ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2011 р. Справа № 2а/0470/6308/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Рябчук О.С., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій, –
ВСТАНОВИВ:
30 травня 2011 року Новомосковська об’єднана державна податкова інспекція (далі – позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути штрафні санкції з фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (далі – відповідач) в сумі 3829 грн. 00 коп.
В обґрунтування позову зазначено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 має заборгованість, яка виникла в результаті несплати штрафних санкцій в сумі 3829 грн. 00 коп.
Згідно ч. 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям – за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується поштовим конвертом з відміткою про незнаходження юридичної особи за адресою від 15.07.2011 р. Відповідач протягом десяти днів не надав до суду заперечень проти позову та позов не визнав.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого для надання заперечень або заяви про визнання позову, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Фізична особа – підприємець – ОСОБА_1 зареєстрований як підприємець Виконавчим комітетом Новомосковської міської ради Дніпропетровської області та перебуває на обліку в Новомосковській об’єднаній державній податковій інспекції (а.с.4).
12.02.2007 року працівниками Новомосковської об’єднаної державної податкової інспекції було проведено перевірку дотримання суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності грошових патентів і ліцензій господарської одиниці – магазину, що розташований за адресою: м. Новомосковськ, вул. Спаська, 9-б, який є власністю фізичної особи – підприємця ОСОБА_1.
За результатами перевірки було складено Акт № 001498 від 12.02.2007 року, яким зафіксовано порушення чинного законодавства з боку відповідача.
Актом перевірки дотримання суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 12.02.2007 року встановлено порушення вимог п. 1-2, 9, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 року, а саме: проведення розрахункової операції за готівку на повну суму покупки без застосування реєстратора розрахункових операцій, невидача особі яка отримує товар розрахунковий документ (чек) встановленої форми на повну суму проведеної операції, не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій фіскального звітного чеку (Z – звіту) розрахункових операцій, невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка визначена в денному звіті реєстру розрахункових операцій.
Уповноважена особа відповідача – продавець, від отримання вищевказаного Акту відмовився, про що на Акті № 001498 від 12.02.2007 року зроблено відповідну відмітку та складено окремий Акт від 12.02.2007 року про відмову від підписання матеріалів перевірки. Протягом встановленого строку заперечення на акт до податкового органу не надходили.
На підставі Акту перевірки № 001498 від 12.02.2007 року начальником Новомосковської об’єднаної державної податкової інспекції було винесено податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000572330/0 від 18.02.2007 року, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4288 грн. 00 коп.
Вказане рішення отримане ОСОБА_1 17.03.2007 року, що підтверджується підписом повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.15).
Відповідачем у добровільному порядку було сплачено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 459 грн. 00 коп. Сума у розмірі 3829 грн. 00 коп. залишається не сплаченою, тобто відповідач має заборгованість перед бюджетом.
Загальні умови і порядок контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги) встановлені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265-ВР.
Так, статтями 15, 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
При здійсненні контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), органи державної податкової служби керуються вимогами Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яким контроль за проведенням готівкових розрахунків покладено на органи державної податкової служби, статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україн», в частині дотримання умов допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових перевірок та чинними наказами Державної податкової адміністрації України.
Згідно з ст. 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 року суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб’єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
Відповідно до п.1, 4 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 року за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: 1) у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки; 2) двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.
Частиною 1 ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» (чинного на час виникнення правовідносин), передбачено, що платники податків і зборів зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Статтею 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 року визначено податковий борг як податкове зобов'язання у тому числі штрафні санкції за їх наявності.
Відповідно до пункту 1.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Згідно п. 6.1. ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).
Відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі визначення податкового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»-«в» підпунктах 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 – платник податків зобов’язаний погасити нараховану суму податкового зобов’язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб’єкта владних повноважень, щодо яких закінчився встановлений цим Кодексом строк оскарження.
Відповідно до п.4 ч.2 ст. 162 КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.
Оцінивши усі докази, надані суду, у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги Новомосковської об’єднаної державної податкової інспекції такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 158-163, 167, 183-2, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Новомосковської об’єднаної державної податкової інспекції до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) штрафні санкції за порушення законодавства про патентування в розмірі 3829 грн. 00 коп. (три тисячі вісімсот двадцять дев’ять гривень 00 копійок) на р/р 31115104700030, отримувач: УДКУ у м. Новомосковську, код ОКПО 24230986, банк отримувач: ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012.
Копію постанови направити сторонам.
Відповідно до частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України – постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя
О.С. Рябчук