ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2011 р. Справа № 2а/0470/5237/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді –Златіна С.В.
при секретарі –Лісна А.М.
представника позивача –Слісаренко І.В.
представника відповідача –ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу, –
ВСТАНОВИВ:
Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м. Дніпропетровська звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ФОП ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 513 505,01 гривень, по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 103 965,68 гривень.
Ухвалою суду від 10.06.2011 року поновлено позивачу строк звернення до адміністративного суду та відкрито провадження у справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має податковий борг, який утворився внаслідок несплати у встановлений законодавством строк узгодженого податкового зобов’язання у розмірі 617 470,69 гривень.
Позивач у судовому засіданні подав заяву про зменшення позовних вимог, у зв’язку з тим, що вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20.09.2010 року у кримінальній справі № 1-350/2010, який набрав законної сили, задоволено цивільний позов Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції до ОСОБА_3 та вже стягнуто в дохід держави 446 935,68 гривень. Вищевказана сума являє собою суму податкового боргу відповідача з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 103 965,68 гривень згідно податкового повідомлення-рішення форми «р» № 0000261711/0 від 13.05.2010 року та суму податкового боргу відповідача з податку на додану вартість у розмірі суми основного платежу 342 970,00 гривень згідно податкового-повідомлення рішення форм «р» № 0000271711/0 від 13.05.2010 року та просив суд стягнути з відповідача 172 165,00 гривень штрафних (фінансових санкцій) з податку на додану вартість.
Відповідач у судовому засіданні просив суд вирішити справу на підставі наявних у ній документів
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідач перебуває на обліку в Лівобережній міжрайонній державній податковій інспекції м. Дніпропетровська як платник податків.
Позивачем за наслідками планової виїзної документальної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 складено Акт від 29.04.2010 року № 3464/17-3/НОМЕР_1.
У вищевказаному Акті від 29.04.2010 року № 3464/17-3/НОМЕР_1 позивачем зафіксовано наступні порушення законодавства допущені відповідачем: не ведення обліку доходів та витрат (абз.5, 6 п.6 ст. 128 Господарського кодексу України); ст. 13 Декрету Кабінету міністрів України від 26.12.1992 року № 13-92, у результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2009 рік у розмірі 103 965,68 гривень.; п.п. 7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у результаті чого занижено податок на додану вартість у розмірі 342 970,00 гривень, в тому числі по періодах: з 13.08 по 30.09.2009 року – 18 515,00 гривень, жовтень 2009 року – 93 332,00 гривень, листопад 2009 року – 151 593,00 гривень, грудень 2009 року – 79 530,00 гривень; не подання до податкової інспекції декларації з податку на додану вартість за вересень, жовтень, листопад та грудень 2009 року.
Вищевказаний акт від 29.04.2010 року № 3464/17-3/НОМЕР_1 був направлений відповідачу рекомендованим листом та отриманий останнім 06.05.2010 року.
Крім того, позивачем 29.04.2010 року складено акт відмови від підписання матеріалів перевірки, у якому зазначено, що відповідач ознайомившись з актом перевірки відмовився від підписання матеріалів перевірки.
На підставі Акту перевірки від 29.04.2010 року № 3464/17-3/НОМЕР_1 позивачем направлено відповідачу два податкових повідомлення-рішення форми «р» № 0000261711/0 від 13.05.2010 року на суму 103 965,68 гривень та № 0000271711/0 від 13.05.2010 року на суму 515 135,00 гривень з них 342 970,00 гривень – за основним платежем та 172 165,00 гривень – за штрафними санкціями.
Вищевказані податкові повідомлення-рішення відповідач отримав 19.05.2010 року, що підтверджується його підписом на корінцях податкових повідомлень-рішень.
Судом з пояснень представника позивача встановлено, що відповідачем погашено за рахунок переплати та сплачено грошовими коштами суму в розмірі 1630,00 гривень.
За несвоєчасну сплату податку відповідачу позивачем нарахована пеня у розмірі 0,01 гривня. Також на особовому рахунку відповідача обчислюється пеня у розмірі 17,63 гривень.
Згідно п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4, п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.1 п.5, п.п. 5.4.1 п.5.4 ст. 5, п.п. 6.2.4 п.6.2 ст. 6 Закону України Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 - ІІІ від 21.12.2000 р.(в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), якщо сума податкового зобов’язання розраховуються контролюючим органом, платник податків несе відповідальність за несвоєчасне і повно погашення нарахованого податкового зобов’язання. У разі визначення податкового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»-«в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов’язаний погасити нараховану суму податкового зобов’язання протягом десяти календарних днів з моменту отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження. Узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, вважається сумою податкового боргу платника податків.
Судом на підставі пояснень позивача встановлено, що відповідач не оскаржував два податкових повідомлення-рішення форми «р» № 0000261711/0 від 13.05.2010 року на суму 103 965,68 гривень та № 0000271711/0 від 13.05.2010 року на суму 515 135,00 гривень ні в адміністративному, ні в судовому порядку.
Враховуючи викладене, суд вважає, що податкове зобов’язання відповідача не має статусу неузгодженого. Відтак вказана сума є податковим боргом відповідача, та повинна бути сплачена останнім.
У відповідності до пп. 6.2.3 ("а" -"б") ст. 6 Закону № 2181, податковим органом винесено першу податкову вимогу № 1//120 від 04.06.2010 року, яка була вручена відповідачу 15.06.2010 року, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого знаходиться у матеріалах справи, та другу податкову вимогу № 2/177 від 16.07.2010 року, яка була розміщена на дошці оголошень, у зв’язку із відсутністю відповідача за податковою адресою.
Судом також встановлено, що вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20.09.2010 року у кримінальній справі № 1-350/2010, який набрав законної сили, задоволено цивільний позов Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції до ОСОБА_3 та стягнуто в дохід держави 446 935,68 гривень. Вищевказана сума являє собою суму податкового боргу відповідача з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 103 965,68 гривень згідно податкового повідомлення-рішення форми «р» № 0000261711/0 від 13.05.2010 року та суму податкового боргу відповідача з податку на додану вартість у розмірі суми основного платежу 342 970,00 гривень згідно податкового-повідомлення рішення форм «р» № 0000271711/0 від 13.05.2010 року.
Таким чином, частина податкового боргу у розмірі 446 935,68 гривень станом на день розгляду справи вже стягнута з відповідача.
Отже, станом на день розгляду справи неоплаченою відповідачем залишається сума штрафних (фінансових) санкції у розмірі 172 165,00 гривні з податку на додану вартість.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, та необхідність їх задоволення.
Керуючись ст.ст. 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська – задовольнити.
Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Фізичну особу – підприємця ОСОБА_3 (код НОМЕР_1) на користь бюджету на рахунок згідно бюджетної класифікації в рахунок погашення податкового боргу по податку на подану вартість суму в розмірі 172 165,00 гривень.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 09 серпня 2011 року.
Суддя
С.В. Златін