ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2011 р. Справа № 2а-9674/10/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Бондар М.В.,
при секретарі Лукашовій А.В.,
за участі:
представників позивача Хісамова Ю.О., Горюнова Д.В.,
представника відповідача Потьомкіної М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Закритого акціонерного товариства „Переробник” до Криворізької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Закрите акціонерне товариство „Переробник” (далі – ЗАТ „Переробник”, позивач) звернулось до адміністративного суду з позовною заявою до Криворізької міжрайонної державної податкової інспекції (далі – Криворізька МДПІ, відповідач), в якій просить, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 26.07.2011 р.(а.с.169 т.6): визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Криворізька МДПІ №0000082340/0 від 26.03.2010 р., №0000082340/1 від 03.06.2010 р., №0000082340/2 від 10.08.2010 р. та №0000082340/3 від 21.10.2010 р.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що перевіркою повноти нарахування ПДВ ЗАТ «Переробник» за період з 01.07.2008 р. по 30.09.2009р. встановлено його заниження у розмірі 239411 грн., а саме у грудні 2008 р., в результаті допущених порушень податкового законодавства, що відображено в п.3.2.2. розділу 3 акту перевірки № 000274/23-30847189 від 10.03.2010 р., а також ЗАТ „Переробник" не зменшено залишок від'ємного значення за результатами виїзної планової перевірки ЗАТ „Переробник" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007р. по 30.06.2008р.. валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007р. по 30.06.2008р. (акт від 05.11.2008р. № 001327/23-30847189) у розмірі 225106 грн. У Акті перевірки від 10.03.2010р. (на стор.23-27) вказано на неправомірне збільшення ЗАТ „Переробник" податкового кредиту на суму 56437,71 грн. з огляду на те, що дата виписки податкової накладної та дата відображення сум у складі податкового кредиту підприємства за цими податковими деклараціями не співпадають. Акт перевірки (стор.26) містить висновок про те, що Законом не передбачено можливості для платника приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення права на податковий кредит. Позивач вважає таке твердження безпідставним та некоректно викладеним: під час складання Акту перевірки перевіряючі необгрунтовано ототожнили надане платнику Законом „право на податковий кредит", яке за своєю правовою природою, не може містити імперативних дій щодо впорядкування відображення та „обов'язок платника щодо здійснення будь-яких, суворо обмежених у часі, заходів". На думку позивача, норму п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (далі – Закон №168) слід застосовувати з урахуванням п.п.7.4.5. п.7.4 ст.7 вказаного Закону, який забороняє включення до складу податкового кредиту будь-яких витрат на сплату податку, які не підтверджені податковими накладними. Позивач також посилається на п.п.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону №168.
При цьому, не зазначається залежність дати виписки податкової накладної від дати її отримання (у п.9.2. Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 30.06.2005р. № 244, зазначено, що в реєстрі зазначається дата отримання податкової накладної, а відповідно, кінцевий строк її отримання покупцем не обмежено). Крім того, абз.2 п.п.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону №168 зазначено в якому випадку платник несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій якщо на момент перевірки суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, не підтверджені податковими накладними. Положень, згідно до яких, виключаються зі складу податкового кредиту звітного періоду суми ПДВ за податковими накладними минулих (виписаних у минулих періодах) Закон не містить. Відповідно, суми ПДВ, зазначені в отриманих з запізненням податкових накладних, включаються до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому вони отримані. Також, згідно висновків, що містяться в акті перевірки Криворізької МДПІ від 05.11.2008 р. № 001327/23-30847189, ЗАТ „Переробник" порушено п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7,.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168 внаслідок включення до податкового кредиту ПДВ, сплачених в ціні придбання матеріалів, які не використовуються у господарській діяльності підприємства, чим було завищено податковий кредит з ПДВ, за період з 01.04.2007 р. по 30.06.2008р. на суму 214856 грн. Позивач заперечує проти зазначеного порушення, як необґрунтованого. Не погоджується позивач із виявленими порушеннями стосовно використання товарно-матеріальних цінностей не у господарській діяльності (акт перевірки від 05.11.2008р. № 001327/23-30847189) та як наслідок, зменшенням валових витрат на суму 906202,06 грн. та податкового кредиту на суму 167356,36 грн. Представники позивача в судовому засіданні просили суд позов задовольнити в повному обсязі. Додатково представники позивача зазначили, що позивач погоджується з порушенням щодо повторного включення сум ПДВ згідно податкових накладних до податкового кредиту різних періодів.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, просила відмовити в його задоволенні. Представником відповідача надано суду письмові заперечення, в яких зазначено, що Закон №168 не містить положень згідно яких виключаються зі складу податкового кредиту звітного періоду суми ПДВ за податковими накладними минулих податкових періодів; під час проведення попередньої перевірки (акт від 05.11.2008 р. № 001327/23-30847189) перевіряючим були надані всі необхідні документи, які підтверджують право товариства на валові витрати із сумі 1143690,29 грн. та податковий кредит в сумі 214856,00 грн. Інші встановлені актом перевірки факти порушення норм Закону № 168 не оскаржуються. Відповідно до акту перевірки від 10.03.2010 р. № 000274/23-30847189, ЗАТ «Переробник» були допущені порушення вимог чинного податкового законодавства: п.6.1 ст.6, п.п.7.4.1, 7.4.3 п.7.4 ст. 7 «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. №334/94-ВР (далі – Закон №334), в результаті чого позивачем за період з 01.07.2008 р. по 30.09.2009 р. завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування у розмірі 1973754,00 грн.; п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону № 168, внаслідок чого занижено податкове зобов'язання з ПДВ за період 01.07.2008 р. по 30.09.2009 р. на суму 239411,00 грн. (грудень 2008 р. - 239411,00 грн.) та завищено показник рядку 26 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» декларації з ПДВ за вересень 2009 року у розмірі 33631,00 грн. Як зазначено в акті перевірки, позивачем відображено у загальній сумі податкового кредиту звітних податкових періодів по рядку 10.1 декларацій з ПДВ за липень, серпень, вересень, листопад та грудень 2008 року, травень, червень, серпень 2009 року ПДВ у сумі 56437,71 грн. за придбані товари (роботи, послуги) по податковим накладним попередніх до звітного в порушення п.п. 7.2.3, п.п.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168, п.4.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. N 166. ЗАТ «Переробник» під час здійснення перевірки не доведено факт несвоєчасного отримання від постачальників податкових накладних, включених до складу податкового кредиту у липні, серпні, вересні, листопаді, грудні 2008 року, травні, червні, серпні 2009 року у загальній сумі 56437,71 грн. Стосовно завищення ЗАТ «Переробник» податкового кредиту з ПДВ на 214856,00 грн. та валових витрат на 1143699,29 грн., за актом перевірки від 05.11.2008 № 001327/23-30847189, відповідач зазначає, що відповідно до змісту акту перевірки від 10.03.2010 р. № 000274/23-30847189, ЗАТ «Переробник» в декларації з податку на прибуток за 2008 рік не відображено зменшення від'ємного значення об’єкту оподаткування, визначеного актом за результатами планової документальної перевірки від 05.11.2008 р. № 001327/23-30847189 в сумі 1697080,00 грн. (в період з 01.04.2007 р. по 30.06.2008 р. позивачем порушено вимоги п.п.4.1.6 п.4.1 ст. 4, п.5.1, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5, п.6.1 ст.6 Закону №344). Зокрема, до складу валових витрат було віднесено вартість матеріалів в загальній сумі 1143699,29 грн., які не використовувалися у господарській діяльності ЗАТ «Переробник». Крім того, в ході перевірки встановлено, що ЗАТ «Переробник» не зменшено залишок від'ємного значення ПДВ за актом перевірки від 05.11.2008 р. № 001327/23-30847189 у розмірі 225106,00 грн. Зазначеним актом попередньої перевірки зафіксовано, зокрема, факт порушення вимог п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону № 168 внаслідок включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених в ціні придбання матеріалів, які не використовуються у господарській діяльності, позивачем завищено податковий кредит з ПДВ за період з 01.04.2007 р. по 30.06.2008 р. на загальну суму 214856,00 грн. ЗАТ «Переробник» не надавалися заперечення до акту перевірки від 05.11.2008 р. № 001327/23-30847189, дії посадових осіб контролюючого органу (щодо зроблених в перевірки висновків) не оскаржувалися. Таким чином, за актом виїзної планової перевірки від 10.03.2010 р. № 000274/23-30847189 відповідачем правомірно зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку прибуток на суму 1697080,00 грн. та правомірно зменшено податковий кредит з ПДВ на суму 214856,00 грн.
Дослідивши письмові докази по справі та заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що Криворізькою МДПІ проведено планову виїзну перевірку ЗАТ «Переробник» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 р. по 30.09.2009 р. За наслідками перевірки 10.03.2010 року відповідачем складено акт №000274/23-30847189 (а.с.7-33 т.1), в якому, крім інших порушень, встановлено порушення позивачем п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону № 168, внаслідок чого занижено податкове зобов'язання з ПДВ за період 01.07.2008 р. по 30.09.2009 р. на суму 239411,00 грн. (грудень 2008 р. - 239411,00 грн.).
26.03.2010 р. на підставі акту перевірки Криворізькою МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0000082340/0, яким ЗАТ «Переробник» визначено податкове зобов’язання з ПДВ в загальному розмірі 359117,00 грн., в тому числі за основним платежем – 239411,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 119706,00 грн. (а.с.34 т.1).
06.04.2010 р. позивачем в порядку апеляційного узгодження оскаржено податкове повідомлення-рішення шляхом подання до відповідача первинної скарги (а.с.35-37 т.1).
03.06.2010 р. за наслідком розгляду первинної скарги, відповідачем прийнято рішення №3909/10/31, яким оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга позивача – без задоволення (а.с.38-39 т.1).
03.06.2010 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000082340/1, яким ЗАТ «Переробник» визначено податкове зобов’язання з ПДВ в загальному розмірі 359117,00 грн., в тому числі за основним платежем – 239411,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 119706,00 грн. (а.с.40 т.1).
16.06.2010 р. позивачем оскаржено податкові повідомлення-рішення шляхом подання повторної скарги до ДПА в Дніпропетровській області (а.с.41-43 т.1).
10.08.2010 р. за наслідком розгляду повторної скарги, ДПА в Дніпропетровській області прийнято рішення №21426/10/25-008, яким оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга позивача – без задоволення (а.с.170-171 т.6).
10.08.2010 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000082340/2, яким ЗАТ «Переробник» визначено податкове зобов’язання з ПДВ в загальному розмірі 359117,00 грн., в тому числі за основним платежем – 239411,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 119706,00 грн. (а.с.172 т.6).
20.08.2010 р. позивачем оскаржено податкові повідомлення-рішення шляхом подання повторної скарги до ДПА України (а.с.173-176 т.6).
21.10.2010 р. за наслідком розгляду повторної скарги, ДПА України прийнято рішення №11032/6/25-0115, яким оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга позивача – без задоволення (а.с.177-179 т.6).
21.10.2010 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000082340/3, яким ЗАТ «Переробник» визначено податкове зобов’язання з ПДВ в загальному розмірі 359117,00 грн., в тому числі за основним платежем – 239411,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 119706,00 грн. (а.с.180 т.6).
Отже, оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями позивачу визначено податкові зобов’язання з ПДВ та застосовано штрафні (фінансові) санкції за заниження податкового зобов'язання з ПДВ за період 01.07.2008 р. по 30.09.2009 р. на суму 239411,00 грн. (грудень 2008 р. - 239411,00 грн.), яке виникло внаслідок:
- подвійного відображення податкових накладних в реєстрах отриманих податкових накладних різних періодів;
- включення до податкового кредиту з ПДВ податкових накладних минулих періодів;
- не зменшення залишку від’ємного значення за результатами попередньої виїзної планової перевірки позивача.
Судом встановлено, що ЗАТ „Переробник” двічі відображено в реєстрах отриманих податкових накладних одних і тих самих податкових накладних на загальну суму 1791,12 грн., а саме:
- № 000343 від 16.09.2008 р. з сумою ПДВ 563,55 грн. - в жовтні 2008 р. та в листопаді 2008 р.;
- №75 від 30.01.2009 р. з сумою ПДВ 144,90 грн. - в січні 2009 р. та в травні 2009 р.;
- №9 від 23.01.2009 р. з сумою ПДВ 666,00 грн. - в січні 2009 р. та в березні 2009 р.;
- №29 від 12.02.2009 р. з сумою ПДВ 416,67 грн. - в лютому 2009 р. та в березні 2009 р.
Представники позивача в судовому засіданні визнали наявність цього порушення та пояснили, що подвійне включення податкових накладних виникло випадково, оскільки документообіг позивача є надто великим.
Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону № 168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту); у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Таким чином, зазначене порушення мало місце та відповідачем правомірно визнано завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму 1791,12 грн., в тому числі за листопад 2008 р. у сумі 563,55 грн., за березень 2009 р. – 1082,67 грн., за травень 2009 р. – 144,90 грн.
В судовому засіданні встановлено, що ЗАТ „Переробник” до податкового кредиту віднесло суми ПДВ за податковими накладними минулих періодів, а саме:
- в липні 2008 р. – за податковою накладною, виписаною в лютому 2008 р.;
- в серпні 2008 р. - за податковими накладними, виписаними в грудні 2007 р., січні, лютому 2008 р.;
- в вересні 2008 р. - за податковими накладними, виписаними в листопаді 2006 р., та вересні 2007 р.;
- в листопаді 2008 р. - за податковими накладними, виписаними в квітні, травні, жовтні, листопаді, грудні 2007 р., січні 2008 р.;
- в грудні 2008 р. - за податковими накладними, виписаними в березні, квітні, травні, грудні 2007 р.;
- в травні 2009 р. - за податковими накладними, виписаними в грудні 2006 р., лютому 2007 р.;
- в червні 2009 р. – за податковою накладною, виписаною в липні 2007 р.;
- в серпні 2009 р. – за податковою накладною, виписаною в лютому 2007 р.
Представники позивача пояснили суду, що включали до податкової звітності податкові накладні по мірі отримання їх від контрагентів, докази несвоєчасного отримання податкових накладних не збереглися.
Пунктом 1.6 ст. 1 Закону №І68 визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, що визначена згідно з цим Законом.
Правила формування податкового кредиту платниками ПДВ визначені ст. 7 Закону №168. Згідно з цими правилами формування податкового кредиту залежить від наступних факторів: документального підтвердження нарахування (сплати) податку та напрямку використання придбаних товарів (послуг).
Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168 датою виникнення права на податковий кредит є дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Податкова накладна є звітним податковим документом та одночасно розрахунковим документом.
Таким чином, податкова накладна має бути отримана покупцем у звітному періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобов'язань продавця.
Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2. ст.7 Закону №168 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Таке звернення дає право отримувачу товарів (послуг) на включення сплачених постачальнику сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.
Законом не передбачено можливості для платника приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення права на податковий кредит.
Згідно ч.2 ст.3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-XIV (далі – Закон №996) бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Як зазначено в ч.1 ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо — безпосередньо після її закінчення.
Позивачем ні на час здійснення перевірки Криворізькою МДПІ, ні на час розгляду справи судом не надано доказів, які б підтвердили факт отримання вищезазначених первинних документів, складених в 2006-2008 роках, саме в 2009 році. Матеріалами справи не спростовано невідображення зазначених господарських операцій в бухгалтерському обліку та податковій звітності позивача за попередні періоди, коли були виписані відповідні податкові накладні.
Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З огляду на зазначене, суд вважає правомірними висновки відповідача про порушення позивачем п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168 за період з 01.07.2008р. по 30.09.2009р. шляхом безпідставного завищення податкового кредиту з ПДВ у сумі - 56437,71 грн.
Також, в судовому засіданні з’ясовано, що за наслідком попередньої планової перевірки ЗАТ „Переробник” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 р. по 30.06.2008 р. (акт перевірки №001327/23-30847189 від 05.11.2008 р. (а.с.7-230 т.2), Криворізькою МДПІ встановлено, крім іншого, порушення позивачем п.п.7.4.1, пп.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168 - включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених в ціні придбання матеріалів, які не використовуються у господарській діяльності підприємства, внаслідок чого ЗАТ "Переробник" завищено податковий кредит з ПДВ, за період з 01.04.2007 р. по 30.06.2008 р. на суму - 214856 грн.
Судом встановлено, що позивачем не відкориговані дані податкової звітності за наслідком виявлених порушень; позивачем не оскаржувались висновки, зазначені в акті попередньої перевірки про наявність виявлених порушень.
Таким чином, висновки акту перевірки №001327/23-30847189 від 05.11.2008 р. у встановленому законом порядку не спростовані, є чинними та були обов’язковими для врахування Криворізькою МДПІ при здійсненні відповідачем планової виїзної перевірки ЗАТ «Переробник» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 р. по 30.09.2009 р., за наслідками якої 10.03.2010 року відповідачем складено акт №000274/23-30847189.
На підставі п.”б” п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181 від 21.12.2000 р. (далі – Закон № 2181), чинного на час виникнення спірних правовідносин, контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов’язань.
Згідно п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону №2181 у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов’язання платника податків за підставами, викладеними у п.п.“б” п.п.4.2.2 п.4.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобов’язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов’язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов’язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п’ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення Криворізької МДПІ прийнято на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені законом.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову Закритого акціонерного товариства „Переробник” до Криворізької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені с. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Постанова в повному обсязі виготовлена 01 серпня 2011 року.
Суддя
М.В. Бондар