КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 серпня 2011 року 2а-2825/11/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя: Головенко О.Д.,
при секретарі судового засідання Вишневському Ю.А.,
за участю:
представника позивача: Яценко О.В.
представника відповідача: Сапсай М.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Комунального підприємства Київської обласної ради «Бородянкатепловодопостачання»до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області про визнання неправомірними дії, скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и в:
Комунальне підприємство Київської обласної ради „Бородянкатепловодопостачання” (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області (надалі - відповідач) з вимогами: визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області, які змінили призначення платежів підприємства з податку на додану вартість за листопад 2011 року на податок на додану вартість за серпень, вересень 2009 року; визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області, які розподілили сплачені суми на суми, що спрямовані на погашення податкового боргу і на суми, що спрямовані на погашення пені; скасувати податкове повідомлення –рішення від 21.04.2011 № 0000431530 про нарахування і утримання штрафів; зобов’язати Державну податкову інспекцію у Бородянському районі Київської області облікувати в картці особового рахунку підприємства з обліку сплати податку на додану вартість кошти, що сплачені підприємством до бюджету як податок на додану вартість за лютий 2011 року на загальну суму 204 802,00 грн. – за призначенням, указаними в платіжних дорученнях за лютий 2011 року.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 17.03.2011 підприємство подало до ДПІ у Бородянському районі декларацію № 9001190644 з ПДВ за лютий 2011 року, та в період з 04.03.2011 по 31.03.2011 сплачувало до бюджету, у тому числі платіжними дорученнями: від 04.03.2011 № 337 –30 000,00 грн.; від 09.03.2011 № 354 –30 000,00 грн; від 11.03.2011 № 372 –20 000,00 грн; від 14.03.2011 № 377 –30 000,00 грн.; від 18.03.2011 № 412 –50 000,00 грн.; від 31.03.2011 № 481 –44 802,00 грн.
12.05.2011 позивач отримав від податкової інспекції акт про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобовязання до бюджету по ПДВ з питань своєчасності сплати ПДВ за серпень, вересень 2009 року від 21.04.2011 № 0000431530, розрахунок штрафних санкцій та податкове повідомлення –рішення від 21.04.2011 № 0000431530.
Вказує, що підприємством сплачена до бюджету сума ПДВ, однак по картці обліку особового рахунку підприємства з обліку сплати ПДВ утворилась заборгованість.
Зазначила, що відповідач змінив призначення платежів та зарахував кошти, що сплачені за лютий 2011 року, як за серпень, вересень 2009 року.
Однак представник позивача вважає зарахування вказаних платежів правомірним оскільки заборгованість за серпень, вересень 2009 року сплачено, що підтверджується відповідними податковими деклараціями з податку на додану вартість та копіями платіжних доручень.
На думку представника позивача дії і рішення відповідача по зміні призначення платежу, по нарахуванню й утримання пені і штрафу, податкові повідомлення –рішення є незаконними та порушують норми чинного податкового законодавства.
В судовому засіданні представник позивача подала уточнення до позовної заяви та з урахуванням уточнення підтримала та просила позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечила та просила відмовити у його задоволенні.
В обґрунтування свої заперечень вказав, що за результатами перевірки позивача (від 21.04.2011 № 0000431530) встановлено, що позивачем несвоєчасно сплачено самостійно узгоджені суми податкових зобов’язань по сплаті ПДВ. Пояснила, що кошти, які надійшли на сплату зобов’язань з податку, збору (обов’язкового платежу), спрямовуються на погашення податкових зобов’язань з того самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати. Така черговість погашення діє незалежно від волі платника податків та стосується як самостійно розрахункових платником податків податкових зобов’язань, так і податкових зобов’язань, розрахованих контролюючим органом.
Вважає нарахування пені та штрафних санкцій правомірним, а податкові повідомлення –рішення таким, що відповідають нормам чинного законодавства.
Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, перевіривши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представника позивача та представника відповідача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.03.2011 підприємство подало до ДПІ у Бородянському районі декларацію № 9001190644 з ПДВ за лютий 2011 року, та в період з 04.03.2011 по 31.03.2011 сплачувало до бюджету платіжними дорученнями: від 04.03.2011 № 337 –30 000,00 грн.; від 09.03.2011 № 354 –30 000,00 грн; від 11.03.2011 № 372 –20 000,00 грн; від 14.03.2011 № 377 – 30 000,00 грн.; від 18.03.2011 № 412 –50 000,00 грн.; від 31.03.2011 № 481 –44 802,00 грн.
12.05.2011 позивач отримав від податкової інспекції акт про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобовязання до бюджету по ПДВ з питань своєчасності сплати ПДВ за серпень, вересень 2009 року від 21.04.2011 № 0000431530, розрахунок штрафних санкцій та податкове повідомлення –рішення від 21.04.2011 № 0000431530.
Відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПКУ у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
На думку суду неправомірна зміна призначення платежів полягає в тому, що відповідач, сплачені позивачем до бюджету суми ПДВ за лютий 2011 року, облікував в картці особового рахунку підприємства з обліку сплати ПДВ не за лютий 2011 року, а за серпень, вересень 2009 року, в результаті чого в обліку сплати ПДВ за лютий 2011 року утворилась заборгованість мотивуючи це тим, що підприємством на підставі п. 203.2 ст. 203 та п. 126.1 ст. 126 ПКУ несвоєчасно сплачено самостійно узгоджені суми податкового зобов’язання по деклараціях за серпень, вересень 2009 року.
Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ), платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену ним у податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, а саме відповідних податкових декларацій за серпень, вересень 2009 року та платіжними дорученнями про сплату ПДВ за серпень 2009 року: № 1424 від 04.09.2009, № 1429 від 07.09.2009, № 1435 від 08.09.2009, № 1448 від 09.09.2009, № 1458 від 10.09.2009, № 1459 від 11.09.2009, № 1466 від 14.09.2009, № 1477 від 15.09.2009, № 1480 від 16.09.2009, № 1484 від 17.09.2009, № 1492 від 18.09.2009, № 1507 від 21.09.2009, № 1511 від 22.09.2009, № 1528 від 23.09.2009, № 1544 від 24.09.2009, № 1554 від 25.09.2009, № 1562 від 28.09.2009, № 1572 від 29.09.2009, № 1572 від 29.09.2009, за вересень 2009 року: № 1597 від 02.10.2009, № 1605 від 05.10.2009, № 1615 від 06.10.2009, № 1627 від 07.10.2009, № 1634 від 08.10.2009, № 1636 від 09.10.2009, № 1643 від 12.10.2009, № 1657 від 01.10.2009, № 1659 від 14.10.2009, № 1666 від 15.10.2009, № 1677 від 16.10.2009, № 1690 від 19.10.2009, № 1695 від 20.10.2009, № 1705 від 21.10.2009, № 1729 від 22.10.2009, № 1730 від 23.10.2009, № 1732 від 26.10.2009, № 1738 від 27.10.2009, № 1750 від 29.10.2009, № 1757 від 30.10.2009 заборгованість за вказаний період позивачем була погашена.
Згідно з вимогами ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.04.2011 № 0000431530, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції, у зв’язку з тим, що на думку відповідача позивач не сплатив ПДВ за лютий 2011 року, через що виник податковий борг.
Як зазначалось вище, податкова заборгованість в податковому обліку виникла через зарахування сплачених позивачем коштів з ПДВ лютий 2011 року на ПДВ серпень, вересень 2009 року, тим саме відповідач порушив права позивача, створивши податковий борг з ПДВ, а тому дане податкове повідомлення-рішення винесено незаконно та підлягає скасуванню.
Згідно ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Змінивши призначення платежу, визначеного позивачем з ПДВ за лютий 2011 року відповідач порушив права позивача, створивши податковий борг з ПДВ.
Згідно із ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав. Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування своїх заперечень.
За таких обставин суд вважає, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області, які змінили призначення платежів підприємства з податку на додану вартість за листопад 2011 року на податок на додану вартість за серпень, вересень 2009 року.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області, які розподілили сплачені суми на суми, що спрямовані на погашення податкового боргу і на суми, що спрямовані на погашення пені.
Скасувати податкове повідомлення – рішення від 21.04.2011 № 0000431530 про нарахування і утримання штрафів.
Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Бородянському районі Київської області облікувати в картці особового рахунку підприємства з обліку сплати податку на додану вартість кошти, що сплачені підприємством до бюджету як податок на додану вартість за лютий 2011 року на загальну суму 204 802,00 грн. – за призначенням, указаними в платіжних дорученнях за лютий 2011 року.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Головенко О.Д.
Постанова у повному обсязі виготовлена 17 серпня 2011 року.