ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2011 р. Справа № 2а/0470/6319/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Боженко Наталії Василієвни
при секретаріВасиленко К.Е.
за участю:
представника позивача
представників відповідача Водопянова С.В.
Снісаренко І.В., Кривоніс І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АМБ-Інвест» до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська про визнання протиправними дій, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «АМБ-Інвест» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська, в якому просить визнати протиправними дії Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська, які полягають у проведенні перевірки ТОВ «АМБ-Інвест» (код ЄДРПОУ 34563256) без витребування відповідної документації та виходу на місце фактичного провадження платником податків діяльності в результаті яких було складено Акт №1135/23-3/34563256 від 05.04.2011 року про результати невиїздної документальної перевірки ТОВ «АМБ-Інвест» (код ЄДРПОУ 34563256) з питань взаємовідносин з ТОВ «Гермес ЛТД» за період грудень 2010 року та січень 2011 року, визнати протиправними дії Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська, щодо визнання правочинів, ТОВ «АМБ-Інвест» (код ЄДРПОУ 34563256) з контрагентами у грудні 2010 року та січні 2011 року такими, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених за період грудень 2010 року та січень 2011 року та об’явлення цих правочинів нікчемними (замість суду), зобов’язати Лівобережну міжрайонну державну податкову інспекцію м. Дніпропетровська відновити показники податкових зобов’язань та податкового кредиту, що були відкориговані на підставі Акту № 1135/23-3/34563256 від 05.04.2011 року про результати невиїздної документальної перевірки ТОВ «АМБ-Інвест» (код ЄДРПОУ 34563256) з питань взаємовідносин з ТОВ «Гермес ЛТД» за період грудень 2010 року та січень 2011 року.
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що в акті перевірки не міститься будь-якого документального підтвердження стосовно фінансово-господарських взаємовідносин позивача по взаєморозрахункам з контрагентами, які мали місце в грудні 2010 року, січні 2011 р., які мали бути дослідженими перевіряючими під час проведення перевірки. Викладені в Акті перевірки висновки були зроблені лише на підставі даних податкових декларацій, поданих позивачем за перевіряємий період. Висновки не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку. Перевірку проведено не відповідно до вимог Податкового кодексу України.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві та просив позов задовольнити.
Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували, надали до суду заперечення на адміністративний позов, в якому зазначено, що Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «АМБ-Інвест», згідно із вимогами чинного законодавства. За результатами цієї перевірки був складений Акт № 1135/23-3/34563256 від 05.04.2011 року, в якому висновки зроблені згідно із чинним законодавством, у зв’язку з чим просить у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, позивач зареєстрований виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 30.08.2006 року та перебуває на податковому обліку в Лівобережній міжрайонній державній податковій інспекції м. Дніпропетровська.
Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «АМБ-Інвест» з питань взаємовідносин з ТОВ «Гермес ЛТД» за грудень 2010 року, січень 2011 року.
За результатами документальної невиїзної перевірки ТОВ «АМБ-Інвест» складено Акт №1135/23-3/34563256 від 05.04.2011 року. Як вбачається з Акту № 1135/23-3/34563256, дана перевірка була здійснена на підставі службового посвідчення № 2/04-037 від 10.01.2011 року, виданого Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська, Кривоніс Інною Анатоліївною, старшим державним податковим ревізор-інспектором відділу перевірок відшкодування ПДВ управління податкового контролю юридичних осіб, відповідно до пункту 79.1, ст. 79 Податкового кодексу України.
Згідно п.79.1, ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (надалі – Податковий кодекс України) документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Пунктом 77.4, ст. 77 Податкового кодексу України встановлено, що про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Пунктом 78.4, ст.78 Податкового кодексу України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
У відповідності до вимог пункту 79.2, ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виходячи із системного аналізу вищезазначених норм, суд приходить до висновку, що перевірка платника податків проводиться виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, а право на проведення такої перевірки надається лише за умови повідомлення платника податку про таку перевірку та вручення копії наказу.
Таким чином, всупереч вимогам чинного законодавства України відповідачем здійснена документальна невиїзна перевірка позивача на підставі, яка не передбачена в Податковому кодексі України, а саме на підставі службового посвідчення.
Відповідач надав до суду письмові повідомлення № 6633/23-3/081 від 01.03.2011 року та № 8556/10/23-3-081-48 від 18.03.2011 року, які отримані позивачем 25.03.2011 року, що не можуть бути належним доказом направлення та отримання позивачем наказу про проведення перевірки, але свідчить про місцезнаходження позивача за адресою його реєстрації. Окрім того, суд вказує на те, що такі письмові повідомлення формуються відповідно до пп. 20.1.1, п.20.1, ст.20 Податкового кодексу України, в яких орган державної податкової служби запрошує платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Окрім того, в повідомленнях міститься посилання, що ненадання вищезазначених пояснень та документального підтвердження, відповідно до ст.78 Податкового кодексу України є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки, але позивачем після спливу десяти днів від дати отримання такого повідомлення, а саме 04.04.011 року вже 05.04.2011 року була здійснена документальна невиїзна перевірка.
До матеріалів справи, суд залучив доповідну записку № 06/1 від 05.04.2011 року, погоджену начальником Лівобережної МДПІ в м. Дніпропетровську Бойцовим С.В., в якій зазначено про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Гермес ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства за грудень 2010 року, січень 2011 року, у зв’язку з чим перший заступник начальника Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська Глухий О.Г. просить дозволу на проведення документальної невиїзної перевірки позивача. Суд, до зазначеної доповідної записки ставиться критично, оскільки вона датована 05.04.2011 року, саме коли і була проведена перевірка ТОВ «АМБ - Інвест», та не є тим рішенням керівника органом податкової служби, оформленого наказом про проведення перевірки, а тому не є належним доказом волевиявлення органу державної податкової служби.
Крім того, в судове засідання не було надано належних доказів відповідачем, які б визначали дану перевірку як планову чи позапланову.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що документальна невиїздна перевірка позивача проводилась не на підставі та не у спосіб передбачений Податковим кодексом України.
Відповідно до пункту 79.1, ст.79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у пункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Відповідно до п.п. 75.1.2, п. 75.1, ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Відповідно до ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.
Пунктом 138.2, статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 139.1.9, пункту 139.1, статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Тобто, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Відповідно до пункту 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 N 984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772 (надалі - наказ № 984), документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Виходячи зі змісту пункту 2 статті 3 цього ж Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-ХІУ, із змінами та доповненнями, встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Враховуючи вищезазначене, з Акту перевірки від 05 квітня 2011 року вбачається, що висновки перевірки були зроблені лише на підставі установчих документів ТОВ «АМБ Інвест», податкових декларацій з податку на додану вартість, інформації комп’ютерних автоматизованих інформаційних систем податкового органу та акту документальної невиїзної перевірки ТОВ «Гермес ЛТД» без врахування інших документів, обов’язкових для проведення такої перевірки. Акт перевірки не містить жодного посилання відповідача на будь-які первинні документи та зазначає про їх відсутність при проведенні перевірки.
Тобто висновки відповідача викладені в Акті №1135/23-3/34563256 від 05.04.2011 року про результати невиїздної документальної перевірки ТОВ «АМБ-Інвест» з питань взаємовідносин з ТОВ «Гермес ЛТД» за період грудень 2010 року та січень 2011 року ґрунтуються без належних доказів, а лише на припущеннях.
Представник відповідача не надав обґрунтованих заперечень проти позову та належних доказів, що доводять правомірність проведення документальної невиїзної перевірки позивача та підтвердження того, відповідач діяв при проведенні перевірки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У зв’язку з тим, що дії відповідача щодо проведення документальної невиїзної перевірки та складенню акту Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська визнаються судом протиправними, то дії та висновки відповідача, що встановили порушення ч.5, ст. 203, ч.1,2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, як не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах здійснених ТОВ «АМБ Інвест», придбанні та продажу товарів контрагентам, також мають бути визнані протиправними, оскільки не ґрунтуються на належних доказах.
Суд, вважає за можливе застосувати такий спосіб захисту прав який зазначений позивачем в позовній заяві, а саме зобов’язати Лівобережну МДПІ м. Дніпропетровська відновити показники податкових зобов’язань та податкового кредиту, що були відкориговані на підставі Акту № 1135/23-3/34563256 від 05.04.2011 року про результати невиїздної документальної перевірки ТОВ «АМБ-Інвест» (код ЄДРПОУ 34563256) з питань взаємовідносин з ТОВ «Гермес ЛТД» за період грудень 2010 року та січень 2011 року.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Суд, згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовна заява підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
У зв’язку з цим суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та більш конкретніше сформулювати резолютивну частину постанови з метою повного захисту прав та інтересів позивача.
Керуючись ст.ст. 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АМБ-Інвест» до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська про визнання протиправними дій – задовольнити.
Визнати протиправними дії Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська, які полягають у проведенні перевірки ТОВ «АМБ-Інвест»(код ЄДРПОУ 34563256) в результаті яких було складено Акт №1135/23-3/34563256 від 05.04.2011р. про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «АМБ-Інвест» (код ЄДРПОУ 34563256) з питань взаємовідносин з ТОВ «Гермес ЛТД» за період грудень 2010 року та січень 2011 року.
Визнати протиправними дії Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська, щодо визнання правочинів, ТОВ «АМБ-Інвест» (код ЄДРПОУ 34563256) з контрагентами у грудні 2010 року та січні 2011 року, такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених за період грудень 2010 року та січень 2011 року та об’явлення цих правочинів нікчемними.
Зобов’язати Лівобережну МДПІ м. Дніпропетровська відновити показники податкових зобов’язань та податкового кредиту, що були відкориговані на підставі Акту №1135/23-3/34563256 від 05.04.2011р. про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «АМБ-Інвест»(код ЄДРПОУ 34563256) з питань взаємовідносин з ТОВ «Гермес ЛТД» за період грудень 2010 року та січень 2011 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 12.07.2011 р.
Суддя
Н.В. Боженко