ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2011 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-1670/4161/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Молодецького Р.І.,
при секретарі – Кононенко А.С.,
за участю:
представник відповідача - Божинського А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
18 травня 2011 року позивач фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.02.2011 року № 0001862303/288 в частині нарахування штрафних санкцій за незабезпечення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації чи зберігання в сумі 12 543,60 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем за результатами розгляду акту перевірки від 14.02.2011 року № 004035 протиправно прийнято податкове повідомлення-рішення, оскільки перевірка проводилась у його відсутність. Крім того, працівниками Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області наявність накладних на місці реалізації товару не перевірялась.
Позивач в судове засідання не з'явився, надіславши до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив у задоволенні позову відмовити. У наданих до суду письмових запереченнях посилався на те, що проведеною перевіркою встановлено порушення п. 1, 2, 12, 13 статті 3 Закону України "Про Застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши залучені до матеріалів справи та зібрані судом письмові докази, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 14.02.2011 року Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією у Полтавській області проведено перевірку щодо дотримання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудових відносин з працівниками (найманими особами) в магазині розташованому за адресою: вул. Кропивницького, 10 с. Щербаки, Кременчуцького району, Полтавської області, в якому здійснює свою господарську діяльність позивач.
За результатами перевірки складено акт від 14.02.2011 року, яким зафіксовано порушення позивачем вимог пунктів 1, 2, 12, 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме не забезпечення:
- проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій на суму покупки - 44,00 грн. при продажу пляшки горілки "Хортиця" та пачки цигарок "Парламент";
- відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, на 56,00 грн.;
- ведення у встановленому законодавством порядку обліку товарних запасів на суму 6 271,80 грн. за місцем їх реалізації.
На підставі вказаного акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення від 25.02.2011 № 0001862303/288 про застосування до ФОП ОСОБА_2 штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 12 545,60 грн.
Позивач не погоджуючись із застосуванням до нього штрафних (фінансових) санкцій за незабезпечення ведення у встановленим законодавством порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 12 543,60 грн.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню від 25.02.2011 року № 0001862303/288 в частині нарахування штрафних санкцій за незабезпечення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації чи зберігання на суму 12 543,60 грн., суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до пункту 75.1.3 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Згідно з пунктами 80.1, 80.2 та 80.5 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) /п. 80.1/. Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки /п. 80.2/. Допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу /п. 80.5/.
Відповідно до пункту 81.1 статті 81 вказаного Кодексу Посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, і фактичної перевірки, яка проводиться з підстав, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби. Непред'явлення платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення на проведення перевірки або пред'явлення направлення, оформленого з порушенням вимог, установлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці другому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Аналізуючи наведену норму, суд приходить до висновку, що перевірка платника податків може бути проведена в присутності його посадової (службової) особи або особи, яка фактично проводять розрахункові операції, отже особиста присутність платника податків під час проведення перевірки є необов'язковою.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Кременчуцькою ОДПІ на виконання вказаної норми видано наказ від 08.02.2011 року № 609 та направлення на перевірку № 3514/003514, № 3515/003515 від 10.02.2011 року, які були пред’явлені особі, що здійснювала розрахунки в магазині позивача, а саме продавцю ОСОБА_3, про що свідчить її підпис на вказаних направленнях.
Враховуючи викладене судом оцінюються критично доводи позивача, щодо обов'язкової його присутності під час проведення перевірки.
Надаючи оцінку виявленому під час проведення перевірки порушенню порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, суд приходить до наступних висновків.
Пунктом 12 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Відповідно до статті 6 вказаного Закону облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Відповідно до пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом державної податкової служби.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року № 1025, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за № 1425/18720 (надалі - Наказ № 1025), затверджено порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
У відповідності до пункту 2 Наказу № 1025 самозайняті особи повинні придбавати та оформлювати Книгу самостійно. Книга має вигляд зошита чи блокнота. Прошнурована з пронумерованими сторінками Книга безоплатно реєструється в органі державної податкової служби за основним місцем обліку самозайнятої особи.
Ведення Книги, відповідно до пункту 3 Наказу № 1025 здійснюється у такому порядку:
У графі 1 вказується дата заповнення.
У графах 2 та 11 відображається сума нереалізованих товарних запасів, сировини, матеріалів тощо на початок та на кінець звітного податкового періоду (року), яка виводиться в грошовій формі, виходячи із ціни їх придбання.
У графі 3 щоденно відображається фактично отримана сума доходу від здійснення діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік. У разі необхідності реєстрації нової Книги протягом звітного року записи в ній продовжуються наростаючим підсумком а попередня Книга залишається у самозайнятої особи.
До графи 4 записуються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, пов'язані з придбанням товарно-матеріальних цінностей, виконанням робіт та наданням послуг (номер, дата і назва документа).
У графі 5 відображається загальна вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей.
У графі 6 відображається сума витрат, яка безпосередньо пов'язана з отриманням доходу.
Графа 12, відповідно до п. п. 3.10 п. 3 Наказу № 1025, розраховується як різниця між доходом від здійснення діяльності та документально підтвердженими витратами, пов'язаними із отриманням доходу.
Крім того, суд зазначає, що у відповідності до п. 3 Наказу № 1025 документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, товарно-транспортна та/або податкова накладна, платіжне доручення, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші розрахункові документи.
Перевіряючими в ході перевірки було складено відомість про результати перевірки повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (ТМЦ), додаток №3 до акту перевірки.
Відповідно до відомості, було перелічено найменування окремих товарів, їх кількість та вартість на момент перевірки, приведені фактичні залишки ТМЦ, виявлені під час перевірки, всього виявлено залишків на суму 6 271,80 грн.
При цьому, слід наголосити, що як акт перевірки так і відомість підписані уповноваженою особою позивача, яка здійснювала розрахунки ОСОБА_3 без зауважень.
На момент проведення перевірки, платником не було надано видаткові накладні та інші документи, які підтверджують оприбуткування товарів згідно інвентаризаційної відомості. Згідно пояснень наданих під час проведення перевірки особою, яка фактично проводять розрахункові операції в магазині позивача, а саме ОСОБА_3 накладні на товар в магазині відсутні та знаходяться у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
Пред’явлення позивачем в ході розгляду справи накладні, не може свідчити про відсутність у відповідача підстав для застосування до позивача фінансових санкцій за порушення пункту 12 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, оскільки на момент перевірки вказані документи перевіряючим надані не були.
Відповідно до статті 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи викладене Кременчуцькою ОДПІ правомірно застосовано до позивача фінансові санкції у розмірі 12 543,60 грн. (6 271,80 х 2 = 12 543,60 грн.) за порушення порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.
Суд приходить до висновку, що Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція при проведенні перевірки та винесенні спірного податкового повідомлення-рішення діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України та Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 01 серпня 2010 року.
Суддя Р.І. Молодецький