ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2011 р. Справа № 2а/0470/7907/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Тулянцевої І.В.
при секретарі Кичинській Т.А.
за участю:
представника позивача Костенко О.В.
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Дніпропетровського РВ ГУМВС України у Дніпропетровській області до громадянки Вірменії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 про примусове видворення за межі України разом з неповнолітнім сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, -
ВСТАНОВИВ:
6 липня 2011 р. Дніпропетровський районний відділ ГУМВС України в Дніпропетровській області на виконання своїх владних повноважень звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до громадянки Вірменії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 про примусове видворення за межі України разом з неповнолітнім сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянкою Вірменії, разом з неповнолітнім сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, вона 27.05.2011 року прибула на Україну, де разом з дитиною проживає без реєстрації, постійного місця проживання та роботи не має, від добровільного виїзду з території України ухиляється, незважаючи на наявність рішення про видворення ОСОБА_2 разом з дитиною за межі України в адміністративному порядку без заборони в’їзду на територію України, що є підставою для ініціювання органом внутрішніх справ питання про видворення такої особи в судовому порядку.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнала у повному обсязі, та пояснила, що приїхала в Україну разом з чоловіком ОСОБА_6, місця роботи в Україні не має, дозволу на працевлаштування теж, живе за рахунок випадкових заробітків чоловіка. Натомість, у Вірменії має постійне місце проживання. Самостійно не може залишити територію України через відсутність коштів.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та чинне законодавство, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.
27.05.2011 року ОСОБА_2 разом з неповнолітнім сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, прибула на територію України через КПП Державної прикордонної служби України «Іловайск» з приватною метою. Разом з чоловіком, який також є громадянином Вірменії і на території України перебуває незаконно, проживають за адресою: АДРЕСА_1. Законного джерела існування в Україні не має, живе за рахунок випадкових заробітків чоловіка.
За порушення міграційного законодавства, 14.06.2011 р. Дніпропетровським РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області відносно ОСОБА_2 було прийнято рішення про скорочення терміну перебування в Україні до 22.06.2011 р., у відповідності до ст. 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 04.02.1994 р. № 3229-ХІІ (далі Закон).
Частина 1 ст. 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачає, що іноземцю та особі без громадянства скорочується раніше
визначений йому термін перебування в Україні у разі якщо він не має достатнього фінансового забезпечення для подальшого перебування і для повернення до держави походження або транзиту до третьої держави або можливості отримати достатнє
фінансове забезпечення законним способом на території України;
Відповідно до частини 3 вказаної статті у разі прийняття рішення про скорочення терміну тимчасового перебування в Україні іноземця та особи без громадянства така
особа зобов’язана щодня з’являтися для реєстрації до органу, який прийняв зазначене рішення, про що робляться відповідні відмітки в його паспортному документі.
Пункт 2 частини 1 ст. 32 вказаного Закону встановлює, що іноземець та особа без громадянства має бути витворений з амежі України у разі якщо він добровільно не виконав рішення про скорочення терміну його тимчасового перебування в Україні у визначений у цьому рішенні строк.
У разі якщо ці особи ухиляються від виїзду після прийняття
такого рішення, вони підлягають примусовому видворенню на підставі
постанови адміністративного суду. Органи внутрішніх справ, органи охорони державного кордону або Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх
зверненням постанови адміністративного суду затримати і примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець та особа без громадянства будуть ухилятися від виїзду, крім випадків затримання
іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктамипропускучерездержавнийкордон України та їх передачі органами охорони державного кордонудо суміжної держави. Така постанова приймається судом за зверненням органу охорони
державного кордону або Служби безпеки України, якщо є обґрунтовані
підстави вважати, що іноземець та особа без громадянства будуть
ухилятися від виїзду.
Проте, ОСОБА_2 в строк, наданий їй для залишення території України в добровільному порядку, межі України не залишила, до Дніпропетровського РВ ГУМВС України у Дніпропетровській області для реєстрації без поважних причин не з’являлася, перейшла на нелегальне становище. Крім того, кошти на покриття витрат, пов»язаних з перебуванням ОСОБА_2 з неповнолітньою дитиною, а також приймаюча сторона, а саме родинні стосунки, які б могли виступати підставою для оформлення посвідки на постійне проживання в Україні чи прийняття громадянства України - відсутні. Тобто, немає законних підстав існування, достатніх для забезпечення перебування ОСОБА_2 в Україні та виїзду з України у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 1074 від 29 грудня 1995 р. «Про правила в»їзду іноземців, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію» (із змінами внесеними Постановою КМУ від 11 липня 2007 року № 917 ) (далі Правила) – у 20-кратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого в Україні, на день в’їзду на її територію, із розрахунку на кожен місяць перебування або на термін перебування менше одного місяця.
12.06.2011 р., за порушення правил перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, у відношенні відповідача прийнято рішення про видворення її разом з неповнолітнім сином за межі України в адміністративному порядку в строк до 28.06.2011 р., без заборони в’їзду на територію України.
Відповідно до ч.3 ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 04.02.1994 р. № 3229-ХІІ, та п. 44 Правил, іноземець та особа без громадянства зобов’язані покинути територію України в строк, зазначений у рішенні про видворення.
Відповідно до ч.5 ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення, або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
В судовому засіданні встановлено, що до теперішнього часу громадянка Вірменії ОСОБА_2 територію України не залишила, на даний час, разом з неповнолітнім сином, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 нелегально, постійного місця роботи та коштів, достатніх для перебування в Україні, не має. Рішення від 23.06.2011 р. про видворення в адміністративному порядку, прийняте Дніпропетровським РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області, відповідач не оскаржував, проте, добровільно його не виконує, та продовжує незаконно перебувати на території України, ухиляючись від його виконання.
Таким чином, перешкоди для прийняття судового рішення про видворення ОСОБА_2 разом з неповнолітнім сином ОСОБА_4, за межі України в примусовому порядку, відсутні.
Вирішуючи заяву позивача про звернення постанови про видворення відповідача до негайного виконання, суд виходить з наступного.
У відповідності до пункту 3 частини 2 статті 256 КАС України, суд, який прийняв постанову, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи, може звернути постанову про примусове видворення іноземця до негайного виконання.
Враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнала, проти примусового видворення за межі України не заперечувала, а також з урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин справи, зокрема, щодо відсутності законних підстав для перебування відповідача на території України, суд вважає, що заява позивача про негайне виконання судового рішення підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 160-162, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Дніпропетровського РВ ГУМВС України у Дніпропетровській області до громадянки Вірменії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 про примусове видворення за межі України разом з неповнолітнім сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 – задовольнити.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку Вірменії, паспорт АН № НОМЕР_1 виданому МВС Вірменії 21.10.2008 року терміном до 21.10.2018 року разом з неповнолітнім сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії АК № НОМЕР_2 виданий 09.02.2009 року МВС Вірменії, дійсний до 09.02.2012 року - примусово видворити за межі України.
Постанову звернути до негайного виконання.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
І.В. Тулянцева