдову інваліда Великої Вітчизняної Війни, єдиною спадкоємицею першої черги за законом на нерухоме майно - гараж №124, розташований за адресою: АДРЕСА_1

Згідно з ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи є передбачені нормами КАС України підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду, чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь – які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п.1.ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно – правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з п.7.ч.1 ст.3 КАС України суб’єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч.2 ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно - правові спори, крім спорів, для яких законом встановлено інший порядок судового вирішення.

Згідно з ч.2 ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Згідно з ч.4 ст.105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про:

- скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;

- зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;

- зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;

- стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;

- виконання зупиненої чи невчиненої дії;

- встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

- примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Як вбачається із змісту позовних вимог, позивач просить визнати дії державного нотаріуса, завідуючої Сьомої Дніпропетровської державної нотаріальної контори щодо відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом та визнати ОСОБА_1 єдиною спадкоємицею першої черги за законом на нерухоме майно, а саме: гараж №124, розташований за адресою: АДРЕСА_1

Згідно зі ст.1 Закону України «Про нотаріат» нотаріатом в Україні є система органів і посадових осіб, на яких покладено обов’язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені зазначеним законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Частиною 2 ст.3 Закону України «Про нотаріат» прямо передбачено, що нотаріус, окрім інших, встановлених законом обмежень, не може перебувати на державній службі або на службі в органах місцевого самоврядування, перебувати у штаті інших юридичних осіб, входити самостійно, через представника або підставних осіб до складу правління чи інших виконавчих органів господарських організацій.

Згідно з ч.3 ст.17 Закону України «Про нотаріат» державні нотаріальні контори є юридичними особами, які створюються та реєструються у встановленому законом порядку.

Згідно з п.32 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.04.04 № 20/5, у випадку прийняття постанови про відмову у здійсненні нотаріальних дій, нотаріус виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, зазначивши в ній порядок та строки оскарження з посиланням на цивільне процесуальне законодавство.

Враховуючи викладене вище, державний нотаріус Сьомої Дніпропетровської державної нотаріальної контори не є суб'єктом владних повноважень в розумінні ст.3 КАС України, а постанова державного нотаріуса Дніпропетровської державної нотаріальної контори, як і відмова у вчиненні нотаріальної дії, не є нормативно - правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії, що виключає їх скасування або визнання нечинними як рішень відповідача - суб'єкта владних повноважень у порядку адміністративного судочинства.

Натомість, згідно з ч.2 ст.16 Цивільного Кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст.1 Цивільно - Процесуального Кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.15 1 Цивільно - Процесуального Кодексу України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно з п.8 Розділу XI Прикінцевих положень ЦПК України скарги, заяви щодо нотаріальних дій чи відмови у їх вчиненні, подані до набрання чинності цим Кодексом відповідно до гл.39 ЦПК України 1963 року, розглядаються за правилами позовного провадження, встановленими цим Кодексом.

Пунктом п.1 ч.1 ст.109 КАС України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Суд доходить висновку, що у зв'язку з тим, що вказана вище позовна заява підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, у відкритті провадження в адміністративній справі має бути відмовлено.

На підставі вищевказаного, керуючись ст.1, 15, п.8 Розділу XI Прикінцевих положень ЦПК України, ст.ст.109, 160 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до завідуючої Сьомою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою Черновської Л.Г., третя особа – Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації про визнання дій державного нотаріуса протиправними та зобов’язання вчинити певні дії.

Роз’яснити позивачу, що розгляд позовної заяви про визнання дій державного нотаріуса, завідуючої Сьомої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Черновської Л.Г. щодо відмови у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом та визнання ОСОБА_1 учасником Великої Вітчизняної Війни єдиною спадкоємицею першої черги за законом на нерухоме майно, а саме: гараж №124, розташований за адресою: АДРЕСА_1 відноситься до цивільної юрисдикції та здійснюється в порядку, передбаченому чинним ЦПК України.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                        Є.О. Жукова