Судове рішення #17763175

   

                                                                                                                                                                                                                                                                  

                                   

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


                              


02 серпня 2011 р.  Справа № 2а/0470/8017/11



          Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:


головуючого судді Ніколайчук С.В.  

розглянувши у письмовому провадженні  у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції      до Комунального підприємства "Комунальник" про стягнення сум податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

06.07.2011 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (далі Західно-Донбаська ОДПІ) до комунального підприємства «Комунальник» (далі КП «Комунальник»), в якому позивач просить стягнути до бюджету з рахунків у обслуговуючих банках відповідача кошти у розмірі податкового боргу з податку з доходів найманих працівників в сумі 1 250 грн. 19 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що заборгованість КП «Комунальник» по платежам перед бюджетом виникла по податку з доходів найманих працівників, який виник з 28.03.2011 року внаслідок несплати підприємством узгоджених податкових зобов’язань з цього виду податку на суму 1250,19 грн., яка станом на 03.06.2011 року не погашена відповідачем у добровільному порядку у встановлений законодавством термін, тому підлягає примусовому стягненню в судовому порядку.

Ухвалою суду від 08.07.11р. відкрито провадження у адміністративній справі №2а/0470/8017/11 та призначено її до розгляду на 19.07.11р..

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених в адміністративному позові.

В зв’язку з неявкою відповідача, належно повідомленого про час та місце засідання суду, докази чого наявні у справі, судовий розгляд справи відкладено на 02.08.2011 року.

Західно-Донбаська ОДПІ заявила клопотання про розгляд справи без участі представника податкового органу в порядку письмового провадження та підтримання позову в повному обсязі.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце засіданнь суду, вдруге в засідання суду не з’явився, причин неприбуття не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав, заперечень та доказів на їх підтвердження на пропозицію суду не надав.

Особи, які беруть участь у справі, зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов’язки (ч.2 ст. 49 КАС України).

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених ст.128 КАС України, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглядати справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч.6 ст.128 цього Кодексу).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне розглянути дану справу у письмовому проваджені на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, з’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представника позивача, суд встановив наступне:

КП «Комунальник» зареєстровано як юридична особа Юрївською райдержадміністрацією Дніпропетровської області 30.09.2003 року та включено до ЄДРПОУ за №10002398957 за юридичною адресою: 51300, Дніпропетровська область, смт. Юріївка, вул. Енергетиків, 3.

Відповідно до чинного законодавства відповідач є платником податків, зборів (обов’язкових платежів) і перебуває на податковому обліку в Західно-Донбаській ОДПІ з 1510.03р. за №270.

Статтею 11 Закону України “Про систему оподаткування”№1251-ХІІ від 25.06.1991 року (зі змінами та доповненнями, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платника податків і зборів (обов’язкових платежів) відповідно до законів України.

Відповідно до пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-Ш від 21.12.2000р. (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, надалі Закон №2181-Ш) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Згідно п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону №21841-Ш платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

У відповідності до пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 №2181-Ш, якщо платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Аналочігні положення закріплено і у п.п.36.1-36.3 ст.36, п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що актом перевірки від 16.03.2011 року №2/1742-31974917 «Про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов’язань до бюджету» встановлено порушення платником податків пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (надалі Закон №2181-Ш), п.19.2. ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» - протягом граничних строків несвоєчасно сплачено податок з доходів найманих працівників.

На підставі цього акту податковим органом винесено 16.03.2011р. податкове повідомлення-рішення №0000361742, яким на позивача за платежем: податок з доходів найманих працівників відповідно до п.п.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону №2181-Ш накладено штрафні (фінансові) санкції в сумі 3222,98 грн., яке вручено відповідачу особисто під розпис 16.03.2011 року.

Згідно вимог п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 ст.54 цього Кодексу, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.  

Інформація щодо оскарження платником податків в адміністративному чи судовому порядку даного податкового повідомлення-рішення суду не надана.

У відповідності до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг – сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження , але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

У зв’язку з наявною переплатою в обліковій картці відповідача в розмірі 1972,79 грн., податковий борг було зменшено на відповідну суму та складає 1250,19 грн.

Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої сум грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

Судом з’ясовано, що позивачем 29.03.2011 року винесено податкову вимогу №204 про обов’язок платника податків сплатити суму податкового боргу в розмірі 1250,19 грн., яка була вручена поштою 04.04.2011 року, що підтверджується поштовим повідомленням.  

Згідно п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також сум надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Орган  державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи  щодо  погашення  податкового боргу  такого  платника  податків  шляхом  стягнення  коштів,  які перебувають у його власності,  а в разі їх недостатності -  шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п.п. 95.1, 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України).  

Стягнення коштів  та  продаж  майна  платника  податків провадяться  не  раніше  ніж  через  60  календарних  днів  з  дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно ст.ст. 67, 68 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори у порядку і у розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України встановлено обов’язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Докази сплати відповідачем наявної у нього заборгованості в розмірі 1 250,19  грн. у справі відсутні.

Частиною 1 п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органом державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

В позовній заяві вказано відомі податковому органу рахунки відповідача у банках.(дані про рахунки платника податків станом на 02.06.2011 року).

Згідно ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Статтею 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а частиною 2 статті 19 Конституції України - що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи до уваги усе вище викладене та враховуючи, що на час розгляду справи сума боргу відповідачем не сплачена в добровільному порядку, відповідних доказів суду не надано, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

 Керуючись   ст.ст.2, 8-12, 158-163  Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

  Позовні вимоги Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області до комунального підприємства «Комунальник» про стягнення сум податкового боргу - задоволити повністю.

Стягнути до бюджету з рахунків у обслуговуючих банках  КП "Комунальник" (код ЄДРПОУ 331974917) суму податкового боргу з податку з доходів найманих працівників у розмірі 1250 грн. 19 коп.  

 

          Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.



Суддя                       




С.В. Ніколайчук

                                                                         

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація