КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 серпня 2011 року 2а-2636/11/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Антарес МКП»про стягнення заборгованості, -
в с т а н о в и в:
Державна податкова інспекція у Вишгородському районі Київської області звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Антарес МКП»про стягнення заборгованості в розмірі 12 553,97 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на здійсненні податковим органом визначеної законом компетенції щодо здійснення контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами.
Вказує, що станом на день подачі позову відповідач має податкову заборгованості в розмірі 12 553,37 грн.
Сторони в судове засідання не з’явилися. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутності в порядку письмового провадження
Представник відповідача повторно в судове засідання не з’явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив. Ухвала про відкриття провадження у справі та призначення її до судового розгляду, а також повістки про виклик в судове засідання надсилались відповідачу за адресою, за якою відповідач зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. Відповідно до ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка вказана її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.
Згідно з ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідків чи експертів.
Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Антарес МКП»має статус юридичної особи, про що свідчить копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи. 27.02.2009 взятий на облік до ДПІ у Вишгородському районі Київської області.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме копій податкових декларацій з податку на прибуток підприємств та податкових декларацій з податку на додану вартість за відповідачем станом на 04.11.2010 рахується податкова заборгованість.
Відповідно до ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування ” від 25.06.1991 № 1251-ХІІ платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані:
1) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами;
2) подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів);
3) сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Закон України від 20.12.2000 № 2181"Про порядок погашення зобов'язань платника податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (надалі –Закон № 2181) встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Відповідно до п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г»п.п 4.2.2 п. 4.2, ст. 4 Закону № 2181 а також п. 4.3 цієї статті.
Згідно п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:
а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом «г»п.п. 4.1.4 цього пункту - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян) - до 1 квітня року, наступного за звітним.
Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей п.п. 4.1.4 цього пункту під терміном «базовий податковий період» слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.
Пунктом 5.1 ст. 5 Закону № 2181 податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.
По деклараціям поданих відповідачем по податку на прибуток підприємств нараховано 2 222,00 грн., по податковому повідомленню – рішенню № 0000291501/0 від 12.02.2010 12, 60 грн. та по податковому повідомленню –рішенню № 0001211501/0 від 18.03.2010 485,00 грн. Залишок несплаченої пені становить 18,33 грн. (декларація від 06.11.2009 –593,00 грн. + декларація від 09.02.2010 –304,00 грн. + декларація від 11.05.2010 - 644,00 + декларація від 09.08.2010 –681,00 + податкове повідомлення –рішення № 0000291501/0 –12,60 грн. + податкове повідомлення –рішення № 0001211501/0 - 485,00 грн. + несплачена пеня –18,33 грн. = 2 611,93 грн.)
Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181 платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Нормою п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
По деклараціям поданих відповідачем з податку на додану вартість станом на 04.11.2010 нараховано 8 858,00 грн., згідно уточнюючих розрахунків 1 229,00 грн., переплата становить 181,54 грн. Залишок несплаченої пені становить 35,98 грн. (декларація від 19.06.2009 –2588,00 грн., декларація від 16.07.2009 –498,00 грн., декларація від 21.09.2009 –381,00 грн., декларація від 20.10.2009 –485,00 грн., декларація від 19.11.2009 –468,00 грн., декларація від 21.12.2009 –730,00 грн., декларація від 20.01.2010 –637,00 грн., декларація від 600,00 грн., декларація від 20.04.2010 –453,00 грн.. декларація від 20.05.2010 –652,00 грн., декларація від 21.06.2010 –626,00 грн., декларація від 20.07.2010 –886,00 грн., декларація від 20.08.2010 –658,00 грн., декларація від 04.10.2010 –621,00 грн., декларація від 20.10.2010 –905,00 грн. + подані відповідачем уточнюючі розрахунки - 1 229,00 грн. + залишок пені - 35,98 –переплата 181,54 грн.)
Тобто станом на 04.11.2010 загальна сума не сплаченого податкового боргу відповідача до бюджету становить 12 553,37 грн.
На виконання п.п. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 відповідачу було виставлено першу податкову вимогу № 1/457 від 21.05.2009 та другу податкову вимогу № 2/527 від 24.06.2009.
Відповідно п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (надалі –ПКУ) звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Також нормою п. 95.3 ст. 95 ПКУ передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно із ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Статтею 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи, що у добровільному порядку відповідач кошти не сплатив, зобов'язання перед бюджетом не виконав, тому на думку суду заборгованість підлягає стягненню.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Антарес МКП» (07300, Київська область, м. Вишгород, вул. В.Симоненка, 7, кв. 13) на користь Держави в особі Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області (07300, Київська область, м. Вишгород, пр-т Шевченка, 1-а) заборгованість по податку на прибуток підприємств та по податку на додану вартість в розмірі 12 553 (дванадцять тисяч п’ятсот п’ятдесят три) грн. 37 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Головенко О.Д.